Рішення № 73436136, 11.04.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/711/18

пр.№ 2/464/735/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.04.2018 року Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого-судді Теслюка Д.Ю.,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (ідентифікаційний код юридичної особи 00039019, м.Київ, вул.Ковпака, 29) до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, м.Львів, пр.Червоної Калини, 114/49), ОСОБА_3 (серія та № паспорту КВ №224667, м.Львів, пр.Червоної Калини, 114/49), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН 22072616674, м.Львів, пр.Червоної Калини, 114/49) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі ПАТ «Укрсоцбанк») 14.02.2018 р. звернулось в суд із позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №35 від 08 травня 2001 року в сумі 48 845 грн. 44 коп. та 1 762 грн. судового збору.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що на підставі кредитного договору №35 від 08.05.2013 р. позивач надав відповідачу ОСОБА_2 кредитні кошти в сумі 14 000 грн. Забезпечення виконання зобов'язань за згаданим кредитним договором забезпечене порукою, зокрема з відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір поруки, відповідно до умов якого останні зобов'язуються перед банком за виконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором. Неналежне виконання взятих на себе зобов’язань відповідачем ОСОБА_2, призвело до виникнення простроченої заборгованості, яка станом на дату розрахунку 27.10.2017 р. складає 48 845 грн. 44 коп., яку просить стягнути в солідарному порядку з відповідачів.

Ухвалою від 28.02.2018 р. відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, так як згідно з вимогами ч.6 ст.19 ЦПК України даний спір є малозначним.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, при подачі позовної заяви звернувся в суд із клопотанням, в якому просить розглядати справу у відсутності представника ПАТ «Укрсоцбанк», позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

У зазначений відповідачам строк в ухвалі від 28.02.2018 р. про відкриття провадження у справі, відповідач ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного. Перш за все зазначає, що жодного кредитного договору №35 від 08.05.2013 року вона із ПАТ «Укрсоцбанк» не укладала. Договір між нею та банком був укладений 08.05.2001 р., однак на даний час заборгованість за таким погашена в повному обсязі до 14 лютого 2005 року на підставі виконавчого напису нотаріуса ОСОБА_5 №565 від 13.02.2003 року. Вказане також стверджується судовими рішеннями, оскільки банк неодноразово звертався в суд із аналогічними позовами до неї, а також до поручителів. Вказаними рішеннями встановлено відсутність заборгованості за кредитним договором №35 від 08.05.2001 року.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з’явились, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.ч.1, 2 ст. 554 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 8 травня 2001 р. між позивачем (кредитодавець) та відповідачем ОСОБА_2 (позичальник) укладено кредитний договорів №35, згідно з яким банк надав позичальнику кредит на умовах, визначеними сторонами, в розмірі 14 000 грн. з кінцевим терміном повернення заборгованості до 7 травня 2004 р. З метою забезпечення виконання позичальником ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором, між позивачем та відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_4 укладено договір поруки від 8 травня 2001 р. (а.с.11-13, 15).

Згідно із розрахунком ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором №35 від 8 травня 2001 р. станом на 27 жовтня 2017 р. складає 48 845 грн. 44 коп. (а.с.6-8).

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 29 грудня 2006 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 7 травня 2007 р., в задоволенні позову АКБ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на заставлене майно відмовлено.

Відповідно до рішення Сихівського районного суду м.Львова від 14.11.2007 р., яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 14.04.2008 р., які, в свою чергу залишені без змін відповідно до ухвали Верховного Суду України від 09.01.2009 р., в задоволенні позову АКБ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №35 від 08.05.2001 року – відмовлено.

Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 19.12.2014 р., в задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №35 від 08.05.2001 року – відмовлено.

Вказаними судовими рішеннями встановлені обставини, які не підлягають доказуванню в даній справі в силу ч. 4 ст. 82 ЦПК України, серед яких, зокрема те, що відповідач ОСОБА_2 в повному обсязі виконала свої зобов’язання за кредитним договором, укладеним із ПАТ «Укрсоцбанк» №35 від 08.05.2001 року.

Окрім цього, те, що у відповідача ОСОБА_2 відсутня заборгованість за кредитним договором №35 від 08.05.2001 року, підтверджується також постановою про закінчення виконавчого провадження від 03.02.2006 р. державного виконавця Павлишин Ю.О. Державної виконавчої служби у Галицькому районі м.Львова, у якого на примусовому виконанні перебував виконавчий напис №565, виданий 13.02.2003 року приватним нотаріусом ОСОБА_5 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь АКБ «Укрсоцбанк» в сумі 9 849 грн. 74 коп. Із вказаної постанови вбачається, що виконавче провадження було закрите у зв’язку із погашенням боржником ОСОБА_2 в повному обсязі заборгованості.

Таким чином, позивачем ПАТ «Укрсоцбанк», враховуючи наявність встановлених вище судом обставин, не доведено наявність боргу за кредитним договором №35 від 08.05.2001 року, а сам розрахунок боргу таким підтвердженням бути не може.

Окрім цього, у позовній заяві позивач ПАТ «Укрсоцбанк» обґрунтовує позовні вимоги укладеним між сторонами кредитним договором №35 від 08.05.2013 року, однак долучає до матеріалів позовної заяви кредитний договір №35 від 08.05.2001 р. та розрахунок по даному договору, а відтак судом не встановлено, що у відповідачів наявна заборгованість перед позивачем за кредитним договором №35 від 08.05.2013 року, оскільки позивачем належним чином не доведено укладення між сторонами такого договору.

Враховуючи правову підставу звернення з позовом до суду, відсутність доказів, які б підтверджували те, що у відповідачів наявна заборгованість за кредитним договором, укладеним із позивачем ПАТ «Укрсоцбанк», суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 12, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України,

у х в а л и в:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (ідентифікаційний код юридичної особи 00039019, м. Київ, вул. Ковпака, 29) до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, м. Львів, пр. Червоної Калини, 114/49), ОСОБА_3 (серія та № паспорту КВ №224667, м. Львів, пр.Червоної Калини, 114/49), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН 22072616674, м. Львів, пр. Червоної Калини, 114/49) про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Д.Ю. Теслюк