Рішення № 73414997, 17.04.2018, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/499/18

Провадження № 2/493/321/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді БОДАШКО Л.І.,

за участю секретаря судових засідань ТИХОНОВОЇ Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балті Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Балтської міської ради Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,3193 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану на території АДРЕСА_1, стверджуючи, що його матері ОСОБА_3 на праві приватної власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого на підставі розпорядження Балтської районної державної адміністрації Одеської області від 24 вересня 2004 року № 498/А-2004, належала вище вказана земельна ділянка.

За свого життя, 5 грудня 2002 року, ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем Лісничівської сільської ради Балтського району Одеської області, реєстр № 209, в якому заповіла своєму синові ОСОБА_2 цілий житловий будинок та все своє майно, що знаходиться в с. Лісничівка Балтського району Одеської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року мати позивача ОСОБА_3 померла. Після її смерті позивач, як спадкоємець за заповітом, фактично прийняв спадщину, так як проживав разом з матір'ю на день її смерті, користується речами, предметами домашнього вжитку покійної, позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але, йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом по причині відсутності в нього оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку і рекомендовано звернутися до суду.

Застосовані позивачем заходи щодо розшуку втраченого державного акту на право власності на земельну ділянку позитивних результатів не дали.

Вказані вище обставини позбавили позивача права на спадкове майно, з приводу чого він змушений звернутися до суду з позовом, надав суду заяву, в якій свої заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просить розглянути справу без його участі.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, але надіслав на адресу суду заяву, в якій не заперечує проти задоволення заявлених вимог, просить розглянути справу за його відсутності у відповідності з вимогами чинного законодавства України.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що матері позивача ОСОБА_3 на праві приватної власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого на підставі розпорядження Балтської районної державної адміністрації Одеської області від 24 вересня 2004 року № 498/А-2004, належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,3193 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташована на території АДРЕСА_1, за свого життя, 5 грудня 2002 року, ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем Лісничівської сільської ради Балтського району Одеської області, реєстр № 209, в якому заповіла своєму синові ОСОБА_2 цілий житловий будинок та все своє майно, що знаходиться в с. Лісничівка Балтського району Одеської області, заповіт ніким не змінено і не скасовано, після смерті ОСОБА_3, померлої 31.03.2011 року, спадщину, як спадкоємець за заповітом, фактично прийняв її син позивач ОСОБА_2, який проживав разом матір'ю на день смерті останньої, користується речами, предметами домашнього вжитку покійної, що по причині втрати спадкодавцем оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку позивачу відмовлено приватним нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про нотаріат» отримати новий державний акт на право власності на земельну ділянку у разі смерті спадкодавця неможливо.

Згідно вимог ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, тому суд вважає, що позивач має законне право володіти, користуватися, розпоряджатися спадковим майном у вигляді земельної ділянки, що підтверджується зібраними в матеріалах справи письмовими доказами, в тому числі ксерокопіями паспорта, свідоцтва про народження, свідоцтва про смерть, державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, заповіту, витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі, довідкою Балтської міської ради Одеської області № 149 від 12.03.2018 року, відмовою приватного нотаріуса Балтського районного нотаріального округу Пантілєєвої І.П. № 409/02-14 від 06.03.2018 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, витягом з ДЗК про земельну ділянку та ін..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1216, 1218, 1225, 1233, 1268 ЦК України ст. ст. 10-13, 141, 259, 263 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Балтської міської ради Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,3193 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану на території АДРЕСА_1, яка раніше на праві приватної власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого на підставі розпорядження Балтської районної державної адміністрації Одеської області від 24 вересня 2004 року № 498/А-2004, належала його матері ОСОБА_3, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Лісничівка Балтського району Одеської області.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області відповідно до ч. 1 п. 15.5) Перехідних положень ЦПК України через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення суду.

СУДДЯ