Постанова № 73401814, 16.04.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3942/18

Номер справи місцевого суду: 522/16805/17

Головуючий у першій інстанції Бойчук А. Ю.

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2018 року м. Одеса

Справа №522/16805/17

Провадження №22-ц/785/3942/18

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого - Калараш А.А.,

суддів - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

розглянувши у порядку передбаченому статтею 369 ЦПК України цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси, ухваленого від головуванням судді Бойчука А.Ю. 23 січня 2018 року в м. Одеса,-

встановила:

У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії і в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що є підполковником запасу, ветераном військової служби та перебуває на квартирному обліку військовослужбовців Одеського гарнізону, котрі потребують поліпшення житлових умов, станом на 01.07.2017 року: в загальній черзі з 16.11.1992 року № 75, в першочерговій черзі з 29.10.2008 року № 335, як ветеран Збройних Сил України; в позачерговій черзі з 17.06.2010 року № 748, як ветеран війни-інвалід війни 2 групи з 14.09.2010 року по 01.05.2017 року та звільнений за станом здоров'я, зі складом сім'ї 1 особа при військовій частині А1495.

Позивач зазначив, що протягом перебування в позачерговій черзі тобто з 17.06.2010 року і до сьогодні, усупереч вимог чинного законодавства, житловою площею його не забезпечено, у зв'язку із чим був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та просив: визнати протиправними дії чи бездіяльність Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси в частині ненадання, незабезпечення його житлом відповідно до п.18 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; зобов'язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси позачергово забезпечити ОСОБА_2 житловим приміщенням відповідно до п.18 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23 січня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права просить суд скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 січня 2018 року у справі №522/16805/17 та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновок суду про право позивача на отримання житла в установленому законом порядку суперечить п. 18 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» про надання інвалідам та прирівняним до них особам права позачергового забезпечення житлом протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а інваліди 1 групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив до суду.

Відповідно до статті 274 ЦПК України зазначена справа відноситься до малозначних.

Справу розглянуто без виклику учасників справи, в порядку передбаченому статтею 369 ЦПК України.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції посилався на те, що позивач має право на отримання житла в установленому законом порядку, однак за умови надходження його черги у відповідному обліку, та не може отримати житло раніше осіб, які перебувають перед ним у черзі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду з наступного.

Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 Житлового кодексу Української РСР потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, зокрема, забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є інвалідом війни, підполковником запасу, ветераном військової служби та перебуває на квартирному обліку військовослужбовців Одеського гарнізону, які потребують поліпшення житлових умов, станом на 01.01.2017 року: в загальній черзі з 16.11.1992 року під №5, в першочерговій черзі з 29.10.2008 року під № 335, як ветеран ЗСУ, в позачерговій черзі з 17.06.2010 року № 748, як ветеран війни-інвалід війни 2 групи, та звільнений за станом здоров'я, згідно повідомлення №1137 від 10.04.2017 року начальника КЕВ м. Одеси / а.с. 11/.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», інвалідам війни та прирівняним до них особам надаються пільги, зокрема, позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а інваліди 1 групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року.

Згідно ч. 9 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»: «військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла», тобто без встановлення терміну надання житла.

Відомчий житловий фонд Міністерства оборони України розподіляється за процедурою, визначеною Інструкцією, затвердженою наказом МОУ № 737 від 30.11.2011року, а саме:

П. 4.4 військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання за рішенням КЕВ (КЕЧ) району, погодженим з гарнізонною житловою комісією.

Список розподілу жилої площі для постійного проживання (додаток 20) розробляється КЕВ (КЕЧ) району відповідно до загальної та пільгових черг гарнізону.

Після прийняття рішення гарнізонною житловою комісією щодо розподілу житла для постійного проживання Список розподілу постійного житла направляється КЕВ (КЕЧ) району разом з копією завіреного у встановленому порядку відповідного протоколу засідання гарнізонної житлової комісії до Служби правопорядку для перевірки.

Після проведення перевірки та за відсутності зауважень Служби правопорядку Список розподілу постійного житла затверджується начальником гарнізону.

Після затвердження (погодження) Список розподілу постійного житла разом з першими примірниками облікових справ (додаток 7) подається керівником КЕВ (КЕЧ) району на перевірку до ГКЕУ ЗС України.

Після перевірки ГКЕУ ЗС України Список розподілу постійного житла розглядається Комісією з контролю за розподілом житла у гарнізонах ЗС України.

Рішення (пропозиції) Комісії з контролю за розподілом житла у гарнізонах ЗС України є остаточними для розгляду керівником квартирно-експлуатаційного органу, головою гарнізонної житлової комісії та начальником гарнізону.

Список розподілу постійного житла, погоджений Комісією з контролю за розподілом житла у гарнізонах ЗС України, повертається ГКЕУ ЗС України разом із завіреною копією протоколу засідання Комісії з контролю за розподілом житла у гарнізонах ЗС України до гарнізону.

Згідно п. 4.5. КЕВ (КЕЧ) району подає затверджений начальником гарнізону витяг зі Списку розподілу постійного житла у гарнізоні, погоджений протоколом засідання Комісії контролю «за розподілом житла у гарнізонах Збройних Сил України (додаток 21), разом документами, що знаходяться в облікових справах (додаток 7), до виконавчого органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад або районі державної адміністрації для видачі ордера, а в закритому військовому містечку КЕВ (КЕЧ) району видає ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Таким чином, КЕВ м. Одеса не має законних повноважень одноособово забезпечувати житлом військовослужбовців, зокрема і позивача. Законодавством передбачено низку компетентних органів, рішення яких, в сукупності, оформлені відповідним документом установленої форми (списком розподілу постійного житла), є підставою для видачі ордеру для заселення.

Позовні вимоги заявлені позивачем тільки до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси / а.с. 4/.

У відповідності до вимог ст. 43 ЖК України та п. 4.1 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом МОУ № 737 від 30.11.11року, позивач має забезпечуватись житлом для постійного проживання з житлового фонду Міністерства оборони України згідно з чергою, визначеною часом прийняття на облік, бо порушення черговості призведе до порушення конституційних прав на житло інших військовослужбовців.

Дані висновки співпадають з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 21.12.2016 року у справі №815/1277/14.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права,які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції дії п. 18 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ,не заслуговують на увагу , оскільки суд дійшов правильного висновку про те, що позивач має право на отримання житла в установленому законом порядку, однак за умови надходження його черги у відповідному обліку, та не може отримати житло раніше осіб, які перебувають перед ним у черзі. Отже, позивач не може отримати житло, порушивши права інших осіб, включених раніше до списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов у пільговому порядку, і мають рівнозначні права.

Інших доводів ,які спростовують законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції , ОСОБА_2 в апеляційній скарзі не наведено.

За таких обставин, відповідно до ст. 375 ЦПК України, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих доказів, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін, оскільки постановлене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.

Керуючись ст. ст.274, 367, 368, 374, 375, 381-384,389 ЦПК України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає за винятками передбаченими п.2. «а» -2 «г» ч.3 ст. 389 ЦПК України .

Повний текст постанови складено 16.04.2018 року

Судді апеляційного суду

Одеської області: А.А. Калараш

С.О. Погорєлова

О.М. Таварткіладзе