Постанова № 7337703, 18.12.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 5020-4/585-7/168-12/206-7/336

ПОСТАНОВА

і м е н е м У к р а ї н и

"18" грудня 2009 р. 14:00                                                                      м. Севастополь

За адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „АН-Капітал”, м. Севастополь,

до відповідача –Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя, м. Севастополь,

за участю Прокуратури міста Севастополя, м. Севастополь,

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення –рішення,

Суддя С. М. Альошина

при секретарі Д.В. Перебенді

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Вохмянін А.М. –представник по довіреності № 2 від 21.01.2009 (к/копія довіреності у справі)

Від відповідача –Гармаш О.М. –начальник відділу контролю за фінансовими установами і операціями у сфері ЗЕД ДПА у місті Севастополі, довіреність № 2718/9/10-050 від 14.10.2008, Нікольська К.Б. –головний державний податковий інспектор відділу представництва інтересів у судах та організації позовної роботи юридичного управління ДПА у м. Севастополі, довіреність № 1257/9/10-041 від 16.04.2009 (к/копії довіреностей у справі)

Від прокурора –не з’явився

Сутьспору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „АН-Капітал”, м. Севастополь, звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя, м. Севастополь, про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення від 31.10.2007 № 0000182200/1.

08.02.2008 прокуратура міста Севастополя повідомила суд про вступ прокурора в процес на стороні Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя, м. Севастополь.

Представники позивача у засіданні суду, яке відбулось 14.01.2009, надали суду заяву про зміну позовних вимог на підставі ст. 137 КАС України, в якій позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 31.10.2007 № 0000182200/1 на суму податкового зобов’язання по податку на прибуток у сумі 1087589,94 грн., у тому числі 735950,78 грн. основного платежу і 351639,16 грн. штрафних (фінансових) санкцій, яку було прийнято судом.

Представник позивача у судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні зі зміненими позовними вимогами не погодились, зокрема, з мотивів, викладених у запереченні № 42/9/10-041 від 14.01.2009 р. проти адміністративного позову, і просили у їх задоволенні відмовити.

Прокуратура міста Севастополя явку свого представника у судове засідання не забезпечила.

Згідно зі ст. 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, дійсним Кодексом і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, що діє на час здійснення окремої процесуальної дії, розгляду та вирішення справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши представлені сторонами докази, суд -

В С Т А Н О В И В :

Розпорядженням Нахімовської районної державної адміністрації у місті Севастополі від 01.03.2005 Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „АН-Капітал”, м. Севастополь, зареєстроване як юридична особа, про що видане відповідне Свідоцтво.

У період з 16.07.2007 по 03.08.2007 працівниками податкової служби була проведена виїзна планова перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „АН-Капітал” за період з 03.03.2005 по 31.03.2007.

У ході перевірки було встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „АН-Капітал”, м. Севастополь, зокрема, вимог:

-          п.п. 1.22.1. п. 1.22. ст. 1, п.п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 в частині невключення позивачем до складу валових доходів сум процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишилась неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги, що призвело до заниження податку на прибуток за 2006 рік в розмірі 17 429,41 грн., за 1 квартал 2007 року в розмірі 6 110,57 грн.

-          п.п. 7.6.4. п. 7.6. ст. 7, п.п. 11.3.1. п. 11.3. ст. 11 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 (із змінами та доповненнями) в частині заниження позивачем доходів звітного періоду від операцій з акціями та іншими корпоративними правами, що повинні відображатись в податковому обліку за датою, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, та завищення доходів звітного періоду від операцій з акціями та іншими корпоративними правами, що призвело до заниження податку на прибуток за 2005 рік у розмірі 48 009,63 грн. та завищення доходів звітного періоду від операцій з акціями та іншими корпоративними правами за 2006 рік у розмірі 47 976,14 грн.

- п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5., п.п. 7.6.3. п. 7.6. ст. 7, п.п. 11.2.1. п. 11.2. ст. 11 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 (із змінами та доповненнями) в частині завищення позивачем витрат звітного періоду від операцій з акціями та іншими корпоративними правами, що призвело до заниження податку на прибуток за 2006 рік у розмірі 197 240,28 грн., за 1 квартал 2007 року в розмірі 26 969,50 грн.

- п. 5.1., п.п. 5.5.1. п. 5.5. ст. 5 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 (із змінами та доповненнями) в частині віднесення позивачем до складу валових витрат, пов'язаних з виплатою процентів за кредитами протягом звітного періоду, у зв’язку з використанням кредитних коштів за цілями, не пов’язаними з веденням господарської діяльності, що призвело до заниження податку на прибуток за 2005 рік в розмірі 48 599,98 грн., за 2006 рік у розмірі 369 791,22 грн., за 1 квартал 2007 року у розмірі 17 542,82 грн.

За результатами вказаної перевірки податковим органом був складений відповідний акт №1283/10/22-209/33365526 від 10.08.2007.

На підставі цього акту Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі м. Севастополя було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000182200/0 від 22.08.2007 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання за платежем –податок на прибуток –у сумі 1087589,94 грн., у тому числі 735950,78 грн. за основним платежем та 351639,16 грн. по штрафних (фінансових) санкціях.

За результатами адміністративного оскарження позивачем результатів перевірки вищевказане податкове повідомлення-рішення № 0000182200/0 від 22.08.2007 було залишене без змін, та було винесене податкове повідомлення-рішення від 31.10.2007 № 0000182200/1.

Суд дійшов висновку, що змінені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Перевіряючими встановлено, що ТОВ “КУА “АН-Капітал” не включено до складу валового доходу суму процентів в розмірі 94 159,92 грн., умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишалась неповернутою на кінець звітного періоду, і в результаті чого у порушення вимог п.п. 1.22.1. п. 1.22. ст.1, п.п. 4.1.6. п. 4.1 ст. 4 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994, занижений податок на прибуток за 2006 рік та за 1 квартал 2007 року.

Між ТОВ «Югтранс-Україна»(у подальшому змінено назву на ТОВ “КУА “АН-Капітал”), яке виступає як Повірений, укладено договір доручення з ТОВ “Велазо-Україна” (Довіритель) від 21.09.2006, згідно з яким Повірений зобов'язувався придбати від імені та за рахунок Довірителя залізничні вагоні та передати їх Довірителю. Станом на 22.09.2006 вхідний залишок грошових коштів на рахунку позивача в ВАТ “АБ “Морський” складав 242,92 грн.

22.09.2006, на виконання договору доручення від 21.09.2006 на поточний рахунок ТОВ “КУА “АН-Капітал” надійшли кошти від ТОВ "Велазо-Україна" відповідно до меморіального ордеру № 55 від 22.09.2006 в сумі 3 140 000,00 грн. Зі свого поточного рахунку № 2600910945 ТОВ “КУА “АН-Капітал” відповідно до платіжного доручення № 198 від 22.09.2009 сплатило 3 100 000,00 грн. на рахунок ВАТ “АБ “Морський” у погашення кредиту за кредитним договором № 210405 від 27.04.05, у відповідності з платіжним дорученням № 199 від 22.09.2009 сплатило 38 983,56 грн. на рахунок ВАТ “АБ “Морський” в оплату відсотків за користування кредитом.

Станом на 22.09.2006 вихідний залишок грошових коштів на рахунку позивача в ВАТ “АБ “Морський” складав 1 259,36 грн.

Часткове повернення отриманих коштів за договором доручення від 21.09.2006 здійснено ТОВ “КУА “АН-Капітал” 22.12.2006 відповідно до платіжного доручення № 23 в сумі 1 973 800,00 грн. Залишок неповернутих коштів за договором доручення від 21.09.2006 станом на 22.09.2006 складав –3 140 000,00 грн., станом на 23.12.2006 –1 166 200,00 грн.

На думку відповідача, використання коштів довірителя на власні господарські та фінансові потреби повіреного не передбачено чинним законодавством, а тому залучення коштів ТОВ “Велазо-Україна” за договором доручення від 21.09.2006 слід обліковувати у податковому обліку згідно з вимогами п.п. 1.22.1. п. 1.22. ст. 1, п.п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, тобто як поворотну фінансову допомогу.

Судом також встановлено, що згідно з договором № К76 від 31.10.2005 ТОВ “КУА “АН-Капітал”, від імені якого на підставі договору доручення від 28.10.2005 № К76 діяв ВАТ “АБ “Морський”, сплатило ТОВ “Севастопольський депозитарій” за цінні папери —прості імені акції ВАТ “Укртермотранссервіс” (код за ЄДРПО України 32592877) на загальну суму 1 100 000,00 грн. у кількості 225 797 шт.

31.10.2005 кошти у сумі 1 100 000,00 грн. відповідно платіжному дорученню № 153 були перераховані на поточний рахунок ТОВ “Севастопольський депозитарій”.

У окремому податковому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами ТОВ “КУА “АН-Капітал” сума у розмірі 1 100 000,00 грн. включена до складу витрат від операцій з акціями та іншими корпоративними правами за жовтень 2005 року.

28.11.2005 розпорядженням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 39-КИ-С реєстрація акцій ВАТ “Укртермотранссервіс” (код за ЄДРПО України 32592877) скасована.

12.08.2005 здійснена державна реєстрація припинення юридичної особи, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.11.2009 № 4344956.

09.04.2007 між сторонами договору купівлі-продажу № Д76 від 31.10.2005 укладена додаткова угода, відповідно до якої позивачу замість скасованих акцій ВАТ “Укртермотранссервіс” у рахунок заборгованості ТОВ “Севастопольський депозитарій” були передані акції ВАТ „Холдингова компанія „Укренергопром” (код за ЄДРПО України 32956972).

Згідно з актом виконаних робіт від 30.05.2007 ТОВ “КУА “АН-Капітал” прийняло від ТОВ “Севастопольський депозитарій” 4 400 000 шт. простих іменних акцій ВАТ „ Холдингова компанія „Укренергопром” (код за ЄДРПО України 32956972) на суму 1 100 000,00 грн.

29.12.2005 між позивачем (покупцем), від імені якого на підставі договору доручення від 22.12.2005 № К101 діяв ВАТ “АБ “Морський”, та ЗАТ «Брок-Експеримент»(продавцем) був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів, згідно з яким продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити цінні папери ВАТ “Укренергомережі” (код за ЄДРПО України 32911067) на загальну суму 59 358,08 грн.

Зазначені витрати були здійснені позивачем в першому півріччі 2006 року відповідно до інформації про рух акцій по власниках цінних паперів - клієнтам учасника депозитарної системи - ТОВ “Фінансово-розрахункова група”.

11.05.2006 - проведена державна реєстрація припинення юридичної особи вказаного товариства, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.11.2009 за № 4344975.

Реєстрація випуску зазначених акцій ВАТ “Укренергомережі” (код за ЄДРПО України 32911067) скасована у відповідності з розпорядженням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 04.07.2006 № 29-КУ-С.

Відповідач вважає, що у разі здійснення суб'єктами господарювання операцій з акціями емітованими підприємствами, діяльність яких припинено, або щодо яких судом визнано недійсними записи про проведення державної реєстрації, установчі документи та свідоцтва про державну реєстрацію з моменту їх видачі і визнано недійсними реєстрації випуску акцій та свідоцтв про реєстрацію випуску акцій з моменту їх видачі, такі акції не можуть бути об'єктами цивільних прав та не відповідають визначенню поняття «цінні папери», встановленому чинним законодавством, у зв’язку з чим суми, сплачені за таки акції, не можуть бути враховані у витратах окремого податкового обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами на підставі п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5., п.п. 7.6.3. п. 7.6 ст.7, п.п. 11.2.1. п. 11.2 ст. 11 Закону України№ 334/94-ВР від 28.12.1994 (із змінами та доповненнями).

З вищевказаного акту перевірки від 10.08.2007 також вбачається, що позивачем, у порушення вимог п. 5.1., п.п. 5.5.1. п. 5.5. ст. 5 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 (із змінами та доповненнями) до складу валових витрат, включені витрати по оплаті процентів за кредитами, що призвело до заниження податку на прибуток за 2005 рік в розмірі 48 599,98 грн., за 2006 рік - у розмірі 369 791,22 грн., за 1 квартал 2007 року - у розмірі 17 542,85 грн.

28.04.2005 між позивачем та ВАТ “АБ “Морський” кредитний договір № 210405.

Відповідно п. 1.1. цього договору Банк надає Позичальникові кредит для ведення фінансової, господарської та іншої статутної діяльності у сумі 8 000 000,00 грн. на строк з 28.04.2005 по 24.04.2006, зі сплатою відсотків за користування кредитом за ставкою 24% річних.

28.04.2005 згідно з меморіальним ордером № 3 на поточний рахунок позивача № 2600910945 надійшли запозичені кошти у сумі 2 000 000,00 грн. Вхідний залишок на поточному рахунку станом на 28.04.2005 складав 24 571,14 грн.

29.04.2005 кошти у сумі 2 000 000,00 грн. були перераховані ДП “Тис-Крим” за організацію перевезення вантажів згідно з договором № 1-ЮУ від 28.04.2005.

У зв'язку неможливістю виконання договору № 1-ЮУ від 28.04.2005 з боку ДП “Тис-Крим” виконано повернення грошових коштів, отриманих за вказаним договором, відповідно до меморіального ордеру № 347 від 31.05.2005 в сумі 41 000,00 грн., відповідно до меморіального ордеру № 514 від 20.07.2005 в сумі 1 454 265,00грн., відповідно до меморіального ордеру № 519 від 22.07.2005 в сумі 504 735,00 грн.

19.07.2005 між позивачем (повіреним) та ТОВ “Велазо-Україна” (довірителем) укладений договір доручення, відповідно до п. 1 якого повірений зобов'язувався здійснити від імені та за рахунок Довірителя придбання заборгованості ЗАТ «Лоція»перед АБ «Морський», на підставі додаткової угоди від 23.08.2005 до договору доручення від 19.07.2005 змінено предмет договору, на повіреного покладений обов'язок здійснити від імені та за рахунок Довірителя пошук та придбання нежитлового приміщення під офіс за 1 959 000,00 грн.

22.08.2005 між позивачем (позичальником) та АКБ “Порто-франко” (банком) укладений кредитний договір № 1010/1-05.

Згідно з п. 1.1 зазначеного договору передбачена виплата процентів за користування кредитом, виходячи зі ставки 16,5% річних.

22.08.2005 згідно з меморіальним ордером № 1301 на розрахунковий рахунок позивача надійшли кредитні кошти за зазначеним договором в сумі 4 725 500,00 грн.

Позивач (довіритель) та ТОВ “Велазо-Україна” (повірений) уклали договір доручення від 30.08.2005 № 1 на придбання залізничної платформи.

30.08.2005 позивачем було перераховано на адресу ТОВ “Велазо-Україна” відповідно до платіжного доручення № 108 суму в розмірі 4 630 070,00 грн., а 16.09.2005 за платіжним дорученням № 120 - суму в розмірі 71 000,00грн.

Відповідач посилається на те, що факт перерахування коштів не свідчить про те, що поставка товару (робіт, послуг) відбулась, а тому відсутні докази зв'язку таких витрат з господарською діяльністю підприємства.

Також судом встановлено, що ТОВ “КУА “АН-Капітал” перерахувало на адресу ТОВ «Велазо-Україна»за платіжним дорученням від 12.07.2006 № 155 грошові кошти в сумі 5 000,00 грн. за оплату акцій ВАТ «Завод «Львовсельмаш»згідно з договором № К19/2 от 11.07.2006.

Під час проведення перевірки договір № К19/2 від 11.07.2006 не був наданий, про що ДПА у м. Севастополі складений акт від 03.08.2007, проте він був наданий відповідачу підчас адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 р. валові витрати виробництва та обігу (далі –валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 1.22.2. п. 1.22. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 р. (із змінами) поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Суть зобов'язальних відносин за договором позики полягає у тому, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (у розумінні ст. 1046 Цивільного кодексу України).

У розумінні Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 поворотна фінансова допомога має наступні додаткові ознаки: вона надається платнику податків на підставі договору, який передбачає передання платнику податку коштів у користування; не передбачається нарахування відсотків або інших видів компенсації як плати за користування такими коштами; кошти передаються на визначений договором строк.

Таку ж позицію поділяє і ДПА України в Узагальнюючому податковому роз'ясненні щодо застосування підпункту 4.1.6. пункту 4.1. ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” стосовно відображення в податковому обліку операцій з одержання та повернення сум поворотної фінансової допомоги (позики), затвердженому наказом ДПА України № 26 від 24.01.2003.

Як вбачається зі змісту договору доручення від 21.09.2006, укладеного між позивачем і ТОВ “Велазо-Україна”, його предметом є доручення про придбання від імені та за рахунок довірителя залізничних вагонів, а не передання позивачу у користування на визначений строк суми коштів без нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Істотними умовами договору поворотної фінансової допомоги є чітко визначена сума такої допомоги (сума позики) та чітко визначений строк її повернення.

Таким чином, договір доручення від 21.09.2006 не є договором поворотної фінансової допомоги (позики), у зв’язку з чим безпідставним є включення відповідачем до складу валових доходів сум процентів у розмірі облікової ставки Національного банку України, умовно нарахованих на суми, залучені ТОВ “КУА “АН-Капітал” за договором доручення від 21.09.2006, які залишались неповерненими на кінець звітного періоду.

Також, суд вважає неправомірним застосування відповідачем до спірних правовідносин норм п.п. 1.22.1. п. 1.22. ст. 1 і п.п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 (із змінами).

Суд також не приймає доводи податкового органу щодо фактичного користування грошовими коштами, отриманими позивачем за договором доручення від 21.09.2006 з огляду на наступне.

Оподаткування податком на прибуток коштів, залучених за договорами доручення, регулюється абз. 4 пп. 7.9.1. п. 7.9. ст.7 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 (із змінами), відповідно до якого не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з: залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту.

При цьому валовий доход повіреного збільшується на суму винагороди, на яку він має право у разі виконання договору доручення, адже відповідно до пп. 4.1.1. Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 (із змінами) до складу валових доходів включаються, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг).

Такими доходами є, зокрема, сума винагороди, яку отримує повірений за виконання договору доручення.

Згідно зі ст. 66 Господарського кодексу України майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Пунктом 34 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 2 “Баланс”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87, передбачено, що у статті "Грошові кошти та їх еквіваленти" відображаються кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року, починаючи з дати балансу або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, слід виключати зі складу оборотних активів та відображати як необоротні активи.

При цьому, законодавством України не передбачено обов'язку платника податків виключати кошти за договорами доручення зі складу оборотних активів і обліковувати їх як необоротні активи.

Статтею 1008 Цивільного кодексу України передбачена можливість припинення договору доручення на будь-якої стадії його виконання.

Суд вважає, що посилання відповідача на відсутність повного виконання договору доручення від 21.09.2006 не є підставою для нарахування і включення до складу валових доходів сум процентів, умовно нарахованих на суми, що отримані ТОВ “КУА “АН-Капітал” за договором доручення від 21.09.2006, оскільки таки наслідки припинення договору доручення не передбачені податковим законодавством України.

Висновки перевіряючих в акті перевірки щодо порушення позивачем вимог п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5., п.п. 7.6.3. п. 7.6. ст. 7, п.п. 11.2.1. п. 11.2. ст. 11 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 при оподаткуванні операцій з цінними паперами - акціями ВАТ „Укртермотранссервіс” (код за ЄДРПО України 32592877) та ВАТ “Укренергомережі” (код ЄДРПО України 32911067) - не знайшли підтвердження підчас розгляду справи.

Згідно з пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 (із змінами) платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Пунктом 1.4 ст.1 вказаного Закону визначено, що цінний папір - документ, що засвічує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам установленим законодавством про цінні папери.

Законодавством про цінні папери, зокрема Законом України “Про цінні папери та фондовий ринок” від 23.02.2006 № 3480-ІV (із змінами та доповненнями) передбачено, що:

цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника та передбачають виникнення зобов'язань, згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам;

акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Відповідно до ст. 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно з ч. 1 ст. 178 Цивільного кодексу України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з договором купівлі-продажу № К76 від 31.10.2005 позивач сплатив ТОВ “Севастопольський депозитарій” за прості імені акції ВАТ “Укртермотранссервіс” (код за ЄДРПО України 32592877) у кількості 225 797 шт. загальну суму –1 100 000,00 грн.

Однак, фактично, акції ВАТ “Укртермотранссервіс” на особистий рахунок позивача у цінних паперах від ТОВ “Севастопольський депозитарій” не надійшли у зв'язку з державною реєстрацією припинення юридичної особи ВАТ “Укртермотранссервіс” з 12.08.2005 та їх скасуванням 28.11.2005 розпорядженням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 39-КИ-С.

Таким чином, ТОВ “Севастопольський депозитарій” станом на жовтень 2005 року та на кінець 2005 року мав заборгованість перед позивачем у сумі 1 100 000,00 грн.

У пп. 7.6.3. п.7.6. ст.7 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 зазначено, що під терміном “витрати” слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Необґрунтованими є доводи відповідача щодо того, що у позивача були відсутні правові підстави для відображення у складі витрат Декларації з податку на прибуток підприємств за 2005 рік, яка була подана 04.02.2006, витрат на придбання акцій ВАТ «Укртермотранссервіс»за жовтень 2005 року, оскільки позивачем у відповідності з пп. 7.6.3. п. 7.6. ст. 7 Закону № 334/94-ВР від 28.12.1994 до складу витрат окремого податкового обліку включена сума заборгованості ТОВ “Севастопольський депозитарій” у розмірі 1 100 000,00 грн.

Існування заборгованості ТОВ “Севастопольський депозитарій” у розмірі 1 100 000,00 грн. за жовтень 2005 року та на кінець 2005 року не заперечується відповідачем і підтверджується висновком експерта ТОВ “Науково-дослідницька лабораторія судової експертизи” № 26 від 01.08.2009.

З огляду на вищевказані норми закону, суд вважає обґрунтованим включення до складу витрат окремого податкового обліку фінансових результатів операцій позивача з цінними паперами суми заборгованості ТОВ “Севастопольський депозитарій” у розмірі 1 100 000,00 грн. за жовтень 2005 року.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.

Статтею 653 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

На підставі п. 4 “Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 “Дебіторська заборгованість”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 р. № 237, безнадійною дебіторською заборгованістю визнається поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що додаткова угода до договору купівлі-продажу № К76 від 31.10.2005, укладена між позивачем і ТОВ “Севастопольський депозитарій” 09.04.2007, та не увійшла у перевіряємий період, у зв’язку з чим не має бути взята судом до уваги.

Існування заборгованості ТОВ “Севастопольський депозитарій” у розмірі 1 100 000,00 грн. перед позивачем протягом 2006 р. і 1 кварталу 2007 р. навіть за акції, реєстрація яких скасована, не є порушенням вимог податкового законодавства, зокрема, п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5., п.п. 7.6.3. п. 7.6. ст. 7, п.п. 11.2.1. п. 11.2. ст. 11 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994, оскільки на момент перевірки податковим органом та прийняття оскаржуваного рішення, строк позовної давності щодо заборгованості ТОВ “Севастопольський депозитарій” не сплинув і така заборгованість не є безнадійною, що також підтверджується наступним укладенням додаткової угоди від 09.04.2007.

Суд вважає безпідставними доводи податкового органу про нікчемність договору купівлі-продажу № К76, укладеного 31.10.2005 між позивачем і ТОВ “Севастопольський депозитарій”, договору № К160 купівлі-продажу цінних паперів, укладеного 29.12.2005 між позивачем і ЗАТ “Брок-Експеримент”.

Юридичним наслідком скасування державної реєстрації ВАТ „Укртермотранссервіс” (код за ЄДРПО України 32592877) і ВАТ “Укренергомережі” (код ЄДРПО України 32911067) є здійснення ліквідаційної процедури, підчас якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів тощо. Один лише факт скасування державної реєстрації підприємства не тягнув за собою недійсності всіх угод, у тому числі, угод з власниками акцій, діяльність яких не припинена.

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується відповідачем, договір купівлі-продажу № К76 укладений між позивачем і ТОВ “Севастопольський депозитарій” 31.10.2005. При цьому скасування акцій ВАТ “Укртермотранссервіс” відбулось 28.11.2005, тобто пізніше ніж укладена угода, а тому відсутні підстави вважати її нікчемною.

Відповідач не заперечує того, що позивач взагалі не укладав ніяких договорів з ВАТ “Укртермотранссервіс”. Договір купівлі-продажу № К76 від 31.10.2005 укладено між позивачем і ТОВ “Севастопольський депозитарій”, який був власником цінних паперів —акцій ВАТ “Укртермотранссервіс”.

Також, до спірних правовідносін, що пов’язані з випуском та обігом цінних паперів, слід застосовувати норми Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок” та Закону України „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, а також Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998 № 222 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.07.2005 № 398).

Зокрема, розділом ІІ вказаного Порядку визначений порядок скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій у зв'язку з припиненням діяльності акціонерного товариства шляхом його ліквідації, який включає певну послідовність дій, починаючи з зупинення обігу акцій.

Пунктом 1.2 Порядку встановлено, що уповноважена особа реєструвального органу видає розпорядження про зупинення обігу акцій протягом п'ятнадцяти робочих днів з дати надходження до реєструвального органу документів, зазначених у підпункті 1.1 пункту 1 цього розділу.

У відповідності з пунктами 1.3-1.6 Порядку реєструвальний орган протягом трьох робочих днів з дати видання розпорядження про зупинення обігу акцій направляє його емітенту та реєстроутримувачу (при документарній формі випуску акцій) або депозитарію (при бездокументарній формі випуску акцій), який обслуговує акції цього емітента.

Реєструвальний орган забезпечує опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному зі своїх офіційних друкованих видань протягом п'ятнадцяти календарних днів з дати видання розпорядження про зупинення обігу акцій.

Починаючи з дати опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу, забороняється здійснення цивільно-правових договорів з акціями, обіг яких зупинено.

Дата опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу є датою закриття реєстру (при документарній формі випуску акцій) або датою, на яку складається зведений обліковий реєстр і здійснюється операція обмеження в обігу акцій (при бездокументарній формі випуску акцій).

Таким чином, здійснення цивільно-правових договорів з акціями забороняється, саме, з часу опублікування інформації про зупинення обігу акцій.

У наданих 14.12.2009 доповненнях до заперечень проти адміністративного позову, податковий орган зазначив, що зупинення обігу акцій ВАТ „Укртермотранссервіс” і ВАТ “Укренергомережі” до скасування реєстрації їх випусків не відбулось.

Факт існування вищевказаних акцій на фондовому ринку України підтверджується поясненнями спеціаліста територіального відділення у м. Севастополі Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, який був залучений до участі у справі в якості спеціаліста.

Також вказаний спеціаліст пояснив, що свідоцтво про реєстрацію акцій ВАТ “Холдингова компанія “Укренергопром” видавалось у 2005 році, а скасування реєстрації таких акцій відбулось розпорядженням відповідного територіального відділення у м. Донецьку № 212-ДО-С від 17.12.2007, а тому посилання відповідача на відсутність відомостей про реєстрацію вищевказаних акції у територіального управління ДКЦПФР міста Києва не приймаються судом до уваги.

Існування акцій ВАТ “Холдингова компанія “Укренергопром” на фондовому ринку України до 17.12.2007 також підтверджується інформацією про емітента, розміщеною на офіційному сайті Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Таким чином укладення 09.04.2007 додаткової угоди до договору купівлі-продажу № К76 від 31.10.2005 між позивачем і ТОВ “Севастопольський депозитарій” є правомірним.

Необґрунтованими є висновки податкового органу про необхідність виключення з витрат окремого податкового обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами ТОВ “КУА “АН-Капітал” витрат по оплаті цінних паперів ВАТ “Укренергомережі” (код за ЄДРПО України 32911067) на загальну суму 59 358,08 грн.

Судом встановлено, що договір № К160 купівлі-продажу цінних паперів - акцій ВАТ «Укренергомережі»(код за ЄДРПО України 32911067) на загальну суму 59 358,08 грн., укладено між позивачем та ЗАО “Брок-Експеримент” 29.12.2005.

Зобов'язання позивача за договором № К160 купівлі-продажу цінних паперів було припинено 31.01.2006 відповідно ст. 601 Цивільного кодексу України зарахуванням зустрічних однорідних вимог, про що укладено договір № 04/160 від 31.01.2006.

Державна реєстрація припинення юридичної особи відбулась 11.05.2006. Реєстрація випуску зазначених акцій скасована відповідно до розпорядження Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 04.07.2006 № 29-КУ-С.

Таким чином, події на які посилається відповідач, відбулись пізніше, ніж укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № К160 від 29.12.2005, у зв’язку з чим відсутні підстави вважати його нікчемним.

Висновком експерта № 26 від 01.08.2009 підтверджено, що сума у розмірі 59 358,08 грн. зарахована в рахунок погашення зобов'язань і до складу витрат за додатку КЗ декларації на прибуток за 2006 рік не включалась, а тому відсутні підстави для виключення суми 59 358,08 грн. з витрат окремого податкового обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами.

Твердження відповідача про списання суми у розмірі 59 358,08 грн. у ході розгляду справи не підтверджені, доказів урахування цієї суми у валових витратах позивача відповідачем не надано.

Доводи відповідача щодо того, що отримані за кредитним договором № 210405 від 28.04.2005 між позивачем і ВАТ “АБ “Морський” та за кредитним договором № 1010/1-05 від 22.08.2005 між позивачем і АКБ "Порто-франко" грошові кошти використані без зв'язку з веденням господарської діяльності позивача, не знайшли документального підтвердження підчас судового розгляду справи.

Враховуючи фактичні обставини справи, предметом доказування у цій частині мають бути обставини, які б свідчили про зв'язок витрат позивача по виплаті процентів за отриманими кредитами з веденням господарської діяльності, що є необхідною ознакою валових витрат згідно підпункту 5.5.1. пункту 5.5. ст. 5 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994.

Статтею 3 Господарського кодексу України визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пунктом 1.32. ст. 1 вказаного Закону № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Пунктом 5.5 пункту 5 статті 5 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. передбачені особливості визначення складу витрат платника податку у разі сплати процентів за борговими зобов'язаними. Згідно з пп. 5.5.1 цього пункту до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

При цьому ані норми Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994, на підставі якого прийнято оскаржуване рішення, ані правила ведення податкового обліку, до яких належать Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88, не передбачають вичерпного переліку документів, що підтверджують зв'язок понесених витрат платника податку з господарською діяльністю, а лише вказують на необхідність мати первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Для здійснення своєї господарської діяльності юридичні особи укладають договори, що за змістом є домовленістю, внаслідок якої виникають взаємні права і обов'язки. Укладення договору вже є ознакою господарської діяльності, втім результат укладення окремого договору, зокрема, придбання або виконання певних послуг, може не мати матеріального виразу та проявляється лише шляхом впливу на результати господарської діяльності замовника послуг або їх отримувача.

Як вбачається з висновку експерта № 26 від 01.08.2009, кредитні кошти були витрачені по наступних напрямках: оплата послуг банку, погашення нарахованих процентів по кредиту у відповідності з кредитним договором № 210405 від 28.04.2005, виплата заробітної платні, оплата за договором перевезення вантажів № 1-ЮУ від 28.04.2005, оплата за договором доручення № 1 від 30.08.2005 на придбання залізничної платформи, плата за послуги зарахування і списання цінних паперів, плата за аудиторські послуги.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 визначено, що доходи –збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Отже, під господарською діяльністю слід розуміти виготовлення та реалізацію продукції, яка спрямована на отримання, саме, прибутку. При цьому, збиток визначається законодавцем як перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

Загальна прибутковість діяльності ТОВ „КУА „Ан-капітал” підтверджується балансом за 2006 рік і не заперечується відповідачем.

Необґрунтованими є доводи відповідача про те, що укладення позивачем договору перевезення вантажів № 1-ЮУ від 28.04.2005 і договору доручення № 1 від 30.08.2005 не було спрямоване на отримання доходу.

Згідно зі статутом ТОВ «Югтранс-Україна»(позивача), у редакції, яка діяла на час здійснення спірних правовідносин, основними видами діяльності товариства були: діяльність автомобільного вантажного транспорту, вантажний залізничний транспорт та функціонування автомобільного транспорту.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу позивача надійшла пропозиція ДП “Тис-Крим” щодо участі у виконанні послуг перевезення вантажів.

За договором транспортної експедиції № 2 від 20.04.2005, укладеним між компанією “UGTRANS Terminal Co.Ltd” (м. Лімассо, Кіпр) і ТОВ “Югтранс-Україна” (позивачем), позивач зобов'язався організовувати перевезення вантажів залізничним шляхом України.

На виконання цього договору між позивачем і ТОВ „Тис-Крим” був укладений договір транспортної експедиції № 1-ЮУ від 28.04.2005.

Позивач зазначав, що через брак залізничних вагонів і після збільшення тарифів виконання договору транспортної експедиції № 1-ЮУ від 28.04.2005 було припинено.

Одночасно з метою придбання власних залізничних вагонів, між позивачем і ТОВ “Велазо-Україна” було укладено договір доручення № 1 від 30.08.2005.

30.08.2005 позивач перерахував ТОВ “Велазо-Україна” за платіжним дорученням № 108 суму у розмірі 4 630 070,00 грн., а 16.09.2005 –за платіжним дорученням № 120 - суму в розмірі 71 000,00 грн.

Суд також вважає безпідставними посилання відповідача на те, що відсутність доказів постачання на адресу позивача залізничної платформи протягом перевіряємого періоду, є підставою виключення зі складу валових витрат процентів за користування грошовими коштами залученими за кредитним договором № 210405 від 28.04.2005 між позивачем і ВАТ “АБ “Морський” та кредитним договором № 1010/1-05 від 22.08.2005 між позивачем і АКБ “Порто-франко”.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зі змісту укладених позивачем договору перевезення вантажів № 1-ЮУ від 28.04.2005 і договору доручення № 1 від 30.08.2005 вбачається, що їх метою було підвищення доходів (доходності господарської діяльності) сторін в грошовій та матеріальній формах від здійснення основних напрямків їх господарської діяльності, у зв'язку з чим виплата позивачем за час дії цих договорів (контрактів) процентів за банківськими кредитами, кошти за якими були перераховані позивачем контрагентам на виконання зобов'язань за цими договорами (контрактами) пов'язана з веденням позивачем господарської діяльності та обумовлена останньою.

Відповідно до пункту 5.10 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 (із змінами) у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

За змістом наведеної норми, підставою для перерахунку, зокрема, валових витрат, є зміна вартісної характеристики господарської операції, за результатами якої сформовані такі витрати.

Враховуючи, що розірвання договорів (контрактів), на виконання зобов'язань, за якими позивачем були перераховані кредитні кошти, не стосувалося господарської операції, здійсненої між банками ВАТ “АБ “Морський” і АКБ "Порто-франко" та позивачем щодо надання (отримання) кредитних коштів та сплати процентів за користування ними, у позивача не виник обов'язок зменшити валові витрати на суму сплачених банку процентів за час користування кредитними коштами з метою виконання зобов'язань за вищевказаними договорами (контрактами).

Таким чином, сплата процентів за користування грошовими коштами, залученими за кредитним договором № 210405 від 28.04.2005 між позивачем і ВАТ “АБ “Морський”, а також за кредитним договором № 1010/1-05 від 22.08.2005р між позивачем і АКБ “Порто-франко”, є обов'язком позивача.

Як вбачається матеріалів справи, кредитні кошти, отримані позивачем, залучались для ведення звичайної діяльності позивача, яка підпадає під визначення господарської діяльності, наведене у п. 1.32 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Пункт 5.3 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 передбачає вичерпний перелік витрат платника податку, що не включаються до складу валових.

Серед таких обмежень проценти по залучених кредитах, які було виключено відповідачем зі складу валових витрат позивача, відсутні. До того ж, п. 5.11 ст. 5 цього ж Закону не дозволяє встановлювати додаткові обмеження щодо віднесення до складу валових витрат платника податку, крім тих обмежень, що зазначені в цьому Законі.

Таким чином безпідставним є висновок податкового органу щодо того, що факт перерахування коштів не свідчить про зв'язок витрат з господарською діяльністю підприємства.

У ході розгляду справи встановлено, що ТОВ “КУА “АН-Капітал” перерахувало на адресу ТОВ «Велазо-Україна»за платіжним дорученням від 12.07.2006 № 155 грошові кошти в сумі 5 000,00 грн. за оплату акцій ВАТ «Завод «Львовсельмаш»згідно з договором № К19/2 от 11.07.2006.

Згідно з п. 11.2 ст. 11 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

У відповідності з пунктами 3 і 4 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” № 509-XII від 04.12.1990 органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України; перевіряти під час проведення перевірок у фізичних осіб документи, що посвідчують особу; запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків).

Відповідачем не заперечується те, що розрахункові і платіжні документи були надані йому до перевірки, а під час процедури апеляційного узгодження також надано договір № К19/2 від 11.07.2006.

Посилання відповідача на відмову позивачем у наданні договору № К19/2 від 11.07.2006 судом до уваги не приймаються, враховуючи доводи позивача про неможливість надання витребуваних відповідачем документів у день отримання запиту відповідача, оскільки постійне знаходження всіх фінансово-господарських документів і договорів за місцезнаходженням юридичної особи не передбачено законодавством України.

Відповідачем також не доведено того, що відсутність договору № К19/2 від 11.07.2006 і наступне його надання позивачем підчас процедури апеляційного узгодження прийнятого податкового повідомлення –рішення є підставою для виключення суми 5 000,00 грн. зі складу витрат окремого податкового обліку.

У платіжному дорученні № 155 від 12.07.2006 зазначено призначення платежу – 5 000,0 грн. - за прости іменні акції у депозитарії згідно договору № К19/2 від 11.07.2006.

У цьому випадку датою збільшення витрат відповідно до норм пп. 7.6.3. п. 7.6. ст. 7 і п. 11.2. ст. 11 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 є саме дата списання коштів з банківського рахунку ТОВ “КУА “АН-Капітал” на оплату товарів —простих іменних акцій.

Необґрунтованим є висновок перевіряючих про порушення позивачем пп. 7.6.4. п. 7.6. ст. 7, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 в частині заниження доходів звітного періоду від операцій з акціями та іншими корпоративними правами за 2005 рік у сумі 192 038,52 грн. і відповідно завищення доходів звітного періоду від зазначених операцій за півріччя 2006 року у розмірі 191 521,56 грн., за 3 квартал 2006 року в сумі 191 804,56 грн. та за 2006 рік - у розмірі 191 904,56 грн.

У відповідності з висновком експерта № 26 від 01.08.2009 дохід від реалізації цінних паперів у 2005 році склав 3 023 738,52 грн., за 1 півріччя 2006 року –3 085 065,44 грн.

Позивачем у 2005 році відображений дохід від операцій з цінними паперами у додатку К3 до декларації про прибуток у сумі 2 831 700,00 грн., що на 192 038,52 грн. менше, ніж за даними податкового обліку.

За 2006 рік позивачем відображено дохід від операцій з цінними паперами у сумі 4 777 815,00 грн., що на 191 904,56 грн. більше.

Таким чином, заниження позивачем доходів звітного періоду від операцій з акціями та іншими корпоративними правами за 2005 рік виправлено позивачем, що відображено у декларації з податку на прибуток за півріччя 2006 року.

Суд дійшов висновку про неправомірність визначення відповідачем позивачу податкового зобов’язання за платежем –податок на прибуток –у сумі 1087589,94 грн.,

у тому числі 735950,78 грн. за основним платежем та 351639,16 грн. по штрафних (фінансових) санкціях та прийняття відповідного податкового повідомлення - рішення від 31.10.2007 № 0000182200/1.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 167 КАС України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови з повідомленням представників сторін про виготовлення постанови суду у повному обсязі 22.12.2009 о 17 годині 20 хвилин.

Постанова складена в повному обсязі та підписана 22.12.2009.

У зв’язку з викладеним, керуючись ст. 94, ст. ст. 122, 158-163, ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1). Позов задовольнити повністю.

2). Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя від 31.10.2007 № 0000182200/1 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „АН-Капітал”, м. Севастополь, податкового зобов’язання за платежем –податок на прибуток –у сумі 1087589,94 грн., у тому числі 735950,78 грн. за основним платежем та 351639,16 грн. по штрафних (фінансових) санкціях.

3). Стягнути з Державного бюджету Ленінського району міста Севастополя (р/р 31113095700007 у банку одержувача - Головному Управлінні Державного казначейства України у місті Севастополі, МФО 824509, ЗКПО 24035598, або з інших розрахункових рахунків) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „АН-Капітал” (юридична адреса: 99001, м. Севастополь, вул. Брестська, 21, фактична адреса: 99001, м. Севастополь, вул. Брестська, 18 А, ідентифікаційний код 33365526, п/р 2600011088 у ВАТ «АБ «Морський», МФО 324742, або на інші рахунки) 3,40 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 258 КАС України виконавчий лист буде виданий після набрання постановою господарського суду міста Севастополя законної сили, за заявою особи, на користь якої ухвалена постанова.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її складання в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. М. Альошина