Рішення № 73403915, 05.04.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/327/18

Справа №754/15700/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - ЛІСОВСЬКОЇ О.В.

за участю секретаря - Грей О.П.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов"язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про зобов'язання вчинити певні дій, мотивуючи свої вимоги тим, що йому була призначена пенсія на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 20.11.2017 року позивач звернувся до Головного управління ПФУ у м. Києві щодо проведення перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23.12.2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року. Однак, позивач отримав від ГУ ПФУ в м. Києві лист від 27.11.2017 року № 28808/03/Л-3111, відповідно до якого його повідомили, що питання перерахунку та виплати пенсії буде забезпечено після виділення коштів з Державного бюджету України. Позивач вважає відповідний лист неправомірним, а тому на підставі викладеного просить суд визнати незаконною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року і виплати перерахованої пенсії; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відповідно до вимог ст. 63 Закону Україну України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та на підставі довідки № 42777 від 30.05.2017 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії по визначеному у довідці посадовому окладу у розмірі 2600, 00 грн., окладу за спеціальним званням у розмірі 1800, 00 грн., надбавкою за стаж служби в поліції у розмірі 2200, 00 грн., провести за період з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з включенням до загальної суми грошового забезпечення, з якої буде перерахована пенсія, а також у подальшому, набавку за особливо важливі завдання у розмірі 50 % посадового окладу, з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років у розмірі 3300, 00 грн., а також премії у розмірі 150 % по відношенню до усіх зазначених вище нарахувань, без обмеження максимального розміру пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, цільової грошової допомоги, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) на підставі Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Разом з тим, 02.04.2018 року позивач подав до суду клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача, за наявних у справі матеріалів.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на положення наведеної процесуальної норми, виходячи із суті позовних вимог, під час розгляду даної справи відповідачам належить довести правомірність своїх дій та бездіяльності.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Як вбачається з матеріалів справи, на звернення позивача від 20.11.2017 року до Головного управління ПФУ у м. Києві щодо проведення перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23.12.2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року.

Відповідач ГУ ПФУ в м. Києві листом від 27.11.2017 року № 28808/03/Л-3111 повідомив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві направлено списки осіб, які мають право на перерахунок пенсії, оскільки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» з 01.01.2016 року на підставі довідок про грошове забезпечення, виданих ліквідаційними комісіями ГУ МВС в областях та м. Києві». Крім того, позивача проінформовано, що питання перерахунку та виплати пенсії буде забезпечено після виділення коштів з Державного бюджету України.

Проте, суд з таким рішенням Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві не погоджується, оскільки діюче законодавство не зв'язує питання перерахунку пенсій із виділенням коштів з Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо перерахунку пенсії є протиправною.

Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», який набрав чинності з 29 грудня 2015 року, внесено зміни до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яку доповнено новою частиною такого змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських».

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», яка застосовується з дня набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», тобто із 07 листопада 2015 року, затверджено схеми окладів за спеціальним званням поліцейських та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах, які значно перевищують оклади за спеціальним званням та посадові оклади осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції). Даною постановою встановлені також щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії поліцейським.

Згідно із статтею 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» обов'язок нарахування та виплати пенсій покладено на органи Пенсійного фонду.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно з пунктом 2 даного Порядку Міноборони, МВС, Мінінфрастуктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям. Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки). Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Відповідно до пункту 3 даного Порядку на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

До прийняття Закону України «Про Національну поліцію» який набув чинності 07.11.2015 року, уповноваженими органами для подання документів для перерахунку пенсії колишніх працівників органів внутрішніх справ було визначено управління Міністерства внутрішніх справ в областях та м. Києві.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції України та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» ліквідовано управління Міністерства внутрішніх справ в областях та м. Києві.

Згідно з листом Міністерства внутрішніх справ України від 22 березня 2017 року № 4019/02/22-2017 до Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (міліції) повноваження щодо видачі довідок про грошове забезпечення для перерахунку пенсій особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, звільненим зі служби, покладено на ліквідаційні комісії ГУМВС (УМВС) в областях та м. Києві.

Крім того, відповідно до вказівки МВС України від 20.04.2017 року 5551/05/22-2017 Ліквідаційна комісія ГУМВС України в місті Києві проводить роботу по підготовці довідок про розмір грошового забезпечення для подальшого подання їх до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для перерахунку пенсії.

Разом з тим, Порядком дійсно передбачено, що Пенсійний фонд України отримує вказану інформацію в 5-денний строк від силових органів. Однак, якщо органом державної влади вищого рівня прийнято рішення про збільшення відповідних виплат і Головному управлінню пенсійного фонду вже відомо про таке рішення, то воно за зверненням пенсіонера з заявою про перерахунок пенсії, повинно діяти згідно з Порядком, надіславши відповідний список для отримання відповідної довідки.

Такого ж правового висновку дійшов і Верховний Суд України у постанові від 22 квітня 2014 року у справі № 21-484/а13, вказавши, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку, повідомляють орган Пенсійного фонду.

Суд вважає, що при перерахунку пенсії має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках, що діяла на момент призначення пенсії, з урахуванням змін в посадових окладах, надбавках, преміях.

МВС України в листі до Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (міліції) від 22.03.2017 року № 4019/02/22-2017 виклало свою позицію: «перерахунок пенсії особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) має здійснюватись з урахуванням грошового забезпечення, установленого для поліцейських згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01.01.2016 року».

Так, постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», затверджено схему окладів за спеціальним званням поліцейських у розмірах згідно з додатком 1; схему посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання в розмірах згідно з додатком 2; схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3-10, тобто, відбулись зміни, які є підставою для перерахунку пенсії та зобов'язують органи, на які покладено проведення перерахунку здійснити його.

Постановою Кабінету Міністрів України № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268» внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», які також є підставами для перерахунку пенсії особам, які мають на це право.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з дня набрання чинності Законом України від 23.12.2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ та членів їх сімей», настали підстави для здійснення перерахунку пенсії особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції).

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміни розміру пенсій. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більше як за 12 місяців.

Згідно з ч. 3 ст. 51 цього Закону перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. Такими нормативними актами є Постанова Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції України», наказ Міністерства внутрішніх справ України № 138 від 17.02.2017 року «Про затвердження Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що прирівнюються посадам поліцейських».

В постанові Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01 листопада 1996 року №9 зазначено, що відповідно до ст.8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя.

Відповідно до п.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

У Законі України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створення передумов для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В ст. 13 Конвенції вказано, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Право на отримання соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в чинному Законі України «Про Національну поліцію». Отже, на законодавчому рівні закріплено рівність соціальних гарантій колишніх працівників міліції та працівників поліції.

Відповідно до абзацу 2 п.15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» (згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VШ) за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Як зазначено в ст. 102 Закону України «Про Національну поліцію», пенсійне забезпечення поліцейських здійснюються також в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до п. 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 передбачено, що про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі ст. 63 вищезазначеного Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі в Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Конституційний Суд України в абзаці другому пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 06 липня 1999 року № 8-рп/99 (справа щодо права на пільги) зазначав, що служба в міліції, державній пожежній охороні передбачає ряд специфічних вимог, які дістали своє відображення у законодавстві. Норми, що регулюють суспільні відносини у цих сферах, враховують екстремальні умови праці, пов'язані з постійним ризиком для життя і здоров'я, жорсткі вимоги до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Зупинення пільг, компенсацій і гарантій для військовослужбовців та працівників правоохоронних органів без відповідної матеріальної компенсації є порушенням гарантованого державою права на їх соціальний захист та членів їх сімей (Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

Відповідно до абзацу восьмого підпункту 2.2 пункту 2 Рішення мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України(конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.

Крім того, суд враховує, що статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно із ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Також Конституційний суд України у своєму рішенні від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 зазначив, що «невиконання державою взятих на себе соціальних зобов'язань порушує принцип соціальної, правової держави». Встановлення певних соціальних пільг, компенсацій та гарантій є «складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права».

Як зазначено у пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" оскільки Конституція України, як зазначено у статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати законність того чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції у всіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення повинні ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Крім того, право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10).

Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.

Відповідних правових висновків, також дійшов Верховних Суд по зразковій справі у рішенні від 15.02.2018 року № Пз/9901/8/18 (справа № 820/6514/17).

При прийнятті рішення суд також враховує, що згідно із частиною 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (ч. 3 ст. 6 КАС України).

Частиною 2 статті 6 КАС України також передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" (пункт 1) України визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про наявність порушеного права позивача, яке підлягає судовому захисту виключно шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, то суд дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, згідно положень ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

За наслідками розгляду такої заяви, суд у відповідності до положень ч. 1 ст. 249 КАС України, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Аналізуючи зміст зазначених положень, суд приходить до висновку, що для позивача, на користь якого ухвалено рішення суду, передбачений окремий порядок захисту його права в разі невиконання рішення суду.

Крім того, у даному випадку зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов'язком суду. На думку суду клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду є передчасним. Прийняте судом рішення повинно набрати законної сили, що стане підставою для його виконання. Дані про те, що відповідач не буде виконувати рішення суду на даний час відсутні.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що клопотання про встановлення судового контролю за виконання рішення суду, є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними, базуються на тих нормах, які підлягають застосуванню при даних правовідносинах, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України, суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 640 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 9, 19, 77, 241-247 Кодексу адміністративного судочинства України, Конституцією України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов"язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати незаконною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року і виплати перерахованої пенсії.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відповідно до вимог ст. 63 Закону Україну України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та на підставі довідки № 42777 від 30.05.2017 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії по визначеному у довідці посадовому окладу у розмірі 2600, 00 грн., окладу за спеціальним званням у розмірі 1800, 00 грн., надбавкою за стаж служби в поліції у розмірі 2200, 00 грн., провести за період з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з включенням до загальної суми грошового забезпечення, з якої буде перерахована пенсія, а також у подальшому, набавку за особливо важливі завдання у розмірі 50 % посадового окладу, з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років у розмірі 3300, 00 грн., а також премії у розмірі 150 % по відношенню до усіх зазначених вище нарахувань, без обмеження максимального розміру пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, цільової грошової допомоги, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) на підставі Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 640, 00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Повний текст рішення був виготовлений 13 квітня 2018 року.

Головуючий: