Постанова № 73376251, 04.04.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2430/18 Справа № 201/202/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Демидова С. О. Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Деркач Н.М., Петешенкової М.Ю.

при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: Національний банк України про розірвання депозитних договорів та повернення грошових коштів за депозитними договорами, стягнення коштів та витрат,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2017 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулися до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню та зупинення виконання за виконавчим документом.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2017 року в задоволенні заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що не можуть бути взяті до уваги посилання заявника, що виконавчий документ слід визнати таким, що не підлягає виконанню, оскільки під час судового розгляду судом встановлено, що наведені в заяві доводи не дають підстав для висновку, що виконавчий документ слід визнати таким, що не підлягає виконанню, крім того в судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що стягувач не повідомляв у встановлений законом строк державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником чи інше, також слід зазначити, що заявник про це у своїй заяві не зазначає та на підтвердження не надає відповідних доказів, а тому передбачених законом підстав для задоволення заяви суду не надано та не встановлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить ухвалу скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції взагалі не розглядав доводи наведені в заяві, а тому прийшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Статтею 351 ЦПК України передбачено, що апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Так, судом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2017 року, позовну заяву задоволено частково, це рішення набрало законної сили, в частині яка не була скасована рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2017 року, в частині відмови у позові про стягнення сум відсотків, трьох відсотків річних, інфляційних витрат та змінено в частині розміру присудженої до стягнення заборгованості за договором від 20.03.2013 року станом на 01.04.2014 року на суму «50339,87 доларів США». За відповідною заявою стягувача судом були видані виконавчі листи по справі та виконавче провадження воно перебуває на виконанні в державній виконавчій службі, але на даний час не виконано, тобто з урахуванням зазначеного існує обов'язок боржника, так як він не був припиненим чи добровільно виконаний боржником чи іншою особою.

Відмовляючи у задоволенні заяви, районний суд виходив з того, що стягувач не повідомляв у встановлений законом строк державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником чи інше, також слід зазначити, що заявник про це у своїй заяві не зазначає та на підтвердження не надає відповідних доказів, а тому передбачених законом підстав для задоволення заяви суду не надано та не встановлено.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 432 ЦПК України суд який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Як вбачається з матеріалів справи, на даний момент рішення суду знаходиться на виконанні, і підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відсутні, а тому судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст.147, п.3 розділом ХІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»- залишити без задоволення.

Ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2017 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Н.М. Деркач

М.Ю. Петешенкова