Ухвала суду № 73375535, 16.04.2018, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"16" квітня 2018 р. Справа № 906/934/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демидюк О.О.

судді Савченко Г.І.,

судді Миханюк М.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 міського центру зайнятості на рішення господарського суду Житомирської області від 01.03.2018 р. у справі №906/934/17 (суддя Маріщенко Л.О.)

Позивач: ОСОБА_1 міський центр зайнятості

Відповідач: ОСОБА_2 державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області

про стягнення 26121,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 01.03.2018 р. у справі №906/934/17, за позовом ОСОБА_1 міського центру зайнятості до відповідача ОСОБА_2 державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області про стягнення 26121, 93 грн. - в позові відмовлено.

Позивач ОСОБА_1 міський центр зайнятості, не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 01.03.2018 р. у справі №906/934/17 і прийняти нове, яким задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 міського центру зайнятості до ОСОБА_2 державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області про стягнення коштів в сумі 26121, 93 грн.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV ГПК України з огляду на таке.

Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст.258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Проте, до апеляційної скарги ОСОБА_1 міського центру зайнятості не додані докази сплати судового збору.

Разом з тим, в тексті апеляційної скарги міститься клопотання ОСОБА_1 міського центру зайнятості про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги в зв'язку з тим, що на момент подання позовної заяви до господарського суду Житомирської області він від сплати судового збору був звільнений. Апелянт вважає, що в зв'язку з звільненням центру зайнятості відповідно до п.18 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" у редакції чинній до 15.12.2017 року ставка судового збору дорівнювала 0%, а значить ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду теж має відповідати 0%.

Розглянувши вказане клопотання, суд відмовляє у його задоволенні, виходячи з наступного.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній з 15.12.2017 р.) передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Втім, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, ОСОБА_1 міським центром зайнятості жодних підстав, наведених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", що є вичерпними при вирішенні питання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору, не наведено. Зазначених апелянтом підстав для звільнення від сплати судового збору вказана норма не містить.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Отже, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені; суд позбавлений права прийняти апеляційну скаргу до розгляду, а потім зобов'язувати скаржника усувати вказані недоліки.

Враховуючи вищевикладене, підстави у суду для задоволення клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору відсутні.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній з 15.12.2017), апелянт не віднесений до осіб, звільнених від сплати судового збору, а тому судовий збір повинен бути сплачений на загальних умовах.

Розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до господарського суду визначено ст. 4 Закону України "Про судовий збір" - судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 п.2 частини 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, з врахуванням ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви) за позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у сумі 26121, 93 грн. на дату подання позову ОСОБА_1 міського центру зайнятості до відповідача ОСОБА_2 державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області про стягнення 26121, 93 грн., позивачу необхідно було сплатити судовий збір в сумі 1600,00 грн.

Відповідно до підпункту 4 п.2 частини 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги), за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Тобто апелянту ОСОБА_1 міському центру зайнятості за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Житомирської області від 01.03.2018 р. у справі №906/934/17, необхідно було сплатити 2400,00 грн. (1600,00 грн. х 150 %) судового збору.

Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, підлягає залишенню без руху.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги п.2 частини 3 статті 258 ГПК України, що відповідно до статті 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 міського центру зайнятості на рішення господарського суду Житомирської області від 01.03.2018 р. у справі №906/934/17 - залишити без руху.

2. Зобов'язати апелянта ОСОБА_1 міський центр зайнятості протягом 10 днів із дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та подати до суду:

- докази сплати 2400,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.

3. Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

суддя Савченко Г.І.

суддя Миханюк М.В.