Рішення № 73414688, 05.04.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 року м.Житомир справа № 278/3002/17

категорія 10.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Токаревої М.С.,

секретар судового засідання Шевчук Т. А.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1

представник відповідача Гуртовий Є. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, третя особа: Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання протиправною бездіяльність та відмову, зобов'язання прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги, як інваліду 3 групи з 02.08.2016, інвалідність якого настала внаслідок поранення та захворювань пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, під час участі в бойових діях у складі миротворчих сил ООН за заявою до Житомирського об'єднаного міського військового комісаріату від 29.08.2017;

- визнати протиправною відмову Міністерства оборони України у призначені одноразової грошової допомоги, як інваліду 3 групи з 02.08.2016, інвалідність якого настала внаслідок поранення та захворювань пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, під час участі в бойових діях у складі миротворчих сил ООН, оформлену листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.10.2017 №248/3/6/3440;

- зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, як інваліду 3 групи з 02.08.2016, інвалідність якого настала внаслідок поранення та захворювань пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, під час участі в бойових діях у складі миротворчих сил ООН, з урахуванням права на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 150-кратному прожитковому мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме з 02.08.2016 , а також того, що отриманні поранення та захворювання не пов'язані із вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного та токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження та того, що протоколом засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, Міністерства оборони України від 08.07.2016 № 2938 та висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 05. 07.2016 № 1731/Ж є тими документами, які свідчать про причину та обставини, отриманих поранень, контузії і захворювань згідно Порядку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 рок № 975;

- зобов'язати Міністерство оборони України подати звіт про виконання прийнятого на його користь рішення протягом п'ятнадцяти днів з дня набрання рішення суду законної сили.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем безпідставно відмовлено у в призначенні йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності 3 групи, оскільки він як інвалід 3 групи внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби набув право на отримання одноразової грошової допомоги, встановленого законом для працездатних осіб станом на дату встановлення інвалідності, та порядку відповідно до чинних ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткова втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. N 975. Вважаючи, що відповідачем порушене право на соціальний захист та отримання належної грошової допомоги позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 15 грудня 2017 року справу №278/3002/17 передано до Житомирського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року вказану справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб.

15.03.2018 ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі.

Представник позивача у судовому засіданні просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник третьої особи проти задоволення позову заперечував.

05.03.2018 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, за змістом якого просить відмовити у задоволенні позову. В судове засідання представник відповідача не з'явився з невідомих суду причин.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Як вбачається з довідки Житомирського об'єднаного міського військового комісаріату №119 від 04.10.2016 ОСОБА_3 проходив службу в миротворчій місії в колишній Югославії з червня 1994 року по грудень 1994 року, де в той час велися бойові дії.

З витягу з протоколу засідання Центральної військової лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 2983 від 08.07.2016 року вбачається, що вогнепальні осколкові поранення голови, лівої руки (контузія 1994 року) ОСОБА_3 наслідком яких стали рубці шкіри в зазначених анатомічних областях, що підтверджено висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи №1731/Ж від 05.07.2016, Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААА № 514987 від 03 жовтня 2016 року ОСОБА_3 встановлено ІІІ групу інвалідності, причина: поранення, контузія, захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебування в країнах, під час участі в бойових діях у складі миротворчих сил ООН.

Згідно посвідчення серія НОМЕР_2 виданого 03 жовтня 2017 року УПСЗН Житомирської РДА є інвалідом ІІІ групи як ветеран війни - інвалід війни.

04.10.2016 року ОСОБА_3 звернувся до Міністерства оборони України через Житомирський об'єднаний військовий комісаріат та Житомирський обласний військовий комісаріат із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому інвалідності ІІІ групи внаслідок поранення, контузії, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах не велись бойові дії.

27.10.2016 року Житомирський обласний військовий комісаріат повернув документи ОСОБА_3 на доопрацювання.

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 13.06.2017, яка набрала законної сили 29.09.2017 було задоволено позов ОСОБА_3. Визнано протиправною відмову Житомирського обласного військового комісаріату у оформленні документів та наданні висновку до Міністерства оборони України у 15-денний строк з дня реєстрації усіх документів, щодо можливості виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням інвалідності 3 групи з 02.08.2016 року внаслідок поранення, контузії, захворювань пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, під час участі в бойових діях у складі миротворчих сил ООН, відповідно до заяви до Житомирського об'єднаного військового комісаріату від 04.10.2016 та доданих до заяви документів згідно п. 11 Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, оформлену листом від 27.10.2016 року № ВС 6364. Зобов'язано Житомирський обласний військовий комісаріат прийняти та оформити документи ОСОБА_3 зазначені в заяві про виплату одноразової грошової допомоги до Житомирського об'єднаного військового комісаріату від 04.10.2016 та надати Міністерству оборони України висновку щодо можливості виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням інвалідності 3 групи з 02.08.2016 року внаслідок поранення, контузії, захворювань пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, під участі в бойових діях у складі миротворчих сил ООН, у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів, з урахуванням того, що рішення Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 08.07.2016 № 1731/Ж є належними документами, які свідчать про причини та обставини отримання позивачем поранення, зокрема і про те, що вони отримані не внаслідок протиправного діяння, відповідно до вимог п. 11 Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

На виконання постанови Корольовського районного суду м. Житомира 29.08.2017 позивач повторно звернувся до Міністерства оборони України через Житомирський об'єднаний військовий комісаріат із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому інвалідності ІІІ групи внаслідок поранення, контузії, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах не велись бойові дії.

Проте листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.10.2017 №248/3/6/3440 документи ОСОБА_3 були повернуті на доопрацювання, оскільки заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення, який передбачено пунктом 11 Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975. Висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи, який складено зі слів заявника та висновок Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, які подані разом з іншими документами, не є документами, що свідчать про обставини поранення.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІІ).

Відповідно до статті 41 цього Закону виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII (далі - Законом № 2011-ХІІ).

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом № 2011-ХІІ.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті (підпункт 4 частини другої статті 16 Закону № 2011-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі -Порядок № 975).

Пунктом 6 цього Порядку передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Згідно пунктів 12-13 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Основні функції, завдання, повноваження Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі - Комісія), а також порядок організації її роботи врегульовано Наказом Міністерства оборони України від 26 жовтня 2016 року № 564 "Про затвердження Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум" (далі - Порядок № 564).

Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку № 564 Комісія утворюється в апараті Міністерства оборони України з метою виконання пункту 13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок), та Положення про порядок виплати компенсаційних сум військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які загинули під час виконання обов'язків військової служби чи служби в органах внутрішніх справ у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1994 року № 290.

Згідно вимог пунктів 1-2 розділу ІІ Порядку № 564 основними завданнями Комісії є вивчення документів та прийняття рішень про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", та компенсаційних сум військовослужбовцям, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання обов'язків військової служби у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках, передбачених резолюціями Генеральної Асамблеї ООН та постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1994 року № 290 "Про затвердження Положення про порядок виплати компенсаційних сум військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які загинули під час виконання обов'язків військової служби чи служби в органах внутрішніх справ у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках". З метою забезпечення виконання покладених на неї завдань Комісія зобов'язана, зокрема, приймати до розгляду документи, що надходять до Міністерства оборони України для призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовцям Збройних Сил України, особам, звільненим з військової служби зі Збройних Сил України та СРСР, які стали інвалідами, військовозобов'язаним та резервістам, які стали інвалідами внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) чи захворювання, пов'язаних з їх призовом на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, членам родин загиблих (померлих) військовослужбовців Збройних Сил України та приймати рішення про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги в місячний строк із дня надходження всіх необхідних документів.

Пунктами 10-12 розділу ІІІ Порядку № 564 передбачено, що результати засідання Комісії оформлюються протоколом, який підписується головою Комісії, його заступником, секретарем та всіма членами Комісії, які брали участь у засіданні. Рішення Комісії про призначення (відмову у призначенні або повернення документів на доопрацювання) одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум доводиться до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Виплата одноразової грошової допомоги здійснюється відповідно до наказів. Рішення Комісії може бути оскаржено в судовому порядку.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що прийняття рішення про виплату чи про відмову у виплаті одноразової допомоги є виключною компетенцією Міністерства оборони України, а на Департамент фінансів Міністерства оборони України покладено обов'язок по проведенню відповідних процедурних дій по оформленню відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (Міністерства оборони) розпорядниками нижчої ланки.

Водночас встановлено, що позивачем подано перелік документів, які військоматом надіслано до Міністерства оборони України, для вирішення питання щодо можливості виплати різниці одноразової грошової допомоги.

Відтак, відповідачу у встановленому порядку було надіслано вказану заяву та документи позивача. Однак, відповідач у встановленому порядку зазначені документи не розглянув та не прийняв відповідного рішення щодо можливості призначення виплати одноразової грошової допомоги позивачу.

Натомість, відповідач допустив дії щодо відмови позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, про що зазначено у листі від 04.10.2017 № 248/3/6/3440 Департаменту фінансів, яке входить до складу Міністерства оборони, а не бездіяльність.

Таким чином, відповідачем порушено право позивача на належний розгляд поданої ним заяви та документів та прийняття у встановленому порядку відповідного рішення з приводу призначення та виплати різниці одноразової грошової допомоги.

Враховуючи викладене, суд вважає, що розгляд заяви ОСОБА_3 відбувся без дотримання процедури, оскільки будь-яке рішення з даного питання Міністерством оборони не приймалося, тоді як лист Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.10.2017 року № 248/3/6/3440 за підписом заступника директора Департаменту не можна розцінювати як рішення Міністерства оборони України про результати розгляду звернення позивача.

За приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Частинами третьою та четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача-суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зважаючи на те, що відсутня фактична відмова Комісії щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 у вигляді рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

На підставі викладеного, з огляду на встановлену судом протиправність дій Міністерства оборони України у неприйняті рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги, з метою виконання завдання правосуддя - забезпечення ефективного поновлення та захисту порушеного права, - суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності 3 групи, внаслідок поранення (контузія) та захворювань пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, під час участі в бойових діях у складі миротворчих сил ООН.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення на підставі ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим суд враховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду. Крім того, це є правом, а не обов'язком суду.

Приймаючи до уваги обставини справи, підстави зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Зобов'язати Міністерство оборони України (ЄДРПОУ 00034022, проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168) розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності 3 групи, внаслідок поранення (контузія) та захворювань пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, під час участі в бойових діях у складі миротворчих сил ООН.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.С. Токарева

Повне судове рішення складене 17 квітня 2018 року