Рішення № 73415787, 16.04.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№813/799/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар Н.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (АДРЕСА_3), ОСОБА_2 (АДРЕСА_4), ОСОБА_3(АДРЕСА_3), ОСОБА_4 (АДРЕСА_4) до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (пр.Чорновола,4, м.Львів,79019) у якому просять:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, оформлені листами «Про розгляд клопотання» від 24.07.2017 року та 25.07.2017 року за номерами К-8346/0-6022/6-17, № К-8348/0-6061/6-17, Д-8349/0-6031/6-17, № С-8350/0-6021/6-17, якими відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Дулібської сільської ради Стрийського району за межами населеного пункту;

- зобов»язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність пл. 1 га згідно раніше поданих заяв для відведення ОСГ, які розташовані на території Дулібської сільської ради Стрийського району за межами населеного пункту.

В обгрунтування позовних вимог зазначають, що в липні 2017 року позивачі звернулися до відповідача з клопотаннями про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1 га, для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Дулібської сільської ради Стрийського району за межами населеного пункту. За результатами розгляду клопотань відповідач надав листи - відмови від 24.07.2017 року та 25.07.2017 року за номерами К-8346/0-6022/6-17, № К-8348/0-6061/6-17, Д-8349/0-6031/6-17, № С-8350/0-6021/6-17, в яких повідомив, що на офіційному веб-сайті Головного управління Держгеокадастру у Львівській області опубліковано інформацію про перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам в межах норм безоплатної приватизації на території Львівської області у ІІІ кварталі 2017 року. Зважаючи на те, що пропонована до відведення земельна ділянка в даному переліку відсутня, відповідач відмовив позивачам у наданні дозволу та зазначив, що вирішення цього питання по суті стане можливим після внесення її до переліку та розміщення на на офіційному веб-сайті. Зазначені дії відповідача позивачі вважають протиправними та такими, що вчинені з порушенням норм Земельного кодексу України, а тому звернулися до суду за судовим захистом.

Ухвалою суду від 14.03.2018 року відкрито спрощене провадження у справі. Зазначеною ухвалою суд запропонував відповідачу в 15-денний строк з дня одержання ухвали подати відзив на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав. Копію ухвали від 14.03.2018 отримав 20.03.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Так, частиною 4 статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Водночас, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З огляду на те, що відповідачем у встановлений судом строк (з урахуванням часу на пересилання поштової кореспонденції) не надано суду відзив на позов та не повідомлено суд про причини за яких такий відзив не може бути подано, суд визнає неподання відповідачем відзиву на позов, як визнання позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області розглянуто клопотання ОСОБА_1 та надано лист- відмову № К-8346/0-6022/6-17 від 24.07.2017 року. (а.с.20).

Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області розглянуто клопотання ОСОБА_3 та надано лист- відмову № К-8348/0-6061/6-17 від 25.07.2017 року. (а.с.21).

Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області розглянуто клопотання ОСОБА_2 та надано лист- відмову № Д-8349/0-6031/6-17 від 24.07.2017 року. (а.с.22).

Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області розглянуто клопотання ОСОБА_4 та надано лист- відмову № С-8350/0-6021/6-17 від 24.07.2017 року. (а.с.23).

Підставою для прийняття таких рішень зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 413 "Деякі питання удосконалення управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" (надалі-Постанова), затверджено стратегію удосконалення механізму управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними. На офіційному веб-сайті (lvivska.land.gov.ua) опубліковано інформацію про перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам в межах норм безоплатної приватизації на території Львівської області у ІІІ кварталі 2017 року. Зазначають, що земельна ділянка на яку претендують позивачі у даному переліку відсутня, а вирішення питання по суті, стане можливим після внесення відображеної інформації на картографічних матеріалах земельної ділянки, поданої у клопотанні позивачів, до переліку та розміщення її на сайті.

Не погодившись із вказаними відмовами відповідача, позивачі звернулися до суду з даними позовами.

При вирішенні спору по суті суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною 1 ст.3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

За змістом ч.ч.2, 3 ст.22 ЗК України, до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно п.«б» ч.1 ст.121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

За правилами ч.7 ст.118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналізуючи зміст наведених норм, суд звертає увагу, що надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є одним із етапів погодження і оформлення документів, який відповідно до вимог чинного законодавства є необхідним для прийняття компетентним органом рішення про набуття громадянами земель у власність. У свою чергу, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою.

Як видно з матеріалів справи відповідач рішеннями № К-8346/0-6022/6-17 від 24.07.2017 року, № К-8348/0-6061/6-17 від 25.07.2017 року, Д-8349/0-6031/6-17 від 24.07.2017 року, № С-8350/0-6021/6-17 від 24.07.2017 року відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою позивачам з мотивів того, що земельна ділянка на яку претендують позивачі не входить у перелік земельних ділянок оприлюднених Головним управлінням на офіційному веб-сайті, які пропонуються до передачі безоплатно у власність.

Крім того, відповідач як на правову підставу для відмови посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними».

Однак суд такі посилання відповідача не враховує, з огляду на наступне.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413 затверджено Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, в якій передбачено, що Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації повинні: формувати перелік земельних ділянок та визначати площу земельних ділянок, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області; щокварталу за 10 днів до закінчення поточного кварталу оприлюднювати перелік земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі (розрахованих за зазначеною формулою), на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок; надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків, насамперед учасникам антитерористичної операції; враховувати позицію відповідної сільської та селищної ради під час надання (передачі) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність громадян.

Водночас вказана Стратегія не визначає додаткових підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а затверджена з іншою метою - створення сучасної, прозорої і дієвої системи управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності, спрямованої на забезпечення захисту інтересів суспільства (насамперед учасників антитерористичної операції), територіальних громад та держави, а також раціонального та ефективного функціонування сільськогосподарських регіонів з урахуванням потреб розвитку населених пунктів, запобігання деградації земель, необхідності забезпечення продовольчої безпеки держави.

Досліджуючи спірні листи - відмови відповідача № К-8346/0-6022/6-17 від 24.07.2017 року, № К-8348/0-6061/6-17 від 25.07.2017 року, Д-8349/0-6031/6-17 від 24.07.2017 року, № С-8350/0-6021/6-17 від 24.07.2017 року, суд встановив, що такі не містяться жодної з передбачених законом підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. А тому, з огляду на приписи ч.7 ст.118 ЗК України, суд не може вважати таку відмову мотивованою.

Втім, відсутні підстави для зобов'язання відповідача надати позивачам дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність пл. 1 га згідно раніше поданих заяв для відведення ОСГ, які розташовані на території Дулібської сільської ради Стрийського району за межами населеного пункту, оскільки адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не повинен втручатись у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог прав осіб, що звертаються до суб'єктів владних повноважень, без порушень принципу розподілу влади.

Надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, відповідно до ст.122 ЗК України, відноситься до виключних повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів.

Згідно ч.ч.3, 4 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи наведене вище, з метою ефективного захисту прав позивача та забезпечення реального виконання рішення суду, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Дулібської сільської ради Стрийського району.

При повторному розгляду заяв, відповідачем в обов»язковому порядку повинні бути враховані висновки цього судового рішення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Щодо судових витрат, то згідно із частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, викладені у листах № К-8346/0-6022/6-17 від 24.07.2017 року, № К-8348/0-6061/6-17 від 25.07.2017 року, Д-8349/0-6031/6-17 від 24.07.2017 року, № С-8350/0-6021/6-17 від 24.07.2017 року, якими відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Дулібської сільської ради Стрийського району за межами населеного пункту.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянути заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Дулібської сільської ради Стрийського району, з урахуванням наданої у рішенні правової оцінки суду щодо підстав скасування рішення № К-8346/0-6022/6-17 від 24.07.2017 року, № К-8348/0-6061/6-17 від 25.07.2017 року, Д-8349/0-6031/6-17 від 24.07.2017 року, № С-8350/0-6021/6-17 від 24.07.2017 року.

У задоволенні позовних вимог про зобов»язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність пл. 1 га згідно раніше поданих заяв для відведення ОСГ, які розташовані на території Дулібської сільської ради Стрийського району за межами населеного пункту - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (місцезнаходження: пр.В.Чорновола, 4, м.Львів, 79019; код ЄДРПОУ: 39769942) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 352, 40 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок.; ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) судові витрати в сумі 352, 40 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок; ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) судові витрати в сумі 352, 40 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок; ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_4) судові витрати в сумі 352, 40 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Львівського апеляційної адміністративного суду. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський окружний адміністративний суд

Повний текст рішення складено 16 квітня 2018 року.

Суддя Кухар Н.А.