Рішення № 73374507, 16.04.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2018 р. № 814/752/16 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал", вул. Погранична, 161, м. Миколаїв, 54055

до відповідача:Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, вул. Дегтярівська, 11-г, м. Київ 119, 04119

про:скасування податкового повідомлення-рішення від 07.04.2016р. №0000244100,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до СДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС України про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000244100 від 07.04.2016.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стало наслідком протиправного невиконання Державною казначейською службою України Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569, що підтверджено рішенням суду по справі № 814/751/16.

Відповідач надав заперечення проти позову, просить у задоволенні позову відмовити, оскільки при проведенні камеральної перевірки з питань дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН встановлено порушення позивачем ст.120-1 ПК України, тому податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно та скасуванню не підлягає.

Ухвалою від 18.05.2016 суду зупинено провадження у справі до розгляду справи № 814/751/16 за позовом позивача до ДФС про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 11.09.2017 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 26.10.2017 була здійснена заміна відповідача його правонаступником - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби.

В судовому засіданні 20.03.2018 сторони після надання суду пояснень не заперечували про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Актом про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2016 у т.ч. перевірки дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних № 26/28-08-41/31448144 від 23.03.2016 встановлено, що на порушення п.201.10 ст.201 ПК України позивачем зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на суму ПДВ 2 145 061,69 грн.: з порушенням терміну реєстрації до 15 календарних днів на суму ПДВ 51 356,80 грн.- з порушенням терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 948670,37 грн., з порушенням терміну реєстрації від 61 календарного дня і більше на суму ПДВ 1 145 034,53 грн.

За насідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000244100 від 07.04.2016, яким до позивача застосовано штраф 747 750 грн.60 коп., оскільки за даними Єдиного реєстру податкових накладних за звітний період січень 2016 встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з ст.120-1.1ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів.

На рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України; (п.200-1.4 ст.200-1 ПК України).

Відповідно до п.9 Постанови Кабінету Міністрів України « Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» № 569 від 16.10.2014 у разі проведення органами Казначейства розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, за коригуючими реєстрами.

Позивачем отримано субвенцію у загальній сумі 9062442,27 грн. згідно договору № 24 «Про організацію взаєморозрахунків» від 02.12.2015, укладеного між позивачем, Головним управлінням Державної казначейської служби, Департаментами фінансів Миколаївської обласної державної адміністрації та Миколаївської міської ради. Відповідна сума направлена на погашення заборгованості з податку на додану вартість, що підтверджується випискою по рахунку від 16.12.2015 та платіжним дорученням № 30 від 16.12.2015.

Однак кошти не були зараховані на електронний рахунок позивача, тому позивач звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби та Державної казначейської служби України щодо не зарахування на електронний рахунок позивача в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у сумі 7732497,01 грн. з погашення заборгованості з податку на додану вартість у вигляді субвенції.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 по справі № 814/751/16 позов позивача задоволено частково та визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби щодо зменшення суми наявного залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковуються Казначейством до виконання в повному обсязі, згідно Коригуючих реєстрів типу 8 від 18.01.2016 та зобов'язано ДКС України зменшити суму наявного залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку.

Бездіяльність Державної казначейської служби України призвела до виникнення перешкод у позивача у реєстрації податкових накладних з 21.12.2015, оскільки за умови дотримання казначейством алгоритму дій щодо обміну та опрацювання інформації, передбачених п.9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 569 від 16.19.2014, електронний рахунок позивача був би поповнений саме 21.12.2015, що надало б позивачу можливість зареєструвати податкові накладні.

Актом камеральної перевірки встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за січень 2016, але дати їх виписки починається з 01.01.2015 по 06.01.2016, але зареєстровані в ЄРПН тільки в січні 2016 року з порушенням строків передбачених ст.201 ПК.

Позивач частково погоджується з сумою податкового повідомлення-рішення, але, якщо б сума, на яку отримав позивач субвенцію, була зарахована до електронного рахунку 21.12.2015, то й сума прострочки становила менше днів, а відповідно й менше сума штрафних санкції. Позивач надав суду розрахунок суму штрафних санкції, з урахуванням суми поповнення електронного рахунку на суму субвенції з 21.12.2015, що склало у позивача 458147,43 грн., а не 747750,60 грн., як зазначено у спірному податковому повідомленні-рішенні.

Відповідно до ч.1 ст.109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Неналежне виконання позивачем вимог податкового законодавства стосовно своєчасності реєстрації податкових накладних частково відбулось з вини казначейства, що виключає протиправність діянь платника податків, та як наслідок, притягнення його відповідальності. Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних(фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням -рішенням, тому суд вважає за необхідне податкове повідомлення-рішення № 0000244100 від 07.04.2016 скасувати частково на суму 289603,17 грн., яка виникла в зв'язку з невиконанням Казначейством своїх обов'язків передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 569 від 16.10.2014, що встановлено рішенням суду по справі № 814/751/16.

Посилання відповідача стосовно того, що платник зобов'язаний був перерахувати потрібні йому кошти із свого поточного рахунку на свій електронний рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість для реєстрації податкових накладних не приймається судом до уваги, оскільки позивач не міг передбачити бездіяльність державного органу, який відповідно до ст.19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позов належить задовольнити частково.

Судовий збір розподіляється відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал" (вул. Погранична, 161,м. Миколаїв, 54055, ідентифікаційний код 31448144) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (вул. Дегтярівська, 11-г, м. Київ 119, 04119, ідентифікаційний код 39440996) задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення від 07.04.2016 року № 0000244100 частково на суму штрафу 289603,17 грн.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (вул. Дегтярівська, 11-г, м. Київ 119, 04119, ідентифікаційний код 39440996) на користь Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал" (вул. Погранична, 161, м. Миколаїв, 54055, ідентифікаційний код 31448144) судовий збір у сумі 4344,05 грн. (чотири тисячі триста сорок чотири гривні 05 коп.), сплачений платіжним дорученням № 1677 від 19.04.2016 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко