Ухвала суду № 73422431, 16.04.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

УХВАЛА

Номер провадження 1-кс/711/1083/18

Справа № 711/2977/18

16 квітня 2018 року

Слідчий суддя Придніпровського районного суду міста Черкаси Дунаєв С.О. за участю:

секретар - Нарадько Л.О., прокурори - Бредуляк Т.О., Ахмедов С.М., затриманий - ОСОБА_1 (ОСОБА_1.), захисники - Кузьмінський О.О., Кулібаба А.Б.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури Троцько Є.В. про застосування екстрадиційного арешту стосовно наступної особи:

ОСОБА_1 (ОСОБА_1), народився ІНФОРМАЦІЯ_1. в с. Яловець Республіки Молдова, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1,

який перебуває у міжнародному розшуку, оскільки розшукується правоохоронними органами Республіки Молдова за вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.190 КК Республіки Молдова,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить застосувати до громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (екстрадицій ний арешт) терміном на 12 місяців з моменту затримання, до вирішення Генеральною прокуратурою України питання про його видачу (екстрадицію» і фактичної передачі Республіки Молдова.

В обґрунтування клопотання зазначено, що У провадженні компетентних органів Республіки Молдова перебуває кримінальна справа за обвинуваченням громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 (ОСОБА_1), ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженця с. Німорень Яловенського району Республіки Молдова у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст.190 (шахрайство) КК Республіки Молдова.

22.12.2014р. компетентним органом Республіки Молдова розпочато кримінальне переслідування за фактом незаконного отримання майна іншої особи, шляхом шахрайства, за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.190 КК Республіки Молдова.

24.02.2015р. компетентним органом Республіки Молдова винесено постанову про притягнення як обвинуваченого громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., що проживає в АДРЕСА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст.190 (шахрайство) КК Республіки Молдова.

02.04.2015р. вказану особу оголошено в розшук, а з 15.04.2015р. в міжнародний розшук.

Ухвалою компетентного суду Республіки Молдова від 30.03.2015р. щодо громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з видачею ордера на його арешт.

08.03.2018р. Черкаським ВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_1 затриманий в порядку ст.ст.208, 582 КПК України в м. Черкаси.

11.03.2018р. ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси за клопотанням Черкаської місцевої прокуратури стосовно вказаної особи, відповідно до ст.583 КПК України, застосовано тимчасовий арешт строком на 40 діб до надходження запиту про його видачу (екстрадицію) від компетентних органів Республіки Молдова.

Генеральною прокуратурою України від Генеральної прокуратури Республіки Молдова отримано запит про видачу (екстрадицію) ОСОБА_1 для притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення вказаного злочину.

Проведення екстрадиційної перевірки стосовно вказаної особи доручено Черкаській місцевій прокуратурі відповідно до ст.587 КПК України.

Перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 до органів міграційної служби України з питань набуття громадянства України та статусу біженця, а також особи, яка потребує додаткового захисту, не звертався.

Під час затримання зазначена особа пред'явила паспорт громадянина України серії НОМЕР_1, виданий 29.10.2016 Котовським РВ ГУ ДМС України в Одеській області, на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.. Окрім того, під час особистого обшуку у даної особи виявлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2, виданий 19.05.2017 органом 5136, з відповідними відмітками про перетин кордону.

Від дачі будь-яких пояснень затримана особа відмовилась на підставі ст.63 Конституції України, вказавши, що він є громадянином України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2..

У зв'язку з тим, що затримана особа заперечує свою приналежність до громадянства Республіки Молдова та особи ОСОБА_1, а вказував, що він є громадянином України ОСОБА_1, Черкаською місцевої прокуратурою призначені, а Черкаським НДЕКЦ МВС України проведені дактилоскопічні експертизи.

Згідно висновку експерта від 15.03.2018 №1/164 відбитки пальців рук в дактилокарті на ім'я ОСОБА_1, отриманої від компетентних органів Республіки Молдова, ідентичні відбиткам пальців рук в дактилокарті, отриманій у затриманої особи, яка вказує, що він є ОСОБА_1.

Крім того, перевіркою встановлено, що документування паспортом громадянина України на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2., проведено 29.10.2016р. Котовським РВ ГУ ДМС України в Одеській області на підставі свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, виданого 19.05.2015р. ВДРАЦС реєстраційної служби по місту Котовськ та Котовському району Котовського міжрайонного управління юстиції в Одеській області.

Реєстрацію народження ОСОБА_1 проведено 19.05.2015р. зазначеним органом на виконання рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 21.04.2015р. про встановлення факту, що має юридичне значення (справа №505/1429/15-ц).

За дорученням прокуратури Черкаської області, прокуратурою Одеської області вивчено вказану цивільну справу, за результатами вивчення якої 26.03.2018р. в Котовський міськрайонний суд Одеської області прокуратурою Одеської області внесено заяву про перегляд за нововиявленими обставинами зазначеного вище судового рішення від 21.04.2015р..

Також, прокуратурою Черкаської області в ГУ ДМС України в Одеській області направлено доручення про проведення перевірки законності підстав для документування громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., паспортом громадянина України, виданого на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2., та вжиття всіх необхідних заходів щодо визнання паспорта громадянина України серії НОМЕР_1, виданого 29.10.2016 Котовським РВ ГУ ДМС України в Одеській області на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2., недійсним або таким, що виданий з порушенням вимог чинного законодавства України. Перевірка на даний час триває.

Враховуючи, що інкриміноване ОСОБА_1 кримінальне правопорушення за законодавством України кваліфікується за ч.4 ст.190 КК України і є екстрадиційним, строки давності притягнення особи до відповідальності за вказане діяння не закінчились, то є підстави для застосування до такої особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт) до вирішення питання щодо його видачі (екстрадицію) і фактичної передачі до правоохоронних органів Республіки Молдова.

В судовому засіданні прокурори підтримали клопотання про застосування тимчасового арешту і наполягали на його задоволенні.

Захисники заперечили проти задоволення клопотання, зазначаючи що воно є необґрунтованим та неправомірним, оскільки затриманий є громадянином України, а тому не може бути суб'єктом екстрадиції. Окремо зауважили, що в даному випадку порушено право ОСОБА_1 на особисту недоторканність та свободу, оскільки відсутні правові підстави для тримання його під вартою, а тому наполягали на негайному звільненні особи з-під варти. Також зазначили, що в даному випадку до затриманого можливо застосувати інший запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, враховуючи відсутність ризику втечі, наявність міцних соціальних зв'язків та незадовільний стан здоров'я затриманого.

Затриманий пояснив, що він є громадянином України ОСОБА_1 і не розуміє в чому полягає протиправність його дій. Збіг його відбитків пальців і рук з особою ОСОБА_1 є колізією, яка не може бути вирішена, якщо він буде утримуватись під вартою. Просив вирішити клопотання прокурора у відповідності з вимогами закону.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах (письмові додатки до клопотання та документи, надані стороною захисту), заслухавши думку прокурорів, захисників та затриманого, вважаю, що клопотання підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Клопотання про застосування екстрадиційного арешту відповідає вимогам ст.584 КПК України.

08.03.2018р. Черкаським ВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_1 затриманий в порядку ст.ст.208, 582 КПК України в м. Черкаси і утримується під вартою на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 11.03.2018р., якою до нього застосовано тимчасовий арешт строком на 40 діб до надходження запиту про його видачу (екстрадицію) від компетентних органів Республіки Молдова. Зазначеним судовим рішенням визначено, що строк тимчасового арешту необхідно рахувати з моменту затримання, що мав місце 08.03.2018р.. Отже з огляду на особливості правового регулювання питань, пов'язаних з попереднім ув'язненням фізичних осіб, в контексті ст.20 ЗУ «Про попереднє ув'язнення», ст.ст.8, 115, 197 КПК України, закінчення граничного строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 на підставі судового рішення від 08.03.2018р. спливає 17 квітня 2018 року о 23год 00хв. За таких обставин доводи захисників щодо незаконності тримання під вартою ОСОБА_1 на момент розгляду клопотання прокурора та, як наслідок, наявність підстав для його негайного звільнення в даному судовому засіданні є необґрунтованими.

