Рішення № 73415003, 11.04.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 квітня 2018 року м. Ужгород№ 807/160/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дору Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Гулай М.В.,

за участі:

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Яблонський О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

28.02.2018 року ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (далі - відповідач, ГУНП), в якій просить: визнати протиправним та скасувати накази начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області №163 від 24.01.2018 року та № 16 о/с від 30.01.2018 року про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та звільнення; поновити ОСОБА_3 на посаді слідчого слідчого відділення Хустського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області; стягнути з Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 31.01.2018 року і до моменту фактичного поновлення на службі та допустити негайне виконання рішення суду.

Позивач вказує, що оскаржуваними наказами відповідача було допущено порушення цілого ряду визначених Конституцією України його свобод, що є неприпустимим.

Згідно позовної заяви, підставою для проведення службового розслідування послужив рапорт заступника начальника УКЗ ГУНП в Закарпатській області Дьордяй Володимира Івановича відповідно до якого: "... в ході перевірки 09.01.2018 року о 02 год. 15 хв. Хустського ВП встановлено відсутність на службі слідчого ОСОБА_3, який у подальшому на протязі 30 хв. з часу оголошення збору членів слідчо-оперативної групи (далі - СОГ) прибув до відділу поліції з табельною зброєю, без однострою та перебував в стані алкогольного сп'яніння" .

24.01.2017 року за результатами службового розслідування видано наказ № 163 в якому зазначено порушення позивачем вимог ст.ст. 1, 2, 7 ЗУ "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України"; пункту 2 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 р.; пункту 6.14 розділу IV Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події затвердженої наказом МВС України від 22.10.2012 № 940 та вимог пунктів 1-3 ст. 18 ЗУ "Про Національну поліцію", та на підставі якого 30.01.2018 р. видано наказ № 16 о/с про моє звільнення з служби з 31.01.2018 р. При цьому, позивач вважає, що відповідачем при проведенні службового розслідування не враховано ряд об'єктивних обставин, зокрема: не перевірено факти наведені в поясненнях позивача, щодо перебування під час несення служби в хворобливому стані, який дозволяв нести службу, вживання ліків, що могло вплинути на результати медичного огляду на стан сп'яніння позивача; не враховано той факт, що за час дії ЗУ "Про Національну поліцію" та перебування на посаді слідчого, позивача форменим одягом (одностроєм, відповідно до закону) забезпечено не було; не враховано також пояснення позивача, щодо відсутності (як слідчого додаткової СОГ) на робочому місці не тривалий час (у зв'язку з крайньою необхідністю, так як був змушений відвезти ліки додому хворим дітям), після 21-ї години, що дозволено відповідно до п. 6.15 розділу IV Інструкції затвердженої наказом МВС України від 22.10.2012 № 940; також не отримано службової характеристики, не вивчено або неналежно вивчено і не враховано матеріали моєї особової справи.

У зв'язку з наведеним, оскаржувані накази позивач вважає незаконними і такими, що підлягають скасуванню.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за наказом начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області за результатами проведеної перевірки добових нарядів Хустського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області наказом від 09.01.2018 року № 38 було призначено проведення службового розслідування за фактом перебування в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_3, за результатами якого наказом начальника ГУПН в Закарпатській області від 24.01.2018 року № 163 відповідно до п. 8 ст. 12 ЗУ "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", прийнято рішення про звільнення зі служби в Національні поліції України ОСОБА_3. 31.01.2018 року наказом начальника ГУНП в Закарпатській області № 16 о/с від 30.01.2018 р. відповідно до ч. 1 ст. 77 ЗУ "Про Національну поліцію України, за п. 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України" звільнено зі служби в Національні поліції України.

Вказані накази позивач вважає протиправними, оскільки зібрані під час проведення службової перевірки доводи викладені у висновку від 23.01.2018 року не є достатніми, дійсними та всебічними, а перевірка проведена всупереч Конституції України, законів та підзаконних правових актів.

Позивач вказує, що під час проведення службової перевірки, не перевірено та не отримано в речовій службі ГУНП області речовий атестат позивача, і не враховано той факт, що за час дії ЗУ "Про Національну поліцію" та перебування останнього на посаді слідчого, форменим одягом (одностроєм, відповідно до закону) забезпечено не було.

Не враховано також пояснення, щодо відсутності позивача (як слідчого додаткової СОГ) на робочому місці не тривалий час, згідно наданих пояснень: "у зв'язку з крайньою необхідністю, так як був змушений відвезти ліки додому хворим дітям", після 21-ї години, що дозволено відповідно до п. 6.15 розділу IV Інструкції затвердженої наказом МВС України від 22.10.2012 № 940.

При проведенні службової перевірки, окрім протоколу № 47 від 09.01.2018 р. щодо проведення огляду позивача, особами які проводили перевірку, не було враховано і не перевірено факти наведені позивачем в поясненнях, щодо перебування під час несення служби в додатковій СОГ в хворобливому стані, який дозволяв нести службу, вживання ліків, що могло вплинути на результати медичного огляду на стан сп'яніння позивача, не врахували, що позивач міг перебувати під дією лікарських препаратів, які вживав, і які не є забороненими в обігу, і дозволяли перебувати на службі, фактичну наявності їх в позивача, тощо та не перевірено версію розпивання спиртних напоїв позивачем, не встановлено дату, час, місце, тощо, а тільки констатовано факт медичного огляду, який проведено безпідставно і в порушення законодавства України.

Також, не отримано службової характеристики, не вивчено або неналежно вивчено і не враховано матеріали особової справи позивача, відповідно до якої за час служби в ОВС (18 р. 5 міс.) позивач був нагороджений відзнакою МВС "За відзнаку в службі" II ступеня, медаллю "За сумлінну службу" III ступеня та іншими 23 заохоченнями та не мав жодних дисциплінарних стягнень пов'язаних з порушенням дисципліни.

Окрім цього позивач зазначає, що працівниками які здійснювали перевірку, не було застосовано жодного правого інструментарію для доведення вини позивача, а за результатами перевірки було складено незаконний, невмотивований і необґрунтований висновок з пропозиціями, щодо застосування крайнього заходу дисциплінарного впливу - звільнення з поліції.

Позивач вказує, що на підставі зазначеного висновку, відповідачем при прийнятті рішення та видачу наказів про звільнення з поліції, взагалі не враховано тяжкості проступку, обставини, за яких його могло бути скоєно, заподіяну шкоду, попередню поведінку, його ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації, тощо, що і стало підставою для незаконного застосування до нього найбільш суворішого заходу дисциплінарної відповідальності передбаченої ст. 12 ЗУ "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", що на підставі ст. 14 цього ж закону є крайнім заходом дисциплінарного впливу та вважає, що накази відповідачем видано незаконно.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги з підстав, що наведені у позовній заяві та відповіді на відзив, просили їх задовольнити.

15.03.2018 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку із правомірністю оскаржуваних наказів відповідача. Відповідач вказує, що згідно з матеріалами службового розслідування встановлено, що 09.01.2018 о 02.15 годині спільною мобільною групою ВІОС УКЗ ГУНП, ЗУ ДВБ НПУ, УПП Закарпатській області на виконання доручення ГУНП від 27.12.20 і 7 №3 Про створення та організацію діяльності мобільної групи з контролю за станом дотримання поліцейськими службової дисципліни та законності" проведено перевірку несення служби слідчо - оперативною групою та нарядами Хустського ВП ГУНП у Закарпатській області.

Так, під час оголошення збору членів слідчо - оперативної групи було встановлено відсутність на службі слідчого слідчого відділу Хустського ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_3, який прибув до адміністративної будівлі відділу поліції протягом 50 хвилин з моменту збору з вогнепальною зброєю, без однострою та спецзасобів. У ході розмови з ОСОБА_3 у перевіряючих виникли підозри про перебування його на службі в стані алкогольного сп'яніння.

За результатами освідчення на стан сп'яніння ОСОБА_3. яке проведено за допомогою приладу "Драгер" 09.01.2018 о 02.49 годин, встановлено, що останній гребував в стані алкогольного сп'яніння із результатом тесту № 5765 - 0.5 проміле. У подальшому на вимогу ОСОБА_3 цього ж дня о 03.10 годині проведено його медичне освідчення на стан сп'яніння в Хустській районній лікарні, за результатами якого встановлено, що він перебував в стані алкогольного сп'яніння легкого ступеню - 0.7 % проміле, (протокол медичного огляду № 47 від 09.01.2018).

Опитаний ОСОБА_3 повідомив, що 09.01.2018 о 02.15 годині був відсутній на службі під час перевірки мобільною групою ГУНП, оскільки був змушений відвезти своїм дітям додому ліки, що стосується перебування його на службі в стані алкогольного сп'яніння, зазначив, що в той день алкогольних напоїв не вживав, а приймав тільки лікарські засоби, оскільки в нього погіршився стан здоров'я.

Проте, згідно пояснень опитаних службовців було встановлено, що позивач покинув службу без відома відповідальних осіб.

За наслідками проведення службового розслідування видано наказ ГУНП в Закарпатській області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" від 24.01.2018 року № 163 згідно якого слідчого слідчого відділення Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_3 відповідно до п.8 ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, звільнено зі служби в Національній поліції України за порушення вимог статей 1,2,7 Закону України „Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", пункту 2 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, пункту 6.14 Розділу VI Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України від 22.10.2012 № 940 та вимог пунктів 1-3 статті 18 Закону України „Про Національну поліцію ", що проявилося у відсутності на період перевірки на службі, перебуванні без однострою перебуванні на службі у нетверезому стані.

На виконання наказу ГУНП в Закарпатській області від 24.01.2018 року № 163, було проголошено наказ № 16 о/с від 30.01.2018 року згідно якого ОСОБА_3 звільнено з органів внутрішніх справ відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про національну поліцію".

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на правомірність оскаржених наказів. У зв'язку з чим просив суд відмовити в його задоволенні з мотивів, що викладені у відзиві на позовну заяву.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Як встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, ОСОБА_3 був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ України 02.08.1999 року. 06.11.2015 року відповідно до наказу УМВС України в Закарпатській області № 247 о/с від 06.11.2015 року був звільнений зі служби в органах внутрішніх справ України та 07.11.2015 року прийнятий на службу до Національної поліції і призначений на посаду слідчого слідчого відділення Хустського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з присвоєнням спеціального звання майор поліції (наказ ГУНП в Закарпатській області № 11 о/с від 07.11.2015 року).

На підставі рапорту заступника начальника УКЗ ГУНП в Закарпатській області Дьордяй Володимира Івановича було призначено проведення службового розслідування. Зі змісту вказаного рапорту вбачається, що підставою для призначення службового розслідування слугували наступні обставини: " в ході перевірки 09.01.2018 року о 02 год. 15 хв. Хустського ВП встановлено відстуність на службі слідчого ОСОБА_3, який у подальшому на протязі 30 хв. з часу оголошення збору членів СОГ прибув до відділу поліції з табельною зброєю, без однострою та перебував в стані алкогольного сп'яніння" (а.с.92).

Згідно матеріалів службового розслідування встановлено, що 09.01.2018 о 02.15 годині спільною мобільною групою ВІОС УКЗ ГУНП, ЗУ ДВБ НПУ, УПП Закарпатській області на виконання доручення ГУНП від 27.12.20 і 7 №3 Про створення та організацію діяльності мобільної групи з контролю за станом дотримання поліцейськими службової дисципліни та законності" проведено перевірку несення служби слідчо - оперативною групою та нарядами Хустського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області.

Так, під час оголошення збору членів слідчо - оперативної групи було встановлено відсутність на службі слідчого слідчого відділу Хустськоп ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_3. Який прибув до адміністративної будівлі відділу поліції протягом 30 хвилин з моменту збору з вогнепальною зброєю, без однострою та спецзасобів. У ході розмови з ОСОБА_3 у перевіряючих виникли підозри про перебування його на службі в стані алкогольного сп'яніння.

З метою перевірки перебування ОСОБА_3 на службі в стані алкогольного сп'яніння у присутності відповідального по підрозділу заступника начальника відділу поліції- начальника слідчого відділу Хустського ВП ГУНП Капцоша О.В., старшого інспектора - чергового СРПП № 2 Хустського ВП ГУ НІ 1 Томишина І.В., помічника чергового СРПП № 4 Хустського ВП ГУНП Томишина І.В., інспектором відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління патрульної поліції в Закарпатській області Григоренком О.С., було запропоновано ОСОБА_3 пройти освідчення на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу для вимірювання алкоголю в крові "Драгер" Alcotest 6810 № ARBL 0832. З чим ОСОБА_3 погодився.

За результатами освідчення на стан сп'яніння ОСОБА_3, яке проведено за допомогою приладу "Драгер" 09.01.2018 о 02.49 годин, останній перебував в стані алкогольного сп'яніння із результатом тесту № 5765 - 0.57% проміле. Згідно наявного у матеріалах справи свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/8067 від 25.10.2017 року, встановлено, що прилад з допомогою якого було проведено освідчення на стан сп'яніння позивача - газоаналізатор Alcotest 6810 № ARBL 0832 відповідає вимогам МПУ 066/05-2013 (а.с.а.с.111-112). Відтак, доводи позивача щодо відсутності належного сертифікату вказаного приладу не знайшли свого підтвердження. Окрім цього, перебування позивача в стані алкогольного сп'яніння легкого ступеню (0.7 % проміле) також підтверджується протоколом медичного огляду № 47 від 09.01.2018 Хустській районній лікарні, який було проведено о 03.10 годині (а.с.114).

Судом встановлено, що згідно книги нарядів Хустського ВП ГУНП інвентарний №228 згідно розстановки нарядів 08.01.2018 о 09:55 годині на добове чергування в складі резервної слідчо-оперативної групи заступив ОСОБА_3 і отримав вогнепальну зброю, а також спецзасоби (а.с.107).

Згідно наявних у матеріалах справи пояснень ОСОБА_3 останній повідомив, що 09.01.2018 годині був відсутній на службі під час перевірки мобільною групою ГУНП, оскільки був змушений біля 00:30 год. відвезти своїм дітям додому ліки та біля 02:30 год. попутнім транспортом прямував до відділу, про що сповістив чергового, а що стосується перебування його на службі в стані алкогольного сп'яніння, зазначив, що в той день алкогольних напоїв не вживав, а приймав тільки лікарські засоби, оскільки в нього погіршився стан здоров'я (а.с.а.с.93-94).

Під час службового розслідування окрім пояснень ОСОБА_3 було опитано інших осіб, зокрема, осіб які заступили на добове чергування 08.01.2018 року та начальника сектору кадрового забезпечення Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області.

Опитані старший інспектор черговий СРПП № 2 Хустського ВП ГУНП (і Закарпатській області старший лейтенант поліції Томишин Іван Васильович та помічник чергового СРПП № 4 Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області старший сержант поліції Болож В.І. повідомили, що ОСОБА_3 про своє відлучення зі служби та погіршення самопочуття їм не повідомляв, а тому фактичне його місце перебування під час оголошення збору слідчо - оперативної групи їм не було відоме. З місця несення служби вони його не відпускали (а.с.99).

Опитаний заступник начальника відділу поліції - начальник слідчого відділу Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області підполковник поліції Капцош Олександр Васильович, повідомив, що 08.01.2018 року о 08:00 годині заступив на добове чергування відповідальним від керівництва по Хустському ВП ГУНП та особисто провів інструктаж з поліцейськими, які заступали на службу, під час якого наголосив на дотримання ними службової дисципліни та законності. Окрім цього, до кожного працівника окремо було доведено вимоги наказу ГУНП від 05.01.2018 № 23 "Про переведення органів та підрозділів поліції Закарпатської області на посилений варіант службової діяльності". Під час несення служби в добовому наряді ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_3 не бачив. Також зауважив, що ОСОБА_3 на погіршення стану здоров'я не скаржився (а.с.95-96).

Опитаний начальник сектору кадрового забезпечення Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області підполковник поліції Вучкан В.Ф. повідомив, що до особового складу Хустського ВП ГУНП ним було доведено вимоги наказу ГУНП від 05.01.2018 № 23 "Про переведення органів та підрозділів поліції Закарпатської області на посилений варіант службової діяльності" і наголошено на дотриманні дисципліни та законності під час несення служби у святкові дні, про що свідчить підпис позивача про ознайомлення з вказаним наказом (а.с.97)

За наслідками проведення службового розслідування видано наказ ГУНП в Закарпатській області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" від 24.01.2018 року № 163 згідно якого слідчого слідчого відділення Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_3 відповідно до п.8 ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, звільнено зі служби в Національній поліції України за порушення вимог статей 1,2,7 Закону України „Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", пункту 2 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, пункту 6.14 Розділу VI Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України від 22.10.2012 № 940 та вимог пунктів 1-3 статті 18 Закону України „Про Національну поліцію ", що проявилося у відсутності на період перевірки на службі, перебуванні без однострою перебуванні на службі у нетверезому стані.

На виконання наказу ГУНП в Закарпатській області від 24.01.2018 року № 163, було проголошено наказ № 16 о/с від 30.01.2018 року згідно якого ОСОБА_3 звільнено з органів внутрішніх справ відповідно до п.6, ч.1 ст.77 Закону України "Про національну поліцію".

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України врегульовано Законом України "Про Національну поліцію" (далі Закон № 580-VІІІ), який набрав чинності 7 листопада 2015 року.

У частині 1 статті 60 вказаного Закону № 580-VІІІ зазначено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до приписів частини 1 статті 17 цього Закону № 580-VІІІ поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 580-VІІІ Поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.

Положеннями пункту 6 частини 1 статті 77 Закону № 580-VІІІ визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до пункту 4 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 9 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 23.12.2015 № 901-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (далі - Дисциплінарний статут)

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службовою дисципліною є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно статті 2 Дисциплінарного статуту під проступком розуміється невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Статтею 7 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно з статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений статтею 14 Дисциплінарного статуту, якою визначено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Порядок проведення службових розслідувань визначений Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 12 березня 2013 року № 230 (далі - Інструкція).

У відповідності до пункту 2.1 зазначеної Інструкції підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

У той же час абзацами 10 та 15 статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо, а звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Відповідно до розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом МВС України №1179 від 09.11.2016 року ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.

Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування. Абзацами першим, сьомим пункту 1, шостим пункту 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських передбачено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку. У той же час під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено: перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.

Отже, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку.

У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Відповідно до пункту 21 розділу ХІ Кримінального процесуального кодексу України, статей 2 та 10 Закону України "Про міліцію", Кримінального кодексу України, Указів Президента України від 18 лютого 2002 року № 143 "Про заходи щодо дальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян" та від 08 липня 2002 року № 624 "Про вдосконалення системи інформування про стан Збройних Сил України та інших військових формувань", з метою забезпечення організації реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення і події та оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України Наказом МВС України від 22.10.2012 № 940 Затверджено "Інструкцію з рганізації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події". Підпунктом 6.12. вказаної інструкції визначено, що СОГ чергують цілодобово. Та підпунктом 6.14. Члени СОГ (основної та додаткових) можуть відлучатися з місць постійного перебування лише з дозволу чергового: для вживання їжі (у межах адмінбудинку ОВС), на місця вчинення кримінальних правопорушень, до кімнати розгляду обставин з доставленими особами тощо. Членам СОГ забороняється відлучатися з місця постійного перебування для виконання службових завдань, не пов'язаних з діяльністю СОГ.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що в ході службового розслідування встановлено, що під час проведення поліцейськими перевірки позивача на стан сп'яніння за допомогою приладу "Драгер" № 5765 09.01.2018 о 02:49 годин, останній перебував в стані алкогольного сп'яніння із результатом тесту - 0.57% проміле. Що також підтверджується протоколом медичного огляду № 47 від 09.01.2018 Хустській районній лікарні за результатами якого встановлено, що позивача перебував в стані алкогольного сп'яніння легкого ступеню (0.7 % проміле). У своїх поясненнях позивач вказує, що результати проведеного освідчення були наслідком вживання лікарських засобів (афлубін, корвалол, валокордин). Проте, згідно інформації від 13.03.2018 року №1230 наданої Закарпатським обласним бюро судово-медичної експертизи на запит адвоката ОСОБА_1 від 15.02.2018 року наведені доводи позивача спростовуються. Наданою інформацією підтверджено, що вказані медичні препарати виготовлені на етиловому спирті. Пунктом 4 та 5 зазначено, що якщо людині призначені вказані ліки то ніяких візуальних обов'язкових ознак не повинно бути. Визначити стан перебування людини під впливом лікарських засобів з вмістом етанолу можна тільки дослідженням газохроматографічним методом крові з вени на наявність та кількість етилового спирту. Що зайвий раз підтверджує перебування позивача на момент виникнення обставин, що були підставою призначення службового розслідування, у стані алкогольного сп'яніння, оскільки, як встановлено судом, саме з візуального огляду у ході розмови, у перевіряючи виникли підозри про перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння. Та визначено, що стан перебування людини під впливом лікарських засобів із вмістом етанолу можна встановити тільки дослідженням газохроматографічним методом крові з вени. Отже, ознаки впливу лікарських засобів на стан сп'яніння особи не можливо визначити за допомогою газоаналізатора шляхом вимірювання вмісту парів алкоголю.

Відповідно до ст. 91 Закону України "Про Національну поліцію" особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: 1) службу у святкові та вихідні дні; 2) службу позмінно; 3) службу з нерівномірним графіком; 4) службу в нічний час.

Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції.

Згідно книги розстановки нарядів Хустського ВП ГУНП 08.01.2018 о 09:55 годині на добове чергування в складі резервної слідчо-оперативної групи заступив ОСОБА_3 і отримав вогнепальну зброю, а також спецзасоби (а.с.107). Згідно наведеного позивач повинен був перебувати на службі протягом доби. Проте під час проведення перевірки спільною мобільною групою ВІОС УКЗ ГУНП, ЗУ ДВБ НПУ, УПП Закарпатській області 09.0.1.2018 о 02.15 годині, було встановлено відсутність позивача на службі, що не заперечується позивачем.

Аргументи позивача щодо повідомлення чергового о 22:00 та відповідального керівництва щодо тимчасової відсутності на службі, спростовуються поясненнями опитаних під час службового розслідування осіб (а.с.а.с. 93-104). Зокрема, старший інспектор черговий СРПП № 2 Хустського ВП ГУНП (і Закарпатській області старший лейтенант поліції Томишин Іван Васильович та помічник чергового СРПП № 4 Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області старший сержант поліції Болож В.І. повідомили, що ОСОБА_3 про своє відлучення зі служби та погіршення самопочуття їм не повідомляв, а тому фактичне його місце перебування під час оголошення збору слідчо - оперативної групи їм не було відоме. З місця несення служби вони його не відпускали. Опитаний заступник начальника відділу поліції - начальник слідчою відділу Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області підполковник поліції Капцош Олександр Васильович, повідомив, що 08.01.2018 року о 08.00 годині заступив на добове чергування відповідальним від керівництва по Хустському В і і ГУНП та особисто провів інструктаж з поліцейськими, які заступали на службу, під час якого наголосив на дотримання ними службової дисципліни та законності. Окрім цього, до кожного працівника окремо було доведено вимоги наказу ГУНП від 05.01.2018 № 23 "Про переведення органів та підрозділів поліції Закарпатської області на посилений варіант службової діяльності". Під час несення служби в добовому наряді ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_3 не бачив. Також зауважив, що ОСОБА_3 на погіршення стану здоров'я не скаржився. Опитаний начальник сектору кадрового забезпечення Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області підполковник поліції Вучкан В.Ф. повідомив, що до особового складу Хустського ВП ГУНП ним було доведено вимоги наказу ГУНП від 05.01.2018 № 23 "Про переведення органів та підрозділів поліції Закарпатської області на посилений варіант службової діяльності" і наголошено на дотриманні дисципліни та законності під час несення служби у святкові дні.

Доводи позивача щодо прибуття до відділу протягом 10 - 30 хв. після повідомлення про явку до відділу у зв'язку з наявною перевіркою працівниками ГУ НП в Закарпатській області, суд також відкидає, оскільки на підтвердження вказаного позивачем не наведено жодного об'єктивного доказу та згідно пояснень опитаних осіб та за висновками службового розслідування встановлено, що позивач прибув протягом 30 хвилин з моменту збору.

Всупереч приписів підпункту 6.14. Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події позивач відлучився з місць постійного перебування без дозволу чергового. Отже, позивач станом на 22:00 год. 08.01.2018 безпідставно припинив виконувати свої посадові обов'язки, щодо несення служби відповідно до своєї посади.

Згідно Дисциплінарного статуту, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що висновок службового розслідування тягне за собою правові наслідки у вигляді притягнення винних до дисциплінарної відповідальності, в тому числі у вигляді звільнення особи зі служби, а тому таке рішення повинно бути мотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мали вплив на його прийняття.

Верховний суд України в абз.2 п.25 постанови Пленуму від 06 листопада 1992 року №6 (зі змінами і доповненнями) "Про практику розгляду судами трудових спорів" вказав, що нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку. Медична довідка про стан особи, в тому числі алкогольний стан, відноситься до одних із належних і допустимих доказів. У випадку її незрозумілості чи неясності, суд не позбавлений права перевірити відомості, зазначені в ній, в тому числі шляхом допиту осіб, які її видали.

Наведеними вище доказами, зокрема, протоколом №47 Хустської районної лікарні від 09 січня 2018 року медичного огляду для встановлення факту стану сп'яніння підтверджується факт перебування позивача під час несення служби у стані алкогольного сп'яніння (а.с.114)

В постановах Верховного Суду України від 29 вересня 2015 року у справі N 21-1288а15 та від 20 жовтня 2015 року у справі №21-2103а15 прямо зазначено, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Щодо врахування при застосуванні дисциплінарного стягнення наведених у позові обставин (відзнак, заохочень), що, на думку позивача, свідчать на його користь і могли би бути підставою для застосування менш суворого заходу, то Дисциплінарним статутом, а також іншими актами законодавства не передбачено обов'язкового врахування тих чи інших обставин як такі, що пом'якшують відповідальність особи в обов'язковому порядку.

Викладене свідчить, що відповідачем оскаржувані накази прийнято з урахуванням характеру проступку, обставин за яких його було вчинено, наслідки такого проступку, тобто дотримано вимоги ст. 26 та 27 Дисциплінарного статуту.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наказ ГУНП в Закарпатській області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" від 24.01.2018 року № 163 згідно якого слідчого слідчого відділення Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_3 відповідно до п.8 ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, звільнено зі служби в Національній поліції України за порушення вимог статей 1,2,7 Закону України „Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", пункту 2 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, пункту 6.14 Розділу VI Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України від 22.10.2012 № 940 та вимог пунктів 1-3 статті 18 Закону України „Про Національну поліцію ", що проявилося у відсутності на період перевірки на службі, перебуванні без однострою перебуванні на службі у нетверезому стані та наказ від 30.01.2018 року №16 о/с - є такими, що прийнятий відповідачем обґрунтовано, за наявності визначених законом підстав, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що вимоги позивача щодо його поновлення на посаді та стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог щодо скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення позивача, підстави для задоволення яких відсутні, вказані вимоги задоволенню також не підлягають.

Згідно частини першої статті 9 КАС України (в редакції, чинній на момент прийняття даного рішення) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, посилання позивача на протиправність оскаржуваних наказів не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи та не підтвердженні належними та допустимими доказами.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 72-77, 242-246, 255, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Ф.Ракоці, буд.13, код ЄДРПОУ 40108913) про визнання протиправним та скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області №163 від 24.01.2018 року та № 16 о/с від 30.01.2018 року про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та звільнення; поновлення ОСОБА_3 на посаді слідчого слідчого відділення Хустського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області; стягнення з Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 31.01.2018 року і до моменту фактичного поновлення на службі - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України повний текст рішення складено та підписано16.04.2018 року.

СуддяЮ.Ю. Дору