Рішення № 7337917, 08.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2009 р. Справа № 61/264-09

вх. № 8430/4-61

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Попов О.І., за довіреністю №100 від 14.09.2009р.;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Харківське автотранспортне підприємство", м. Харків

до Фізичної особи- підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 6308,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ВАТ "Харківське автотранспортне підприємство", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди №5 від 01.01.2009р. по орендній платі в сумі 4878,44 грн , неустойки в сумі 1288,68 грн., відсотків річних в сумі 141,23 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

16.11.2009р. позивач надав заява про уточнення позовних вимог, в якій він зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по орендній платі за договором оренди №5 від 01.01.2009р. у розмірі 4878,44 грн., пеню у розмірі 158,02грн. та проценти річні за користування грошовими коштами у розмірі 141,23 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.11.2009р. прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог до розгляду судом.

Представник позивача в судовому засіданні 08.12.2009р. позовні вимоги підтримав , з урахуванням , наданих ним уточнень, супровідним листом надав додаткові документи , які долучаються судом до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання, призначене на 08.12.09р. не з"явився, свого повноважного представника не направив, вимоги ухвал суду не виконав, витребуваних судом документів та відзиву на позовну заяву, не надав.

Ухвала про порушення провадження у справі від 19.10.2009р., направлена на адресу відповідача , зазначену в позовній заяві (АДРЕСА_1), повернулась на адресу господарського суду з довідкою поштового відділення зв"язку "повернуто у зв"язку із закінченням строку зберігання". З наявної в матеріалах справи довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцем проживання ФОП ОСОБА_2 є: АДРЕСА_1.

Оскільки Господарським процесуальним кодексом України на господарський суд не покладено обовязок зясування адреси фактичного місцезнаходження сторін у справі та надсилання сторонам копій процесуальних документів за цими адресами, суд вважає, що відповідач ФОП ОСОБА_2, належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Присутній в судовому засіданні 08.12.2009 року представник позивача вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі відповідача.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 18.11.2009 року сторони було повідомлено , що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі відповідача.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача , повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

01 січня 2009 року між ВАТ "Харківське автотранспортне підприємство" (позивач по справі) та ФОП ОСОБА_2 (відповідач по справі) був укладений договір оренди №5, у відповідності до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 144,0 кв.м., для використання під склад, яке знаходиться в будівлі шиномонтажного посту , за адресою : м.Харків, вул.Північна,4

Факт передачі майна в оренду підтверджується актом приймання-передачі, підписаним сторонами договору 01.01.2009р.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що відповідач зобов"язався сплачувати позивачу орендну плату в розмірі 18,31 грн. за один кв.м., розмір орендної плати коректується позивачем пропорційно зміні індексу інфляції відповідно даних Держкомстату.

Згідно з п.3.2. відповідач повинен сплачувати позивачу витрати по комунальних та інших експлуатаційних платежах протягом п"яти днів, з моменту пред"явлення позивачем рахунка.

Відповідно до п. 3.4 договору, відповідач вносить на поточний рахунок позивача аванс у розмірі вартості орендної плати за місяць, надалі розрахунки провадяться щомісяця авансовими платежами, не пізніше 20 числа попереднього місяця.

Згідно з п.8.1 договору, він вступає в силу з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі та діє з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. та може бути пролонгований за взаємною згодою сторін.

Відповідно до п.4.2 договору в разі не внесення відповідачем орендної плати і не відшкодування витрат по комунальних послугах та інших платежах , позивач має право в односторонньому порядку розірвати договір.

Під час дослідження матеріалів справи судом встановлено , що починаючи з 20.05.2009р. відповідач припинив здійснювати орендну плату за користування орендованим приміщенням, крім того з боку відповідача не було вчинено жодних дій щодо припинення договірних відносин , передбачених п.2.7 договору, а саме у разі припинення користування приміщенням відповідач за місяць письмово повідомляє про це позивача.

21.07.2009р. позивач направив на адресу відповідача претензію за вих.№83 з вимогою сплатити суму основного боргу в розмірі 4878,44 грн. у 7-ми денний строк, у разі невиконання відповідачем зазначеної вимоги, позивач повідомив про розірвання договору оренди №5 від 01.01.2009р.

Таким чином , станом на 01.08.2009р. договір оренди №5 від 01.01.2009р. є таким, що припинив свою дію.

Відповідач свої зобов"язання за договором оренди №5 від 01.01.2009р. щодо своєчасного внесення орендної плати, не виконав внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 4878,44 грн.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 4878,44грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобовязання з оплати орендної плати за договором оренди №5 , який був укладений між сторонами по справі 01.01.2009р.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором №5 від 01.01.2009р. у сумі 4878,44грн., суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 4878,44грн. заборгованості з орендної плати, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

У відповідності до п. 5.1 договору оренди №5 від 01.01.09р., була встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань у вигляді пені у розмірі 0,5 % від суми орендної плати за кожний день прострочення.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

За прострочення внесення орендної плати позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 0,5 % від суми орендної плати за кожний день прострочення у сумі 158,02 грн.

Таким чином, позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу пеню на всю суму заборгованості у сумі 158,02 грн., розрахунок пені перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобовязань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про стягнення на користь позивача пені у сумі 158,02 грн.

Відповідно до п.5.3 договору оренди №5 від 01.01.2009р., сторони домовилися , що розмір процентів річних , передбачений ст.625 Цивільного кодексу України, застосовується на рівні 20%.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити проценти річних від простроченої суми.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача процентів річних у сумі 141,23грн. , нараховані вірно згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобовязання, підлягають задоволенню як правомірні та обґрунтовані.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 11,15, 16, 258, 509, 525, 526, 530, 546, 548, 549, 598, 610, 611, 612, 629, 764 Цивільного кодексу України, статтями 20, 173, 174, 179, 193, 198, 232, 283, 284, 285, 286, 343 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_2, ІПН НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства "Харківське автотранспортне підприємство" ( 61007, м. Харків, вул.Північна,4, код ЄДРПОУ 01268727, р/р 260003001271 в Харківській філії АТ "ВіЕйБі Банк", МФО 350620) 5177,69грн., з яких: 4878,44 грн. - заборгованість з орендної плати, 158,02 грн. - пені, 141,23 грн. - проценти річні за користування грошовими коштами, а також 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 11.12.2009р.

Справа №61/264-09.