Рішення № 73415599, 11.04.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№813/5027/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2018 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Коморний О.І.,

секретар - Мергель І.Р.

з участю:

позивач ОСОБА_1

представників позивача ОСОБА_2

представник відповідача Чубак Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області.

Обставини справи.

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 11.09.2017 року №0117161307 на суму 28589,81 грн., №0117191307 на суму 170 грн., №01171810307 року на суму 380436,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02.10.2006 року згідно Договору кредиту №014/0046/82/45667 в Акціонерному поштово-пенсійному банку «Аваль» позивач отримав кредит в іноземній валюті - долари США, які разом з банківськими процентами мав повернути до жовтня 2016 року. 05 жовтня 2006 року позивачем укладений новий договір іпотеки від 03.10.2006 р., яким Договір кредиту №014/0046/82/45667 переводився у іпотечний кредит із заставою придбаного майна, а саме квартири. До закінчення дії Договору кредиту №014/0046/82/45667 АТ «Райфайзен Банк Аваль» 16.09.2015 року заключив з позивачем Договір про часткове прощення боргу за кредитним договором №014/0046/82/45667 від 02.10.2006 р., яким сторонами визнано суму основного боргу (прощеного неповерненого кредиту) - 69314,43 доларів США, що складає еквівалент 1524790,27 гривень за офіційним курсом НБУ на дату укладання цього Договору. Цим договором АТ «Райфайзен Банк Аваль» змінив валюту зобов'язання за кредитом з доларів США у гривню, надіславши при тому до Реєстру фізичних осіб ДФС України інформацію про те, що в III кварталі 2015 року ним в «Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку» (форма 1ДФ) зазначено, що позивачеві нараховано та виплачено дохід за ознакою « 126» на загальну суму 1524790,27 грн. Позивач вказує, що згідно абзацу першого пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Позивач вважає, що при визначені його доходу за 2015 рік, старший державний ревізор-інспектор відділу контрольно-перевірочної роботи самозайнятих осіб управління податків і зборів фізичних осіб ГУ ДФС у Львівській області Сеник Володимир Володимирович значно завищив суму доходу позивача, грубо порушуючи вимоги абзацу першого пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України курс долара 21,99 грн. станом на момент прощення боргу - 16.09.2015 р., замість 7,99 грн. станом на 01.01 2014 р. Ревізор особисто досліджував Договір про часткове прощення боргу за кредитним договором №014/0046/82/45667 від 02.10.2006 р, копію якого отримав від АТ «Райфайзен Банк Аваль» разом з листом від 17.08.2016 р. №4-2/1312 (сторінки 7,8 акта перевірки) і цю курсову різницю зобов'язаний був врахувати при визначені доходу з суми прощеного кредиту в розмірі 69314,43 доларів США, відповідно до положення пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу. Крім того, позивач вказує, що згідно п.п. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 Кодексу сума, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити) не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Позивач не вважає прощену АТ «Райфайзен Банк Аваль» суму іпотечного кредиту в розмірі 69314,43 доларів США отриманим доходом і відповідно не вбачає зобов'язання подавати декларацію про майновий стан і отримані доходи за 2015 рік.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, звертають увагу суду на Меморандум щодо врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті, просять позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Позиція відповідача ґрунтується на тому, що ГУ ДФС у Львівській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питання повноти та своєчасності сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та військового збору від доходів, отриманих у вигляді додаткового блага ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 16.08.2017 №1270/13-01-13-07/НОМЕР_1. Перевіркою, на підставі відомостей ДРФО ДФС про суми виплачених доходів та утриманих з них податків (форма - 1ДФ) встановлено, що ОСОБА_1 у 2015 році отримано дохід у сумі 1524790,27 грн. за ознакою доходу "126" - додаткове благо, без визначення суми утриманого податку, джерело отримання - АТ "Райффайзен Банк Аваль". АТ "Райффайзен Банк Аваль" листом від 17.08.2016 року № 4-2/1312 підтверджено факт отримання ОСОБА_1 доходу як додаткове благо у вигляді суми боргу анульованого (прощеного) кредитором, та зазначено про повідомлення платника щодо отримання вказаного доходу у сумі 1524790,27 гривень. платником не подано до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік, чим порушено вимоги пп.49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України. За результатами перевірки ОСОБА_1 ГУ ДФС у Львівській області винесено податкові повідомлення-рішення від 11.09.2017 №0117181307 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на 380436,31 грн. (основний платіж -304349,05 грн., штрафні санкції - 76087,26 грн.), №0117161307 про збільшення суми грошового зобов'язання по військовому збору на 28589,81 грн. (основний платіж - 22871,85 грн., штрафні санкції - 5717,96 грн.), №0117191307 про збільшення суми по штрафним санкціям на 170 гривень. Відповідач вважає, що податкові повідомлення рішення прийняті у повній відповідності з вимогами ПК України, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав вступне слово представника позивача та представника відповідача, дослідив подані сторонами докази та

встановив:

Відповідачем у період з 07.08.2017р. по 09.08.2017 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб фізичною особою ОСОБА_1 РНКОПП НОМЕР_1, про що 16.06.2017 року складено акт №1270/13-01-13-07/НОМЕР_1 (а.с.12-24).

За наслідками перевірки відповідачем 11.09.2017р. прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №0117181307 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 380436,31 грн. (304349.05 грн. основний платіж, 76087,26 грн. штрафна (фінансова) санкція) (а.с.10);

- податкове повідомлення-рішення №0117161307 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежем військовий збір в сумі 28589,85 грн. (22871,85 грн. основний платіж, 5717,96 грн. штрафна (фінансова) санкція) (а.с.9);

- податкове повідомлення-рішення №0117191307 про застосування до позивача штрафної санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 170 грн. (а.с.10);

Спірні податкові повідомлення рішення прийняті відповідачем згідно викладених у акті перевірки висновків про порушення позивачем:

- абз ...д" п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164. п.167.1 ст. 167 Податкового кодексу України віл 02.12.2010р. № 2755-VI із змінами та доповненнями донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2015 рік на загальну суму 304 349.05 грн.

- п.49.18.4 п.49.18 ст.49. п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України від 02,12.2010 року №2755-Vl із змінами та доповненнями в частині неподання декларації майновий стан і доходи за 2015р.

- пп.1.2. пп. 1.3. пп.1.5, пп.1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, пп.168.1.1. пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Закону України від 28.12.2014р. №71-VIII ..Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" в результаті чого донараховано військового збору за 2015 рік на загальну суму 22871,85 грн.

Таких висновків відповідач дійшов з огляду на те, що листом АТ "Райффайзен Банк Аваль" від 17.08.2016 року № 4-2/1312 АТ "Райффайзен Банк Аваль" підтвердив інформацію про суми нарахованих та виплачених доходів з ознакою доходу "126" у вигляді анулювання кредиторської заборгованості фізичній особі платнику податків ОСОБА_1, здійснено анулювання (прощення) заборгованості за договором кредиту в III кв. 2015року в сумі 1524790.27 три., що відображено в «Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку" (форма ІДФ) за ознакою доходу « 126» відповідно до абз...д" пп.164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ із змінами та доповненнями, який підлягає включенню до загального місячною (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податку в річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).

Фізична особа платник податку ОСОБА_1 податкову декларацію про майновий стан і доходи до Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області за 2015 рік не подавав, доходи у вигляді додаткового блага за 2015 рік не декларував, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір від отриманого доходу у вигляді додаткового блага за 2015р. не сплатив.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Згідно з п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 20.1.1 ПК України відповідачу надано право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків)

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою згідно із п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

У відповідності до п. 81.3 ст. 83 ПК України, під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Як зазначено у п. 85.2 ст. 85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Судом з матеріалів справи встановлено укладення позивачем 02.10.2006 року з Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» договору кредиту №014/0046/82/45667, відповідно до умов якого позивач отримав кредит в іноземній валюті - долари США, які разом з банківськими процентами мав повернути до жовтня 2016 року. Згідно п.2.1 вказаного договору, кошти призначені для використання на споживчі цілі (а.с.25-26).

У подальшому позивачем 05 жовтня 2006 року укладений договір іпотеки, відповідно до умов якого ОСОБА_1 та ОСОБА_8 для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №014/0046/82/45667 від 02.10.2006 року передали в іпотеку чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1 що належить їм на праві приватної спільної сумісної власності згідно свідоцтва про право власності від 19.07.2006р. (а.с.27-30).

Вищенаведені встановлені судом фактичні обставини справи вказують на безпідставне покликання позивача на п.п. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України, відповідно до якого сума, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити) не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, оскільки позивачем 02.10.2006 р. кошти отримувалися не на купівлю квартири (така вже була у позивача у власності станом 19.07.2006р.), а на споживчі цілі. Також зміст укладеного 05.10.2006 року договору іпотеки не дає підстав дійти висновку, що кредитний договір від 02.10.2006 року переукладений на іпотечний.

З огляду на викладене суд не бере до уваги покликання позивача на меморандум НБУ щодо врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті (а.с.77-79), оскільки згідно п.3 вказаного меморандуму умовою для його застосування є те, що кредит отримано позичальником на придбання житлової нерухомості, яка є єдиним житлом позичальника і в якому він станом на 01.01.2014 зареєстрував своє місце проживання (умова щодо реєстрації не поширюється на кредити під заставу майнових прав на житлову нерухомість. Судом встановлено, що квартира позивача перебувала у його спільній власності до укладення кредитного договору, докази використання кредитних коштів на її придбання відсутні.

Судом встановлено, що до закінчення дії Договору кредиту №014/0046/82/45667 АТ «Райффайзен Банк Аваль» 16.09.2015 року заключив з позивачем Договір про часткове прощення боргу за кредитним договором №014/0046/82/45667 від 02.10.2006 р., яким сторонами визнано суму основного боргу (прощеного неповерненого кредиту) - 69314,43 доларів США, що складає еквівалент 1524790,27 гривень за офіційним курсом НБУ на дату укладання цього Договору (а.с.31-33).

Згідно з п.6 вказаного договору сторони погодили, що з підписанням цього договору Позичальник вважається повідомленим відповідно до підпункту 164.2.17 «д» пункту 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України про часткове анулювання (прощення) заборгованості в сумі основного боргу (неповернутого кредиту), що зазначена в п.2 Договору, та про те, що сума анульованого (прощеного) основного боргу буде включена Кредитором до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь Позичальника за підсумками звітного періоду, в якому борг анульовано (прощено).

Судом ухвалою суду витребувано податковий розрахунок (а.с.97), з якого встановлено включення до розрахунку суму нарахованого доходу - 1524790,27 грн.

Відповідно до пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно до п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

За приписами п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (пп. 14.1.47, пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України).

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України.

Платник податку - позивач, у відповідності до пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, зобов'язаний до 1 травня року, що настає за звітним, подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку як платник податків (податковою адресою), відобразити в ній вказаний дохід та у відповідності до п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в декларації.

З аналізу вказаних правових норм суд зазначає, що боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов'язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

Посилання позивача на п. 8 пр. 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в даному випадку є недоречними, адже стосується прощеної (анульованої) суми боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, щодо якого було проведено зміну валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, а тому до правовідносин у даній справі застосовуватись не може, оскільки зміни валюти зобов'язання не відбувалось.

Пунктом 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до пп.1.1 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України.

Підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу до яких, зокрема, відноситься дохід, отриманий платником податку як додаткове благо.

Податкові декларації відповідно до пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно з пп. 54.3.1 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.

Пунктом 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд дійшов висновку, що спірні податкові повідомлення рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено. Вимоги позивача є необґрунтованими, а тому у позові слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові не передбачено.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

Повний текст рішення складено 16.04.2018р.

Суддя Коморний О.І.