Постанова № 73420477, 16.04.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 року

м.Суми

Справа №592/11381/16-ц

Номер провадження 22-ц/788/540/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),

суддів - Біляєвої О. М. , Криворотенка В. І.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.

сторони:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі - Сумська міська рада, Великочернеччинська сільська рада Сумського району Сумської області,

відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

треті особи - Третя Сумська державна нотаріальна контора, Управління Держземагенства у Сумському районі Сумської області, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 січня 2018 року в складі судді Бичкова І.Г., ухвалене у м. Суми,

в с т а н о в и в:

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сумської міської ради, Великочернеччинської сільської ради Сумського району Сумської області, в якому просила визнати за нею право власності на частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, земельну ділянку в порядку спадкування, а саме на 73,5/100 частини.

Вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, у власності якого на момент смерті перебувало 53/100 частин земельної ділянки та 53/100 частин житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1, який був придбаний ОСОБА_4 під час шлюбу з ОСОБА_5.

14 березня 2014 року ОСОБА_5 склала заповіт, відповідно до якого, на випадок смерті вона заповіла все своє майно ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла.

Після її смерті відкрилася спадщина на належні їй 47/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 з надвірними будівлями та 47/100 частин земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, загальною площею 0,0769 га, а також на 26,5/100 частин будинку, які були придбані у період шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 29 березня 2017 року до участі у справі у якості співвідповідачів залучено ОСОБА_2, ОСОБА_3 (а.с. 111).

У березні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, Сумської міської ради, Великочернеччинської сільської ради Сумського району Сумської області, в якому просила визнати за нею право власності на 53/200 частин житлового будинку, надвірних будівель та споруд, земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4 Після його смерті відкрилася спадщина на 53/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, земельну ділянку площею 0,0769 га, які знаходяться по АДРЕСА_1. За життя ОСОБА_4 було складено заповіт, відповідно до якого, він заповів усе належне йому майно їй та її брату ОСОБА_3

У встановлений законом строк вона із ОСОБА_3 звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, але отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом неможливо, оскільки ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання за нею право власності на 73,5/100 частин житлового будинку по АДРЕСА_1.

У березні 2017 року ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, Сумської міської ради, Великочернеччинської сільської ради Сумського району Сумської області, в якому просив визнати за ним право власності на 53/200 частин житлового будинку, надвірних будівель та споруд, земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вимоги обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 Після його смерті відкрилася спадщина на 53/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, земельну ділянку площею 0,0769 га, які знаходяться по АДРЕСА_1.

За життя, 27 листопада 2007 року, ОСОБА_4 було складено заповіт, відповідно до якого, він заповів усе належне йому майно дітям ОСОБА_3 та ОСОБА_2

У встановлений законом строк він та ОСОБА_2 звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, але отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом неможливо, оскільки ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання за нею право власності на 73,5/100 частин житлового будинку по АДРЕСА_1.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 січня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на частину жилого будинку НОМЕР_2, а саме: на 47/100 частин з надвірними господарчими та побутовими будівлями, розташованих в АДРЕСА_1, які складаються з: жилого будинку «А-1», загальною площею 34,1 кв.м, жилою площею 26,1 кв.м; літньої кухні «Б»; сараю «б1»; сараю «В»; вбиральні «Г»; літнього душу «Е»; сараю «З»; колодязя «К»; погребу «п/г»; огорожі № 1-4 та на 47/100 частин земельної ділянки НОМЕР_2, кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 0,0769 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5

Позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 53/200 частин жилого будинку «А-1», загальною площею 34,1 кв.м, жилою площею 26,1 кв.м, літньої кухні «Б», сараю «б1», сараю «В», вбиральні «Г», літнього душу «Е», сараю «З», колодязя «К», погребу «п/г», огорожі № 1 - 4, земельної ділянки загальною площею 0,0769 га для будівництва й обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позов ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 53/200 частин жилого будинку «А-1», загальною площею 34,1 кв.м, жилою площею 26,1 кв.м, літньої кухні «Б», сараю «б1», сараю «В», вбиральні «Г», літнього душу «Е», сараю «З», колодязя «К», погребу «п/г», огорожі № 1 - 4, земельної ділянки загальною площею 0,0769 га для будівництва й обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить частково скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у визнанні права власності на 26,5/100 частин із 53/100 частин житлового будинку та земельної ділянки та ухвалити судове рішення про задоволення її позову в повному обсязі.

При цьому зазначає, що її спадкодавцю ОСОБА_5 разом із її чоловіком ОСОБА_4 за життя на праві спільної сумісної власності належали 53/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 та земельної ділянки. Вказане майно набуте подружжям під час шлюбу, проте свою частку у спільній сумісній власності за життя ОСОБА_5 не визначала та не виділяла. Вважає, що за нею, як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_5, підлягає визнанню право власності на 26,5/100 частин із 53/100 частин житлового будинку та земельної ділянки, придбаних під час шлюбу з ОСОБА_4

Представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_6 подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1, в якому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, так як воно ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. При цьому, зазначила, що 53/100 частин житлового будинку були придбані ОСОБА_4 за кошти, що належали йому до шлюбу, ОСОБА_5 відмовилася від обов'язкової частки в спадковому майні, хоча вона мала право. Не відкликала свою заяву, хоча мала таку можливість протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Пунктом 8 частини першої розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, також визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та її представника - адвоката ОСОБА_7, які підтримали доводи апеляційної скарги, ОСОБА_3 та його представника - адвоката ОСОБА_6, ОСОБА_2 та її представника - адвоката ОСОБА_8, які заперечували проти доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 19 вересня 1987 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстровано шлюб (т. 1, а.с. 15).

27 жовтня 1987 року на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_4 придбав 53/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці 600 кв.м, у ОСОБА_9 Відповідно до реєстраційного напису, зробленого Сумським міжміським БТІ 06 листопада 1987 року, 53/100 вказаного жилого будинку зареєстровано на праві особистої власності за ОСОБА_4, про що зроблено запис в реєстрову книгу № 72 стр. 126, за реєстроваим номером 111521 (т. 1, а.с. 9-10).

ОСОБА_5 на праві особистої власності належало 47/100 частин зазначеного житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами.

Земельна ділянка площею 0,0769 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться по АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на праві приватної спільної часткової власності належала ОСОБА_5 у розмірі 47/100 частин, а ОСОБА_4 - 53/100 частин (т. 1, а.с. 22).

27 листопада 2007 року ОСОБА_4 складено заповіти, відповідно до яких, він все своє майно заповів у рівних частинах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (т. 1, а.с. 41-42).

14 березня 2014 року ОСОБА_5 складено заповіт, відповідно до якого, вона заповіла усе своє майно ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 44).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер (т. 1, а.с. 8).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належні йому 53/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 з надвірними будівлями та 53/100 частин земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, загальною площею 0,0769 га.

21 липня 2015 року ОСОБА_5 та ОСОБА_2 звернулися до Третьої Сумської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 їх батька ОСОБА_4 (т. 1, а.с. 40).

21 липня 2015 року ОСОБА_5 подала до Третьої Сумської державної нотаріальної контори заяву про відмову від права одержання свідоцтва про право на спадщину за законом (на обов'язкову частку) після смерті ОСОБА_4 (т. 1, а.с. 39).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла (т. 1. а.с. 7).

Після її смерті відкрилася спадщина на належні їй 47/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 з надвірними будівлями та 47/100 частин земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, загальною площею 0,0769 га.

04 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Третьої Сумської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті вказаного спадкодавця (т. 1, а.с. 43).

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спадкодавцю ОСОБА_4 на праві особистої приватної власності належало 53/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 та земельної ділянки, а спадкодавцю ОСОБА_5 на праві особистої приватної власності належало 47/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами та земельної ділянки, а тому вказане нерухоме майно входить до складу спадщини кожного із цих спадкодавців і підлягає успадкуванню спадкоємцями колишнього подружжя на відповідних підставах, а саме: ОСОБА_1 на підставі заповіту, складеного за життя ОСОБА_5, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - за заповітами, складеними за життя ОСОБА_4

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції узгоджуються із законом.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями Кодексу про шлюб та сім'ю України, Законом України «Про власність», які діяли на час укладення шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та у період придбання ОСОБА_4 53/100 частин житлового будинку, та ЦК України.

Відповідно до ст. 22 КпШС УРСР та ст.16 Закону України «Про власність», майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю.

Кожен з подружжя має спільні права володіння, користування та розпорядження цим майном.

Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Згідно зі ст. 24 КпШС УРСР, майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них.

Роздільним майном кожного з подружжя є також речі індивідуального користування (одяг, взуття тощо), хоча б вони і були придбані під час шлюбу за рахунок спільних коштів подружжя, за винятком коштовностей та предметів розкоші.

Кожний з подружжя самостійно володіє, користується і розпоряджається належним йому роздільним майном.

Отже, враховуючи те, що хоча 53/100 частин житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 та земельна ділянка фактично були придбані ОСОБА_4 вже у період перебування у шлюбі з ОСОБА_5, проте, зазначена частина нерухомого майна є його особистою власністю, оскільки вона не була нажита подружжям за час шлюбу (19 вересня 1987 року - дата реєстрації шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_5; 27 жовтня 1987 року - дата укладення договору купівлі-продажу 53/100 частин жилого будинку ОСОБА_4), а була набута за особисті кошти ОСОБА_4

Про ту обставину, що спірні 53/100 жилого будинку належали померлому ОСОБА_4 на праві особистої власності свідчить і реєстраційний напис, зроблений Сумським міжміським БТІ 06 листопада 1987 року на договорі купівлі-продажу, про що зроблено запис в реєстрову книгу № 72 стор. 126, за реєстровим номером 111521 (т. 1, а.с. 9-10).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03 вересня 2014 року, індексний номер: 26311321, яке стороною позивача недійсним в установленому законом порядку не визнане, земельна ділянка площею 0,0769 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер: НОМЕР_1, належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_5 - 47/100 та ОСОБА_4 - 53/100 (а.с. 22).

Крім того, судом правильно встановлено та не спростовано позивачем у справі, що спадкоємець ОСОБА_4 - ОСОБА_5 свідомо відмовилась від права одержання свідоцтва про право на спадщину за законом (на обов'язкову частку) після смерті свого чоловіка і така відмова є безумовною і беззастережною.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач не надала і матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на спростування того, що 53/100 частин житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 600 кв.м придбані ОСОБА_4 за рахунок його особистих коштів, набутих до шлюбу із ОСОБА_5

Як убачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, а ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_5, після смерті яких відкрилася спадщина на належне їм нерухоме майно.

Із заявами про прийняття спадщини у строки, визначені ст. 1270 ЦК України, звернулися ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, що підтверджується заведеними Третьою Сумською державною нотаріальною конторою спадковими справами № 212/2015 та № 115/2016 (т. 1, а.с. 39-45).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ст. 1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Посилання в апеляційній скарзі про набуття ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_4 права власності на 26,5/100 частин вищевказаного нерухомого майна в порядку спадкування за законом як частки у праві спільної сумісної власності, не заслуговують увагу, оскільки ОСОБА_5 подала до нотаріальної контори заяву про відмову від права на одержання свідоцтва про право на спадщину за законом (на обов'язкову частку) після смерті її чоловіка ОСОБА_4, яку в подальшому не відкликала.

Отже, єдиними законними спадкоємцями прав на спірне нерухоме майно після смерті ОСОБА_4 є його діти - ОСОБА_2 та ОСОБА_3

За встановлених обставин справи та вимог закону, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про визнання за ОСОБА_1 права власності на 47/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами і земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_5, а також про визнання за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 53/200 частин, за кожним, вказаного нерухомого майна в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи і надав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази та дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381 - 384, 390 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Судді: О.Ю.Кононенко

О.М. Біляєва

В.І.Криворотенко