Рішення № 73374638, 13.03.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 березня 2018 року 17:03Справа № 808/3347/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гавриленко А.О. та представників

позивача: ОСОБА_1;

відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 – приватного нотаріуса Енергодарського міського нотаріального округу

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02 листопада 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_4 – приватного нотаріуса Енергодарського міського нотаріального округу (далі – позивач або ОСОБА_4А.) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач або ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Запорізькій області від 03 серпня 2017 року №Ф-0013451312 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску Головного управління ДФС у Запорізькій області від 03 серпня 2017 року №0013461312.

У судових засіданнях представник позивача пояснив, що контролюючим органом у період з 23.06.2017 по 30.06.2017 проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 07.07.2017 №263/08-01-13-12/НОМЕР_1. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог законодавства, що призвело до ненарахування та неперерахування до бюджету єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 115 147,91 грн. за 2014-2015 рік. Вказане порушення встановлено на підставі даних Книги обліку доходів і витрат, в якій відображено суми чистого доходу в розрізі місяців, тобто податкова визначає базу нарахування єдиного внеску на рівні середньомісячного доходу. Позивач вважає таку позицію протиправною та зазначає, що сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок, повинна відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається особою до органів доходів і зборів за результатами календарного року; обчислення суми чистого доходу в розрізі місяців законодавством не вимагається. Крім того, вказує, що приватний нотаріус є самозайнятою особою, а не підприємцем, а отже витребування податковим органом документів, пов’язаних з обчисленням сум доходу, на які нараховується єдиний внесок, а також подальше проведення позапланової документальної перевірки порушує вимоги закону. За таких обставин просить задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав, у своєму відзиві (від 19.12.2017 вх. №36487) зазначає, що в ході перевірки зроблено розрахунок отриманих щомісяця доходів, понесених витрат та чистого доходу ОСОБА_4 за 2014-2015 рік згідно наданих документів. За даними платника чистий дохід становив 3 000, 00 грн. протягом січня-листопада 2014 року, решта доходу у розмірі 352 412, 65 грн. відносилась платником до доходу грудня 2014 року. У січні-листопаді 2015 року платник визначав дохід у розмірі 3 000, 00 грн. на місяць, решту доходу у сумі 592 032, 93 грн. відносив до доходу грудня 2015 року. Натомість у 2015 році середньомісячний дохід ОСОБА_4 становив 52 086,08 грн., що підтверджується Розрахунком податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою. Відповідач вважає таку методику розрахунку протиправною, оскільки у відповідності до вимог Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування базою нарахування єдиного внеску є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий. У задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд».

У судовому засіданні 13 березня 2018 року на підставі ст.250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 здійснює приватну нотаріальну діяльність у Енергодарському міському нотаріальному окрузі, що підтверджується реєстраційним посвідченням від 19.04.2004 №124, виданим Управлінням юстиції у Запорізькій області. Позивач перебуває на обліку в Енергодарській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області з 21.07.2004.

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі – ПК України), вимог п. 13.1 ст. 13 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», відповідно до наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 09.06.2017 №1464, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку приватного нотаріуса ОСОБА_4 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2016.

Перевірка проведена у зв’язку з надходженням податкової інформації, яка свідчить про порушення позивачем порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 11 ст. 8 та ч. 8 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», п. 3.3. р. ІІІ, п. 4.5 р. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №455 та п. 4.12 р. ІV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №454, п. 3 р. №ІІІ, пп. 1, пп. 2 п. 5 р ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, що призвело до не нарахування та неперахування до бюджету єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 115 147, 91 грн. з урахуванням максимальної величини, в тому числі у січні 2014 року у розмірі 6 143, 98 грн., у березні 2014 року – 995, 66 грн., у квітні 2014 року – 6 143, 98 грн., у травні 2014 року - 6 143, 98 грн., у червні 2014 року – 6 143, 98 грн., у липні 2014 року – 6 143, 98 грн., у серпні 2014 року – 6 143, 98 грн., у жовтні 2014 року – 6 143, 98 грн., у листопаді 2014 року – 5 104, 96 грн., за січень – листопад 2015 року – по 6 143, 98 грн. щомісяця. Результати перевірки оформлено актом від 07.07.2017 №263/08-01-13-12/НОМЕР_1.

Висновки акта базуються на тому, що податковим органом сума чистого доходу платника визначалась за даними Книги обліку доходів і витрат, а ОСОБА_4 визначала суму чистого доходу не в розрізі місяців, а у відповідності до річної податкової декларації, внаслідок чого виникли розбіжності.

На підставі акту перевірки сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03 серпня 2017 року №Ф-0013451312 на суму 115 147, 91 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску Головного управління ДФС у Запорізькій області від 03 серпня 2017 року №0013461312 , яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 20 651, 39 грн.

Не погоджуючись з діями податкового органу, ОСОБА_4 звернулась до суду із даним позовом.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд керується наступними мотивами.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (тут та надалі – в чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є, зокрема, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 7 та частини одинадцятої статті Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок для платників, зазначених, зокрема, у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального єдиного внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно з положеннями частини третьої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Частина восьма статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлює, що платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 01 травня наступного року.

Отже, приватні нотаріуси сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 01 травня наступного року. ОСОБА_5 періодом для приватних нотаріусів визначено календарний рік.

З вищевикладеного вбачається, що сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, що подається фізичною особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, до органів фіскальної служби за результатами календарного року.

На підставі статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» наказом Міністерства доходів та зборів від 09 вересня 2013 року №454 затверджено Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі по тексту - Порядок).

Пунктом 3.4 Порядку передбачено: фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, у тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів доходів і зборів звіт один раз на рік до 01 травня року, наступного за звітним періодом. ОСОБА_5 періодом для них є календарний рік. ОСОБА_5 подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Вказане узгоджується з приписами пункту 4 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, відповідно до якого особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають самі за себе до фіскальних органів ОСОБА_5 один раз на рік до 01 травня року, що настає за звітним періодом. ОСОБА_5 періодом для них є календарний рік. ОСОБА_5 подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку із зазначенням типу форми «початкова».

З огляду на вищезазначені норми слідує, що сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок в графі «усього» таблиці 3 додатка 5 до Порядку, має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року.

Цей висновок підтверджується також змістом Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів та зборів від 09 вересня 2013 року №455, а саме: платники, визначені підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II Інструкції (фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно) сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 01 травня наступного року на підставі даних річної податкової декларації.

Відповідно до підпункту 3 пункту 5 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, платники, визначені підпунктом 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 01 травня наступного року на підставі даних річної податкової декларації. При цьому враховується кількість календарних місяців, у яких отримано дохід (прибуток).

Базою нарахування єдиного внеску є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість місяців, протягом яких він отриманий.

У разі якщо таким платником не отримано доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але в розмірі, не більшому за максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином, жоден із зазначених нормативних актів не вимагає від самозайнятої особи - приватного нотаріуса проводити обчислення суми чистого доходу в розрізі місяців за податковий період - календарний рік, та не містить посилань при проведенні розрахунку єдиного внеску на Книгу обліку доходів та витрат, а єдиною вимогою є відповідність річній податковій декларації. Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 вказує на необхідність врахування кількості календарних місяців, у яких отримано дохід, але при цьому від платника не вимагається ділити дохід саме в рівних, або в інших конкретних частках.

Суд також наголошує, що Законом України від 04 липня 2013 року №406-VІІ внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно до яких центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надає роз'яснення з питань застосування законодавства, про збір та ведення обліку єдиного внеску, а Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань взаємодіє в установленому законодавством порядку з центральним органом виконавчої влади.

На виконання зазначеної норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Міністерством доходів та зборів України та Пенсійним фондом України видано спільний лист від 27 грудня 2013 року №21052/5/99-99-17- 03-01-16; №36398/05.10, згідно з яким Міністерство доходів і зборів України та Пенсійний фонд України повідомляють, що консультації з питань ведення Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, включаючи питання заповнення таблиць 5-9 Додатка 4, всіх таблиць Додатка 5, Додатка 6 та Додатка 7 звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкові державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року №54 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальникам звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», надають органи Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 178.4 статті 178 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.

Пунктом 178.6 статті 178 Податкового кодексу України передбачено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до наказу Міністерства доходів і зборів України від 16 вересня 2013 року №481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» затверджено форму Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Відповідно до пункту 9 Порядку дані Книги використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Так, контролюючим органом при проведенні перевірки встановлено, що позивачем занижена сума доходу, на який нараховується єдиний внесок та відповідно занижена сама сума єдиного внеску.

При цьому, суд зазначає, що податковим органом не враховано механізм формування приватними нотаріусами звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, за період, що підлягав перевірці, сума річного доходу, зазначена позивачем у податковій декларації відповідає сумі, зазначеній у Книзі обліку доходів і витрат. Крім того, суми річного доходу повністю відповідають сумам річного доходу, зазначеним в поданих позивачем ОСОБА_5 по єдиному соціальному внеску таблиці 3 за 2014-2015 рік.

За таких підстав, податковим органом в акті перевірки вказано непідтверджені суми загального чистого доходу та останні фактично ґрунтуються на припущеннях, що свідчить про протиправність нарахування податковим органом сум єдиного внеску.

Отже, позивач сформував зобов'язання зі сплати єдиного соціального внеску у відповідності до вимог чинного законодавства, що вказує на протиправність вимоги ГУ ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 03 серпня 2017 року №Ф-0013451312 та необхідність її скасування.

Процедура нарахування і сплати фінансових санкцій з єдиного внеску регламентована Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року №455 (втратила чинність 20.04.2015) та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449.

Відповідно до пункту 7.1 Інструкції від 09 вересня 2013 року №455 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 розділу VІ Інструкції №449 у разі виявлення фіскальним органом своєчасно не нарахованих та/або несплачених платником сум єдиного внеску такий фіскальний орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Враховуючи встановлену відсутність порушення позивачем норм законодавства щодо адміністрування єдиного соціального внеску, суд зазначає про відсутність правових підстав для нарахування штрафних санкцій, а тому рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 03 серпня 2017 року №0013461312 є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому суд не погоджується з твердженням позивача про те, що оскільки приватний нотаріус є самозайнятою особою, а не підприємцем, то витребування податковим органом документів, пов’язаних з обчисленням сум доходу, на які нараховується єдиний внесок, а також подальше проведення позапланової документальної перевірки порушує вимоги закону, у зв’язку з наступним.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 13 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» органи доходів і зборів мають право проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки.

Документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Так, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Таким чином, податковий орган має повноваження щодо проведення перевірок само зайнятих осіб з питань нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також має право надсилати запити про надання пояснень до початку проведення перевірки.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_4 – приватного нотаріуса Енергодарського міського нотаріального округу задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Запорізькій області від 03 серпня 2017 року №Ф-0013451312 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску Головного управління ДФС у Запорізькій області від 03 серпня 2017 року №0013461312.

3. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1357 (одна тисяча триста п’ятдесят сім) гривень 93 копійки присудити на користь ОСОБА_4 – приватного нотаріуса Енергодарського міського нотаріального округу (71500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 39396146).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 22.03.2018.

Суддя Ю.П. Бойченко