Постанова № 73378869, 11.04.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/272/2018(м)

263/11814/17

Головуючий в 1 інстанції Папаценко П.І.

Доповідач Принцевська В.П.

Категорія 55

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року місто Маріуполь

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Принцевської В.П.,

суддів Биліни Т.І., Лопатіної М.Ю

секретаря Зал Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, матеріальної допомоги на оздоровлення, оплати щорічної відпустки, середнього заробітку за час затримки розрахунку,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, який уточнила, остаточно просила суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі за текстом ПАТ «Українська залізниця») на її користь: заборгованість по заробітній платі в розмірі 7736,07 грн.; суму заборгованості за використану щорічну відпустку за період з 3.05.2017 року по 3.06.2017 року в сумі 6426,66 грн.; матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 2548,23 грн.; компенсацію за невикористані дні відпустки при звільненні в розмірі 14097,19 грн.; суму середнього заробітку за час затримки виплати належних сум при звільненні, із розрахунку 315,02 грн. за кожен день затримки, починаючи з 21.06.2017 року по час винесення судом рішення. В обґрунтування позовних вимог зазначила наступне. 2.08.2016 року вона була прийнята на посаду провідного юрисконсульта відділу електропостачання Структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця». Звільнена з роботи 20.06.2017 року на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням у зв'язку з необхідністю догляду за дитиною віком до 14 років. На момент звільнення з підприємства з нею не був проведений остаточний розрахунок належних їй до виплати сум, що є порушенням ст.116 КЗпПУкраїни. Інформації щодо належних до виплати сум на день звільнення вона не отримала. За її розрахунком, який виконано на підставі табелів обліку використання робочого часу, виданих підприємством, щомісячних розрахунків заробітної плати, наказу № 154 від 20.03.2017 року «Про підвищення годинних тарифних ставок та посадових окладів», наказу №1/ДНД від 03.01.2017 року «Про зміну розміру надбавки за вислугу років з 01.01.2017 року працівникам СП «Донецька дирекція залізничних перевезень», Колективного договору та довідки-розрахунку невикористаних днів відпустки, за які надається компенсація під час звільнення, нараховані, але не виплачені їй суми за період з 15.03.2017 року по 20.06.2017 року, які з урахуванням вже здійсненого утримання прибуткового податку з громадян й інших обов'язкових платежів становлять: заробітна плата - 7 736,07 грн. (березень 2017 року - 1 929,43 грн., квітень 2017 року- 3 461,12 грн., травень 2017 року - 155,65 грн., червень 2017 року - 2 189,87 грн.); матеріальна допомога на оздоровлення згідно п. 3.19 Колективного договору - 2 548,23 грн.; оплата щорічної відпустки за період з 03.05.2017 року по 03.06.2017 року (31 день) - 6 426,66 грн.; компенсація за невикористані відпустки (68 днів) - 14 097,19 грн. По теперішній час суми, що належать їй від підприємства, не виплачені. Її середньомісячна заробітна плата складає 6142,96 грн. з урахуванням вже здійсненого утримання прибуткового податку з громадян й інших обов'язкових платежів, відповідно середньоденна - 315,02 грн. З відповідача також підлягає стягненню сума середнього заробітку за час затримки виплати належних сум при звільненні за кожен день затримки, починаючи з 21.06.2017 року по час винесення судом рішення. За наведеними обставинами, вважає, що її порушене право на отримання винагороди за працю та винагороди за несвоєчасну її виплату підлягає судовому захисту.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 лютого 2018 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

З даним рішенням не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Він посилається на те, що суд не повно з'ясував обставини справи та ухвалив рішення з порушенням вимог процесуального і матеріального права. Просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Позивач в судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача та пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає необхідним залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Вирішуючи справу по суті, суд правильно керувався Конституцією України, як Основним Законом, яким закріплено право на працю і заробітну плату, а саме у статті 43 зазначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Статтею 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст. 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Згідно ст. 22 цього Закону - суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Відповідно до вимог ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Судом правильно встановлено, що позивач ОСОБА_1 в період з 2.08.2016 року по 20.06.2017 року працювала в ПАТ "Українська залізниця", а саме відповідно до наказу №02/ДН-лс від 1.08.2016 була прийнята за переводом на посаду провідного юрисконсульта відділу електропостачання Структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця». Звільнена з роботи 20.06.2017 року на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв'язку з необхідністю догляду за дитиною віком до 14 років, що підтверджується записом в трудовій книжці, виданій на ім'я позивача 14 жовтня 2002 року.

Відповідачем, судячи із заперечень, наданих документів, визнається той факт, що позивач ОСОБА_1 знаходилась з ПАТ «Українська залізниця» в трудових відносинах та з нею не проведено остаточного розрахунку при звільненні, при цьому будь-яких даних щодо наявності заборгованості по заробітній платі та іншим виплатам відповідач відмовився надавати, посилаючись на те, що структурний підрозділ «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» був вилучений 17.07.2017 року зі складу регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» за наказом регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» від 28.04.2017 року №645-НЗ-1, крім того, з позивачем ОСОБА_1 остаточний розрахунок повинен бути здійснено відповідно до Порядку проведення остаточного розрахунку з працівниками структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень», затвердженого наказом директора регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська від 26.06.2017 року №899-н.

Також суд правильно встановив, що позивач звільнилася до видання вказаних відповідачем наказів та часу введення їх в дію. Крім того, накази не містять жодного посилання на трудове законодавство України, створюють умови з приводу надання відповідних документів, за яких позивач неспроможна у повному обсязі їх надати, а отже, належним чином захистити своє порушене право на отримання винагороди за працю.

Підтвердженням наведеному є звернення позивача ОСОБА_1 до структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» від 20.11.2017 року щодо остаточного розрахунку, спрямоване заказним листом за адресою: м.Лиман, вул.Привокзальна,22, але ніякої відповіді від відповідача не отримала.

Статтею 367 ч.1 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з вимогами статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд перевірив доводи апеляційної скарги та дійшов висновку, що вони є безпідставними.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ухвалою суду по справі від 18.09.2017 року у відповідача було витребувано певні докази, а саме копії наказів, що стосуються вимог позивача про нарахування заробітної плати та інших виплат згідно предмету позову.

Зазначена ухвала тричі направлялася відповідачу для виконання і ним тричі отримана, однак безпідставно залишилася без виконання.

Відповідно до ч.10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Таким чином, суд дійшов правильного висновку про необхідність здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами з урахуванням ч.1 ст.13 ЦПК України.

З врахуванням вказаних обставин, суд правильно погодився з наведеним розрахунком позивача ОСОБА_1 щодо заборгованості по заробітній платі за період роботи з 15.03.2017 року по 20.06.2017 року з урахуванням вже здійсненого утримання прибуткового податку з громадян й інших обов'язкових платежів, зробленого за помісячними розрахунковими листами заробітної плати, табелями обліку використання робочого часу, згідно наказу № 154 від 20.03.2017 року «Про підвищення годинних тарифних ставок та посадових окладів», наказу №1/ДНД від 03.01.2017 року «Про зміну розміру надбавки за вислугу років з 01.01.2017 року працівникам СП «Донецька дирекція залізничних перевезень», Колективного договору, яка була нарахована, але не виплачена позивачу та становлять:

Розрахунок заробітної плати позивача ОСОБА_1 за березень 2017 року.

Згідно листа Міністерства соціальної політики України від 05.08.2016 р. №11535/0/14-16/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік», норма тривалості робочого часу в березні 2017 року складає 175 годин. Фактично Позивачем відпрацьовано з 01.03.2017 року по 15.03.2017 року (період до введення простою) 9 днів або 71 годину (згідно табеля обліку використання робочого часу за березень 2017 року).

1.Вид нарахування 4 (оплата почасовиків):

Заробітна плата за фактично відпрацьовані 71 годину з 01.03.2017 року по 15.03.2017 року (без утримання обов'язкових платежів) розраховується як оклад, поділений на норму годин в березні 2017 року та помножений на кількість фактично відпрацьованих годин в березні 2017 року.

оклад: норма годин в березні 2017 року х кількість фактично відпрацьованих годин6331,00 : 175 годин х 71 годину = 2 568,58 грн.

2. Вид нарахування 86 (нарахування розміру винагороди за вислугу років). Згідно п. 3.14 Колективного договору та наказу № 1/ДНД від 03.01.2017 року «Про зміну розміру надбавки за вислугу років з 01.01.2017 року працівникам структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень», розмір винагороди позивача за вислугу років складає 20% від посадового окладу. Таким чином, винагорода за вислугу років за період з 01.03.2017 року по 15.03.2017 року (період до введення простою) складає 20% від нарахованої заробітної плати: 2568,58 х 20% = 513,72 грн.

3. З 17.03.2017 р. на підприємстві було встановлено простій відповідно наказу № 384/Н від 15.03.2017 року, оплата за який проводилась згідно ст. 113 КЗпПУкраїни в розмірі 2/3 від посадового окладу працівника.

Вид нарахування 340 (оплата простоїв). Оплата простою з 16.03.2017 року по 31.03.2017 року розраховується як оклад (6331,00 грн), поділений на норму часу у березні 2017 року (175 годин), помножений на 2/3 та помножений на кількість годин перебування у простої. Кількість годин перебування у простої в березні 2017 року складає 72 години (або 9 днів).

оклад : норма часу у березні 2017 р. х 2/3 х кількість годин перебування в простої6331,00 : 175 х 2/3 х 72 = 1736,59 грн.

4. Вид нарахування 385 (грошова винагорода): в березні 2017 р. була нарахована премія до свята 8 березня у розмірі 300 грн (згідно наказу по підприємству).

5. Вид нарахування 393 (щомісяця працівникам надавалася систематична матеріальна допомога на відшкодування військового збору 1,86% від нарахованої суми, яка розраховується як сума загальних нарахувань в березні 2017 року помножена на коефіцієнт 0,0186336:

(2568,58+513,72+1736,59+300) х 0,0186336 = 95,38 грн.

6. Разом нараховано за березень 2017 року з обов'язковими утриманнями:

2568,58+513,72+1736,59+300+95,38 = 5 214,27 грн.

7. Утримання в березні 2017 року

Згідно п. 167.1. ст.167 Податкового кодексу України, ставка податку бази оподаткування щодо доходів, нарахованих у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат та винагород, які нараховуються платнику у зв'язку з трудовими відносинами й за цивільно-правовими договорами становить 18%.

Таким чином, податок з доходів фізичних осіб (вид утримання 883) розраховується як сума загальних нарахувань за березень 2017 року помножена на 18%:5214,27 х 18% = 938,57 грн.

Відповідно до підпункту 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, ставка військового збору становить 1,5% від загального місячного оподатковуваного доходу. Таким чином, військовий збір (вид утримання 950) розраховується як сума загальних нарахувань за березень 2017 року помножена на 1,5%: 5214,27 х 1,5% = 78,21 грн.

8. Сума до виплати нарахована позивачу за березень 2017 року з урахуванням вже здійсненого утримання прибуткового податку з громадян й інших обов'язкових платежів складає: 5214,27 - 938,57 - 78,21 = 4 197,49 грн.

9. За довідкою Відповідача 24 липня 2017 року була здійснена виплата за березень 2017 року в сумі 2 268,06 грн. З урахуванням цієї виплати залишок заборгованості з заробітної плати за березень 2017 року складає: 4197,49 - 2268,06= 1 929,43 грн., що підлягає стягненню з Відповідача.

Розрахунок заробітної плати позивача ОСОБА_1 за квітень 2017 року.

В квітні 2017 року на підприємстві продовжується простій, встановлений з 17.03.2017 року, відповідно наказу № 384/Н від 15.03.2017 року, оплата за який проводиться згідно ст. 113 КЗпП в розмірі 2/3 від посадового окладу працівника.

Згідно листа Міністерства соціальної політики України від 05.08.2016 року №11535/0/14-16/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік», норма тривалості робочого часу в квітні 2017 р. складає 152 години. Період находження в простої з 01.04.2017 року по 30.04.2017 року складає 19 днів або 152 годину (згідно табеля обліку використання робочого часу за квітень 2017 р.).

1. Оплата простою (вид нарахування 340) з 01.04.2017 року по 30.04.2017 року розраховується як оклад (6331,00 грн), поділений на норму часу у квітні 2017 року (152 години), помножений на 2/3 та помножений на кількість годин перебування у простої (152 години):(оклад : норма часу у квітні 2017 р. х 2/3 х кількість годин перебування в простої)6331,00 : 152 х 2/3 х 152 = 4 220,88 грн.

2.Вид нарахування 393 (матеріальна допомога системного характеру), щомісяця працівникам надавалася систематична матеріальна допомога на відшкодування військового збору 1,86% від нарахованої суми, яка розраховується як сума загальних нарахувань в квітні 2017 року, помножена на коефіцієнт 0,0186336: 4220,88 х 0,0186336 = 78,65 грн.

3.Разом нараховано за квітень 2017 рокуз обов'язковими утриманнями: 4220,88+78,65 = 4299,53 грн.

4. Утримання в квітні 2017 року.

Згідно п. 167.1. ст.167 Податкового кодексу України, ставка податку бази оподаткування щодо доходів, нарахованих у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, становить 18%.

Таким чином, податок з доходів фізичних осіб (вид утримання 883) розраховується як сума загальних нарахувань за квітень 2017 р. помножена на 18%:4299,53 х 18%= 773,92 грн.

Відповідно до підпункту 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, ставка військового збору становить 1,5% від загального місячного оподатковуваного доходу. Таким чином, військовий збір (вид утримання 950) розраховується як сума загальних нарахувань за квітень 2017 року помножена на 1,5%: 4299,53 х 1,5% = 64,49 грн.

5. Сума заробітної плати, нарахована позивачу, яка підлягає стягненню з Відповідача за квітень 2017 рокуз урахуванням вже здійсненого утримання прибуткового податку з громадян й інших обов'язкових платежів, складає:

4299,53 - 773,92 - 64,49 = 3 461,12 грн.

Розрахунок заробітної плати позивача ОСОБА_1 за травень 2017 року.

У травні 2017 року немає відпрацьованих днів, з 03.05.2017 року по 03.06.2017 року надана щорічна відпустка згідно наказу № 258/ДН-в від 11.04.2017 року.

До нарахувань у травні 2017 року входить: оплата щорічної відпустки, матеріальна допомога на оздоровлення, згідно п. 3.19 Колективного договору, та матеріальна допомога системного характеру на відшкодування військового збору.

1. Якщо відпустка припадає не на один місяць, а триває ще й частину наступного, то з метою розрахунку граничного доходу для застосування соціальної пільги з податку на доходи фізичних осіб, відпускні відносяться до відповідних періодів їх нарахування (пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 Податкового кодексу України). Тобто, суму „перехідних" відпускних слід спочатку розподілити між місяцями, на які вони припадають.

Згідно розрахунку оплати щорічної відпустки (який наведено нижче), за період з 03.05.2017 року по 31.05.2017 року було надано 28 днів відпустки, оплата за які складає 7 210,84 грн.

З урахуванням належних утримань (18% податку та 1,5% військовий збір) відпускні за період з 03.05.2017 року по 31.05.2017 року складають: 7210,84 - (7210,84 х 18%) - (7210,84 х 1,5%) = 5804,73 грн.

2. Вид нарахування 394 (виплати по Колективному договору) згідно п. 3.19 Колективного договору при кожному наданні залізничникам щорічної відпустки, незалежно від терміну його надання виплачується матеріальна допомога на оздоровленняв розмірі 50% посадового окладу, таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення розраховується шляхом ділення окладу на 2:

6331,00 : 2 = 3 165,50 грн.

З урахуванням належних утримань (18% податку та 1,5% військовий збір), матеріальна допомога на оздоровлення складає: 3165,50 - (3165,50 х 18%) - (3165,50 х 1,5%) = 2548,23 грн.

3. Вид нарахування 393 (щомісяця працівникам надавалася систематична матеріальна допомога на відшкодування військового збору 1,86% від нарахованої суми), яка розраховується як сума загальних нарахувань у травні 2017 року помножена на коефіцієнт 0,0186336: (7210,84+3165,50) х 0,0186336 = 193,35 грн.

З урахуванням належних утримань (18% податку та 1,5% військовий збір,) матеріальна допомога систематичного характеру на відшкодування військового збору складає: 193,35 - (193,35 х 18%) - (193,35 х 1,5%) = 155,65 грн.

4.Разом нараховано в травні 2017 року (оплата щорічної відпустки, матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога системного характеру) з обов'язковими утриманнями:

7210,84+3165,50+193,35 = 10 569,69 грн.

5. Утримання в травні 2017 року.

Таким чином, податок з доходів фізичних осіб (вид утримання 883) розраховується як сума загальних нарахувань за травень 2017 року помножена на 18%:10569,69 х 18% = 1902,54 грн.

Військовий збір (вид утримання 950) розраховується як сума загальних нарахувань за травень 2017 р. помножена на 1,5%:

10569,69 х 1,5% = 158,55 грн.

6. Сума, належна до виплати позивачу за травень 2017 рокуз урахуванням вже здійсненого утримання прибуткового податку з громадян й інших обов'язкових платежів складає:

10569,69 - 1902,54 - 158,55 = 8 508,60 грн.

Розрахунок заробітної плати позивача ОСОБА_1 за червень 2017 року.

1. Відповідно до пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 Податкового кодексу України, якщо відпустка припадає не на один місяць, а триває ще й частину наступного, то з метою розрахунку граничного доходу для застосування соціальної пільги з податку на доходи фізичних осіб, відпускні відносяться до відповідних періодів їх нарахування. Тобто, суму „перехідних" відпускних слід спочатку розподілити між місяцями, на які вони припадають.

Згідно розрахунку оплати щорічної відпустки (який наведено нижче), за період з 01.06.2017 року по 03.06.2017 року було надано 3 дні відпустки, оплата за які складає 772,59 грн.

З урахуванням належних утримань (18% податку та 1,5% військовий збір), відпускні за період з 01.06.2017 року по 03.06.2017 року складають: 772,59 - (772,59 х 18%) - (772,59 х 1,5%) = 621,93 грн.

2. В червні 2017 року на підприємстві продовжується простій, встановлений з 17.03.2017 року відповідно наказу № 384/Н від 15.03.2017 року, оплата за який проводилась згідно ст. 113 КЗпПУкраїни в розмірі 2/3 від посадового окладу працівника.

Згідно листа Міністерства соціальної політики України від 05.08.2016 року №11535/0/14-16/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік», норма тривалості робочого часу в червні 2017 р. складає 159 годин. Період находження робітника в простої з 04.06.2017 року по 20.06.2017 року складає 11 днів або 88 годин (згідно табеля обліку використання робочого часу за червень 2017 року).

Оплата простою (вид нарахування 340) з 04.06.2017 року по 20.06.2017 року розраховується як оклад (6331,00 грн.), поділений на норму часу у червні 2017 р. (159 годин), помножений на 2/3 тапомножений на кількість годин перебування у простої (88 годин): оклад : норма часу у червні 2017 року х 2 : 3 х кількість годин перебування в простої 6331,00 : 159 х 2 : 3 х 88 = 2336,08 грн.

З урахуванням належних утримань (18% податку та 1,5% військовий збір), заробітна плата за період з 04.06.2017 року по 20.06.2017 року складає: 2336,08 - (2336,08 х 18%) - (23,36,08 х 1,5%) = 2189,87 грн.

3. Статтями 83 КЗпПУкраїни, 24 Закону України «Про відпустки» передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Згідно наведеного нижче розрахунку, компенсації за невикористані дні відпустки та довідки розрахунку невикористаних днів відпустки, за які надається компенсація під час звільнення, сума компенсації за 68 днів невикористаних відпусток складає 17512,04 грн.

4. Вид нарахування 393 (матеріальна допомога системного характеру), щомісяця працівникам надавалася систематична матеріальна допомога на відшкодування військового збору 1,86% від нарахованої суми, яка розраховується як сума загальних нарахувань в червні 2017 року помножена на коефіцієнт 0,0186336:(772,59+2336,08+17512,04) х 1,86% = 384,24 грн.

5. Разом нараховано за червень 2017 року з обов'язковими утриманнями: 772,59+2336,08+17512,04+384,24= 21 004,95 грн.

Утримання в червні 2017 року :

Згідно п. 167.1. ст.167 Податкового кодексу України, ставка податку бази оподаткування щодо доходів, нарахованих у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, становить 18%.

Таким чином, податок з доходів фізичних осіб (вид утримання 883) розраховується як сума загальних нарахувань за червень 2017 р. помножена на 18%:21004,95 х 18%= 3780,89 грн.

Відповідно до підпункту 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, ставка військового збору становить 1,5% від загального місячного оподатковуваного доходу. Таким чином, військовий збір (вид утримання 950) розраховується як сума загальних нарахувань за червень 2017 р., помножена на 1,5%: 21004,95 х 1,5% = 315,07 грн.

Сума до виплати позивачу за червень 2017 року з урахуванням вже здійсненого утримання прибуткового податку з громадян й інших обов'язкових платежів, що належить стягненню з Відповідача, складає: 21004,95 - 3780,89 - 315,07 = 16 908,99 грн.

На виконання вказаного розрахунку вказує відповідно п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24 грудня 1999 року № 13, за яким, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

З огляду на викладене, заборгованість по заробітній платі позивача ОСОБА_1 за період з 15.03.2017 року по 20.06.2017 року, з урахуванням вже здійсненого утримання прибуткового податку з громадян й інших обов'язкових платежів, складає 7 736,07 грн. (березень 2017 року - 1 929,43 грн., квітень 2017 року- 3 461,12 грн., травень 2017 року - 155,65 грн., червень 2017 року - 2 189,87 грн.).

Доказів, що розмір заборгованості іншій або доказів, що заборгованість погашена, відповідач ПАТ «Українська залізниця» суду не надав.

Право людини на заробітну плату гарантоване Конституцією України, нормами КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», а позивач ОСОБА_1 знаходилася з Донецькою дирекцією залізничних перевезень регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в трудових відносинах до 20.06.2017 року, виконувала свої трудові обов'язки в повному обсязі, а також при звільненні не отримала усі належні їй платежі, майнові вимоги позивача щодо їх отримання відповідають критеріям правомірних очікувань в розумінні практики Європейського Суду.

Відповідач не виконав своїх зобов'язань, щодо виплати позивачу заробітної плати в розмірі 7 736,07 грн. за період з 15.03.2017 року по 20.06.2017 року, тому суд дійшов правильного висновку, що це є порушенням ст.1 Протоколу №1.

Заперечення відповідача ґрунтуються на твердженні про відсутність первинних документів, при цьому відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростували твердження та докази позивача.

Суд також дійшов правильного висновку, що посилання відповідача на неможливість вивезти з тимчасово непідконтрольної Україні території первинні документи є безпідставними. Обов'язок здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, інших виплат, належних працівникові, а так само вести бухгалтерський, податковий облік тощо, лежить на працедавцеві, а не на працівникові. За цих обставин втрата підприємством первинних документів не позбавляє його обов'язку здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, тим більше, що відповідачем не надано суду жодних доказів того, що він у будь-який спосіб намагався виправити цю ситуацію.

Крім того, суд правильно звертає увагу на ті обставини, що структурний підрозділ «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» здійснює господарську діяльність на підконтрольній Україні території, починаючі з квітня 2016 року, а позивача звільнено 20.06.2017 року.

Відповідач належними та допустимими доказами у відповідності зі ст. 76-81 ЦПК України, не спростував відомості, наведені у вказаних документах (довідках), наданих позивачем, та не надав доказів, що відомості, які відображені в них, є недостовірними,

Згідно ч. 2ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці, працівник має право на звернення до суду з позовом про стягнення належній йому зарплати без обмеження будь-яким строком.

З огляду на викладене, суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення заробітної платив розмірі 7 736,07 грн. за період з 15.03.2017 року по 20.06.2017 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при цьому, визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку. (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 27.03.2013 року у справі № 6-15цс13).

Таким чином, установивши під час розгляду справи про стягнення середнього заробітку у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі не проведення його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21.01.2015 року у справі № 6-195цс14).

Порядок здійснення відповідних розрахунків визначено в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

При цьому, відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати. Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Згідно п. 8 Порядку, середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Абзацом 6 пункту 2 Порядку передбачено, що час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Виходячи з того, що дата звільнення 20.06.2017 року, а останніми календарними місяцями перед звільненням були травень та квітень 2017 року, але у зв'язку з тим, що в травні 2017 року не було відпрацьованих днів (щорічна відпустка), а у квітні та березні 2017 року на підприємстві було встановлено простій, беруться для розрахунку попередні два календарні місяці - січень та лютий 2017 року.

Згідно розрахункам заробітної плати за січень 2017 року та за лютий 2017 року (копії розрахунків надані до матеріалів справи), заробітна плата складає: січень 2017 року - 6261,33 грн., лютий 2017 року - 5948,27 грн.

Згідно п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, у випадках підвищення посадових окладів на підприємстві, як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. Заробітна плата підвищувалася з 1 березня 2017 року на 25%. Таким чином, виплати за січень та лютий 2017 року коригуємо на коефіцієнт 1,25: січень 2017 року 6261,33 х 1,25 = 7 826,66 грн.; лютий 2017 року 5948,27 х 1,25 = 7 435,34 грн.

Кількість відпрацьованих днів (згідно розрахунків заробітної плати за відповідні місяці) у січні 2017 року - 20 днів, у лютому 2017 року - 19 днів.

Середньоденна заробітна платарозраховується шляхом діленнясуми заробітної плати за два попередні місяці на кількість відпрацьованих у цих місяцях днів: (7826,66+7435,34) : (20+19) = 15262,00 : 39 =391,33 грн.

Середньомісячна заробітна платарозраховується шляхом ділення суми заробітної плати за два попередні місяці на 2: (7826,66+7435,34) : 2 = 7 631,00 грн.

З урахуванням належних утримань (податок на доходи фізичних осіб 18% та військовий збір 1,5%), заробітна плата складає:середньоденна: 391,33 - (391,33 х 0,18) - (391,33 х 0,015) = 315,02 грн.;

середньомісячна: 7631,00 - (7631,00 х 0,18) - (7631,00 х 0,015) = 6 142,96 грн.

Період невиплати належних позивачу ОСОБА_1 виплат з 21.06.2017 року по день винесення рішення суду, тобто включно по 2.02.2018 року.

Згідно з додатків до листів Міністерства соціальної політики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік» та «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2018 рік», з урахуванням розрахункового періоду, кількість робочих днів: у червні 2017 року - 7; у липні 2017 року - 21; у серпні 2017 року - 22; у вересні 2017 року - 21; у жовтні 2017 року - 21; у листопаді 2017 року - 22; у грудні 2017 року - 21; у січні 2018 року -21; у лютому 2018 року -2; а разом 158 днів.

Станом на 2 лютого 2018 року кількість робочих днів складає 158 днів, отже, сума середньої заробітної плати за час затримки розрахункуз урахуванням вже здійсненого утримання прибуткового податку з громадян й інших обов'язкових платежів складає: 49773,16 грн. із розрахунку (158 х 315,02 = 49773,16).

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення суми середнього заробітку за період затримки розрахункує такими, що ґрунтуються за Законі, а тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідача матеріальної допомоги на оздоровлення згідно п. 3.19 Колективного договору - 2 548,23 грн.;оплати щорічної відпустки за період з 03.05.2017 року по 03.06.2017 року (31 день) - 6 426,66 грн.;компенсації за невикористані відпустки (68 днів) - 14 097,19 грн., слід зазначити наступне.

Частиною 1 ст. 83 КЗпП України встановлено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Право на своєчасне та повне одержання винагороди за працю гарантоване ст.43 Конституції України та ст. 115 Кодексу законів про працю України.

Статтею 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Структуру заробітної плати визначено статтею 2 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Додаткова заробітна плата, зокрема, це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством. Оплата простоїв не з вини працівника, оплата відпустки, а також суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних відпусток працівниками є складовими частинами заробітної плати (додаткова заробітна плата) та згідно ст. 12 Закону України «Про оплату праці» є мінімальними державними гарантіями. Сума оплати матеріальної допомоги на оздоровлення, яка передбачена колективним договором та має систематичний характер, також є складовою частиною заробітної плати (інші заохочувальні та компенсаційні виплати), згідно п. 2.3.3. Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України №5 від 13.01.2004 року.

Розрахунок оплати щорічної відпустки за період з 03.05.2017 року по 03.06.2017 року (31 день) полягає у наступному.

Згідно наказу №258/ДНД-в від 11.04.2017 року «Про надання відпустки», Позивачу була надана відпустка з 03.05.2017 року по 03.06.2017 року включно, що складає 31 календарний день.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки провадиться згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі - Порядок), виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю надання відпустки (п. 2 Порядку).

Розрахунок середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року за винятком святкових і неробочих днів, установлених законодавством. Одержаний результат (середньоденна заробітна плата) перемножується на кількість календарних днів відпустки.

Для розрахунку оплати відпустки беремо нарахування за попередні 12 місяців, починаючи з травня 2016 року по квітень 2017 року.

Згідно п. 10 Порядку, у випадках підвищення посадових окладів на підприємстві, як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Протягом розрахункового періоду заробітна плата підвищувалася двічі: з 1 серпня 2016 року на 25% та з 1 березня 2017 року на 25%. Таким чином, виплати коригуємо на коефіцієнт 1,5 до 1 серпня 2016 року та на коефіцієнт 1,25 з 01.08.2016 року по 01.03.2017 року.

травень 2016 р. 2917,10 х 1,5=4375,65 грн.

червень 2016 р. 0 0

липень 2016 р. 2942,03 х 1,5=4413,05 грн.

серпень 2016 р. (вид нарахувань 393 не враховується у розрахунку)

(6040,00-110,48) х 1,25=7411,90 грн.

вересень 2016 р. (види нарахувань 393, 381 не враховуються при розрахунку)

5933,38 х 1,25=7416,73 грн.

жовтень 2016 р. 6078,08 х 1,25=7597,60 грн.

листопад 2016 р. 6078,08 х 1,25=7597,60 грн.

грудень 2016 р. (види нарахувань 393, 385 не враховуються при розрахунку)

6146,80 х 1,25=7683,50 грн.

січень 2017 р. 6146,80 х 1,25=7683,50 грн.

лютий 2017 р. 5839,46 х 1,25=7299,33 грн.

березень 2017 р. (види нарахувань 393, 385, а також 340 - оплата за час простою,

згідно абзацу 6 п.2 Порядку не враховуються при розрахунку)

5214,27-1736,59-300-95,38 = 3082,30 грн.

квітень 2017 р. 0 (так як час простою вилучається із розрахункового періоду

згідно абзацу 6 п.2 Порядку)

Таким чином, сумарний заробіток за останні 12 місяців складає:

4375,65+4413,05+7411,90+7416,73+7597,60+7597,60+7683,50+7683,50+7299,33+3082,30= 64 268,80 грн.

Кількість днів у розрахунковому періоді, які враховуються для обчислення відпускних знаходимо як: кількість календарних днів у розрахунковому періоді (365 днів) мінус кількість святкових та неробочих днів (згідно листа Міністерства соціальної політики України від 20.07.2015 р. № 10846/0/14-15/13 «Про розрахунок норми робочого часу на 2016 рік» - 11 днів), мінус дні не відпрацьовані з поважних причин (відпустки без збереження заробітної плати, період простою - 92 дні):365 - 11 - 92 = 262 дні.

Середньоденна заробітна плата розрахункова знаходиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців (64 268,80 грн.) на відповідну кількість календарних днів року (262 дні) : 64268,80 : 262 = 245,30 грн/день.

Але, згідно п. 3.13 Колективного договору, середня заробітна плата для усіх видів нарахувань визначається установленим порядком, але її розмір не може бути нижче останнього посадового окладу з урахуванням постійних доплат та надбавок.

Знаходимо середньоденну заробітну плату виходячи з посадового окладу (6331,00 грн.) з постійними надбавками (вислуга років 20% згідно наказу № 1/ДНД від 03.01.2017 року «Про зміну розміру надбавки за вислугу років з 01.01.2017 року працівникам СП «Донецька дирекція залізничних перевезень» складає 6331,00 х 20% = 1266,20 грн.

Разом оклад плюс вислуга 20% становлять: 6331,00 + 1266,2 = 7597,20 грн.

Середня кількість днів за розрахунковий період (один місяць) розраховується як кількість календарних днів року (365 днів) без врахування святкових днів (11 днів) поділена на 12 місяців: (365 -11) : 12 = 29,5 днів.

Середньоденна заробітна плата, виходячи з місячного окладу, розраховується як сума посадового окладу з постійними надбавками, поділена на середню кількість днів у місяці: 7597,20 : 29,5 = 257,53 грн/день.

Так як середньоденна заробітна плата із розрахунку місячного окладу з постійними надбавками та доплатами більш розрахункової середньоденної заробітної плати (257,53 грн. > 245,30 грн.), то згідно п. 3.13 Колективного договору, оплату здійснюємо по більшій середньоденній.

За період з 03.05.2017 року по 31.05.2017 року було надано 28 днів відпустки, оплата за які складає: 257,53 грн. х 28 дн. = 7 210,84 грн.

За період з 01.06.2017 року по 03.06.2017 року було надано 3 дні відпустки, оплата за які складає: 257,53 грн. х 3 дн. = 772,59 грн.

Разом оплата відпустки без урахування обов'язкових утримань за період з 03.05.2017 року по 03.06.2017 року (31 календарний день) складає: 31 х 257,53 = 7983,43 грн.

З урахуванням утримань (18% податку та 1,5% військовий збір) оплата відпустки позивача ОСОБА_1 за період з 03.05.2017 року по 03.06.2017 року складає 6426,66 грн., із розрахунку (7983,43-(7983,43 х 18%)-(7983,43 х 1,5%) = 6426,66).

Розрахунок компенсації за невикористані дні відпустки полягає у наступному.

20.06.2017 року позивача ОСОБА_1 було звільнено згідно наказу №2084/ДН-ос від 20.06.2017 року «Про припинення трудового контракту». Згідно довідки-розрахунку (додана до позовної заяви) кількість невикористаних днів відпустки складає 68 днів.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати днів невикористаної відпустки провадиться згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 року № 100 (далі - Порядок), виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю звільнення (п. 2 Порядку) .

Так як дата звільнення 20.06.2017 року, для періоду розрахунку беремо передуючі місяцю звільнення 12 календарних місяців: червень 2016 року - травень 2017 року.

Розрахунок середньої заробітної плати для оплати невикористаної відпустки провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед звільненням 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року за винятком святкових і неробочих днів, установлених законодавством. Одержаний результат (середньоденна заробітна плата) помножується на кількість днів невикористаної відпустки.

Згідно п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ №100 від 08.02.1995 р. (далі - Порядок), у випадках підвищення посадових окладів на підприємстві, як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Протягом розрахункового періоду заробітна плата підвищувалася двічі: з 1 серпня 2016 року на 25% та з 1 березня 2017 року на 25%. Таким чином, виплати коригуємо на коефіцієнт 1,5 до 1 серпня 2016 року та на коефіцієнт 1,25 з 01.08.2016 року по 01.03.2017 року.

Сумарний заробіток за 12 календарних місяців, що передують звільненню:

червень 2016 р. 0 0

липень 2016 р. 2942,03 х 1,5=4413,05 грн.

серпень 2016 р. (вид нарахувань 393 не враховується у розрахунку)

(6040,00-110,48) х 1,25=7411,90 грн.

вересень 2016 р. (види нарахувань 393, 381 не враховуються при розрахунку)

5933,38 х 1,25=7416,73 грн.

жовтень 2016 р. 6078,08 х 1,25=7597,60 грн.

листопад 2016 р. 6078,08 х 1,25=7597,60 грн.

грудень 2016 р. (види нарахувань 393, 385 не враховуються при розрахунку)

6146,80 х 1,25=7683,50 грн.

січень 2017 р. 6146,80 х 1,25=7683,50 грн.

лютий 2017 р. 5839,46 х 1,25=7299,33 грн.

березень 2017 р. (види нарахувань 393, 385, а також 340 - оплата за час простою,

згідно абзацу 6 п.2 Порядку не враховуються при розрахунку)

5214,27-1736,59-300-95,38 = 3082,30 грн.

квітень 2017 р. 0 (так як час простою вилучається із розрахункового періоду

згідно абзацу 6 п.2 Порядку)

травень 2017 р. (види нарахувань 394, 393 не враховуються при розрахунку)

7210,84 грн.

Таким чином, загальний заробіток за 12 календарних місяців, що передують звільненню (з червня 2016 року по травень 2017 року) складає: 4413,05+7411,90+7416,73+7597,60+7597,60+7683,50+7683,50+7299,33+3082,30+7210,84 = 67 396,25 грн.

Кількість днів у розрахунковому періоді, які враховуються для обчислення оплати невикористаної відпустки, знаходимо як: кількість календарних днів у розрахунковому періоді (365 днів) мінус кількість святкових та неробочих днів (згідно листів Міністерства соціальної політики України від 20.07.2015 р. № 10846/0/14-15/13 та від 05.08.2016 р. № 11535/0/14-16/13 - 11 днів), мінус дні не відпрацьовані з поважних причин (відпустки без збереження заробітної плати, період простою - 84 дні): 365 - 11 - 84 = 270 дні.

Середньоденна заробітна плата розрахункова знаходиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед звільненням 12 місяців (67 396,25 грн.) на відповідну кількість календарних днів року (270 дні) : 67396,25 : 270 = 249,62 грн.

Але, згідно п. 3.13 Колективного договору, середня заробітна плата для усіх видів нарахувань визначається установленим порядком, але її розмір не може бути нижче останнього посадового окладу з урахуванням постійних доплат та надбавок.

Знаходимо середньоденну заробітну плату виходячи з посадового окладу (6331,00 грн.) з постійними надбавками (вислуга років 20% згідно наказу № 1/ДНД від 03.01.2017 року «Про зміну розміру надбавки за вислугу років з 01.01.2017 року працівникам СП «Донецька дирекція залізничних перевезень» складає 6331,00 х 20% = 1266,20 грн.):

Разом оклад плюс вислуга 20% становлять: 6331,00 + 1266,2 = 7597,20 грн.

Середня кількість днів за розрахунковий період (один місяць) розраховується як кількість календарних днів року (365 днів) без врахування святкових днів (11 днів) поділена на 12 місяців: (365 -11) : 12 = 29,5 днів.

Середньоденна заробітна плата виходячи з місячного окладу розраховується як сума посадового окладу з постійними надбавками поділена на середню кількість днів у місяці: 7597,20 : 29,5 = 257,53 грн/день.

Так як середньоденна заробітна плата із розрахунку місячного окладу з постійними надбавками та доплатами більш розрахункової середньоденної заробітної плати (257,53 грн. > 249,62 грн.), то оплату здійснюємо по більшій середньоденній.

Таким чином, сума компенсації за невикористані дні відпустки при звільненні розраховується як кількість невикористаних днів відпустки (68 днів) помножена на середньоденну заробітну плату складає 17 512,04 грн., із розрахунку (68 х 257,53 = 17 512,04)

З урахуванням утримань (18% податку та 1,5% військовий збір) сума компенсації за невикористані дні відпустки складає 14 097,19 грн., із розрахунку (17512,04 - (17512,04 х 0,18) - (17512,04 х 0,015) = 14 097,19)

Як вже було зазначено до нарахувань у травні 2017 року увійшла матеріальна допомога на оздоровлення, згідно п. 3.19 Колективного договору.

Згідно виду нарахування 394 (виплати по Колективному договору) згідно п. 3.19 Колективного договору при кожному наданні залізничникам щорічної відпустки, незалежно від терміну його надання виплачується матеріальна допомога на оздоровленняв розмірі 50% посадового окладу, таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення розраховується шляхом ділення окладу на 2: 6331,00 : 2 = 3 165,50 грн.

З урахуванням належних утримань (18% податку та 1,5% військовий збір) матеріальна допомога на оздоровлення складає: 3165,50 - (3165,50 х 18%) - (3165,50 х 1,5%) = 2548,23 грн.

Стягнення з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення згідно п. 3.19 Колективного договору - 2 548,23 грн.;оплати щорічної відпустки за період з 03.05.2017 року по 03.06.2017 року (31 день) - 6 426,66 грн.;компенсації за невикористані відпустки (68 днів) - 14 097,19 грн. обумовлене наведеними вимогами діючого законодавства, приведеним розрахунком, не спростоване відповідачем, тому суд дійшов правильнон висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині також підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» необхідно залишити без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 лютого 2018 року залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 16 квітня 2018 року.

Судді