Рішення № 73435276, 23.03.2018, Якимівський районний суд Запорізької області

Якимівський районний суд Запорізької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 330/2463/17

2/330/70/2018

"23" березня 2018 р.

Якимівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: Федорець С.В.

при секретарі: Шеліповій Ю.О.

за участю представника позивачки адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт Якимівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 (місце проживання: 72533, Україна, Запорізька область, Якимівський район, с.Мирне, вул. Комунарів,54, ІПН НОМЕР_1) до Якимівської районної державної адміністрації (місце розташування: 72503, Україна, Запорізька область, Якимівський район, смт Якимівка, вул. Ігоря Щербини,6, ЄДРПОУ 02140834), третя особа – Відділ в Якимівському районі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області (місце знаходження: 72503, Україна, Запорізька область, смт Якимівка, вул. Молодих Патріотів,7), визнання права на земельну ділянку (пай), суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права на земельну ділянку (пай), за наступними підставами.

Як зазначає позивачка, 26 липня 1991 року вона була прийнята в члени КСП імені Леніна Якимівського району Запорізької області на посаду доярки. 04.02.1994 року КСП імені леніна отримало державний акт на право колективної власності на землю серії ЗП№00076 за №1на підставі розпорядження Представника Президента України №118 від 05.03.1993 року на площу 2755 га. Після отримання держакту, рішенням зборів КСП від 16 травня 1994 року позивач була виведена з членів КСП без виділення земельного паю, а 12.12.1994 року на підставі наказу №50 знову прийнята в члени колгоспу імені Леніна. Членам КСП ім. Леніна видавалися сертифікати на право на земельну частку (пай) в розмірі 8,08 умовних кадастрових гектарів, однак, з невідомих причин, позивачка земельну частку (пай) не отримала, сертифікат на земельну частку (пай) їй не видавався, земельна ділянка в натурі не виділялася, хоча на момент приватизації землі КСП позивачка була членом цього КСП. Таким чином, про те, що вона має право на виділення їй земельного паю, позивачка дізналася лише у липні 2017 року.

На підставі викладеного позивачка просила поновити пропущений нею з поважних причин строк позовної давності, визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 8,08 в умовних кадастрових гектарах з виділенням паю в натурі за рахунок земель колективної власності по Радивонівській сільській раді Якимівського району Запорізької області, зобов'язати Якимівську районну державну адміністрацію видати на ім'я позивачки сертифікат на право на земельну частку (пай) і виділити земельну ділянку в розмірі 8,08 умовних кадастрових гектарів із земель колективної власності по Радивонівській сільській раді Якимівського району Запорізької області.

В ході слухання справи сторона позивача, користуючись правами, наданими статтею 49 ЦПК України, зменшила обсяг позовних вимог та просить визнати за позивачкою право на земельну частку (пай) розміром 8,08 в умовних кадастрових гектарах з виділенням паю в натурі за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності по Радивонівській сільській раді Якимівського району Запорізької області.

У судовому засіданні позивачка та її представник на задоволенні уточнених позовних вимог наполягають.

Представник відповідача у судовому засіданні не визнавав позов, заперечував проти поновлення строку позовної давності, посилаючись на неповажність причин його пропуску. Однак, у подальшому, користуючись правами, наданими статтею 49 ЦПК України, визнав вимоги уточненого позову у повному обсязі, проти поновлення строків позовної давності не заперечує.

Представник третьої особи до судового засідання не з'явився, відзиву на позов не надавав, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 26 липня 1991 року позивачка була прийнята в члени КСП імені Леніна Якимівського району Запорізької області на посаду доярки, що підтверджено копією трудової книжки позивачки (а.с.10-11).

Також, у відповідності до наданої довідки (а.с. 54), позивачка дійсно працювала у колгоспі імені Леніна з березня 1988 року по квітень 1990 року, з січня 1991 року по 23.02.1994 року, у КСП імені Леніна – з 24 лютого 1994 року по лютий 1998 року.

04.02.1994 року КСП імені Леніна отримало державний акт на право колективної власності на землю серії ЗП№00076 за №1на підставі розпорядження Представника Президента України №118 від 05.03.1993 року на площу 2755 га, у відповідності до наданої інформації з Держгеокадастру України (а.с. 18).

Як випливає з архівної довідки, колгосп імені Леніна переутворений у КСП імені Леніна рішенням Радника ПрезидентаУкраїни від 23.02.1994 року (а.с. 55, 59-63).

Рішенням зборів КСП від 16 травня 1994 року позивачка була виведена з членів КСП без виділення земельного паю, а 12.12.1994 року на підставі наказу №50 знову прийнята в члени КСП імені Леніна, що підтверджено копією трудової книжки позивачки та інформацією архівного відділу Якимівської РДА (а.с. 10-11, 57).

Згідно до наданої інформації Держгеокадастру України (а.с. 18), членам КСП ім. Леніна видавалися сертифікати на право на земельну частку (пай) в розмірі 8,08 умовних кадастрових гектарів.

Однак, з невідомих причин, позивачка земельну частку (пай) не отримала, сертифікат на земельну частку (пай) їй не видавався, земельна ділянка в натурі не виділялася, як випливає з наданої відповіді начальника відділу Держгеокадастру в Якимівському районі (а.с. 15).

Проте, як було встановлено у судовому засіданні, на момент приватизації землі КСП позивачка була членом цього КСП.

Відповідно до Указу Президента України від 08.08.1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», право на земельну частку (пай) мають особи, які являються членами сільськогосподарських підприємств на час отримання державного акту, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в них.

Відповідно до п.,24 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акту про право власності на землю. Член КСП, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває право на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту. Невнесення до зазначеного вище списку особи, що була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Оскільки, як випливає з інформації, наданої начальником відділу Держгеокадастру в Якимівському районі, державний акт про право власності на землю, виданий КСП імені Леніна, в архівах не зберігся (а.с. 18), а в архівному відділі Якимівської РДА відсутні списки членів КСП імені Леніна, включених у розпаювання землі колхозу (а.с. 16), у позивачки відсутня можливість у позасудовому порядку реалізувати своє право на земельну частку (пай).

Крім того, згідно до вище вказаної Постанови Пленуму ВСУ №7, при неможливості надати вище зазначеній особі земельної частки (паю) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі, остання має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою.

Таким чином, суд приходить до висновку про цілковиту обґрунтованість і доведеність у встановленому законом порядку вимог позивачки про визнання за нею права на земельну частку (пай) розміром 8,08 в умовних кадастрових гектарах з виділенням паю в натурі за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності по Рдаивонівській сільській раді Якимівського району Запорізької області.

Щодо заявленої позивачкою вимоги про поновлення строку позовної давності, суд виходить з наступного.

Так, позивачка зазначає що, про те, що вона має право на виділення їй земельного паю, позивачка дізналася лише у липні 2017 року.

Цей факт також підтверджується показами свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, які підтвердили те, що у липні 2017 року до їх поштової скрині помилково потрапив лист, в якому зазначалося про право позивачки на отримання землі та копія земельного сертифікату на її ім'я.

Крім того, представник відповідача у судовому засіданні просив не застосовувати у даному випадку строк позовної давності.

Згідно до вимог частини 5 статті 267 ЦК, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Враховуючи вище наведене, суд вважає за можливе поновити пропущений позивачко строк для звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 184, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 267, 373 ЦК України, ст. 152 ЗК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право на земельну частку (пай) розміром 8,08 в умовних кадастрових гектарах з виділенням паю в натурі за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності по Радивонівській сільській раді Якимівського району Запорізької області.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

СУДДЯ: Федорець С.В.