Ухвала суду № 73375371, 03.04.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

03 квітня 2018 року м. Київ№ 826/6828/17Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.

за участю секретаря судового засідання Борсуковської А.О.,

за участю:

представника позивач: Кулинич А.О.,

представник відповідача: Маланчук В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Люкс ЛТД»

до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія Люкс ЛТД» (далі - позивач) із позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач), у якому, з урахування заяв про збільшення позовних вимог від 25.10.2017 та від 15.01.2018 просить суд:

- визнати протиправними та скасувати постанови від 17.11.2016 №24/16/073-1962 та від 04.11.2016 №13/16/073-1449 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- визнати протиправним та скасувати припис від 26.10.2016 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства;

- визнати протиправним та скасувати припис від 26.10.2016 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

- визнати протиправним та скасувати припис від 09.11.2016 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства;

- визнати протиправним та скасувати припис від 09.11.2016 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2017 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи.

В судовому засіданні 03.04.2016 судом встановлено, що оскаржувані постанови та приписи були направлені відповідачем на адресу позивача рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, а саме:

- постанова від 17.11.2016 №24/16/073-1962 направлена 17.11.2016 рекомендованим повідомленням №0104403327832, однак лист повернувся за закінченням встановленого строку зберігання 19.12.2016;

- постанова від 04.11.2016 №13/16/073-1449 направлена 07.11.2016 рекомендованим повідомленням №0104403327450, однак лист повернувся за закінченням встановленого строку зберігання 10.12.2016;

- приписи від 26.10.2016 направлені 27.10.2016 рекомендованим повідомленням №0104403325503, отримані представником позивача 02.11.2016.

- приписи від 09.11.2016 направлені 10.11.2016 рекомендованим повідомленням №01044033275590, однак лист повернувся за закінченням встановленого строку зберігання 12.12.2017.

Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду, суд враховує наступне.

Нормою частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції від 15.12.2017) визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на дату звернення позивача до суду) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на дату звернення позивача до суду) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 10 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що суб'єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Таким чином, законодавством встановлено п'ятнадцятиденний строк на оскарження постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Водночас, вказаними Законами не встановлено спеціального строку для оскарження припису органу державного архітектурно-будівельного контролю, а тому застосовується загальний строк позовної даності - шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскаржувані постанови та приписи були направлені позивачу у встановленому законодавством порядку, а саме, шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Строк на оскарження до суду вищезазначених постанов та приписів починає перебіг з наступного дня, від дати їх отримання або дати, коли конверт повернувся відправнику.

Постанова від 17.11.2016 №24/16/073-1962 була оскаржена до суду 25.05.2017, постанова від 04.11.2016 №13/16/073-1449 оскаржена 25.10.2017 (заява про збільшення позовних вимог від 25.10.2017), приписи від 26.10.2016 та від 09.11.2016 оскаржені до суду 15.01.2018 (клопотання про збільшення позовних вимог від 15.01.2018).

Отже, позивач звернувся до суду із пропуском встановленого законодавством строку для їх оскарження.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Частинами 1, 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 15.12.2017) передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17.07.1997) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Тобто, як вбачається з аналізу викладених норм, особі гарантується право на звернення до суду.

Водночас, як зазначив Європейський суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним, воно може бути обмеженим ... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...».

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Олександр Волков проти України» в контексті порушення статті 6 Конвенції, зазначив, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (рішення від 22.10.1996 у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), пункт 51, Reports 1996-IV).

Отже, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежено, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Згідно із частиною 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 15.12.2017) якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Позивач зазначив, що 16.05.2017 отримав листа від КБ «Приватбанк» про арешт рахунків ТОВ «Імперія Люкс ЛТД» в рамках виконавчого провадження, ознайомившись із яким йому стало відомо про оскаржувані рішення відповідача.

Суд дійшов висновку, що причини пропуску строку звернення до суду, повідомлені позивачем є неповажними, оскільки, як було зазначено вище, позивач 02.11.2016 отримав припис від 26.10.2016, а про інші приписи та постанови позивач міг дізнатися при їх надсиланні на його адресу рекомендованими листами.

Пунктом 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 15.12.2017) встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду і не наданням позивачем доказів поважності підстав пропуску строку звернення до суду.

Керуючись положеннями статей 121, 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Люкс ЛТД» до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасувати постанов від 17.11.2016 №24/16/073-1962 та від 04.11.2016 №13/16/073-1449 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, приписів від 26.10.2016 та від 09.11.2016 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, приписів від 26.10.2016 та від 09.11.2016 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення за правилами, встановленими статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст ухвали буде виготовлено протягом п'яти днів.

Суддя Є.В. Аблов