
Справа №: 343/202/18
Провадження №: 1-кп/0343/54/18
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 квітня 2018 року м.Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Лицура І.М.,
з участю: секретаря судових засідань - Бойків В.П.,
прокурорів - Юхман Л.Я., Тепчука В.В.,
потерпілої - ОСОБА_2,
захисників - Керницького В.М. та Свинтіцького І.К.,
обвинуваченого - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Івано-Франківської області матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 06.01.2018 року за номером № 12018090160000016, про обвинувачення
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, що має середню освіту, непрацюючого, розлученого, що має 4 дітей, раніше судимого:
- 15.01.1996 року Долинським районним судом Івано-Франківської області за ст. 117 ч.3 КК України до 6 років позбавлення волі;
- 10 травня 2006 року Долинським районним судом Івано-Франківської області за ст. 246 КК України до штрафу в розмірі 850,00 гривень;
- 30 листопада 2012 року Верховинським районним судом Івано-Франківської області за ст. 185 ч.3 КК України до штрафу в розмірі 850,00 гривень;
- 08 грудня 2017 року Долинським районним судом Івано-Франківської області за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 роки,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_5 вчинив крадіжку, тобто таємно викрав чуже майно з проникненням в житло, повторно.
Злочин вчинено за таких обставин:
02 січня 2018 року в обідню пору ОСОБА_5, проходячи по АДРЕСА_2 на городі вказаного господарства побачив власницю даного домоволодіння ОСОБА_2, яка разом зі своїм сином та сусідом ОСОБА_6 лагодили паркан. Зрозумівши, що в будинку нікого немає, в ОСОБА_5 виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне вчинення крадіжки поєднаної з проникнення житло, ОСОБА_5, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, через незамкнені вхідні двері зайшов до будинку ОСОБА_2, де в одній з кімнат зі столу таємно викрав телефон марки «Nokia X Dual Sim Green», ІМЕІ НОМЕР_2 та ІМЕІ НОМЕР_3, темно-зеленого кольору, вартістю 1300,00 грн., в якому знаходилися сім-карти мобільних операторів «Київстар» з номером НОМЕР_4, вартістю 25,00 грн., на рахунку якої було 3,00 грн, та «ВФ Україна» з номером НОМЕР_5, вартістю 25,00 грн., на рахунку якої були відсутні кошти. З вказаним телефоном ОСОБА_5 вийшов з будинку та покинув господарство ОСОБА_2, чим спричинив останній матеріальну шкоду на загальну суму 1353,00 грн.
В судовому засіданні ОСОБА_5 частково визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину та пояснив, що він заробляє собі на життя тим, що чистить криниці. 02 січня 2018 року він поїхав до знайомого в с.Розточки Долинського району Івано-Франківської області. ОСОБА_2 добре знає, тому що раніше чистив у неї криницю. Коли проходив по вулиці, до нього зателефонували з лікарні, де в реанімації перебував його брат з опіками, а саме в цей час його телефон розрядився. Тоді він зайшов у будинок, взяв телефон ОСОБА_2, який лежав на столі, щоб передзвонити до лікаря. Коли він вийшов з подвір'я, до нього підійшов знайомий та попросив допомогти витягнути автомобіль з кювету. На той час на подвір'ї нікого не бачив. Він хотів покласти телефон на місце, але не встиг. Коли витягнули автомобіль, він забув про телефон. Наступного дня мав намір повернути телефон, але прийшли працівники поліції і сказали, що ОСОБА_2 написала заяву. Він хотів сам відвезти телефон потерпілій і вибачитися. Розуміє, що вчинив неправильно і щиро розкаюється у вчиненому та просить його суворо не карати, оскільки наміру красти телефон він не мав.
Незважаючи на тільки часткове визнання самим обвинуваченим ОСОБА_5, його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена дослідженими в судовому засіданні доказами: показаннями потерпілої, свідка, речовими доказами та документами.
Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 підтвердила факт викрадення належного їй телефона, зазначивши, що 02 січня 2018 року вона разом з сином, племінником та сусідом лагодили паркан. Від будинку були близько за 60 метрів. В той час побачили, як по дорозі йшов ОСОБА_5, який був в нетверезому стані, з ними не привітався та пішов вниз по дорозі. Коли десь через 40 хвилин вони зайшли до хати і син сказав дати йому телефон, вона виявила, що телефон відсутній, залишився тільки зарядний пристрій. Вона зрозуміла, що телефон викрав ОСОБА_5Й, однак не стала наздоганяти останнього, тому що боялася, натомість викликала працівників поліції, які все зафіксували. Раніше вони будинок не замикали, оскільки нічого подібного не траплялося. Телефон їй повернули через 3 дні. На даний час шкода обвинуваченим їй відшкодована, тому просила обвинуваченого ОСОБА_5 суворо не карати, оскільки йому вибачила і претензій до останнього не має.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що одного дня на початку січня 2018 року близько 17:00 год. до нього прийшов ОСОБА_5, який приніс мобільний телефон з зеленою кришкою та хотів його зарядити. ОСОБА_5 казав, щоб він залишив телефон собі, а йому дав похмелитися, але він відмовив останньому. При цьому ОСОБА_5 стверджував, що це його телефон.
Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 06.01.2018 року (а.с. 43), ОСОБА_2 повідомила поліцію, що в період часу з 16:20 год. до 16:50 год. 02.01.2018 року невідома особа викрала з її будинку мобільний телефон марки «NOKIA», чорно-зелено кольору, ІМЕІ - НОМЕР_2, ІМЕІ 2 - НОМЕР_3, в якому знаходився стартовий пакет Київстар № НОМЕР_1.
Як вбачається з протоколу огляду місця події та доданих до нього фототаблиць від 06.01.2018 року (а.с. 45-51), місцем події є житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_2, звідки в одній з кімнат з журнального столику ОСОБА_5 викрав мобільний телефон.
Як вбачається з заяви ОСОБА_5 від 05.01.2018 року (а.с. 52), останній добровільно видав працівникам поліції мобільний телефон «NOKIA», ІМЕІ - НОМЕР_2, ІМЕІ 2 - НОМЕР_3, з сім картами операторів мобільного зв'язку «Водафон» та «Київстар», який викрав 02.01.2018 року в будинку в с.Розточки Долинського району Івано-Франківської області.
Протоколом огляду та доданими до нього фототаблицями від 07.01.2018 року (а.с. 53-57) встановлено, що предметом огляду є мобільний телефон марки «Nokia X Dual Sim Green», з сім-картами мобільних операторів «Київстар» та «Водафон».
Видана ПП ОСОБА_8 довідка (а.с. 60) підтверджує, що станом на 02.01.2018 року вартість бувших у вжитку наступних речей могла б становити: мобільний телефон марки «Nokia X Dual Sim Green» - 1300 гривень, стартовий пакет «Київстар» - 25 гривень та стартовий пакет «Vodafone» - 25 гривень.
Згідно з постановою про визнання речовими доказами та долучення речових доказів до матеріалів кримінального провадження від 07.01.2018 року (а.с. 58), вищевказаний телефон з сім-картами, що був викрадений з будинку ОСОБА_2, визнано речовими доказами та передано потерпілій на зберігання.
Оцінюючи зібрані в даному кримінальному провадженні докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та підтверджується, поза розумним сумнівом, комплексом достатньо переконливих, чітких, неспростовних і узгоджених між собою доказів.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч.3 ст. 185 КК України, оскільки він, будучи засудженим за вчинення крадіжки та звільненим від відбування призначеного покарання з випробуванням, повторно таємно викрав чуже майно з проникненням в житло.
Суд вважає способом захисту та не приймає до уваги показання обвинуваченого про те, що він не мав наміру викрадати телефон, а тільки хотів подзвонити, оскільки вони є суперечливим, голослівними і спростовуються, вищенаведеними доказами, дослідженими в судовому засіданні. При цьому суд враховує, що обвинувачений не зміг назвати прізвища лікаря, який згідно з його поясненнями подзвонив йому 02.01.2018 року, та прізвище знайомого, автомобіль якого вони випихали з кювету, а також те, що він мав можливість протягом 3 днів добровільно повернути телефон потерпілій, чого не зробив.
Обираючи покарання ОСОБА_5, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винного, оскільки обтяжуючих та пом»якшуючих покарання обвинуваченого обставин в судовому засіданні не встановлено.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він розлучений, є батьком 4 дітей, не працює, має середню освіту, на обліку в психоневрологічному кабінеті Долинської ЦРЛ не перебуває, однак знаходиться на обліку в наркологічному кабінеті даного закладу з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, негативно характеризується по місцю проживання, судимий вироком Долинського районного суду Івано-Франківської області від 08.12.2017 року за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, на шлях виправлення не став і протягом іспитового строку повторно викрав чуже майно,
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд також керується вимогами ст. 65 КК України та роз'ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» і виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Згідно з ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5, суд вважає, що з урахуванням особи обвинуваченого, його суб'єктивного відношення до вчиненого, думки потерпілої, яка просила його суворо не карати, виправлення обвинуваченого можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому йому слід обрати покарання у виді позбавлення волі на строк, передбачений санкцією ч.3 ст. 185 КК України, оскільки більш м'яке покарання не відповідамите меті виправлення обвинуваченого, який притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення крадіжки та протягом іспитового строку повторно вчинив нову крадіжку. Дане покарання, на думку суду, відповідає скоєному та буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого й попередження вчинення ним нових злочинів.
Судових витрат у кримінальному провадженні не має, цивільний позов не заявлявся.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368,370,373,374 КПК України, суд,-
З А С У Д И В :
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати до даного покарання невідбуту ним частину покарання за вироком Долинського районного суду Івано-Франківської області від 08 грудня 2017 року та визначити обвинуваченому ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки і 1 (один) місяць.
Початок відбування строку покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати з 15 січня 2018 року - з часу його затримання.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого у вигляді тримання під вартою залишити без зміни до набрання вироком законної сили.
Речові докази у кримінальному провадженні: мобільний телефон марки «Nokia X Dual Sim Green» з сім-картами мобільних операторів «Київстар» та «Водафон» - повернути власнику потерпілій ОСОБА_2.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_5 - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя:
Судове рішення № 73427819, Долинський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 12.04.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 343/202/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: