Рішення № 73416191, 11.04.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

11 квітня 2018 р. № 814/642/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1 до Управління соціального захисту населення Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області, Площа Свободи, 32, Новий Буг, Новобузький район, Миколаївська область, 55601 прозобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просив зобов'язати управління соціального захисту населення Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області призначити та виплатити йому щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг як особі, що переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО з 27.11.2017 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказав на те, що є внутрішньо переміщеною особою з м. Авдіївки Донецької області, в зв'язку із чим з 01.11.16 по 30.04.17 отримував адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. 27.11.17 повторно звернувся до Управління соціального захисту населення Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області із заявою про отримання щомісячної адресної допомоги, однак згідно протоколу засідання комісії №16 від 18.12.2017 отримав відмову у зв'язку із не працевлаштуванням відповідно до п. 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою КМУ від 01.10.14 №505.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. У письмових запереченнях зазначив про правомірність відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті адресної допомоги відповідно до абз. 8 п. 3, абз. 1, абз. 2 п. 7, абз. 5 п. 12 Порядку, оскільки ОСОБА_1 з 01.02.2017 не працює (звільнений за власним бажанням), а з 13.10.17 перебуває на обліку в Новобузькому районному центрі зайнятості, про що повинен був повідомити відповідно до абз. 2 п.7 Порядку №505.

Суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проживав у м. Авдіївка Донецької області. У 2014 році ОСОБА_1, у зв'язку з проведення антитерористичної операції у Донецькій області вимушено покинув своє постійне місце проживання.

З 01.11.16 ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управління соціального захисту населення Новобузької РДА як внутрішньо переміщена особа.

В період з 01.11.16 по 30.04.17 Управлінням соціального захисту населення Новобузької райдержадміністрації було призначено ОСОБА_1 грошову допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 442 гривень.

27.11.17 ОСОБА_1 повторно звернувся до Управління соціального захисту населення Новобузької РДА з заявою про отримання щомісячної допомоги вже на новий 6 місячний строк.

18.12.17 рішенням комісії для розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, житлових субсидій та пільг за фактичним місцем проживання №16, відмовлено у призначенні ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги, в зв'язку з його не працевлаштування відповідно до п.7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п.2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.14 №505 грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Відповідно до п.3 Порядку розмір одноразової грошової допомоги залежить від працездатності особи, так інваліди мають право на отримання допомоги не менше розміру прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, а працездатні громадяни у розмірі 422 гривні.

Відповідно до п.7 Порядку якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов'язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування або перебування на обліку як безробітних.

Для отримання інформації про періоди реєстрації працездатних членів сім'ї, яким призначено грошову допомогу, у державній службі зайнятості, Мінсоцполітики щомісяця до 25 числа подає в електронному вигляді перелік таких осіб державній службі зайнятості, яка протягом 10 календарних днів подає Мінсоцполітики інформацію про періоди реєстрації цих осіб як безробітних чи осіб, які шукають роботу.

Для контролю за фактом працевлаштування працездатних членів сім'ї, яким призначено грошову допомогу (в тому числі за направленням державної служби зайнятості), Мінсоцполітики щомісяця до 25 числа подає в електронному вигляді перелік таких осіб Пенсійному фонду України, який протягом 10 календарних днів подає Мінсоцполітики інформацію з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п.3 Порядку особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається.

Таким чином, дійсно питання виплати щомісячної грошової допомоги працездатним громадянам в певній мірі залежить від їх працевлаштування протягом часу, під час якого виплачується зазначена допомога.

При цьому, суд звертає увагу, що Порядок передбачає вичерпний перелік підстав для відмови у призначенні допомоги, це підстави передбачені п.6, які в цьому випадку взагалі відсутні та відповідач навіть на них не посилається, а підстава, передбачена абзацом 8 п.3 - особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається.

Разом з тим, виплати ОСОБА_1 не були припинені з підстав, передбачених п.7 Порядку. Відповідно рішення про припинення виплати відповідачем свого часу не приймалось.

Так, можливо той факт, що ОСОБА_1 01.02.17 звільнився за власним бажанням з роботи та не повідомив органи соціального захисту про цей факт, могло бути підставою для припинення виплати за абзацом 5 п.12 Порядку. Але, навіть з цих підстав відповідачем також не ухвалювалось рішення про припинення виплат.

Виплата щомісячної адресної грошової допомоги ОСОБА_1, як внутрішньо переміщеної особі, була припинена 30.04.17 у зв'язку з закінченням граничного строку, на який її було призначено.

За відсутності попереднього рішення про припинення виплати ОСОБА_1 з підстав, визначених п.7 Порядку, відповідач позбавлений права відмовляти позивачу у призначенні адресної грошової допомоги на новий строк з підстав, передбачених абзацом 8 п.3 Порядку.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховним Судом у постанові від 27.03.18 по аналогічній адміністративній справі №333/3750/17(2-а/333/199/17) висловлено правову позицію, що у разі припинення виплати особі грошової допомоги на підставі пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, така допомога їй не призначається лише на наступний строк. При цьому, чинним законодавством не встановлено заборони на призначення такої допомоги особі в подальшому. З системного аналізу пункту 12 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг вбачається, що вказаним пунктом регулюються умови припинення призначеної грошової допомоги та умови поновлення виплат допомоги, яка була раніше призначена але її виплата була припинена з зазначених підстав. Порядок не містить заборони чи інших обмежень на право отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за умови її отримання раніше. Допомога надається не більше ніж на 6 місяців і у подальшому за заявою строк може бути пролонговано (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73021587).

Позов задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 257-262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,55611 НОМЕР_1) до Управління соціального захисту населення Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області (Площа Свободи, 32,Новий Буг,Новобузький район, Миколаївська область,55601 03194677) задовольнити.

2. Зобов'язати управління соціального захисту населення Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області призначити та виплатити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому чилсі на оплату житлово-комнуальних послуг, як особі, що переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерирористичної операції з 27.11.17

3. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя В. В. Біоносенко

Повний текст рішення 16.04.18