Ухвала суду № 73400954, 16.04.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/6051/18

Справа № 522/6486/18

УХВАЛА

16 квітня 2018 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Бондар В.Я., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа приватний нотаріус Київського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі представника ОСОБА_3 13.04.2018 року звернувся до суду з позовом до ПАТ «Укрсоцбанк», третя особа приватний нотаріус Київського МНО – ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким що не підлягає виконанню відповідно до якого просить визнати виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі № 26325 від 08.11.2017 року, за кредитним договором № 2007/13-2.06/518 про звернення стягнення на підвальне приміщення, загальною площею 49.7 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул.. Успенська, 78 таким, що не підлягає виконанню.

Позовну заяву подано, в цілому, із додержанням вимог, викладених у статтях 174, 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, вона підсудна Приморському районному суду м. Одеси.

Таким чином, вивчивши матеріали справи, суд вважає за можливе прийняти до свого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1.

Згідно з положеннями ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об’єднано декілька вимог, пов’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об’єднати в одне провадження декілька справ за позовами:

1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;

2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;

3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Про об’єднання справ в одне провадження, роз’єднання позовних вимог, про відмову в об’єднанні справ в одне провадження, роз’єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.

Так як в провадженні судді Приморського районного суду міста Одеси Бондар В.Я. знаходиться аналогічна справа № 522/1109/18 провадження по якій було відкрито 07.02.2018 року за позовом одного й того самого позивача – ОСОБА_1 до одного й того самого відповідача – ПАТ «Укрсоцбанк» предметом якої визнання виконавчого напису нотаріуса зареєстрованого в реєстрі за № 17812 від 04.09.2017 року, за кредитним договором № 2007/13-2,06/519, та виконавчого напису нотаріуса зареєстрованого в реєстрі за № 26273 від 06.11.2017 року та за № 26273 від 08.11.2017 року за кредитним договором № 2207/13-2,06/518 вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на кредитному договорі № 2207/13-2,06/518, № 2007/13-2,06/519 від 03.08.2007 року таким, що не підлягає виконанню. Тому вказана справа № 522/1109/18 підлягає об’єднанню з даним позовом в одне провадження зі справою № 522/1109/18.

Одночасно з поданням позовної заяви, представником позивача ОСОБА_1 –

адвокатом ОСОБА_3 було подано заяву про забезпечення позову шляхом:

-зупинення стягнення на підставі виконавчого документа – виконавчий напис нотаріуса зареєстрований в реєстрі за № 26325 від 08.11.2017 року за кредитним договором № 2007/13-2.06/518, який перебуває на виконанні у приватного виконавця ОСОБА_4, м. Одеса, вул.. Гоголя 19, оф. 1.

В обґрунтування заяви представник позивача посилається на те, що заявлені до вжиття заходи забезпечення позову пов’язані з предметом спору в цій справі та заявленими позивачем вимогами. Також представник позивача зазначив, що у випадку відчуження майна боржника, буде неможливо виконати рішення по суті, якщо воно буде постановлено на користь позивача. У зв’язку з чим, представник позивача у заяві про забезпечення позову вважає доцільним вжиття заявлених заходів забезпечення позову та наполягає на їх застосуванні.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, встановив наступні обставини:

Подана представником позивача заява про застосування заходів забезпечення позову відповідає приписам та вимогам встановленим ст. 151 ЦПК України, та таким чином підлягає невідкладному розгляду.

Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1-2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов’язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози не виконання рішення суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Під час розгляду заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, саме пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову та наявності спору, позивач зазначив про те, що на підставі виконавчого напису нотаріуса Київського нотаріального округу ОСОБА_2 вчиненого на кредитному договорі № 2007/13-2.06/518 від 03.08.2007 року під реєстровим номерам 26325 від 08.11.2017 року Приватним виконавцем Одеського виконавчого округу ОСОБА_4 08.12.2017 року було відкрито виконавчі провадження № 55350578 та в рамках здійснення якого було розпочато звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме майно, що належить позивачу та розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 78, а саме – підвальне приміщення, загальною площею 49,7 кв.м., з цією метою приватним виконавцем 26.01.2018 року було винесено постанову про опис та арешт майна боржника та проведено оцінку майна, що належить боржнику з метою подальшої його реалізації на електронних торгах.

На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса за № 26325 від 08.11.2017 року таким що не підлягає виконанню з метою захисту своїх порушених прав, оскільки внаслідок такого порушення можуть значно постраждати майнові права позивача, у зв’язку з чим просить суд вжити заявлені ним заходи забезпечення позову.

Крім того, в обґрунтування саме необхідності вжиття заходів забезпечення позову представник позивача зазначив, що оскільки позовні вимоги до відповідача містять "матеріальну складову", подальше відчуження об’єкта нерухомого майна третім особам зробить неможливим виконання рішення по суті, якщо воно буде постановлено на користь позивача. Тому існує реальна загроза порушення прав позивача у випадку постановлення судом рішення на його користь.

Виходячи із пов’язаності заходів забезпечення позову з його предметом, а саме те, що предметом позову є вимога про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, з урахуванням того, що в матеріалах справи наявні докази того що нерухоме майно належить на праві власності позивачу, а також оскільки в суду є підстави вважати, що невжиття цих заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, суд вважає за можливим забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу.

Докази суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових Інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Суд звертає увагу відповідача, що забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ’я сторін, не порушує речове право володіння особи спірним майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачу.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

При розгляді заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно дост.124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3-7ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, співрозмірності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд дійшов висновку, що між сторонами виник спір стосовно стягнення грошових коштів; тому вказані вимоги про забезпечення позову є співрозмірними позовним вимогам, а невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його постановлення на користь позивача, для відновлення прав позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а відтак й порушить права позивача на судовий захист, а забезпечення позову навпаки виступають запорукою виконання можливого рішення суду, у зв’язку з чим, суд вважає, що заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_3 про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню шляхом вжиття заходів забезпечення позову у вигляді

- зупинення стягнення на підставі виконавчого документа – виконавчий напис нотаріуса зареєстрований в реєстрі за № 26325 від 08.11.2017 року за кредитним договором № 2007/13-2.06/518, який перебуває на виконанні у приватного виконавця ОСОБА_4, м. Одеса, вул.. Гоголя 19, оф. 1 до набрання законної сили ухваленого остаточного судового рішення по даному спору.

Відповідно до вимог статті 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Так судом встановлено, що при застосуванні заходів забезпечення позову у справі № 522/1109/18 між тими ж сторонами ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 05.04.2018 року було вжито зустрічне забезпечення у розмірі 150 000 (сто п’ятдесят тисяч) грн.. тому повторне вжиття заходів зустрічного забезпечення в даному випадку не вбачається доцільним.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 189, 196,258-259,263-265, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відкрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа приватний нотаріус Київського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким що не підлягає виконанню.

Об'єднати цивільну справу № 522/1109/18 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа приватний нотаріус Київського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким що не підлягає виконанню з цивільним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа приватний нотаріус Київського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким що не підлягає виконанню відповідно до якого просить визнати виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі № 26325 від 08.11.2017 року, за кредитним договором № 2007/13-2.06/518 про звернення стягнення на підвальне приміщення, загальною площею 49.7 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул.. Успенська, 78 таким, що не підлягає виконанню.

В підготовче засідання викликати сторони.

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_3 про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа приватний нотаріус Київського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким що не підлягає виконанню, а саме:

зупинити стягнення на підставі виконавчого документа – виконавчий напис нотаріуса зареєстрований в реєстрі за № 26325 від 08.11.2017 року за кредитним договором № 2007/13-2.06/518, який перебуває на виконанні у приватного виконавця ОСОБА_4, м. Одеса, вул.. Гоголя 19, оф. 1.

Ухвалу для виконання направити приватному виконавцю Виконавчого округу Одеської області - ОСОБА_4 за адресою: 65082 м. Одеса, вул. Гоголя 19, оф. 1.

Відомості відповідно до ч. 1ст. 157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:

Стягувач: ОСОБА_1, що мешкає за адресою 65045,

АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Боржник: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», Код ЄДРПОУ: 00039019, в особі Одеського відділення Південного комерційного макрорегіону ПАТ «Укрсоцбанк», код ЄДРПОУ 00039019, місце реєстрації: 65014, м. Одеса, Приморський район, вул. Юрія Олеши, 6.

Ухвала про забезпечення позову набуває законної сили з дня її проголошення (підписання) суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала в частині зустрічного забезпечення позову може бути оскаржена разом з ухвалою про забезпечення позову або окремо.

Визначити відповідачу п’ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов’язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред’явити зустрічний позов.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://pm.od.court.gov.ua/sud1522/ .

Ухвала в частині відкриття провадження може бути оскаржена лише в з підстав недотримання підсудності(п. 8 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд міста Одеси. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Повний текст ухвали складено 16 квітня 2018 року.

Суддя ОСОБА_6

16.04.2018