Постанова № 73383243, 10.04.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 328/1420/17

провадження №22ц/778/987/18

головуючий у 1 інстанції: Курдюков В.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року місто Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.суддів:Крилової О.В. Воробйової І.А.секретарБурима В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Запорізької області на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 21 листопада 2017 року у справі за позовом заступника керівника Токмацької місцевої прокуратури Шустова Володимира Володимировича до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, ОСОБА_6 про визнання наказів Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області та договорів оренди землі недійсними, повернення земельних ділянок у володіння держави,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позов, яким просив:

1.Визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держземаганства у Запорізькій області від 22.08.2014 № 8-265/15-14-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою».

2.Визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держземаганства у Запорізькій області від 19.09.2014 № 8-381/15-14-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду».

3.Визнати недійсним договір оренди землі від 22.10.2014, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 38461250) та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) щодо передачі в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер НОМЕР_2, площею 58,0000 га., на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області, за межами населеного пункту, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційною службою Токмацького міськрайонного управління юстиції 04.11.2014 номер запису про інше речове право 7569371, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 49313042352.

4. Зобов'язати ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 повернути на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (юридична адреса: вул. Українська 50, м. Запоріжжя,69059, код ЄДРПОУ 39820689) земельну ділянку площею 58,0000 га., кадастровий номер - НОМЕР_2, яка розташована на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області (за межами населеного пункту).

5. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (вул. Українська, 50, м. Запоріжжя, 69059, код ЄДРПОУ 39820689) на користь прокуратури Запорізької області (код ЄДРПОУ 02909973, юридична адреса: вул. Матросова 29а, м. Запоріжжя, 69057, розрахунковий рахунок №35217095000271, код класифікації видатків бюджету - 2800, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені у 2017 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 3200 грн.

6. Стягнути з ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь прокуратури Запорізької області в особі Токмацької місцевої прокуратури адреса: вул. Шевченка 50/57, м. Токмак, Запорізька область, (код ЄДРПОУ 02909973, розрахунковий рахунок №35217095000271, код класифікації видатків бюджету - 2800, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені у 2017 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 3200 грн.

Позов обґрунтовував наступним.

Токмацькою місцевою прокуратурою під час вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у сфері земельних відносин надано оцінку наказам Головного управління Держземагенства у Запорізькій області (наразі Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, яке є правонаступником відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»), далі за текстом Відповідач 1 з питань розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної власності та встановлено факт незаконного надання земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, розташованої на території Токмацького району, для ведення фермерського господарства за наступних обставин.

Так Відповідачем 1 22.08.2014 видано наказ № 8-265/15-14-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою». Пунктом 1 вказаного наказу ОСОБА_6 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі в оренду, розташованої на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області (за межами населених пунктів), за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (вид угідь - рілля), орієнтовним розміром 58 га., з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

У подальшому Відповідачем 1 видано наказ від 19.09.2014 № 8-381/15-14-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду». Пунктом 1 вказаного наказу затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 58,0000 га., сільськогосподарського призначення із земель державної власності в оренду ОСОБА_6 для ведення фермерського господарства на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області. Пунктом 2 вказаного наказу ОСОБА_6 надано в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 58,0000 га., ріллі кадастровий номер НОМЕР_2 строком на 15 років, для ведення фермерського господарства, розташованої на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області, за межами населеного пункту із встановленням річної орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою в розмірі 4 (чотири) відсотки від її нормативної грошової оцінки.

В подальшому Відповідач 1 на підставі вище прийнятих наказів 22.10.2014 уклав з ОСОБА_6 (Відповідач 2) договір оренди землі. Відповідно до умов Договору Орендодавець (Відповідач 1) передав у користування Орендарю (Відповідач 2) в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства кадастровий номер НОМЕР_2, яка знаходиться на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області, за межами населеного пункту, площею 58,0000 га.

Договір оренди землі зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.11.2014 Токмацьким міськрайонним управлінням юстиції номер запису про інше речове право 7569371.

Так, на думку позивача, накази Відповідача 1 від 22.08.2014 № 8-265/15-14-СГ, від 19.09.2014 №8-381/15-14-СГ видані з порушенням вимог земельного законодавства та полягають скасуванню судом з наступних підстав.

По-перше вказані накази Відповідача 1 видані з порушенням ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України. Згідно із статтями 22, 31, 93, 124 Земельного кодексу України (надалі по тексту ЗК України) землі сільськогосподарського призначення можуть надаватися громадянам для ведення фермерського господарства та використовуватися цим господарством, зокрема, на умовах оренди.

При подачі відповідачем 2 до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області клопотань, останній не обґрунтував розмір земельної ділянки, про яку йшлося в клопотанні, з урахуванням можливості її обробітку та не зазначив при цьому самі перспективи діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів. Тобто, майбутній фермер для отримання земельної ділянки великої площі не довів, що новостворене фермерське господарство матиме змогу самостійно, силою та працею членів фермерського господарства, обробляти отриманні у користування землі, чи має він власну техніку для обробітку землі, ресурси для залучення найманих працівників чи оренди сільськогосподарської техніки, потенційних контрагентів, тощо.

На виконання вимог ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» до заяви відповідачем 2 долучено в якості документа, який підтверджує досвід роботи у сільському господарстві копію трудової книжки, відповідно до якої встановлено, що ОСОБА_6 займає посаду директора приватного сільськогосподарського підприємства «Дом», яке веде товарне сільськогосподарське виробництво. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємцем та громадських формувань кінцевим беніфіціарним власником (контролером) є ОСОБА_6 (Відповідач 2).

Крім того, 30.05.2014 згідно договорів оренди землі Відповідач 1 вже надав у користування ОСОБА_6 для ведення фермерського господарства 3 земельні ділянки державної власності, які розташовані на території Владівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області загальною площею 240, 4194 га., а саме:

1) кадастровий номер НОМЕР_3 площе 93,9836 га.,

2) кадастровий номер НОМЕР_4 площею 57,2138 га.,

3) кадастровий номер НОМЕР_5 площею 89,222 га.

Відповідач 1 при винесенні наказів від 19.09.2014 щодо передачі ОСОБА_6 земельних ділянок державної власності в користування, належним чином не пересвідчився в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство, не надав оцінку тому, що після надання в оренду 30.05.2014 трьох земельних ділянок державної власності, які розташовані на території Владівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області загальною площею 240,4194 га він так і не створив фермерське господарство, що свідчило про відсутність у ОСОБА_6 дійсного наміру на створення фермерського господарства.

Крім того, маючи достатній час для створення фермерського господарства, протягом більше ніж 2 роки з часу отримання у користування земельних ділянок, відповідач 2 так і не створив фермерське господарство, що свідчить про відсутність у нього дійсного волевиявлення на створення фермерського господарство, його спроможність вести фермерське господарство, виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства.

Отримання відповідачем 2 земельних ділянок для ведення фермерського господарства, використано ним з метою отримання земельних ділянок на поза конкурсній основі в необгрунтованих розмірах. З огляду на норми статей 7, 12 Закону України «Про фермерське господарство», статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України громадянин право на отримання земельної ділянки державної власності може використати один раз, додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримувати на конкурентних засадах через участь у торгах. Відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб'єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Отже ОСОБА_6 не мав правомірних (справедливих) сподівань на отримання землі в оренду, був обізнаний про можливість допущення правових порушень з боку публічної влади (Управління), фермерське господарство не створив, а без дійсного волевиявлення на створення фермерського господарства використав процедуру отримання земель в оренду для ведення фермерського господарства, внаслідок чого отримав земельні ділянки державної власності поза конкурсом.

Орендна плата за користування земельними ділянками, які розташовані на території Токмацького та Чернігівського районів Запорізької області сплачується фізичною особою ОСОБА_6

Таким чином, внаслідок протиправної поведінки відповідачів, земельні ділянки незаконно передані у користування відповідачу 2.

Враховуючи викладене, накази відповідача про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, їх затвердження та надання в оренду відповідачу 2 суперечать вимогам ст. 7, 8, 12 Закону України «Про фермерське господарство», видані з порушенням ст. 123, ч.2 ст.124 Земельного кодексу України та підлягають визнанню судом незаконними та скасуванню.

По-друге, відповідачем 1 під час укладання договорів оренди землі допущено порушення вимог Закону України «Про оцінку земель». Згідно п.5 Договору оренди землі від 22.10.2014 зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.09.2014 № 291, виданого відділом Держземагенства у Токмацькому районі Запорізької області становить 924909,87 грн.

Разом з тим грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 площею 58,0000 га., фактично не проведена. Відповідач 1 в договорі оренди землі від 22.10.2014 визначив розмір орендної плати без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Додаткова угода про внесення змін до договору оренди землі в частині нормативної грошової оцінки між ОСОБА_6 та Головним управління Держземагенства у Запорізькій області (а з 14.01.2015 Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області), не укладалась. Згідно з інформацією Токмацької районної ради Запорізької області (лист від 29.03.2017 № 135) Токмацька районна рада на сесії не приймала рішень про затвердження нормативних грошових оцінок, зокрема по земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_2 площею 58,0000 га.

Відповідно до інформації міжрайонного управління Держгеокадастру у Токмацькому районі та м. Токмак від 23.03.2017 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 не проведена.

Зазначене свідчить про відсутність на час укладання договору оренди землі нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Частиною 1 статті 13 Закону України «Про оцінку земель» від 11 грудня 2003 року №1378-ІV (надалі Закону №1378-ІV в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, далі Закон №1378-ІV) унормовано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру земельного податку, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок відповідно до частини третьої статті 18 Закону України «Про оцінку земель» проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі» однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17,19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Таким чином, внаслідок не проведення нормативно-грошової оцінки спірної землі, розмір орендної платі у договорі оренди землі від 22.10.2014 визначено незаконно.

З урахуванням викладеного, за позицією позивача, вищевказані накази Головного управління Держземагентства в Запорізькій області підлягають визнанню незаконними та скасуванню, а укладений на їх підставі договір оренди землі від 22.10.2014-визнанню недійсними із застосуванням наслідків недійсності правочину. Правовими наслідками визнання правочину недійсним, відповідно до ст. 216 ЦК України є подвійна реституція - кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які снують на момент відшкодування.

Земельна ділянка площею 58 га., кадастровий номер НОМЕР_2 підлягає поверненню Відповідачем 2 на користь власника - держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 21 листопада 2017 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду заступник прокурора Запорізької області в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду, ухвалити нове, про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 375 ЦК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом попередньої інстанції, 22.08.2014 року видано наказ Головного управління Держземагентсва у Запорізькій області №8-265/15-14-СГ, відповідно до якого надано дозвіл ОСОБА_6 на розроблення проекту землеустрою щодо відведенні земельної ділянки для передачі в оренду, розташованої на території Кіровської сільської ради Токмацького району (за межами населеного пункту), за рахунок земель сільськогосподарського призначення державно: власності (вид угідь - рілля), орієнтовним розміром 58 га з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства (01.02).

Наказом Головного управління Держземагентства від 19.09.2014 року №8-381/15-14-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 58,0000 га сільськогосподарського призначення із земель державної власності в оренду ОСОБА_6 для ведення фермерського господарства на території Кіровської сільської ради Токмацього району.

На підставі вище прийнятих наказів 22.10.2014 між Головним управлінням Держземагентсва у Запорізькій області та ОСОБА_6 укладено договір оренди землі.

Відповідно до умов Договору Орендодавець передав у користування Орендарю в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства кадастровий номер НОМЕР_2, яка знаходиться на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області, за межами населеного пункту, площею 58,0000 га.

Договір оренди землі зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.11.2014 Токмацьким міськрайонним управлінням юстиції номер запису про інше речове право 7569371.

Як зазначив далі у оскаржуваному судовому рішенні суд попередньої інстанції, однією з підстав позовних вимог прокурор вказує той факт, що 30.05.2014 року згідно договорів оренди землі Головне управління Держземагентства вже надало у користування ОСОБА_6 для ведення фермерського господарства 3 земельні ділянки державної власності, які розташовані на території Владівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області, загальною площею 240,4194 га.

Як зазначив суд першої інстанції, ця обставина не може бути підставою для задоволеня позовних вимог про визнання незаконними наказів та договорів оренди землі недійсними, оскільки діючими нормами права не передбачено обмеження кількості земельних ділянок, які можуть передаватися для веденя фермерського господарства. Зокрема, відповідно до роз'яснення, наданого Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру від 29.03.2017 № 22-28-0.13-4577/2-17 на запит Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 25.01.2017 № 21-8-0.61-359/2-17 законодавством не визначено кількість (одна чи декілька) земельних ділянок, які можуть бути передані в користування громадянам України для ведення фермерського господарства.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 Закону України «Про фермерське господарство»).

Безпідставним суд вважав і посилання прокурора на норми статей 7, 12 Закону України «Про фермерське господарство», статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України, оскільки вони також не обмежують кількість земельних ділянок, які громадянин може отримати для створення фермерського господарства. Вказані норми стосуються отримання земельних ділянок у приватну власність, а не в оренду. Так, відповідно до ч.4 ст. 116 ЗК України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Також суд вважав безпідставним посилання прокурора на відсутність нормативної грошової оцінки земельної ділянки, як підставу позовних вимог.

Так, згідно п. 5 Договору оренди землі від 22.10.2014 зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.09.2014 № 291 виданого відділом Держземагенства у Токмацькому районі Запорізької області становить 924909,87 грн. Як визнали всі учасники процесу, на той час такий порядок визначення вартості земельних ділянок застосовувався по всіх земельних ділянках, які передавались для свторення фермерського господарства, нормативна методика іншого порядоку була відсутня.

В договорі оренди землі пунктом 18 визначені умови передачі земельної ділянки, в оренду, а саме передбачено проведення орендарем нормативної грошової оцінки земельної ділянки на протязі року з моменту державної реєстрації права користування земельною ділянкою відповідно до положень чинного законодавства та подання орендарем впродовж цього ж строку технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки на розгляд та затвердження органу місцевого самоврядування.

Наприкінці вересня 2014 року (після отримання Наказу № 8-381/15-14-СГ від 19.09.2014 р. «Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду») ОСОБА_6, замовив ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» виготовлення Технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що підтверджується відповідною заявою.

На початку жовтня 2014 року ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» виготовив Технічну документацію з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

07.10.2014 року ГУ Держземагенства у Запорізькій області затвердило висновок державної експертизи землевпорядної документації: Технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка надається в оренду ОСОБА_6, розташованої на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області. Кадастровий номер НОМЕР_2. Строк дії висновку не більше трьох років від дня його видачі (тобто до 07.10.2017 року).

22.12.2014 року (після укладення Договору оренди землі від 22.10.2014 р.) ОСОБА_6 подав до Токмацької районної ради Запорізької області Заяву щодо затвердження технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

22.01.2015 року Токмацька районна рада Запорізької області Листом (Вих. № 27) повідомила ОСОБА_6 про те що на сесії депутати проголосували проти затвердження технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

30.03.2017 року (в межах строку дії Висновку державної експертизи землевпорядної документації) ОСОБА_6 повторно подав до Токмацької районної ради заяву про затвердження Технічної документації з нормативно грошової оцінки земельної ділянки та висновку по ньому (виготовлену 07.10.2014), оскільки висновок діє до 07.10.2017 року.

30.05.2017 року Токмацька районна рада ухвалила рішення № 2 «Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 58,0000 га., сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Кіровської сільської ради Токмацького району», відповідно якому затвердила матеріали нормативно-грошової оцінки, виготовленої в жовтні 2014 року. 02.06.2017 - ОСОБА_6, як голова ФГ «ДОМ-Ленд» звернувся до ГУ ДГК у Запорізькій області з проханням внести зміни до Договору оренди землі відповідно до нової нормативної грошової оцінки.

У серпні 2017 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області та ОСОБА_6 було укладено ДОДАТКОВИЙ ДОГОВІР про внесення змін до договору оренди землі від 22.10.2014 р. (Додаток 13). Відповідно зазначеному ДОДАТКОВОМУ ДОГОВОРУ та на підставі Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.06.2017 року (Додаток 14), нормативну грошову оцінку земельної ділянки із врахуванням індексації встановлено у розмірі 1 853 845,41 грн., а річну суму орендної плати у розмірі 74 153,82 грн. ОСОБА_6 ще 20.07.2017 року добровільно сплатив оренду плату у вищезазначеній сумі, що підтверджується відповідною Квитанцією.

Окрім цього суд попередньої інстанції послався на правовий висновок Верховного Суду України у справі № 6-2195цс16 від 13 березня 2017 року відповідно до якого невизначеність нормативної грошової оцінки земельних ділянок у договорі оренди не породжує юридичних наслідків та не зумовлює його недійсність.

Визнання угоди недійсною є одним зі способів захисту прав на землю, передбаченим частиною третьою статті 152 ЗК України.

За положеннями частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відносини, пов'язані з орендою землі для ведення фермерського господарства регулюються відповідними нормами ЦК України, ЗК України, законами України «Про фермерське господарство», «Про оренду землі» та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до положень статей 22, 31, 93, 124 ЗК України землі сільськогосподарського призначення можуть надаватися громадянам для ведення фермерського господарства та використовуватися цим господарством, зокрема, на умовах оренди. За правилом статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Частинами другою та третьою статті 134 ЗК України визначені випадки, коли земельні торги не проводяться, а передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Зокрема, земельні торги не проводяться при передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Стаття 123 ЗК України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати інші, ніж установлені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Разом з тим відносини, пов'язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються крім ЗК України Законом України «Про фермерське господарство» та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2). У таких правовідносинах Закон України «Про фермерське господарство» є спеціальним нормативно-правовим актом, а ЗК України - загальним.

Так, згідно з абзацом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про фермерське господарство» для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

Передача в оренду земельних ділянок здійснюється за договором оренди.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Частиною першою статті 13 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими та затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України «Про оцінку земель»).

Крім того, за змістом статті 93 ЗК України відповідач набуває право використовувати земельну ділянку та обов'язок сплачувати орендну плату не з моменту прийняття рішення компетентним органом про передачу цієї ділянки в оренду, а з моменту укладення договору оренди землі.

Отже, як зазначив суд попередньої інстанції, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати при укладенні договору оренди.

Відповідно до абзацу 13 статті 1 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Частиною п'ятою статті 5 цього Закону передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно із частиною третьою статті 201 ЗК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Суд в оскаржуваному рішенні також зазначив, що після укладання договору оренди земельної ділянки сторони оспорюваного договорору вчинили дії, спрямовані на приведення зазначеного правочину у відповідність до вимог закону: визначили нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка передавалась в оренду та уклали додаткову угоду, якою були внесені зміни до спірного договору із зазначеного питання. ОСОБА_6, при цьому, своєчасно і в повному обсязі сплачував орендну плату з урахуванням індексації.

Також суд попередньої інстанції вважав безпідставними посилання прокурора на те, що ОСОБА_6 не створив фермерське господарство.

Закон України «Про фермерське господарство» та Земельний кодекс України не встановлюють строк, протягом якого фізична особа, яка звернулася до органу державної влади для отримання земельної ділянки в користування для ведення фермерського господарства, зобов'язана створити фермерське господарство (тобто здійснити державну реєстрацію юридичної особи).

21.03.2016 року ОСОБА_6, вже після отримання у користування спірної земельної ділянки, було засноване Фермерське Господарство «Дом-Ленд», що підтверджується відповідною Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.03.2016 року.

В 2016 році, саме Фермерське Господарство «Дом-Ленд» посіяло на земельній ділянці сільськогосподарського призначення площею 58.00 га., соняшник, а в 2017 році озиму пшеницю, що підтверджується відповідною Довідкою Кіровської сільської ради № 182 від 07.06.2016 року та Довідкою Кіровської сільської ради № 130 від 30.05.2017 року.

Спірна земельна ділянка разом з іншими була включена ОСОБА_6 до майна фермерського господарства «Дом-Ленд», що підтверджується новою редакцією статуту від 01.04.2017 року.

За змістом ст.ст. 1, 7, 8 Закону № 973-IV заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити комплекс передбачених ч. 1 ст. 7 Закону № 973-IV умов і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на розгляд суду спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і умовам, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. У протилежному випадку відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб'єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою - без проведення земельних торгів (постанови судових палат у цивільних та адміністративних справах Верховного Суду України: від 3 лютого 2016 р. у справі № 6-2902цс15; від 11 травня 2016 р. у справі № 6-2903цс15; від 18 травня 2016 р. у справі № 6-248цс16).

Судом першої інстанції не встановлено будь-яких порушень закону при винесені наказів та укладені договорів щодо надання земельних ділянок в оренду, тому підстави для задоволеня позовних вимог відсутні.

Апеляційний суд в складі колегії суддів повністю погоджується з викладеними вище висновками суду попередньої інстанції, оскільки позивач не надав доказів порушення законодавства, яке є наслідком саме визнання договору недійсним і повернення земельної ділянки.

Позивач у апеляційній сказі посилається на той факт, що 30.05.2014 року згідно договорів оренди землі Головне управління Держземагентства вже надало у користування ОСОБА_6 для ведення фермерського господарства земельні ділянки державної власності, які розташовані на території Владівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області.

При цьому суд, зазначив. що відповідно до роз'яснення, наданого Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру від 29.03.2017 № 22-28-0.13-4577/2-17 на запит Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 25.01.2017 № 21-8-0.61-359/2-17 законодавством не визначено кількість (одна чи декілька) земельних ділянок, які можуть бути передані в користування громадянам України для ведення фермерського господарства.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 Закону України «Про фермерське господарство»).

Посилання у апеляційній скарзі в цій частині на те, що з аналізу статей 7, 12 Закону України «Про фермерське господарство», статей 116, 118, 123, 134 ЗК України та практики ВСУ громадянин право на отримання земельної ділянки сільськогосподарського призначення може отримати один раз та єдиним масивом, а інші землі лише за конкурсом і суд не надав аналізу норм вказаного законодавства - є помилковими.

Так, позивач в апеляційній скарзі, вказуючи, що суд не надав самостійного аналізу норм законодавства, сам перелічує зазначені ним норми закону і не вказує на конкретні положення законодавства які забороняють особі отримувати декілька земельних ділянок у користування до моменту створення ним фермерського господарства.

При цьому суд попередньої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, безпідставними є посилання прокурора на норми статей 7, 12 Закону України «Про фермерське господарство», статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України, оскільки вони також не обмежують кількість земельних ділянок, які громадянин може отримати для створення фермерського господарства. Вказані норми стосуються отримання земельних ділянок у приватну власність, а не в оренду. Так, відповідно до ч.4 ст. 116 ЗК України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Таким чином, в оскаржуваному рішенні судом надана правова оцінка вказаним посиланням позивача і вірно зазначено, що законодавство не обмежує право громадян на отримання більше однієї земельної ділянки саме в користування а не у власність.

В даному випадку, отримувались всі земельні ділянки, включаючи спірну до створення ОСОБА_6 фермерського господарства, розмір та кількість таких ділянок не обмежується законодавством. При цьому вказані землі передавались не у власність а у строкове користування.

Посилання у апеляційній скарзі на те, що суд не надав оцінки волевиявленню заявника при отриманні спірної ділянки на створення фермерського господарства, не перевірено наявність власних матеріалів та трудових ресурсів для обробітку землі - є необґрунтованим і таким, що не відповідає зазначеним та встановленим судом обставинам.

Законодавством України не встановлено, протягом якого часу після отримання в оренду земельної ділянки, громадянин зобов'язаний створити фермерське господарство.

