Рішення № 73374628, 22.03.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 березня 2018 року Справа № 808/272/18 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 71100)

до Бердянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (вул. Консульська, буд. 23-Л, м. Бердянськ, Запорізька область, 71118)

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23 січня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач або ОСОБА_1Є.) до Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач або Бердянське ОУПФУ в Запорізькій області), в якому позивач просить суд:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови 28.12.2017 ОСОБА_1 в переведенні з 14.12.2017 з пенсії по інвалідності на пенсію померлого 28.11.2017 судді України у відставці ОСОБА_2, на повному утриманні у якого перебувала непрацездатна позивач, та виплати вказаної пенсії у розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;

- зобов'язати відповідача здійснити з 14.12.2017 переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію у розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, у зв'язку зі смертю її чоловіка - судді України у відставці ОСОБА_2, на повному утриманні у якого перебувала непрацездатна позивач.

Ухвалою суду від 29 січня 2018 року адміністративний позов залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивач усунула недоліки позову.

Ухвалою суду від 22 лютого 2018 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №808/272/18.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримує пенсію по інвалідності та перебувала на утриманні чоловіка – судді у відставці ОСОБА_2, який помер 28.11.2017. На підставі ч. 1 ст. 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» позивач 14.12.2017 звернулась із заявою до Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якій просить перевести її з пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника у розмірі 50% щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_2. Листом від 28.12.2017 позивачу повідомлено, що вона має право на перехід на пенсію по втраті годувальника, для чого необхідно надати до пенсійного фонду документи згідно наведеного у листі переліку. ОСОБА_1 вважає такі дії відповідача протиправними, та просить задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав, надав відзив від 16 березня 2018 року (вх. № 8712), в якому пояснив, що ОСОБА_1 зверталась до Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про перехід на пенсію по втраті годувальника, до якої додано лише копію свідоцтва про смерть її чоловіка ОСОБА_2 Відповідно до п. 2.1, п. 2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, до заяви про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, які позивач не подавала. Вважає дії Бердянського ОУПФУ в Запорізькій області правомірними, у задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 має ІІ групу інвалідності по загальному захворюванню з 1997 року, в зв’язку з чим отримує пенсію по інвалідності, що підтверджується пенсійним посвідченням №2903283254.

Позивач перебувала у шлюбі з ОСОБА_2, про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу від 07.04.1973 серії І-НО №424071.

16.10.2001 ОСОБА_2 звільнено з посади судді Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області в зв’язку з відставкою та призначено пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням №1070753104.

28.11.2017 ОСОБА_2 помер (свідоцтво про смерть від 13.12.2017 серії І-ЖС №405560).

14.12.2017 позивач звернулась до Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника у розмірі 50% щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_2, до якої додала свідоцтво про смерть від 13.12.2017 серії І-ЖС №405560.

28.12.2017 Бердянське ОУПФУ в Запорізькій області листом повідомило позивача, що вона має право на перехід з пенсії по інвалідності на пенсію у зв’язку із втратою годувальника, проте для цього необхідно подати документи, визначені п. 2.1, п. 2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1.

ОСОБА_1 вказані документи не подавала, та звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Розглядаючи справу по суті, суд керується наступним.

Стаття 10 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон №1058-IV; тут та надалі – у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції), визначає, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

За приписами частини 1 статті 36 Закону №1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, зокрема, в разі смерті пенсіонера незалежно від тривалості страхового стажу.

Пункт 1 частини 2 статті 36 Закону №1058-IV встановлює, що непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону №1058-IV до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Вказані норми кореспондуються з приписами ст.ст. 37, 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Частиною 1 статті 37 Закону №1058-IV врегульовано розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника, зокрема: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі – Порядок).

Пунктом 2.3 Порядку встановлено, що до заяви про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.

Відповідно до вказаних підпунктів, до заяви додаються наступні документи:

документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637;

для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення).

Також надаються такі документи (у відповідності до підпунктів 1-5, 8, 9 пункту 2.3. Порядку):

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника, має такі документи);

2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;

3) довідка про склад сім’ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім’ї з померлим годувальником (за наявності);

4) свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

5) документи про вік померлого годувальника сім’ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

8) документи про місце проживання (реєстрації);

9) документ про перебування членів сім’ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;

До заяви про призначення пенсії членам сім’ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону.

Матеріалами справи підтверджується, що всупереч вимогам Порядку, позивачем при зверненні 14.12.2017 до Бердянського ОУПФУ в Запорізькій області, вищевказані документи не надавались.

Листом від 28.12.2018 відповідач повідомив ОСОБА_1 про необхідність подання даних документів, при цьому її право на перехід з пенсії по інвалідності на пенсії по втраті годувальника органом Пенсійного фонду не заперечувалось, будь-яких додаткових документів, які б не передбачались діючим законодавством, від позивача не вимагалось.

Суд зазначає, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями переводити осіб з одного виду пенсії на інший за власною ініціативою, без подання особою підтверджуючих документів, а тому відмова ОСОБА_1 28.12.2017 в переведенні з 14.12.2017 з пенсії по інвалідності на пенсію померлого 28.11.2017 судді України у відставці ОСОБА_2 є правомірною.

При цьому судом визнається право позивача на перехід з пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника, але за умови подання до Пенсійного фонду документів, визначених пунктом 2.3 Порядку.

Звідси, оскільки друга позовна вимога позивача є похідною від першої вимоги, яку суд вважає необґрунтованою, у суду відсутні підстави для зобов'язання відповідача здійснити з 14.12.2017 переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію у розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, у зв'язку зі смертю її чоловіка - судді України у відставці ОСОБА_2, на повному утриманні у якого перебувала непрацездатна позивач.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 22.03.2018.

Суддя Ю.П. Бойченко