Ухвала суду № 73414969, 05.04.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 квітня 2018 рокум. Ужгород№ 807/2021/17

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Іванчулинець Д.В.

при секретарі судового засідання - Фількорн В.В.

за участі сторін та осіб, які беруть участь у розгляді справи:

представника позивача - Мороз Б.Ф.,

представника відповідача - Брунцвик Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експедиційно транспортна компанія "СІКО" (вул. Коритнянська, буд. 25, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000) про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 05 квітня 2018 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали було виготовлено та підписано 10 квітня 2018 року.

14 грудня 2017 року, Головне управління ДФС у Закарпатській області (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експедиційно-транспортна компанія "СІКО" (далі - відповідач), в якій просить: 1) прийняти позовну заяву до свого провадження; 2) розглянути справу без участі представника позивача; 3) винести судове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експедиційно-транспортна компанія "СІКО", код ЄДРПОУ - 30506880 із місцезнаходженням: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Коритнянська, буд. 25, податковий борг у розмірі 423527,00 грн. по платежу 30 14010100 "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках (а.с.4-6).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2017 року у вказаній справі відкрито спрощене провадження (а.с.2, 3).

25 січня 2018 року відповідач подав до Закарпатського окружного адміністративного суду клопотання б/н від 24.01.2018 р. про зупинення провадження у справі, аргументоване тим, що податковий борг виник у зв'язку з відчуженням комплексу нерухомого майна та земельної ділянки, що належали відповідачу на праві власності. Правомірність такого відчуження відповідачем оскаржується в порядку господарського та цивільного судочинства. Тому вважає, що вирішення питання щодо стягнення податкового боргу, який виник в результаті реалізації нерухомого майна та земельної ділянки, правомірність якої оспорюється в судовому порядку, є об'єктивно неможливим без врахування існуючих проваджень у господарській та цивільній справі, оскільки рішення відповідних судів в таких справах вплине на хід розгляду даної справи.

05 квітня 2018 року відповідач подав доповнення до клопотання про зупинення провадження у справі від 24.01.2018 р., в яких заявлене клопотання підтримав. Окрім того, зазначив, що податковий борг зі сплати ПДВ, що є предметом розгляду даної адміністративної справи, виник в результаті виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2016 р. у справі №5008/579/2012. Вважає, що станом на сьогоднішній день ухвала Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2016 р. не набрала законної сили, а тому всі наслідки виконання такої ухвали є незаконними.

Судові засідання у даній адміністративній справі неодноразово відкладались у зв'язку з надходженням клопотання позивача та відповідача про відкладення розгляду справи.

В засіданні суду 05 квітня 2018 року представник позивача проти заявленого клопотання про зупинення розгляду справи заперечила з мотивів, наведених в запереченнях на клопотання б/н від 06.02.2018 р. Зокрема, зазначила, що відповідачем до податкового органу самостійно подано податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.06.2017 р. №9117447816 за травень 2017 року із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 423744,00 грн., однак сплатив її тільки частково у сумі 217,00 грн. Вважає, що посилання відповідача на судові справи №5008/579/2012 та №761/42343/17, які розглядаються в порядку господарського та цивільного судочинства, не мають відношення до предмета спору, а саме, несплати ним самостійно задекларованої суми узгодженого податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету.

Представник відповідача заявлене клопотання підтримав та просив суд його задовольнити.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного висновку.

Ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), встановлений перелік підставі для зупинення провадження у справі, з яких, п. 3 ч. 1 визначено, що провадження у справі зупиняється у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є податковий борг відповідача, що виник в результаті подання податкової декларації з податку на додану вартість від 20.06.2017 р. №9117447816 за травень 2016 року із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 423744,00 грн., яка сплачена відповідачем тільки частково, а саме, в сумі 217,00 грн.

П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р. (з наступними змінами та доповненнями; далі - ПК України) встановлено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

Таким чином, на підставі вищенаведених норм законодавства, враховуючи ту обставину, що наявний податкових борг виник в результаті самостійного обчислення та задекларовання відповідачем суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, суд вважає, що така заборговантість є узгодженою та оскарженню не підлягає. Тому питання щодо правомірності відчуження комплексу нерухомого майна та земельної ділянки, що належали відповідачу на праві власності та являються предметом розгляду цивільної та господарської справи, до набрання законної сили судовими рішеннями в яких відповідач просить зупинити провадження у справі, не стосуються предмету даного адміністративного позову, а тому суд вважає, що клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Ч. 4 ст. 236 КАС України передбачено, що про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про зупинення провадження у справі може бути оскаржена.

Керуючись ст. ст. 236, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Експедиційно транспортна компанія "СІКО" про зупинення провадження у справі - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її проголошення.

СуддяД.В. Іванчулинець