Рішення № 7337695, 23.12.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" грудня 2009 р. Справа № 2/176

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лімниця"

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІТА-ПЛЮС"

про стягнення заборгованості в сумі 10238 грн. 16 коп. основного боргу, 1092 грн.51 коп. пені,143 грн.45 коп. річних, 197 грн.62 коп. втрат від інфляції.

Суддя

Секретар судового засідання Маслов К.Г

Представники:

Від позивача: представник Омецинський В.Є. довіреність №11 від 04.12.2009 р.

Від відповідача: юрист Берун Р.В. довіреність від 02.04.2009 р.

Стаття 22 ГПК України сторонам роз'яснена.

Оголошувалась перерва з 22 на23 грудня 2009 р.

СУТЬ СПОРУ: В позовній заяві позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Лімниця" просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТА-ПЛЮС" на підставі договору поставки від 24 лютого 2009 р. №24-02/09 -10238 грн.16 коп. основного боргу, 1092 грн.51 коп. пені, 143 грн.45 коп. три відсотки річних, 197 грн.62 коп. втрат від інфляції.

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідно до п.4.6 договору відповідач зобов'язаний був розрахуватись за поставлений товар на умовах відтермінування 28 календарних днів з моменту отримання товару, однак зобов'язань не виконав.

Крім того п.8.3 договору передбачає відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язання у вигляді пені. Три відсотки річних та втрат від інфляції просить стягнути на підставі ст.625 ЦК України.

До прийняття рішення позивач подав уточнений рахунок від 22.12.2009 р. річних та втрат від інфляції. Відповідно річні становлять 141 грн. 36 коп., втрати від інфляції 186 грн.99 коп.

В судовому засіданні представник позивача подав письмове клопотання. Просить залишити без розгляду позовні вимоги про стягнення втрат від інфляції та річних. Мотивує тим, що розрахунок здійснений товариством "Лімниця" у м.Львові, тому він, як представник у справі, не може здійснити розрахунок який би відповідав фактичним обставинам справи.

Відповідач позов заперечує. Посилається на те, що у видаткових накладних відсутнє посилання на договір поставки, тому отримані товари не пов'язані з договором. Вимога про оплату товару відповідно до ст.530 ЦК України позивачем не надсилалась.

Крім того відповідач вказує, що не може дати оцінку розрахункам пені, річних, втрат від інфляції, оскільки в них відсутнє посилання на видаткові накладні.

Давши оцінку доказам у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позов в частині стягнення основної суми боргу 10238 грн.16 коп. підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи позивач поставив відповідачеві по видаткових накладних:

Л-02551 від 02.03.2009 3259,45

Л- 02889 від 05.03.2009 1133,29

Л-02890 від 05.03.2009 83,76

Л-02891 від 05.03.2009 390,63

Л-05051 від 01.04.2009 325,53

Л- 05052 від 01.04.2009 882,18

Л-05053 від 01.04.2009 1643,16

Л-05054 від 01.04.2009 360,57

Л-05055 від 01.04.2009 2859,72

товар на загальну суму 10938 грн.29 коп.

Відповідач розрахувався частково. Станом на 05 жовтня 2009 р. та на день вирішення спору борг становить 10238 грн. 16 коп.

Крім видаткових накладних наявність боргу підтверджуються актом звірки від 14 вересня 2009 р.

Видаткові накладні підписані покупцем і продавцем. Скріплені печатками.

Однак у видаткових накладних відсутнє посилання на договір від 24 лютого 2009 р. №24-02/09. Відповідач заперечує що поставка товарів здійснювалась саме по цьому договору.

Тому господарський суд вважає, що відсутній зв'язок між договором від 24.02.2009 р. та поставкою товарів.

Разом з тим, господарський суд не приймає заперечення відповідача, що у такому випадку не настав строк виконання ним грошового зобов'язання (здійснення оплати).

Суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений строк оплати товару.

Отримавши товар та видаткові накладні відповідач зобов'язаний був розрахуватись негайно, заперечуючи поставку по договору від 24.02.209 р. Тому в даному випадку ст.530 ЦК України не застосовується.

Крім того, суд приймає до уваги ту обставину, що відповідач після отримання товару частково розрахувався, що свідчить про виконання ним грошового зобов'язання.

Позов в частині стягнення пені 1092 грн.51 коп. задоволенню не підлягає. Відповідно до 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Оскільки судом не приймається до уваги договір на який посилається позивач, слід вважати, що відсутня письмова форма забезпечення виконання зобов'язання (пені).

Клопотання позивача про залишення без розгляду позову в частині стягнення трьох відсотків річних та втрат від інфляції (ст.625 ЦК України), господарський суд розцінює як заяву про зменшення розміру позовних вимог відповідно до ст.22 ГПК України.

Суд виходить з того, що ст.81 ГПК України не надає право господарського суду залишити позов без розгляду за заявою позивача.

Разом з тим сам зміст клопотання відповідає вимозі ст.22 ГПК України щодо зменшення розміру позовних (кількісного показника). Тим більше, позивач вказує на неможливість здійснення об'єктивного розрахунку сум річних та втрат від інфляції. А поданий ним розрахунок заперечується відповідачем. Господарський суд позбавлений можливості самостійно здійснювати розрахунок вказаних сум, оскільки в ньому відсутнє посилання на конкретні видаткові накладні.

Зменшення розміру позовних вимог приймається господарським судом. Такі дії не суперечать законодавству та не порушують чиї - небудь права і охоронювані законом інтереси. Позивач на загальних підставах не позбавлений права звернутися до суду про стягнення річних та втрат від інфляції.

Таким чином позов підлягає частковому задоволенню з врахуванням зменшення розміру позовних вимог.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру позовних вимог.

Позов заявлений на суму 11671 грн.74 коп. задоволений на суму 10238 грн.16 коп., тобто на 87,7 відсотки.

Підлягає стягненню з відповідача 102 грн.38 коп. державного мита та 206 грн.97 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.82 - 84, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІТА-ПЛЮС" (33024, м.Рівне, вул.Млинівська,20, р/р 26008739000001 в РОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 333012, ЄДРПОУ 31894679) на користь позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лімниця" (79024, м.Львів, вул.Б.Хмельницького,172/1, р/р 26005238246001 в ЗГРУ "Приватбанк" м.Львів, МФО 325321, ЄДРПОУ 23270667) - 10238 грн.16 коп. основного боргу, 102 грн.38 коп. витрат по державному миту, 206 гнр.97 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

2. Відмовити в позові про стягнення 1092 гнр.51 коп. пені.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано: "23" грудня 2009 року.