Натомість, стосовно доводів захисників щодо загального строку застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то варто звернути увагу, що такий загальний строк, в контексті дії принципу верховенства права у кримінальному провадженні та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, має обчислюватись з моменту першого фактичного застосування до ОСОБА_1 заходів затримання. Беручи до уваги, що в даному випадку затримання ОСОБА_1 вперше здійснено правоохоронними органами 02.03.2018р. на три доби відповідно до ст.208 КПК України, потім 05.03.2018р. на три доби відповідно до ст.208 КПК України, а потім 08.03.2018р. і з цього моменту застосовано тимчасовий арешт строком на сорок діб, то загальний строк тримання під вартою з метою видачі особи (екстрадиційного арешту) має обчислюватись з 02.03.2018р..

Надаючи оцінку доводам прокурора щодо заявлених у клопотанні вимог, слідчий суддя виходить з наступного.

Згідно ст.542 КПК України міжнародне співробітництво під час кримінального провадження полягає у вжитті необхідних заходів з метою надання міжнародної правової допомоги шляхом, зокрема, видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення.

Порядок надання правової допомоги у кримінальних справах між Україною та Республікою Молдовою закріплений положеннями Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993р. (далі - Конвенція 1993р.) та більш деталізований у Договорі між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, підписаного 13.12.1993р., який ратифікований Законом України №238/94-ВР від 10.11.1994р. (далі - Договір 1993р.).

Статтею 4 Конвенції 1993р. передбачено, що Договірні сторони надають правову допомогу по цивільним, сімейним і кримінальним справам відповідно до положень цієї Конвенції. В статті 6 зазначеної Конвенції зазначено, що Договірні сторони надають один одному правову допомогу шляхом виконання процесуальних та інших дій, передбачених запитуваною Договірною стороною, в тому числі, розшуку і видачі осіб, які вчинили злочини.

Відповідно до ч.1 ст.58 Договору 1993р. Договірні Сторони зобов'язуються видавати одна одній взаємно за клопотанням, відповідно до положень цього Договору, осіб, які знаходяться на їх території, з метою проведення щодо них кримінального переслідування або виконання покарання.

Згідно ст.63 Договору 1993р. після отримання клопотання про видачу запитувана Договірна Сторона негайно вживає заходів до взяття під варту особи, щодо якої поставлено питання про видачу, за винятком випадків, коли немає сумніву, що згідно з цим Договором видача не може відбутися.

Виконання міжнародних зобов'язань з правової допомоги у кримінальних справах деталізується у національному законодавстві України. Так за змістом ст.584 КПК України після надходження запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи за дорученням або зверненням центрального органу України прокурор звертається з клопотанням про її екстрадиційний арешт до слідчого судді за місцем тримання особи під вартою. Після одержання клопотання слідчий суддя встановлює особу, пропонує їй зробити заяву, перевіряє запит про видачу та наявні матеріали екстрадиційної перевірки, вислуховує думку прокурора, інших учасників і виносить ухвалу про застосування екстрадиційного арешту або відмову в його застосуванні, якщо для його обрання немає підстав. При розгляді клопотання слідчий суддя не досліджує питання про винуватість та не перевіряє законність процесуальних рішень, прийнятих компетентними органами іноземної держави у справі стосовно особи, щодо якої надійшов запит про видачу.

Як вбачається з матеріалів клопотання, компетентними органами Республіки Молдова розслідується кримінальна справа №2014018194 щодо ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.190 КК Республіки Молдова. В рамках даної кримінальної справи 24.02.2015р. щодо ОСОБА_1 винесено постанову про притягнення в якості обвинуваченого, а 30.03.2015р. слідчий суддя суду Чентру мун. Кишенеу Республіки Молдова видав щодо ОСОБА_1 ордер на арешт. Відповідно до бази даних Інтерполу, громадянин Республіки Молдова ОСОБА_1 розшукується компетентними органами за вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.190 КК Республіки Молдова та з 15.04.2015р. перебуває в міждержавному розшуку з метою арешту та екстрадиції.

Запит молдавської сторони та інші документи про видачу (екстрадицію) громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 оформлені належним чином відповідно до Конвенції 1993р..

Запити інших держав про видачу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., не надходили.

Компетентні органи України не оголошували остаточного рішення щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., у зв'язку зі скоєнням злочину, за яке вимагають його видачу (екстрадицію) і не ухвалювали рішення не розпочинати або припинити кримінальне провадження у зв'язку з цим же злочином.

На території України ОСОБА_1 не судимий і до кримінальної відповідальності не притягується. За вчинення злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_1 правоохоронними органами Республіки Молдова - ч.5 ст.190 КК Республіки Молдова (шахрайство, тобто незаконне отримання майна іншої особи, шляхом обману і зловживанням довірою, вчинене в особливо великих розмірах) - передбачена кримінальна відповідальність за ч.4 ст.190 КК України. Зазначений злочин не відноситься до військових злочинів і не має політичного характеру.

Інкриміноване ОСОБА_1 кримінальне правопорушення за законодавством України є екстрадиційним, оскільки передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк не менше 1 року, а строки давності притягнення до відповідальності за вказане діяння не закінчилися.

Вищенаведені обставини дають підстави для застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу задля забезпечення видачі такої особи компетентним органам Республіки Молдова.

Визначаючи необхідність застосування в якості запобіжного заходу екстрадиційного арешту варто звернути вагу, що за наданими компетентними органами Республіки Молдова відомостями, кримінальне переслідування громадянина ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.190 КК Республіки Молдова, розпочато 22.12.2014р., а з 24.02.2015р. така особа визнана обвинуваченим. 30.03.2015р. компетентним органам виданий ордер на арешт ОСОБА_1, але зазначена особа до теперішнього часу не затримана і перебуває у міжнародному розшуку з 15.04.2015р.. Отже на теперішній час вже протягом трьох років така особа ухиляється від правосуддя в Республіці Молдова, що свідчить про значний ступень ризику втечі такої особи та продовження ухилення від кримінальної відповідальності. До того ж обвинувачення такій особі висунуто за вчинення особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від восьми до п'ятнадцяти років за КК Республіки Молдова, а отже тяжкість покарання підвищує ступень значущості ризику втечі.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 неодружений, не має на утриманні інших осіб, на території України офіційно не працевлаштований та не має особистого нерухомого майна чи житла.

Окремо слід звернути увагу про наявність у затриманого паспортного документу громадянина України на ім'я ОСОБА_1. В цьому контексті слід зауважити, що доводи затриманого та його захисників, щодо помилки правоохоронних органів у встановленні його особистих даних та відсутності зв'язку між ним та особою ОСОБА_1, є сумнівними та суперечливими, оскільки ідентифікація затриманого, окрім відповідних паспортних документів, підтверджена даними дактилоскопічного дослідження відбитків пальців та долоней його рук, що підтверджується відповідними експертними висновками №1/694 від 07.03.2018р. та №1/164 від 15.03.2018р.. Оцінка доводів захисників щодо допустимості та достовірності таких експертних висновків, як доказів, детально проаналізована Апеляційним судом Черкаської області та викладена в ухвалі цього суду від 27.03.2018р., постановленої за наслідками розгляду апеляційної скарги захисників на судове рішення про застосування до затриманого тимчасового арешту. Враховуючи обставини, за яких Апеляційним судом Черкаської області здійснювалась оцінка таких доводів, то потреба у їх повторній оцінці відсутня, а відтак можливо обмежитись лише констатуванням необґрунтованості таких доводів.

В цьому контексті варто також звернути увагу, що обставини отримання затриманою особою паспортного документу громадянина України та встановлені відомості про реєстрацію фактів його народження та набуття громадянства України (час, місце і спосіб реєстрації та постановки на облік; обставини, що передували реєстрації облікових даних про фізичну особу) дають підстави для обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_1 є одна й таж сама фізична особа, а відтак посилання захисників та самого затриманого на непричетність останнього до громадянства Республіки Молдова є необґрунтованим. До того ж аналіз доводів захисників щодо наявності у затриманого документу про приналежність до громадянства України, як підставу, що унеможливлює застосування екстрадиції до такої особи, також системно і обґрунтовано наведений в ухвалі Апеляційного суду Черкаської області від 27.03.2018р., а відтак на теперішній час потреби у здійсненні повторної оцінки таких обставин слідчим суддею не вбачається.

Отже спосіб життєдіяльності ОСОБА_1 свідчить про нестабільність його поведінки, відсутність міцних соціальних зв'язків за місцем проживання на території України, внаслідок чого задля забезпечення гарантій його належної поведінки є необхідним застосування до нього більш суворих заходів процесуального примусу ніж особисте зобов'язання.

Особиста порука також не може бути застосована до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов'язків і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Враховуючи відсутність особистого житла, соціальної прив'язаності затриманого до певної місцевості та стабільного доходу, особливості життєдіяльності та нестабільної поведінки, домашній арешт також не надаси достатніх гарантій запобігання ризику втечі ОСОБА_1. Доводи захисника щодо наявності орендованого житла для проживання ОСОБА_1 не спростовує об'єктивності такого висновку.

Таким чином, враховуючи обставини, які обумовлюють необхідність вирішення питання щодо видачі ОСОБА_1 компетентним органам Республіки Молдова, зміст зобов'язань Договірних сторін щодо правової допомоги у кримінальних справах між Україною та Республікою Молдова, беручи до уваги особливості даних, які характеризують особу затриманого, стан його здоров'я, особливості його життєдіяльності та процесуальної поведінки, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, доводи прокурора щодо необхідності застосування до ОСОБА_1 екстрадиційного арешту є обґрунтованими, а застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до вирішення питання про його видачу (екстрадицію) та фактичну передачу до правоохоронних органів Республіки Молдова на теперішній час є виправданим.

Натомість необґрунтованими є доводи прокурора щодо необхідності визначення строку дії запобіжного заходу терміном у 12 місяців з моменту затримання. В цьому контексті слід звернути увагу, що передбачений ч.10 ст.584 КПК України строк застосування екстрадиційного арешту (12 місяців) є визначеним законом періодом протягом якого особа може триматися під вартою на умовах застосування до неї екстрадиційного арешту, а не строком дії судового рішення, яке є правовою підставою для тримання особи під вартою. З огляду на положення ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти діб, а відтак і максимальний період тримання особи під вартою за ухвалою слідчого судді по застосування до неї екстрадиційного арешту не може перевищувати шістдесяти діб. Зазначене обумовлене гарантіями права на свободу, передбаченими ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Визначаючи строк дії даної ухвали та граничний термін тримання під вартою ОСОБА_1 слідчий суддя звертає увагу на доводи захисників щодо строків правомірності тримання під вартою їх підзахисного. Натомість, враховуючи, що загальний строк екстрадиційного арешту не має перевищувати 12 місяців, то в даному випадку строк дії ухвали тривалістю у шістдесят діб з моменту її постановлення спливає 15.06.2018р., що не перевищує максимально допустимого періоду екстрадиційного арешту.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.8, 9, 206, 583, 584 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 (ОСОБА_1) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вирішення питання про його видачу (екстрадицію) та фактичну передачу до правоохоронних органів Республіки Молдова.

Строк дії ухвали в частині тримання особи під вартою визначити на період до 15 червня 2018 року включно.

Копію ухвали негайно вручити затриманому, його захисникам та прокурору.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області протягом п'яти днів з дня оголошення її повного тексту.

Повний текст ухвали проголошений 17 квітня 2018 року.

Слідчий суддя: С. О. Дунаєв