Єдиний державний реєстр судових рішень ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
14.12.09 Справа № 12/96
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Д.Новосад
суддів О.Михалюк
Г.Мельник
розглянувши апеляційну скаргу ФГ “Куликова ферма”, с. Княже Золочівського району Львівської області № б/н від 11.08.09
на рішення господарського суду Львівської області від 20.07.09
у справі № 12/96
за позовом: ТзОВ “ТРИДЕНТА АГРО”, м. Київ
до відповідача: ФГ “Куликова ферма”, с. Княже Золочівського району Львівської області
простягнення заборгованості в сумі 445769, 49 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: не зявився.
від відповідача: Діткун І.З. представник (довіреність № б/н від 25.05.09).
Права та обовязки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України, розяснено.
Відводів складу суду не поступило.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Львівської області від 20.07.09 у справі № 12/96 (суддя О.Запотічняк) позовні вимоги ТзОВ “ТРИДЕНТА АГРО” до ФГ “Куликова ферма” про стягнення заборгованості в сумі 445769, 49 грн. задоволено частково: стягнено з ФГ “Куликова ферма” на користь позивача 403246, 94 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
З даним рішенням не погоджуються відповідач ТзОВ «Куликова ферма», оскаржив його в апеляційному порядку з підстав неправильного застосування господарським судом Львівської області при його винесенні норм матеріального та процесуального права, а також неповного зясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи. Зокрема, в поданій апеляційній скарзі та у доповненні до неї скаржник зазначає про те, помилковість висновку суду першої інстанції щодо прострочення відповідачем оплати по договору. Посилається скаржник і на недоведення позивачем та не встановлення судом першої інстанції обґрунтованості та розміру витрат, що підлягають сплаті за послуги адвоката. В доповненні до апеляційної скарги відповідач також зазначає про те, що судом першої інстанції винесено рішення, що стосується прав та обовязків юридичної особи, яку припинено 27.08.08 у звязку з реорганізацією ФГ «Куликова ферма»у ТзОВ «Куликова ферма».
Наводить скаржник і інші мотиви, з яких просить рішення господарського суду Львівської області від 20.07.09 у справі № 12/96 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 02.09.09 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 12.10.09.
Розгляд справи відкладався на 16.11.09 та на 14.12.09 з підстав, викладених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.09 та від 16.11.09.
Позивач - ТзОВ “ТРИДЕНТА АГРО” правом, наданим ст. 96 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав.
В судове засідання 14.12.09 позивач явки повноважного представника не забезпечив, хоча про час та місце засідання суду був належним чином повідомлений, причин неявки до відома суду не довів, а відтак, беручи до уваги п.п. 2, 3 ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 16.11.09, апеляційна скарга розглядається за його відсутності.
Представник скаржника в судовому засіданні підтримав доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у доповненні до неї.
Розглянувши апеляційну скаргу, доповнення до неї, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, заслухавши пояснення представника скаржника, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, рішення господарського суду Львівської області від 20.07.09 у справі № 12/96 змінити.
При цьому колегія суддів виходила з наступного:
Як встановлено господарським судом Львівської області при розгляді спору між сторонами, у відповідності до укладеного 03.03.08 між ТзОВ «ТРИДЕНТА АГРО»та ФГ «Куликова ферма» договору № 33/03/08, продавець (позивач у справі) зобовязався продати насіння (товар) на умовах даного договору, а покупець (відповідач у справі) зобов'язався на умовах та в порядку, визначених договором, приймати названий товар та оплачувати його. Відповідно до п. 2.1 Договору, асортимент Товару, його кількість, ціна визначаються в додатках та/або накладних документах відпуску Товару, що є невідємною частиною Договору.
Погоджується колегія суддів з встановленим місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні фактом виконання постачальником договірних зобовязань - поставки покупцю продукції на загальну суму 391 509, 00 грн., оскільки вказаний факт документально підтверджений наявними в матеріалах справи видатковими накладними та довіреностями на отримання матеріальних цінностей (а.с. 18-20).
Належним чином проаналізовано судом першої інстанції також п. 5.3 Договору, яким сторони погодили, що покупець здійснює попередню оплату в розмірі 20 % від вартості Товару покупцеві в строк до двох банківських днів з моменту отримання Товару згідно Договору «Купівлі продажу»від 25.01.08 № ЗУФ-06/01/08 та 80 % від вартості товару покупець оплачує в строк до 01.12.08 без виставлення рахунку фактури.
На підставі аналізу наявних в матеріалах справи документальних доказів (виписка з особового рахунку позивача а.с. 21-22) господарський суд Львівської області вірно встановив, що відповідачем зобов'язання по договору виконано частково - в сумі 140 029,86 грн. Доказів здійснення відповідачем інших проплат останнім не подано ні при розгляді спору в суді першої інстанції, ні при розгляді апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом. Таким чином, колегія суддів погоджується з твердженням, викладеним в оскаржуваному рішенні, про те, що станом на 20.05.09 загальна заборгованість відповідача перед позивачем складає 251 479,14 грн. за поставлений товар, на які позивачем нараховано пеню в розмірі 24 954, 78 грн.; інфляційні в розмірі 20 444, 60 грн.; три проценти річних в розмірі 3 115, 13 грн.; курсову різницю в розмірі 90 632,09 грн.; штраф у розмірі 75 143,75 грн.
Суд апеляційної інстанції погоджується з застосуванням місцевим господарським судом до спірних правовідносин ст. 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України щодо обовязку належного виконання зобовязань сторонами, на підставі яких господарським судом перошої інстанції зроблено вірний висновок про підставність та законодавчу обґрунтованість позовних вимог ТзОВ «ТРИДЕНТА АГРО»251 479, 14 грн. суми основної заборгованості за поставлений товар.
Вірним, на думку колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду, є також застосування місцевим господарським судом при розгляді позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків від інфляційних процесів та 3% річних, положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, згідно яких вказані інфляційні та 3 % річних віднесено до структури суми боргу, сплата яких безпосередньо пов'язана законодавцем з обов'язком сплати боржником, який прострочив, основної суми боргу. На підставі здійсненого судом першої інстанції перерахунку, господарський суд Львівської області правомірно стягнув заявлені позивачем вимоги в сумі 19 866,83 грн. збитків від інфляційних процесів та 3 115,13 грн. - 3% річних.
На підставі вірно застосованої місцевим господарським судом норм матеріального права, а саме ст. 250 ГК України, а також договірних положень (п. 8.2 Договору), господарським судом Львівської області правомірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 24 954,78 грн.
Щодо позовних в частині стягнення з відповідача 90 632,09 грн., то суд першої інстанції правомірно застосував при їх розгляді ст. 533 ЦК України, згідно норм якої грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Господарський суд належним чином проаналізував Додаток № 1 до Договору, в якому сторони зафіксували курс долара США на день підписання даного Договору, що становить - 5,05 грн./дол. США, а також погодили, як вказано в примітці до даного Додатку, що у випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору сторони, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують формулу: S=(А1/А2)*В, де S ціна на момент проплати; В ціна на момент підписання; А2 курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору; А1 - курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про необхідність стягнення з відповідача курсової різниці у сумі 90 632, 09 грн.
Водночас, відмовляючи позивачу в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 75 143, 75 грн. штрафу, нарахованого згідно п. 8.4 Договору, суд першої інстанції вірно наголосив на положеннях ч. 1 ст. 61 Конституції України, якою закріплено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, вірно проаналізовано господарським судом також договір № 93/04/09 від 23.04.09 про надання правової допомоги укладеного між ТзОВ «ТРИДЕНТА АГРО»та ТзОВ «НЕЗАЛЕЖНА ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ», копію акту прийому-передачі документів від 23.04.09, копію акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги від 30.04.09, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копію посвідчення адвоката ОСОБА_3, копію наказу ТОВ «НЕЗАЛЕЖНА ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ»№ 5 від 08.01.08 по особовому складу, копію платіжного доручення № 1872 від 29.04.09, на підставі яких, беручи до уваги норми ст.ст. 28, 44, ч. 3 ст. 48 ГПК України, 2 Закону України «Про адвокатуру», господарський суд дійшов вірного, на думку колегії суддів, висновку, що зважаючи на те, що адвокат у судовому засіданні участі не брав, підготував лише позовну заяву та надав правову допомогу, враховуючи, що розмір відшкодування названих витрат, повинен бути співрозмірним, тобто не завищеним, суму судових витрат, повязаних з оплатою послуг адвоката, слід зменшити до 8 750, 00 грн. На підставі ст. 49 ГПК України, господарським судом вірно розподілено судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: стягнено з відповідача на користь позивача 4168, 96 грн. в повернення витрат по оплаті державного мита та 280, 01 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного господарським судом Львівської області вірно встановлено правомірність та обґрунтованість позовних вимог ТзОВ «ТРИДЕНТА АГРО»про стягнення з відповідача 251 479,14 грн. суми основного боргу, 19866, 83 грн. інфляційних нарахувань, 3115, 13 грн. 3% річних, 24954, 78 грн. пені, 90632, 09 грн. курсової різниці, а також 8750, 00 грн. за послуги адвоката, 4168, 96 грн. в повернення витрат по оплаті державного мита та 280, 01 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що п. 3 ухвали господарського суду Львівської області від 04.06.09 (а.с. 59) замінено неналежного відповідача ФГ «Куликова ферма»на його правонаступника - ТзОВ «Куликова ферма». Водночас, при виготовленні рішення, в п. 2 резолютивної його частини помилково зазначено про стягнення 403246, 94 грн. не з ТзОВ «Куликова ферма», а з ФГ «Куликова ферма». Відтак, в цій частині рішення господарського суду Львівської області від 20.07.09 у справі № 12/96 слід змінити.
Щодо інших посилань скаржника, то колегія суддів їх до уваги не бере, оскільки вони є безпідставними, документально не обгрунтованими, такими, що не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, належним чином досліджені судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, а відтак скаржник, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.
Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
1.В задоволенні апеляційної скарги відмовити.
2.Рішення господарського суду Львівської області від 20.07.09 у справі № 12/96 змінити, виклавши п. 2 в наступній редакції:
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Куликова ферма» (80733, Львівська область, Золочівський район, с. Княже, вул. Шевченка, 47, код ЄДРПОУ 33133752) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРИДЕНТА АГРО" (03038, м.Київ, вул.Ямська, 28А, код ЄДРПОУ 25591321) 403246,94 грн., з яких 251 479,14 грн. - сума основного боргу, 19866, 83 грн. - інфляційні нарахування, 3115, 13 грн. 3% річних, 24954, 78 грн. - пеня, 90632, 09 грн. - курсова різниця, а також 8750, 00 грн. за послуги адвоката, 4168, 96 грн. - в повернення витрат по оплаті державного мита та 280, 01 грн. - в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.В решті рішення господарського суду Львівської області від 20.07.09 у справі № 12/96 залишити без змін.
4.Господарському суду Львівської області видати наказ.
5.Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
6.Матеріали справи скеровуються до господарського суду Львівської області.
Головуючий-суддя Д.Новосад
Суддя О.Михалюк
Суддя Г.Мельник
Судове рішення № 7338125, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 14.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 12/96. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: