Ухвала суду № 73412837, 12.04.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/7822/18

Провадження №11-сс/772/214/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Михайленко А. В.

Доповідач: Ковальська І. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі:

головуючого-судді Ковальської І.А.,

суддів Нагорняка Є.П., Федчука В.В.,

з секретарем Доценко М.І.,

за участю прокурора Вітковської Л.Ф.,

адвоката Момота В.Д.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Момота В.Д. в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 6 квітня 2018 року, якою щодо ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів,

ВСТАНОВИВ:

Зазначеною ухвалою, задоволено клопотання старшого слідчого Вінницького ВП ГУ НП у Вінницькій області Дорошкевича Д.В., погоджене прокурором Вінницької місцевої прокуратури Вітковською Л.Ф., та застосовано стосовно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, з вищою освітою, одруженого, непрацюючого, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, громадянина України, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 4 червня 2018 року.

Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, дані про особу підозрюваного, конкретні обставини вчинення злочину, та прийшов до висновку про необхідність застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного адвокат Момот В.Д. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою обрати щодо ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.

Апелянт вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою та невмотивованою. На думку захисника, оголошена його підзахисному підозра не доведена доказами та необґрунтована. Ризики, на які посилається суд, обґрунтовуючи рішення, не мають місця. Слідчим суддею не взято до уваги позитивні характеристики з місця проживання та реєстрації, виписки з історії хвороби його підзахисного, вагітність його дружини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону суддею дотримані.

Обираючи щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді взяття під варту судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваною кримінального правопорушення доведена слідчим та не викликає сумнівів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Під час розгляду клопотання, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує слідчий, існують та підтверджуються матеріалами кримінального провадження. Такими ризиками суд визнав те, що підозрюваний може ухилятися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Обґрунтовуючи свої висновки, суд взяв до уваги вік та стан здоров'я підозрюваного, його сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання, а також те, що слідчим та прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, вину не визнає, не працює.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо ОСОБА_4, оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків.

Прокурор в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують подальше обмеження права останнього на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Твердження захисника про невмотивованість висновків суду щодо необхідності застосування тримання під вартою щодо його підзахисного є безпідставними.

Не заслуговують на увагу колегії суддів і доводи апелянта про те, що суд не взяв до уваги дані про особу підозрюваного, так як слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді у справі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Момота В.Д. в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 6 квітня 2018 року, якою обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом.

Суддя: