Постанова № 73414597, 17.04.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 482/164/18 17.04.2018 17.04.2018 17.04.2018

Номер провадження: 33/784/151/18

.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області

у складі: головуючої - судді Фаріонової О.М.

за участю секретаря Тимошенка О.С.

особи, яку притягнуто

до адміністративної відповідальн6ості ОСОБА_1

захисника Качана Р.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Качана Р.Ю. в інтересах ОСОБА_1

на постанову судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 23 лютого 2018 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Київське Новоодеського району Миколаївської області, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1

- визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Згідно постанови судді, 21 грудня 2017 року о 21 год. 20 хв. водій ОСОБА_1, рухаючись по вул. Екіпажна, 41 в м. Миколаєві, керував транспортним засобом ЗАЗ 1102 державний номер НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей слабо реагують на світло, почервоніння обличчя.

Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі захисник Качан Р.Ю. просить постанову скасувати та закрити провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Вважає постанову незаконною, необґрунтованою та такою що підлягає скасуванню з підстав неповноти судового розгляду, а також у зв'язку з порушенням права ОСОБА_1 на справедливий судовий захист.

Зазначає, що суддя недостатньо аргументовано мотивував своє рішення, ухвалив його на припущеннях, а також допустив неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Стверджує, що у вказаній постанові суд не повністю врахував всі пояснення ОСОБА_1 та його доводи надані суду про те, що він не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, а поліцейський ОСОБА_3 навмисно, з метою штучного покращення своїх службових показників, ввів його в оману, не повідомивши ОСОБА_1 про те, що відмова від проходження огляду на стан сп'яніння є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що тягне за собою накладення на водіїв адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Підтвердженням даного факту є письмове пояснення ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення, де він вказав, що зобов'язується надати довідку про проходження медичного огляду в судовому засіданні.

Зазначає, що єдиним доказом знаходження ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння, є протокол про адміністративне правопорушення, в якому інспектор поліції, який не є лікарем наркологом, зазначає ознаки наркотичного сп'яніння (зіниці очей, що слабо реагують на світло, почервоніння обличчя), які не підтверджуються відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського.

Вказує, що в порушення вимог ст. 266 КУпАП, огляд ОСОБА_1 був проведений без обов'язкового у таких випадках огляду на стан сп'яніння з використання працівниками поліції спеціальних технічних засобів, що, на думку апелянта, є прямим порушенням вимог закону та в подальшому робить незаконною вимогу поліцейських щодо проведення такого огляду в медичному закладі.

Вважає, що проведений з порушенням вимог закону огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 є недійсним, а відповідно до цього і незаконним складання на його підставі протоколу про адміністративне правопорушення.

Виходячи з вищевикладеного, апелянт вважає, що справа про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника Качана Р.Ю. на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши відеозапис, здійснений за допомогою відеореєстратора при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення за протоколом серії БР №087992 від 21.12.2017 р., суддя дійшов висновку, що 21.12.2017 р. ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння та відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

З цими висновками апеляційний суд не погоджується з огляду на наступне.

ОСОБА_1 в суді та при апеляційному розгляді стверджував, що жодних наркотичних препаратів не вживав. Працівники поліції безпідставно заявили, що у нього є ознаки наркотичного сп'яніння та ввели його в оману, вказавши, що якщо він пройде огляд на стан наркотичного сп'яніння наступного дня, то зможе надати довідку на засідання суду.

Наведені твердження ОСОБА_1 під час судового розгляду не спростовані, а, навпаки, підтверджуються матеріалами справи, в тому числі матеріалами, які додатково витребувані апеляційним судом.

З протоколу про адміністративне правопорушення, який згідно ст. 251 КУпАП є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення, вбачається, що в своїх поясненнях, дослівно, ОСОБА_1 зазначив: «зобов'язуюсь надати довідку про проходження медичного огляду на засідання суду».

Наведені апелянтом доводи про те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівники поліції не дотрималися Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкції), та ввели в оману ОСОБА_1, не роз'яснивши вимоги закону та наслідки відмови від проходження медичного огляду у присутності поліцейського, знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду рішення судді.

Як слідує з відеозапису з нагрудного реєстратора патрульного поліцейського, який витребуваний та переглянутий апеляційним судом, на початку запису зафіксовані пояснення поліцейського про причину зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 а саме: не горіли габаритні вогні, а також висловлювання підозри поліцейського про те, що ОСОБА_1 знаходиться в стані наркотичного сп'яніння. Потім інспектор у присутності двох свідків запитав у ОСОБА_1, чи буде він їхати з ними до медичного закладу для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння. На запитання ОСОБА_1, чи зможе він пройти медичний огляд наступного дня самостійно та надати довідку до суду, працівник поліції запевнив, що це можливо, і ОСОБА_1 зможе самостійно звернутися до лікарні, а потім надати довідку до суду.

Таким чином, працівником поліції не роз'яснені наслідки відмови від проходження медичного огляду, а також те, що відповідно до Інструкції самостійне проходження медичного огляду вважається порушенням вимог цієї Інструкції та результат такого огляду вважається недійсним.

З наданої судді виписки № 1040/4029 вбачається, що наступного дня після складання протоколу про адміністративне правопорушення 2.12.2017 р. о 08:45 ОСОБА_1 самостійно звернувся до обласного наркологічного диспансеру, і йому встановлений діагноз: тверезий.

Згідно даних виписки з медичної картки та результатів токсикологічного дослідження №4029 від 22.12.2017 р., витребуваної апеляційним судом, ОСОБА_1 22.12.2017 р. о 08.45 год. звернувся до Миколаївського обласного наркологічного диспансеру з заявою про проходження медичного огляду, добровільно здав аналіз сечі, і лабораторно було встановлено відсутність в його організмі наркотичних речовин.

Однак, суддя не перевірила як пояснення ОСОБА_1, так і надану виписку, не витребувала дані відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського, який спростовує дані, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, досліджені докази підтверджують пояснення ОСОБА_1 про те, що він фактично не відмовлявся пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, а погодився протокольно оформити таку відмову, будучи введеним в оману поліцейськими. Будучи впевненим у своїй тверезості, вважав, що добровільно пройде медичний огляд і доведе суду відсутність вини.

Тому викладені в протоколі дані не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вказаних вимог закону не дотримався, допустив формальне ставлення до вирішення справи, з'ясував обставини неповно та не всебічно, що загалом призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення.

Таким чином, дослідивши докази, апеляційний суд вважає, що до суду не надано беззаперечних доказів, які б підтверджували обґрунтованість складання протоколу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1

З огляду на наведене, висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні 21.12.2017 р. вимог п. 2.5 ПДР України є невірними, оскільки в суді не доведено наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Тому постанова суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, суд ,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника Качана Р.Ю. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 23 лютого 2018 року у відношенні ОСОБА_1 скасувати, та провадження в справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча