Ухвала суду № 73380118, 13.04.2018, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/574/18

Номер провадження 1-кс/341/162/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2018 року м. Галич

Слідчий суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Максимчин Ю.Д.,

з участю;

секретаря Ворох З.Д.,

прокурора Тюшки І.І.,

підозрюваного ОСОБА_1

адвоката Крохмалюк С.С.,

слідчого Соловій Х.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12018090140000101 від 09.04.2018, щодо:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, студента 3 курсу Бурштинського торговельно-економічного коледжу Київського національного торговельно-економічного університету, раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-

в с т а н о в и в:

Слідчий СВ Галицького ВП Тисменицького ВП ГУ НП в Івано-Франківській області за погодженням з прокуратурою Галицького відділу Тисменицької місцевої прокуратури звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого покликався на те, що 08.04.2018 у вечірній час неповнолітні ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 перебували у квартирі бабці ОСОБА_1 - ОСОБА_10, яка знаходиться у АДРЕСА_2 де розпивали спиртні напої з нагоди святкування Великодня та проводили свій вільний час.

Під час розпивання спиртних напоїв, близько 21 години, ОСОБА_6, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, висловився образливими словами в адресу ОСОБА_8 Даний факт викликав невдоволення у ОСОБА_1, який з метою з'ясування відносин, викликав ОСОБА_6 на сходову площадку, де у присутності своїх знайомих, на грунті особистих неприязних відносин, з метою спричинення побоїв, умисно наніс йому рукою два удари у голову і на цьому даний конфлікт припинився.

У цей час додому повернулась власниця квартири ОСОБА_10, яка з метою припинення пиятики неповнолітніх, випровадила усіх присутніх зі свого помешкання. Однак, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пішли до квартири бабці останнього - ОСОБА_11, яка знаходиться у АДРЕСА_3, де продовжили святкування Великодня, яке супроводжувалось подальшим розпиванням спиртних напоїв.

Під час розпивання спиртного 9 квітня 2018 року близько 1 години ночі неповнолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_6, сп'янівши від випитого спиртного, лягли на розкладений у кімнаті диван. При цьому, ОСОБА_5 ліг ближче до стіни, а ОСОБА_6 - біля нього.

В цей час неповнолітній ОСОБА_1, маючи злість на ОСОБА_6 за висловлені ним декількома годинами раніше образи в адресу його дівчини ОСОБА_8, на грунті неприязних відносин вирішив спричинити неповнолітньому ОСОБА_6 тілесні ушкодження.

З цією метою він взяв у руки відламану дерев'яну ніжку від стільця, яка знаходилась у цій кімнаті біля телевізора і, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання небезпечних наслідків щодо здоров'я ОСОБА_6 та бажаючи спричинити йому тілесні ушкодження, умисно наніс ОСОБА_6 вказаною вище ніжкою від стільця декілька ударів по ногах і тулубі потерпілого, після чого відкинув убік наявну у руках ніжку від стільця, сів зверху на лежачого на дивані ОСОБА_6 та, продовжуючи свої злочинні дії, умисно наніс йому декілька ударів руками в голову.

Після цього ОСОБА_1 припинив свої злочинні дії, а ОСОБА_6 встав з дивану і ліг на підлогу, мотивуючи поганим самопочуттям. Присутні у кімнаті особи підклали під голову ОСОБА_6 подушку, накрили його покривалом та вийшли з квартири.

Залишившись у кімнаті, ОСОБА_6 від спричинених ОСОБА_1 тілесних ушкоджень у вигляді закритої черепно-мозкової травми з набряком та стисненням головного мозку, крововиливами над та під мозкові оболонки і в речовину головного мозку, у період з 5 до 12 години 09.04.2018 помер у квартирі ОСОБА_11

11 квітня 2018 року о 3 годині 30 хвилин ОСОБА_1 затриманий у порядку ст. 208 КПК України.

Цього ж дня, 11.04.2018, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Будучи допитаним як підозрюваний, ОСОБА_1 своєї вини у вчиненому злочині не визнав.

Однак, незважаючи на це, вина ОСОБА_1 у вчиненому на думку слідчого доведена протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього, показами неповнолітніх свідків ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, вилученими речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження, здобутими під час досудового розслідування.

За вчинення інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років і згідно ст. 12 КК України вчинений ним злочин відноситься до категорії тяжких.

До моменту свого затримання підозрюваний проживав в одній квартирі разом з своєю бабусею, яка є його опікуном і, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, не має належного впливу на свого онука, який підтримує дружні відносини з компанією осіб, які у минулому уже притягувались до кримінальної відповідальності.

Крім цього, ОСОБА_1 до моменту свого затримання не мав і на даний час не має засобів для існування, а тому, перебуваючи на волі у разі обрання іншого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, може у будь-який момент з метою уникнення від кримінальної відповідальності покинути місце свого постійного проживання та скритись від суду.

Також, перебуваючи на волі, обвинувачений може негативно впливати на потерпілу сторону та свідків у кримінальному провадженні, так як являється місцевим жителем, добре знайомий зі всіма учасниками кримінального провадження та знаходиться з ними у дружніх стосунках, не визнає своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Вказані обставини дають достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення нових злочинів, незважаючи на його сімейний стан та наявність постійного місця проживання, буде переховуватися від суду, з метою умалення своєї участі у вчиненні кримінального правопорушення буде незаконно впливати на потерпілу сторону та свідків, може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Крім цього, згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

При таких обставинах, відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1-5ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України визначено, що при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, та який спричини загибель людини.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали, покликаючись на викладені в ньому обставини, просили клопотання задовольнити.

В судовому засіданні підозрюваний вину в скоєнні даного злочину не визнав, просив суд відмовити в задоволенні даного клопотання, оскільки вважає себе невинним.

Адвокат підозрюваного в судовому засіданні заперечив щодо задоволення даного клопотання, та просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, при цьому просив врахувати наявність в останнього постійного місця проживання та інших обставин.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його адвоката, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять роки.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування та який спричинив загибель людини.

Прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я та майновий стан, міцність соціальних зв'язків.

В той же час обставини, які зазначені підозрюваним та його захисником, не можуть бути підставами для відмови в задоволенні даного клопотання, оскільки такі характеризують підозрюваного і не виключають вказаних вище ризиків.

Відтак, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, який рахувати з моменту фактичного затримання, без визначення розміру застави.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 395 КПК України, -

у х в а л и в:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, студента 3 курсу Бурштинського торговельно-економічного коледжу Київського національного торговельно-економічного університету, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, з моменту фактичного затримання 11.04.2018 року - до 10 червня 2018 року, включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора начальника Галицького відділу Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області Тюшки І.І.,

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ю.Д. Максимчин