Так, факт створення 21.03.2016 року ОСОБА_6, вже після отримання у користування спірної земельної ділянки, Фермерського Господарства «Дом-Ленд», спростовує доводи скарги щодо не встановлення волевиявлення заявника на отримання ділянки. Спірна земельна ділянка разом з іншими була включена ОСОБА_6 до майна фермерського господарства «Дом-Ленд», що підтверджується новою редакцією статуту від 01.04.2017 року.

Суд в оскаржуваному рішенні, як зазначено вище вказав, що в 2016 році, саме Фермерське Господарство «Дом-Ленд» посіяло на земельній ділянці сільськогосподарського призначення площею 58.00 га., соняшник, а в 2017 році озиму пшеницю, що підтверджується відповідною Довідкою Кіровської сільської ради № 182 від 07.06.2016 року та Довідкою Кіровської сільської ради № 130 від 30.05.2017 року.

Встановлені судом першої інстанції зазначені обставини, спростовують доводи того, що судом не перевірено наявність власних матеріалів та трудових ресурсів для обробітку землі, а доказів протилежного позивач суду не надав.

Щодо посилання позивача в апеляційній сказі на те, що під час укладання договорів оренди землі допущено порушення вимог Закону України «Про оцінку земель», то суд надав вірну оцінку цим обставинам.

Відповідно до п. 18 Договору оренди землі від 22.10.2014, орендар повинен протягом року з моменту державної реєстрації права користування земельною ділянкою (жовтень 2015), відповідно до положень чинного законодавства провести нормативну грошову оцінку земельної ділянки та подати технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки на розгляд та затвердження органу місцевого самоврядування.

07.10.2014 Головне управління Держземагентства у Запорізькій області затвердило Висновок державної експертизи землевпорядної документації: Технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка надається в оренду ОСОБА_6, розташованої на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області. Кадастровий номер НОМЕР_2, строк дій висновку не більше трьох років від дня його видачі - до 07.10.2017.

30.05.2017 року Токмацькою районною радою було ухвалено Рішення № 2 «Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земельної ділянки, площею 58,0000 га сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Кіровської сільської ради Токмацького району», відповідно до якого було затверджено матеріали нормативно-грошової оцінки, виготовленої в жовтні 2014 року.

02.06.2017 року ОСОБА_6, як голова ФГ «ДОМ-Ленд» звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з проханням внести зміни до Договору оренди землі від 22.10.2014 року відповідно до нової нормативної грошової оцінки.

07.08.2017 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області та ОСОБА_6 було укладено Додатковий договір про внесення змін до договору оренди землі від 22.10.2014 (зареєстрований 04.11.2014 № 29016598).

Окрім цього, відповідно до однієї з останніх правових позицій викладеної в Постанові Верховного Суду України №676/4463/15-ц від 14.06.2017 року -

відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури. Отже, як зазначив ВСУ у іншій справі, яка переглядалась, висновок апеляційного суду, з яким погодився й суд касаційної інстанції, про необхідність надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства єдиним масивом, а не у вигляді земельних ділянок, розташованих на відстані одна від одної, є помилковим.

Таким чином, доводи апеляційної скарги і в цій частині є помилковими.

Зазначені доводи апеляційної скарги зводяться лише до незгоди з рішенням суду першої інстанції, ґрунтуються фактично на тих же доводах, на які посилався апелянт в суді першої інстанції, вони фактично оцінені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні і його висновків не спростовують.

Докази та обставини, на які посилається позивач в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Суд першої інстанції, у цій справі, обґрунтовуючи рішення про відмову в задоволенні позову, дійшов висновку, що позивач не навів підстав для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки як недійсного правочину, натомість ОСОБА_6 дотримався передбаченого чинним законодавством прядку отримання громадянами земельних ділянок в оренду.

За таких обставин апеляційний суд в складі колегії суддів вважає, що рішення Токмацького районного суду Запорізької області відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області залишити без задоволення, а рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 21 листопада 2017 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 16 квітня 2018 року.

Головуючий, суддя-доповідач

судді: