Рішення № 73424584, 01.04.2016, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12696/15-ц

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

01 квітня 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Трегубенко Л. О. ,

за участю секретаря судового засідання - Лемішко А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» та ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяних у результаті ДТП, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з урахуванням уточнень з позовом до ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» та ОСОБА_2про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяних у результаті ДТП.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 09.03.15р. в м. Києві по вул. Великій Васильківській, 143 сталося ДТП за участю автомобіля «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «БМВ», д.н.з. НОМЕР_6, який належить позивачеві.

Постановою Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні ДТП.

У зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Хюндай» ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована у ПАТ «Українська пожежень-страхова компанія», ОСОБА_1 просив суд стягнути солідарно зі страхової компанії та ОСОБА_2 суму матеріального збитку в розмірі 2381,46 грн. та стягнути з ПАТ «Українська пожежень-страхова компанія» моральну шкоду в розмірі 5000 грн..

Позивач в судовому засіданні підтримав позов з підстав наведених в заяві, просив задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

ПАТ «Українська пожежень-страхова компанія» будучи належним чином повідомленим про день, час та місце проведення судового засідання, свого права на участь у ньому не використало, про причини неявки суду не повідомило.

ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явилася, про розгляд справи повідомлялась належним чином, причну неявки до суду не повідомила.

У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України).

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, прийшов до висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ПрАТ «Українська пожежень-страхова компанія» та ОСОБА_2 12.04.2014р. було укладено поліс № АС/7244306 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким страховик застрахував автомобіль «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_5 (а.с. 27). Згідно умов полісу, ліміт відповідальності становить 50000 грн. 00 коп., а сума франшизи за зазначеним полісом становить 0 грн. 00 коп.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 08.04.2015р. встановлено, що 09.03.2015 р. о 13 год.45 хв. ОСОБА_2 керувала автомобілем «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_5, по вул. Велика Васильківська в м. Києві під час зміни напрямку руху не переконалась, що це буде безпечно, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем «БМВ» д.н.з. НОМЕР_6, під керуванням ОСОБА_1, чим пошкодила автомобілі (а.с. 9). Вказаною постановою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні ДТП.

10.03.15р. ОСОБА_1 звернулася до ПрАТ «Українська пожежень-страхова компанія» із повідомленням про дорожньо-транспорту пригоду (а.с.28,29).

16.03.2015 р. експертом ПрАТ «Українська пожежень-страхова компанія» було проведено огляд та складено ремонтну калькуляцію № uip_9273, відповідно до якої вартість відновлювального ремонту автомобіля «БМВ», д.н.з. НОМЕР_6 складає 2598,85 грн.(10,11).

В порушення вимог ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ПрАТ «Українська пожежень-страхова компанія» у наданий законом строк не здійснило виплату страхового відшкодування на користь позивача, що стало підставою для звернення його з даним позовом.

З урахуванням п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14 відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Відповідно до ст.ст. 22, 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує шкоду, заподіяну майну третьої особи.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що ОСОБА_1 просить стягнути з відповідачів суму матеріальних збитків у розмірі 2381,46 грн., з яких: 1788,71 грн. - сума страхового відшкодування; 511,03 грн. - сума пені; 49,52 грн. - сума інфляційних втрат; 32,2 - сума 3% річних. Однак відповідно до пункту 8.3. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092 вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

З урахуванням зазначеного суд, приходить до висновку про стягнення з ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» страхового відшкодування у розмірі 1788 грн. 71 коп.

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінюючи надані докази, суд не вбачає правових підстав для стягнення з ОСОБА_2 матеріальних збитків, оскільки сума страхового відшкодування не перевищує ліміт відповідальності за полісом № АС/7244306 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 12.04.14р.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних зитків задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 та 5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31.03.1995 р. - під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з врахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено спричинення моральної шкоди, в чому полягали психічні та фізичні страждання, та не обгрунтовано розмір моральної шкоди. Тому суд відмовляє в цій частині позовних вимог.

Відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України з ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» підлягає стягненню на користь позивача 487 грн. 20 коп. судового збору.

Також стягненню з ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» в дохід держави підлягає доплата судового збору в сумі 890 грн. 80 коп..

На підставі викладеного, ст.ст. 12, 22, 28, 29, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214, 215, 218, 224-228, 233 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» ( код ЄДРПОУ - 20602681 ) на користь ОСОБА_1 ( реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4) страхове відшкодування в сумі 1788 грн. 71 коп. та витрати від сплати судового збору в сумі 487 грн. 20 коп., всього 2275 грн. 91 коп. ( дві тисячі двісті сімдесят п"ять грн. коп. 91), у задоволенні решти позовних вимог, у тому числі моральної шкоди відмовити.

У задоволенні позову до ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» ( код ЄДРПОУ - 20602681 ) у дохід держави доплату судового збору в сумі 890 грн. 80 коп..

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд міста в установленому законом порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Л. О. Трегубенко