Рішення № 7337299, 22.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.12.09 р.                     Справа № 22/198                               

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.

при секретарі судового засідання Бондар В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Тоговий дім „Чорна перлина”, м.Одеса, ЄДРПОУ 31005868,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна мережа „Сарепта”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 34557310,

про стягнення 27502,47 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: Шкляров І.О. – за довіреністю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Чорна перлина”, м.Одеса, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна мережа „Сарепта”, м.Донецьк, про стягнення 27502,47 грн., у тому числі 26933,55 грн. суми основного боргу за поставлений товар та 568,92 грн. 3% річних від простроченої суми.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором постачання №71 від 06.10.2006р., внаслідок чого утворилась заборгованість щодо оплати товару та виникли підстави для нарахування 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копію договору постачання №71 від 06.10.2006р. разом із специфікацією до нього; акту звірки за рахунком №361 за період з 01.01.2009р. по 31.08.2009р.; листа №б/н від 22.06.2009р.; видаткових накладних №31426 від 02.10.2008р., №31427 від 02.10.2008р., №31428 від 02.10.2008р., №31429 від 02.10.2008р., №31443 від 09.10.2008р., №31444 від 09.10.2008р., №31445 від 09.10.2008р., №31446 від 09.10.2008р., №31447 від 09.10.2008р., №31448 від 09.10.2008р., №31457 від 09.10.2008р., №ЧжDON-31469 від 16.10.2008р., №31467 від 16.10.2008р., №31468 від 16.10.2008р., №31470 від 16.10.2008р., №31471 від 16.10.2008р., №31472 від 16.10.2008р., №31473 від 16.10.2008р., №31474 від 16.10.2008р., №31502 від 23.10.2008р., №31503 від 23.10.2008р., № 31504 від 23.10.2008р., №31505 від 23.10.2008р., №31506 від 23.10.2008р., №31507 від 23.10.2008р., №31508 від 23.10.2008р., №30069 від 29.01.2009р., №30070 від 29.01.2009р., №30071 від 29.01.2009р.; оригінал акту звірки взаємних розрахунків за договором постачання №71 від 06.10.2006р. станом на 10.12.2009р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.526, 530, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст.1, 12, 15, 82 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача у судове засідання не з’явився, витребувані ухвалою від 03.12.2009р. документи не надав.

Представник Відповідача позов не визнав у повному обсязі, оскільки додані Позивачем до матеріалів справи видаткові накладні не мають посилання на договір поставки №71 від 06.10.2006р., тому позовні вимоги є безпідставними. Зазначена правова позиція викладена письмово у запереченнях на позов №408 від 15.12.2009р., який представлений суду у судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Позивач стверджує, що підставою виникнення обов’язків Відповідача по оплаті переданого товару є договір №71 від 06.10.2006 року.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарсько процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарсько процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарсько процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

При цьому, первинні документи повинні ідентифікувати здійснену господарську операцію.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов’язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 ГПК України повинні мати крім обов’язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Згідно специфікації/прайс-листа №1 від 06.10.2006р. до договору №71 від 06.10.2006р. (додаток №3) Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Чорна перлина” та Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельна мережа „Сарепта” обумовили перелік найменування товару, його базову ціну, у тому числі із врахуванням знижки, вагу, мінімальну кількість замовлення та штрих-код товару, що поставляється у межах зазначеного договору.

Згідно з видатковими накладними наданими до матеріалів справи Позивач передав продукти харчування у асортименті Відповідачу на загальну суму 30757,88 грн. Останнім їх прийнято, що підтверджується підписами представників обох сторін, а також печатками і штампами Відповідача з визначенням його найменування та структурного підрозділу, у який доставлено товар.

Акт звірки за рахунком 361 за період з 01.01.2009р. по 31.08.2009р. та звірки станом на 10.12.2009р. фіксує факт визнання Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельна мережа „Сарепта” заборгованості у сумі 26933,55 грн.

Одночасно, Відповідач у листі №б/н від 22.06.2009р. підтвердив вказану суму та звернувся до Позивача з пропозицією щодо розгляду погашення простроченої дебіторської заборгованості у розмірі 26933,55 грн. За змістом зазначеного документу Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельна мережа „Сарепта” повинно здійснити розрахунок з Позивачем у період з 24.08.2009р. по 28.08.2009р. у сумі 4500,00 грн., у період з 31.08.2009р. по 04.09.2009р. – 4500,00 грн., з 07.09.2009р. по 11.09.2009р. – 4500,00 грн., з 14.09.2009р. по 18.09.2009р. – 4500,00 грн., з 21.09.2009р. по 25.09.2009р. – 4500,00 грн. та з 28.09.2009р. по 02.10.2009р. у сумі 4433,55 грн.

Крім того, у запереченнях на позовну заяву №408 від 15.12.2009р. Відповідач вказав про наявність поставки Позивачем за переліченими видатковими накладними товару на суму 26933,53 грн.

Однак, суд вважає, що зазначені документи не можуть розглядатися як докази передачі товару Відповідачу в межах умов договору №71 від 06.10.2006 року, оскільки в них не міститься жодного посилання на вищезазначений визначений в якості правової підстави заявлених позовних вимог договір. Окрім цього, у видаткових накладних зазначені позиції товару, які не визначені у специфікації, що є додатком до спірного правочину.

Акт звірки взаємних розрахунків станом на 10.12.2009р., який представлений Позивачем як доказ визнання заборгованості за договором, також не може розглядатися таковим, оскільки посилання на договір, який він містить, зроблено від руки шаріковою ручкою, а не надруковано як інший текст. Відповідач заперечує проти того, що зазначене посилання на даному акті зроблено в момент його підписання обома сторонами.

Інших доказів передачі товару Відповідачу в межах умов спірного договору Позивач не надав.

При цьому, п.5.5 договору №71 фіксує умови оплати, згідно з якими Відповідач перераховує кожні 30 банківських днів на рахунок Позивача грошові кошти за реалізований товар. Проте, як вбачається зі змісту первинної документації, що є предметом дослідження у даному спорі, дата оплати кожної з накладних, визначена Позивачем, не відповідає встановленому договором терміну для розрахунку за товар, а саме 30 банківським дням.

Одночасно, приймаючи до уваги наведені умови укладеної між сторонами угоди, оплата Відповідачем здійснюється за реалізований товар. Однак, Позивачем у розумінні ст.ст.32-36 Господарського кодексу України факт реалізації товару Відповідачем не доведено. Отже, підстави для встановлення та визначення дій Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна мережа „Сарепта” як невиконання грошового зобов’язання відповідно до ст.ст.525 та 526 Цивільного кодексу України, відсутні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Позивач не довів за допомогою належних та допустимих у розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказів, факт передачі товару та виникнення у Відповідача заборгованості саме за договором №71 від 06.10.2006 року.

З огляду на наведене, в позовних вимогах щодо стягнення суми основного боргу слід відмовити.

Також не підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення з Відповідача 3% річних в розмірі 568,92 грн., оскільки Позивачем не доведено факту невиконання Відповідачем грошового зобов’язання за договором постачання №71 від 06.10.2006р.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.У позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „Чорна перлина”, м.Одеса, до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна мережа „Сарепта”, м.Донецьк, про стягнення 27502,47 грн., у тому числі 26933,55 грн. суми основного боргу та 568,92 грн. 3% річних, відмовити.

2.У судовому засіданні 22.12.2009р. оголошено повний текст рішення.

3.Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя