Постанова № 73438243, 10.04.2018, Апеляційний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2018 року м. Київ

Справа № 22-1632 Головуючий у1-й інстанції - Піхур О.В.

Унікальний №761/10432/17 Доповідач - Пікуль А.А.

Апеляційний суд міста Києва. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі:

головуючого Пікуль А.А.

суддів Гаращенка Д.Р.

НевідомоїТ.О.

секретар Пузикова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Банк "Український капітал", Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 30 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства "Сетам", Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Публічного акціонерного товариства "Банк "Український капітал" про визнання недійсними прилюдних торгів, протоколу проведення торгів та акту державного виконавця, витребування майна,-

в с т а н о в и л а:

У березні 2017 року ОСОБА_4 пред'явив в суд до ДП "Сетам", ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, ПАТ "Банк "Український капітал" про визнання недійсними прилюдних торгів, протоколу проведення торгів та акту державного виконавця, витребування майна.

З урахуванням збільшення позовних вимог позивач просив: визнати недійсними прилюдні торги від 6 січня 2017 року з реалізації нерухомого майна нежилого приміщення (літ. А) загальною площею 182,30 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1; визнати недійсним протокол №226100 проведення електронних торгів від 6 січня 2017 року з реалізації нежилого приміщення (літ. А) загальною площею 182,30 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1; визнати недійсним акт №51003751/8 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки - нежилого приміщення (літ. А) загальною площею 182,30 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1; витребувати у ПАТ "Банк "Український капітал" з чужого володіння на користь ОСОБА_4 нежиле приміщення (літ. А) загальною площею 182,30 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 30 листопада 2017 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду, ПАТ "Банк "Український капітал" через свого представника Григоренка О.С. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі (т.2, а.с.81-85).

Також не погодившись з рішенням суду, ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України через свого представника Бігдан А.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі (т.2, а.с.124-131).

У відзиві на апеляційні скарги ПАТ "Банк "Український капітал" та ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України представник ОСОБА_4, ОСОБА_7, заперечувала проти їх задоволення, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість (т.2, а.с.227-232, т.3, а.с.16-20)

Відповідно до ч.6 ст. 147 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Підпунктом 8) п. 1 Розділу XIII " Перехідні положення" ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) установлено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

В суд апеляційної інстанції представник ДП "Сетам" не з'явився, про місце та час апеляційного розгляду повідомлений належним чином, про що свідчить завірене штемпелем поштового відділення та підписом начальника відділення зв'язку зворотнє повідомлення про вручення судової повістки уповноваженій особі ДП "Сетам" 13 березня 2018 року (т.3, а.с.61).

Суд ухвалив розглядати справу у відсутність представника ДП "Сетам", оскільки відповідно до положень ч.2 ст. 372 ЦПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення учасників судового розгляду: представника ПАТ "Банк "Український капітал", Тинної Д.С. та представника ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, Байрамова Т.Р., які підтримали подані апеляційні скарги та просили суд їх задовольнити, представника ОСОБА_4, ОСОБА_10, яка заперечувала проти задоволення апеляційних скарг, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія приходить до висновку про те, що апеляційні скарги слід задовольнити з таких підстав.

В рамках даної справи сторонами не оспорюються наступні обставини, встановлені районним судом.

25 січня 2008 року між ВАТ "Банк "Український капітал" та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №04свкл-08, відповідно до умов якого ПАТ "Банк "Український капітал" надав позивачу грошові кошти у розмірі 1 280 000 доларів США зі сплатою відсотків у розмірі 14,5% річних до 23 березня 2013 року.

Додатково між позивачем та ПАТ "Банк "Український капітал" було укладено низку додаткових угод та договорів про внесення змін та доповнень до кредитного договору.

9 листопада 2006 року між ВАТ "Банк "Український капітал" та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №66свкл-06, відповідно до умов якого банк надав позивачу грошові кошти у розмірі 845 000 доларів СІЛА зі сплатою відсотків у розмірі 15% річних до 8 листопада 2010 року.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 28 листопада 2006 року між позивачем та банком був укладений договір іпотеки, предметом якого нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення, яке розташоване в будинку АДРЕСА_1

Відповідно довідки-характеристики від 23 листопада 2006 року, виданої Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 6 червня 2006 року, посвідченого ПН КМНО Коваленко Н.С.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 19 листопада 2015 року у справі №753/17748/15-ц позовні вимоги ПАТ "БанкУкраїнський капітал" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задоволено в обсязі - в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №04свкл-08 від 25 січня 2008 року стягнуто з відповідача 856 748, 02 доларів США з яких: 765 836, 53 доларів США - прострочена заборгованість по кредиту; 90 911, 49 доларів США - прострочена заборгованість по процентах.

4 травня 2016 року головним державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України було відкрито виконавче провадження №51003751 з виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 листопада 2015 року.

Відповідно протоколу №226100 проведення електронних торгів, 6 січня 2017 року торги з реалізації нежилого приміщення, яке належить позивачу (в літ. А) загальною площею 182,30 кв.м., що розташоване в АДРЕСА_1, за стартовою ціною 5934810 грн., не відбулися у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів (а.с. 22).

Відповідно до висновку ТОВ "Українська експертна група" від 8 листопада 2016 року про вартість майна, нерухоме майно - нежиле приміщення (в літ. А) загальною площею 182,30 кв.м., що розташоване в АДРЕСА_1, становить 5934810 грн.

Відповідно акту №51003751/8 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 13 січня 2017 року, предмет іпотеки було придбано ПАТ "Банк "Український капітал" за початковою ціною 5934810 грн., на підставі заяви ПАТ "Банк "Український капітал" від 10 січня 2017 року про придбання предмету іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна.

Постановою Верховного Суду України від 13 березня 2017 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 листопада 2015 року, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 23 березня 2016 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду і кримінальних справ від 7 липня 2016 року було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За встановлених обставини, задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсними електронних торгів від 6 січня 2017 року з реалізації нерухомого майна - нежилого приміщення (літ. А) загальною площею 182,30 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, районний суд виходив з того, що дане нерухоме майно не є забезпеченням за кредитним договором № 04свкл-08, а тому, з дотриманням порядку, встановленого ст.48, 50 Закону України "Про виконавче провадження", мало б бути реалізоване відповідно до вимог ст.61 цього Закону.

У зв'язку з визнанням недійсними електронних торгів від 6 січня 2017 року районний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання недійсним протоколу №226100 проведення електронних торгів від 6 січня 2017 року з реалізації нежитлового приміщення (в літ. А), загальною площею 182,30 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а також визнання недійсним акту №51003751/8 від 13 січня 2017 року державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки: нежитлового приміщення (в літ. А), загальною площею 182,30 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

З огляду на визнання недійсними прилюдних торгів від 6 січня 2017 року, визнання недійсним протоколу №226100 проведення електронних торгів від 6 січня 2017 року та визнання недійсним акту №51003751/8 від 13 січня 2017 року державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про витребування з чужого володіння ПАТ "Банк "Український капітал" на користь ОСОБА_4 нежилого приміщення (літ. А) загальною площею 182,30 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції при вирішенні справи неправильно застосовано до спірних правовідносин положення Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про іпотеку". Крім того, висновки районного суду щодо наявності підстав для визнання недійсними електронних торгів від 6 січня 2017 року не відповідають обставинам справи.

При перевірці доводів апеляційних скарг відповідачів у цій частині апеляційним судом встановлено наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не оспорюються сторонами, електронні торги з реалізації нежилого приміщення, яке належить позивачу (в літ. А) загальною площею 182,30 кв.м., що розташоване в АДРЕСА_1, за стартовою ціною 5934810 грн., 6 січня 2017 року не відбулися у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів, що підтверджується протоколом №226100 проведення електронних торгів.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_4 в частині визнання недійсними прилюдних торгів від 6 січня 2017 року та визнання недійсним протоколу №226100 проведення електронних торгів від 6 січня 2017 року, районний суд не звернув уваги на те, що указані прилюдні торги не відбулись у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів, тому підстави для визнання правочину недійсним відповідно до положень 203, 215 ЦК України відсутні.

В даному конкретному випадку, спірне майно - нежиле приміщення (літ. А) загальною площею 182,30 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, реалізовано в ході здійснення ВП№51003751 з примусового виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 листопада 2015 року, яким стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Банк "Український капітал" заборгованість за кредитним договором №04свкл-08 від 25 січня 2008 року у розмірі 856 848, 02 доларів США.

Як встановлено районним судом, спірне майно є предметом іпотеки за договором іпотеки від 28 листопада 2008 року, укладеного між ОСОБА_4 та ПАТ "Банк "Український капітал" в якості забезпечення зобов'язань за іншим кредитним договором - №66свкл-06 від 9 листопада 2006 року.

Отже спірне майно, хоча і не є предметом забезпечення виконання зобов'язання, щодо виконання якого було ухвалене рішення суду про стягнення суми заборгованості, яке перебувало на примусовому виконанні, однак це майно належить боржнику і перебуває у заставі (іпотеці) у ПАТ "Банк "Український капітал". Таким чином, заставодержателем (іпотекодержателем) цього майна є кредитор - ПАТ "Банк "Український капітал". Тобто особа стягувача, який не є заставодежателем, у даному випадку збігається із особою заставодержателя (іпотекодержателя).

За правилами ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження" для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо наявна письмова згода заставодержателя. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ч.1 ст.49 Закону України "Про іпотеку", протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

Як убачається з матеріалів справи, ПАТ "Банк "Український капітал" 10 січня 2016 року звернувся до ВПВР Департаменту ДВС МЮУ із заявою про намір реалізувати право на придбання предмету іпотеки - нежилого приміщення (літ. А) загальною площею 182,30 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, у виконавчому провадженні №51003751.

Таким чином, спірне майно було придбане ПАТ "Банк "Український капітал", стягувачем у виконавчому провадженні, який не є заставодержателем (іпотекодержателем), і одночасно є заставодержателем (іпотекодержателем) спірного майна, в ході здійснення виконавчого провадження №51003751 у відповідності до положень Закону України "Про іпотеку".

Відтак, висновки районного суду про те, що оскільки спірне майно не є забезпеченням за кредитним договором №04свкл-08 від 25 січня 2008 року, а тому мало б бути реалізоване відповідно до приписів ст.61 Закону України "Про виконавче провадження", є безпідставними, ураховуючи що статтею 61 указаного закону врегульовано порядок реалізації майна, на яке звернуто стягнення, а в даному випадку на примусовому виконанні перебувало рішення про стягнення суми заборгованості.

Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин. Тому відчуження майна з прилюдних торгів за своєю правовою природою відноситься до угод купівлі-продажу й така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину за статтями 203, 215 ЦК України.

Разом з тим Закон України "Про виконавче провадження" допускає, що реалізація арештованого майна на прилюдних торгах може не відбутися. Передбачена Законом України "Про виконавче провадження" процедура передачі державним виконавцем стягувачу нереалізованого на прилюдних торгах арештованого майна боржника в рахунок погашення його боргу оформлюється шляхом прийняття державним виконавцем постанови та складення акта про передачу майна стягувачу, які можуть вважатися юридичними фактами, що є законними підставами виникнення цивільних прав та обов'язків (пункт 4 частини другої статті 11 ЦК України). Однак за своєю правовою природою таку процедуру разом з відповідними постановою та актом державного виконавця не можуть бути ототожнені з процедурою відчуження майна з прилюдних торгів тільки тому, що за результатами проведення прилюдних торгів державний виконавець також складає акт.

Таким чином, передача державним виконавцем стягувачу нереалізованого на прилюдних торгах арештованого майна в рахунок погашення боргу, постанова, прийнята державним виконавцем у результаті цієї процедури, та складений державним виконавцем акт про передачу майна стягувачу не можуть визнаватися недійсними на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину за статтями 203, 215 ЦК України.

В даному випадку застосуванню підлягають положення ст.393 ЦК України, відповідно до яких правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

В ході апеляційного розгляду справи в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_10 визнала, що в рамках даної справи чинність акту №51003751/8 від 13 січня 2017 року державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки в порядку ст.393 ЦК України не оспорювалась.

Ураховуючи викладене, у районного суду не було правових підстав для визнання недійсним акту №51003751/8 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки - нежилого приміщення (літ. А) загальною площею 182,30 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, оскільки апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним акту №51003751/8 від 13 січня 2017 року - правові підстави для задоволення позовних вимог про витребування спірного майна з чужого незаконного володіння також відсутні.

Указані обставини, ураховуючи положення ст.376 ЦПК України, дають суду апеляційної інстанції підстави скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України при ухваленні апеляційним судом нового рішення з позивача у відшкодування судових витрат, понесених ПАТ "Банк "Український капітал" та ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України за подання апеляційний скарг, підлягає стягненню 15 360 грн. та 5280 грн. відповідно.

Керуючись ст. ст. 367-368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Український капітал" задовольнити.

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 30 листопада 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: 02121, АДРЕСА_2) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Український капітал" (код ЄДРПОУ 22868414, місцезнаходження: місто Київ, проспект Перемоги, будинок 67) 15 360 (п'ятнадцять тисяч триста шістдесят) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: 02121, АДРЕСА_2) на користь Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Городецького, будинок 13) 5 280 (п'ять тисяч двісті вісімдесят) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 16 квітня 2018 року.

Головуючий: А.А. Пікуль

Судді: Д.Р. Гаращенко

Т.О. Невідома