Постанова № 73423055, 11.04.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року м. Херсон

справа: 656/677/17-ц

провадження: 22-ц/791/445/2018

Апеляційний суд Херсонської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Приходько Л.А. (суддя доповідач),

суддів: Бездрабко В.О.,

Кузнєцова О.А.,

секретар Кутузова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 21 грудня 2017 року у складі судді Ковальчук Т.М. у справі

за позовом

ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Руслана Олеговича, публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа Іванівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., ПАТ КБ «Приватбанк», третя особа Іванівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 19 травня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., зареєстрований в реєстрі за №2897, про стягнення з неї на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» невиплачених у строк відповідно до умов кредитного договору № б/н від 26 травня 2008 року та розрахунку заборгованості за цим договором станом на 11 квітня 2017 року, грошових коштів у сумі 20163,47грн.

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що вказаний виконавчий напис приватним нотаріусом вчинений з порушенням ст. 88 Закону України «Про нотаріат», а саме при винесенні виконавчого напису нотаріусом не було враховано та не перевірено факт наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, оскільки визначена банком сума заборгованості не є безспірною, а розрахунок заборгованості за кредитним договором, наданий банком, зроблено останнім одноособово без урахування думки та позиції позивача, як позичальника, та не відповідає дійсній сумі заборгованості. Крім того, заборгованість за кредитним договором нотаріусом була стягнута поза межами спеціального строку позовної давності (12 місяців) для вимог щодо стягнення штрафних санкцій, оскільки жодної вимоги про сплату суми боргу за кредитним договором на її адресу банк не надсилав, чим порушив її право на ознайомлення з розрахунком заборгованості та заявити клопотання про застосування строків позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, розмір яких значно перевищує тіло кредиту. Також зазначила, що стягнення одночасно штрафу і пені призводить до порушення ст.61 Конституції України.

Рішенням Іванівського районного суду Херсонської області від 21 грудня 2017 року позов задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 19 травня 2017 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., зареєстрований в реєстрі за №2897, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором №б/н від 26 травня 2008 року в розмірі 20163,47 грн. Стягнено з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 640,00грн.

Рішення мотивоване тим, що позивачкою оспорюється розмір нарахованої ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором від 26 травня 2008 року, проте належних та допустимих письмових документальних доказів на підтвердження факту отримання позивачем вимоги банку про дострокове стягнення заборгованості з розрахунком цієї заборгованості, банком суду не надано, нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не було перевірено відсутність спору між кредитором та позичальником щодо розміру заборгованості, що свідчить про те, що стягнута за виконавчим написом заборгованість є спірною.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» посилаючись на необґрунтованість рішення суду першої інстанції, та порушення судом норм права, що призвело до неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просило рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, зокрема, а саме не було встановлено факт існування будь-якого судового спору між банком та ОСОБА_2 на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису, або інших обставин, які б свідчили про спір. Крім того, позивачка не обґрунтувала та належними доказами не підтвердила факту неотримання від банку письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначила, що апеляційна скарга є не обґрунтованою, оскільки вчиняючи виконавчий напис нотаріус посилався на суму у вигляді штрафних санкцій у розмірах, що значно перевищують останні 12 місяців, з чим позивачка категорично не погоджується та вважає їх спірними. Крім того, вимоги про сплату заборгованості з її розміром та розрахунком боргу із штрафними санкціями від банку не отримувала, у зв'язку з чим була позбавлена можливості заявити свої доводи щодо необґрунтованості заборгованості по штрафним санкціям.

В судове засіданні представник ПАТ КБ «Приватбанк» Логвіновська А.А. не з'явилась, направивши до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, та просила апеляційну скаргу задовольнити.

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини своєї неявки суду не повідомили.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що 26 травня 2008 року між ОСОБА_2 та ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», укладено кредитний договір №б/н, за умовами якого ОСОБА_2 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту Кредитка «Універсальна», зі сплатою за користування кредитом 1,9% на місяць, а також інших платежів, передбачених умовами договору (а.с.44).

Вказаний договір складається із анкети - заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку, що підтверджується згодою та підписом відповідачки у анкеті-заяві (а.с.44 зворот).

19 травня 2017 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. із заявою про вчинення виконавчого напису (а.с.42-43), в цей же день на підставі вищевказаної заяви, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №б/н від 26 травня 2008 року за період з 26 травня 2008 року по 11 квітня 2017 року в сумі 20163,47грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 4706,42грн., заборгованості за відсотками - 5827,87 грн., заборгованості по пені у розмірі - 7280,92 грн.; заборгованості по пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. у розмірі - 1150 грн.; заборгованості по штрафам (фіксована частина) у розмірі 250 грн.; заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 948,26 грн. та суми плати, що здійснена стягувачем за вчинення нотаріального напису у розмірі 1800,00 грн., а всього на загальну суму - 21963,47 грн. Даний виконавчий напис зареєстровано в реєстрі за №2897 (а.с.41).

Постановою начальника відділу Іванівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 16 серпня 2017 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №НМО 780725, виданого 19 травня 2017 року (а.с.10).

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.

Згідно з п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до п. п. 1.1, 3.1, 3.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 січня 1992 року № 2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ, пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Відповідно до п. 6.6 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язаний у разі невиконання зобов'язань за договором на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку (а.с.96).

Пунктом 5.7 Правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору передбачено, що Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої Банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим Договором (а.с.98).

Виходячи з положень зазначених норм матеріального права та на підставі зібраних доказів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність доказів належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про дострокове погашення всіх сум та кредиту.

У зв'язку з цим суд обґрунтовано вважав, що, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус порушив вимоги п. 2.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, яким передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчий напис в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору після спливу тридцяти днів з моменту вчинення відмітки іпотекодавцем на письмовому повідомлені про його отримання або відмітки поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення за адресою, вказаною в договорі, та з урахуванням вимог п. 114 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1155, боржник вважається належним чином повідомлений, коли банком не лише відправлено на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й доведено факт його вручення адресатові під розписку.

З огляду на вищенаведене боржник вважається належно повідомленим про існування заборгованість в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про усунення порушень за кредитним договором, а й довів факт його вручення адресатові під розписку. Таким чином, обов'язок доведення факту належного повідомлення боржника покладено саме на банк, а не на боржника. Отже, доводи ПАТ КБ «Приватбанк» про те, що факт не вручення письмової вимоги про дострокове погашення кредиту повинен доводити позивач, не ґрунтуються на вимогах закону.

За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку, що позивачка була позбавлена можливості висувати свої заперечення щодо вчинення нотаріусом виконавчого напису, а неотримання нею письмової вимоги про усунення порушень є істотним, вплинуло на права та обов'язки позичальника.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку відповідно до норм ЦПК України, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Суд з достатньою повнотою з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, яким дав належну оцінку та постановив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення, а тому підлягають відхиленню.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» залишити без задоволення.

Рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 21 грудня 2017 року залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 16 квітня 2018 року.

Головуючий Л.А. Приходько

Судді: В.О. Бездрабко

О.А. Кузнєцова