Рішення № 73414567, 03.04.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2018 р. Справа№805/342/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ушенка С.В.,

при секретарі судового засідання - Гуменному М.А.,

за участю

позивача - не з'явився,

представника позивача - ОСОБА_1 (ордер АА № 117345),

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) до Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької обласної державної адміністрації (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Б. Хмельницького, 11; ЄДРПОУ 00022473) про визнання протиправним рішення та скасування наказу від 22.12.2017 № 135, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі по тексту - Позивач) 10.01.2018 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької обласної державної адміністрації (далі по тексту - Відповідач, Департамент) про визнання протиправним рішення директора Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької обласної державної адміністрації про притягнення до дисциплінарної відповідальності та скасування наказу від 22.12.2017 № 135 директора Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької обласної державної адміністрації про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження.

Ухвалою суду від 15.01.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом за правилами загального позовного провадження і справу призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 07.03.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.04.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він обіймає посаду завідуючого сектором правового забезпечення Департаменту. 22.12.2017 наказом директора Департаменту № 135 його притягнуто до дисциплінарної відповідальності і накладено дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження за неналежне виконання посадових обов'язків та доручення керівника при створенні відповіді на лист громадянина ОСОБА_3 Позивач не погоджується з вказаним наказом і вважає його протиправним оскільки його було прийнято за результатами службового розслідування, проведеного з порушенням вимог Закону України «Про державну службу» та Порядку проведення службових розслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2012 № 666. Зазначає, що відповідь на лист ОСОБА_3 ним було підготовлено у відповідності до норм чинного законодавства, з дотриманням встановлених строків і відповідно до узгодженої з керівництвом позиції. Вказує на те, що в результаті безпідставного притягнення його до дисциплінарної відповідальності порушені його права як державного службовця, що обмежує його право на просування по службі та впливає на розмір грошового забезпечення. Просив суд визнати спірне рішення протиправним та скасувати наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Відповідач заперечував проти позовних вимог, у зв'язку з чим 31.01.2018 через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на адміністративний позов, в якому не погоджується з твердженнями позивача щодо протиправності спірного наказу, оскільки вважає, що службове розслідування було проведено у відповідності до діючого законодавства з дотриманням прав позивача. За його результатами в діях позивача при розгляді звернення ОСОБА_3 було встановлено порушення порядку та строку його розгляду, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим дисциплінарною комісією було складено відповідний висновок і подання та директором Департаменту прийнято наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності шляхом накладення дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження. Вважає спірний наказ обґрунтованим та законним, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з відзивом відповідача на позовну заяву, представником позивача 28.02.2018 через відділ діловодства та документообігу суду надано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій він зазначив про невідповідність відомостей, викладених у ньому, фактичним обставинам справи.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві та відповіді на відзив, та просив позов задовольнити.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи у судове засідання не з'явився, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі до суду не надав.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, неявка позивача та представника відповідача у судове засідання при наведених обставинах не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення учасників справи, повно, всебічно та об'єктивно встановивши всі обставини справи і перевіривши їх наявними в матеріалах справи доказами судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_2, є громадянином України, зареєстрований за адресою: м. Донецьк, вул. Арістова, буд. 1. 12 лютого 2015 року взятий на облік як внутрішньо переміщена особа з реєстрацією місця проживання: 84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. М. Приймаченко, 25/195.

Відповідач в даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Правовідносини між учасниками справи і спірне рішення відповідача виникли у сфері публічної служби.

Відповідно до наказу директора Департаменту від 29.04.2016 № 52 позивача призначено на посаду завідуючого сектором правового забезпечення Департаменту та присвоєно 11 ранг V категорії державного службовця.

До посадових обов'язків позивача, як завідуючого сектором правового забезпечення Департаменту, у відповідності до п. 2.15. посадової інструкції, входить здійснення за дорученням начальника Департаменту розгляду звернень громадян, підприємств, установ, організацій та інших документів, що стосуються роботи Департаменту та його структурних підрозділів, підготовка на них мотивованих відповідей та/або узгодження відповідей структурних підрозділів Департаменту за попереднім погодженням з безпосереднім виконавцем.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові або службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням регулює Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі по тексту - Закон № 889), якщо інше не передбачено законом.

Статтею 5 Закону № 889 визначено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Державна служба, у відповідності до ст. 1 Закону № 889 - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

У відповідності до п.п. 1, 6-8 ч. 1 ст. 8 Закону № 889, державний службовець зобов'язаний дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

Згідно ст. 9 Закону № 889, державний службовець під час виконання посадових обов'язків діє у межах повноважень, визначених законом, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов'язки. Державний службовець зобов'язаний виконувати накази (розпорядження), доручення керівника, видані в межах його повноважень, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

09.02.2017 до Департаменту на ім'я виконуючого обов'язки директора Департаменту Гаркуші О.І. надійшла письмова заява головного спеціаліста відділу організаційної роботи, забезпечення діяльності обласної комісії ТЕБ та НС та державного нагляду у сфері ЦЗ Департаменту ОСОБА_3, в якій він просив провести службове розслідування з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень у саботажі під час роботи з розвантаження - сортування гуманітарних вантажів на заводі СКМЗ 04.02.2017, для чого утворити комісію згідно вимог ч. 2 ст. 11 Закону, якій надати оцінку факту безпідставного встановлення відносно нього випробування на строк два місяці та інше.

Вказана заява 09.02.2017 зареєстрована в книзі реєстрації вхідної кореспонденції Департаменту за № К-13 за категорією «інші категорії» із встановленим контролем виконання 10.03.2017 (проміжний контроль 23.02.2017), яка для опрацювання передана позивачеві.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_3 позивачем підготовлено відповідь, яка підписана виконуючим обов'язки директора Департаменту Гаркушею О.І. 09.03.2017 і їй присвоєно реєстраційний № вх. К-13.

Непогоджуючись з наданою відповіддю ОСОБА_3 27.04.2017 звернувся на Урядову «Гарячу лінію».

За результатами розгляду вказаного звернення ОСОБА_3 Міжрегіональним управлінням Національного агентства України з питань державної служби у Донецькій та Луганській областях в адресу Департаменту направлено лист від 11.05.2017 № 02-35/372, в якому з посиланням на порушення строків надання відповіді при розгляді заяви ОСОБА_3, передбачених ст. 11 Закону України «Про державну службу», її невідповідності висновкам комісії з її розгляду, допущення ряду недоліків під час її реєстрації як звернення громадянина і подальшого розгляду відповідно до Закону України «Про звернення громадян» рекомендовано, зокрема, ініціювати дисциплінарне провадження стосовно осіб, причетних до створення відповіді від 09.03.2017 № вх. К-13 щодо розгляду скарги ОСОБА_3

На виконання зазначеного листа директором Департаменту прийнято наказ від 02.06.2017 № 51, яким наказано провести 2 червня 2017 року засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» у департаменті та розпочати дисциплінарне провадження стосовно, зокрема, осіб, які причетні до створення відповіді від 09.03.2017 № вх. К-13 щодо розгляду скарги ОСОБА_3

Наказом директора Департаменту від 22.12.2017 № 135 на ОСОБА_2 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження за неналежне виконання посадових обов'язків та доручення керівника при створенні відповіді ОСОБА_3 на лист від 09.02.2017 № К-13.

Зазначений наказ є предметом спору в даній адміністративній справі.

Суд зазначає, що в ході судового розгляду справи до суду відповідачем не надано оригіналів наказу від 22.12.2017 № 135, наказу від 29.04.2016 № 52, посадової інструкції позивача, заяви ОСОБА_3 від 09.02.2017 № К-13, відповіді на заяву від 09.03.2017 № вх. К-13, наказу від 02.06.2017 № 51, подання від 13.12.2017 № 756, висновку про наявність чи відсутність у діях завідувача сектору правового забезпечення департаменту ОСОБА_2 дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності і деяких інших документів дисциплінарного провадження.

Однак, в ході розгляду справи, зокрема в підготовчому засіданні, позивач та представник відповідача зазначали про відповідність оригіналам вказаних копій документів, просили суд прийняти їх до уваги і розглянути справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

З урахуванням клопотання учасників справи, суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до п.п. 8-10 ч. 2 ст. 17 Закону № 889, керівник державної служби здійснює контроль за дотриманням виконавської та службової дисципліни в державному органі; розглядає скарги на дії або бездіяльність державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В"; приймає у межах наданих повноважень рішення про заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В".

Засади дисциплінарної відповідальності врегульовані главою 2 Закону № 889.

Так, ч. 1 ст. 64 Закону № 889 встановлено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, у відповідності до ч. 1 ст. 65 Закону № 889, є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно до п. 5 ч. 2 та ч. 3 ст. 65 Закону № 889, дисциплінарним проступком є, зокрема, невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення, або постановлення відповідної окремої ухвали суду.

До державних службовців, відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону № 889, застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: зауваження; догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби.

За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення (ч. 7 ст. 66 Закону № 889).

Статтею 68 Закону № 889 визначено, що дисциплінарні провадження ініціюються суб'єктом призначення. Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються), зокрема, на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": зауваження - суб'єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

У відповідності до ч. 1 і ч. 2 ст. 69 Закону № 889, для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.

Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі.

Як вбачається з матеріалів справи 21.02.2017 наказом виконуючого обов'язки директора Департаменту № 13 утворено дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ, до складу якої входив і позивач.

Наказом від 16.11.2017 № 120 внесено зміни до вказаного вище наказу і до складу дисциплінарної комісії, з якого виведено позивача.

Частинами 9-11 ст. 69 Закону № 889 встановлено, що дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення. Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 71 Закону № 889 визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обов'язково.

Згідно з частинами 2, 3, 7, 9 ст. 71 Закону № 889, службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", проводиться дисциплінарною комісією у державному органі.

Тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби зазначений строк може бути продовжений суб'єктом призначення, але не більш як до двох місяців.

Особи, які проводять службове розслідування, мають право: одержувати пояснення від державного службовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб щодо обставин справи; одержувати у підрозділах державного органу чи за запитом в інших органах необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; одержувати консультації відповідних спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, виходячи з аналізу правових норм, які визначають підстави і порядок проведення дисциплінарного провадження при виявленні факту неналежного виконання посадових обов'язків державним службовцем та притягнення його до дисциплінарної відповідальності, воно може бути проведено дисциплінарною комісією у разі його ініціювання шляхом прийняття відповідного наказу суб'єктом призначення відносно державного службовця протягом шести місяців з моменту, коли стало або могло стати відомо про його вчинення та за результатами проведеного протягом одного місяця службового розслідування і при наявності в діях державного службовця проступку, а також відповідного висновку дисциплінарної комісії та за її поданням, і лише після отримання суб'єктом призначення пояснень державного службовця протягом 10 днів його може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Як вже зазначалось судом, підставою для призначення і проведення дисциплінарного провадження став лист Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Донецькій та Луганській областях від 11.05.2017 № 02-35/372, зареєстрований в Департаменті 18.05.2017.

Тобто, саме з 18.05.2017, на думку суду, суб'єкту призначення стало відомо про вчинення дисциплінарного проступку і саме з цієї дати розпочався сплив шестимісячного строку притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до журналу реєстрації вхідної кореспонденції Департаменту та справи № К-13 директору Департаменту, тобто суб'єкту призначення, станом на 18.05.2017 було відомо, які саме посадові особи Департаменту приймали участь у розгляді та підготовці відповіді на заяву ОСОБА_3

Втім, як вбачається зі змісту наказу від 02.06.2017 № 51 про ініціювання дисциплінарного провадження, суб'єктом призначення не порушувалось дисциплінарне провадження стосовно саме позивача.

Крім того, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, зокрема, матеріалів дисциплінарного провадження, висновку про наявність чи відсутність у діях завідувача сектору правового забезпечення департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької облдержадміністрації ОСОБА_2 дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності (без номера і дати), подання дисциплінарної комісії від 13.12.2017 № 756, копії яких наявні в матеріалах справи, службове розслідування в рамках дисциплінарного провадження проведено дисциплінарною комісією з порушенням строків, передбачених ч. 3 ст. 71 Закону № 889.

Таким чином, при вирішенні питання щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності суб'єктом призначення не дотриманні строки проведення як службового розслідування так і дисциплінарного провадження, що, в свою чергу, виключає можливість і правову обґрунтованість притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності за їх результатами.

Щодо тверджень позивача про те, що ним були дотримані порядок і строки розгляду звернення ОСОБА_3 суд зазначає, що звернення ОСОБА_3 зареєстровано в книзі реєстрації вхідної кореспонденції за категорією «інші категорії», а не як звернення в порядку Закону України «Про державну службу», про що, як встановлено в ході судового розгляду справи і підтверджується наявними в матеріалах адміністративної справи письмовими поясненнями головного спеціаліста відділу по роботі з персоналом, діловодства та контролю Департаменту Руднєвою О.Г., наданими нею дисциплінарній комісії, було відомо як позивачеві, так і його безпосередньому керівникові. Позивач доповідною запискою від 13.02.2017 повідомляв безпосереднього керівника, який також був підписантом відповіді, про реєстрацію і розгляд звернення ОСОБА_3 в порядку і строки, визначені Законом України «Про звернення громадян» і будь-яких зауважень від нього з цього приводу не отримував.

Зазначене не спростовано відповідачем в ході розгляду справи, у зв'язку з чим доводи відповідача про невиконання позивачем доручень керівництва є також безпідставними.

Стосовно посилань позивача на порушення відповідачем в ході проведення службового розслідування вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2012 №666, якою затверджено Порядок проведення службових розслідувань, суд не приймає їх до уваги, оскільки вказана постанова КМУ на момент виникнення спірних правовідносин втратила чинність.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті спірного рішення діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та Законом України «Про державну службу» і в ході розгляду справи не довів правомірність його прийняття, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6-8, 10, 19, 72, 90, 139, 191, 241-246, 255, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) до Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької обласної державної адміністрації (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Б. Хмельницького, 11; ЄДРПОУ 00022473) про визнання протиправним рішення та скасування наказу від 22.12.2017 № 135 - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати наказ директора Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької обласної державної адміністрації від 22.12.2017 № 135 про накладення на ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 здійснені ним документально підтверджені судові витрати відповідно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 705,00 грн. (сімсот п'ять гривень 00 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13 квітня 2018 року.

Суддя Ушенко С.В.