Рішення № 73371885, 05.04.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/24501/17

Провадження № 2/127/6318/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2018 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Романюк Л.Ф.,

при секретарі Курутіній О.В.,

за участю позивачки ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача та 3-ї особи ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_4, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Служби у справах дітей Вінницької міської ради про визнання незаконним (протиправним) та скасування рішення виконкому Вінницької міської ради, визначення місця проживання дитини,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_4, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Служби у справах дітей Вінницької міської ради про визнання незаконним (протиправним) та скасування рішення виконкому міської ради, визначення місця проживання дитини, мотивуючи позовну заяву тим, що рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради № 1259 від 25.05.2017 року встановлено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_7. Позивачка вважає вказане рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради незаконним та таким, що підлягає до скасування, оскільки прийняте всупереч вимогам діючого законодавства. Зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року позивачка народила сина ОСОБА_6, батьком якого в актовому записі про народження вказаний ОСОБА_6, актовий запис № 11 від 15.07.2010 року зроблений у виконкомі Вартиковецької сільської ради, Кельменецького району, Чернівецької області. Сторони перебували в шлюбі з 23.11.2009 року по 21.10.2011 року. Разом з дитиною проживали у будинку відповідача в АДРЕСА_1.

Колишній чоловік, відповідач по справі ОСОБА_4, зі слів позивачки ображав її, бив, зловживав алкогольними напоями, забирав кошти, які вона отримувала на дитину. Коли сину мало виповнитись 11 місяців, тобто в червні 2011 року, позивачці вдалось разом з дитиною втекти від знущань відповідача та переїхати до своєї матері в м. Вінницю. 01.06.2011 року мати позивачки ОСОБА_8 зареєструвала позивачку, її сина ОСОБА_9 та старшу дочку ОСОБА_10 у своїй квартирі № АДРЕСА_1.

В період з червня 2011 року по 2017 рік відповідач бачив сина лише один раз, коли йому виповнилось три роки, до дитини він не з'являвся, його станом здоров'я не цікавився, участі у вихованні дитини не приймав, аліментів на утримання дитини не платив і не платить, заборгованість по аліментах за 2014 - 2017 рік. Відповідач ніде не працює і не працював, проживає разом зі своєю співмешканкою.

ОСОБА_6 позивачка вважає страждає на психічне захворювання, однак батько згоди на психіатричний огляд та госпіталізацію дитини до психіатричного закладу не надає.

Окрім того ОСОБА_6 навчається в 1 класі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 26 в м. Вінниці, але вчителі рекомендують перевести дитину на індивідуальну форму навчання. Він має бути постійно під наглядом психолога, психіатра. Відповідач в селі не зможе забезпечити дитині вказаний медичний нагляд, відповідне лікування та індивідуальне навчання. На її думку, прийняте рішення виконкому не узгоджується з інтересами малолітньої дитини.

Просила суд визнати незаконним (протиправним) та скасувати рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 1259 від 25.05.2017 року про встановлення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_4. Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала за обставин викладених в справі, просила суд визнати незаконним (протиправним) та скасувати рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 1259 від 25.05.2017 року про встановлення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_4. Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала за обставин, викладених в позові, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, підтримала висновок виконавчого комітету Вінницької міської ради № 01-00-011-6919 від 14.02.2018 року про недоцільність скасування рішення органу опіки та піклування Вінницької міської ради від 25.05.2017 року № 1259 щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком ОСОБА_11; про недоцільність визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір'ю ОСОБА_1.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні, в режимі відеоконференцзв'язку, позовні вимоги не визнав, заперечував, щодо задоволення позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні, в режимі відеоконференцзв'язку позовні вимоги не визнала. Просила суд залишити в силі рішення органу опіки та піклування Вінницької міської ради від 25.05.2017 року № 1259 щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком ОСОБА_11.

Вислухавши думку сторін, свідків, думку дитини, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до переконання в тому, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_11 з 2009 року. Шлюб було розірвано рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 21.10.2011 року (а.с.8-9).

Від спільного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1(а.с. 7).

Відповідно до виконавчого листа Ленінського районного суду м. Вінниці від 23.09.2011 року стягнуто з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 400 грн., щомісячно до досягнення сином повноліття, починаючи з 13.07.2011 року (а.с.9).

Відповідно до розрахунку заборгованості по виплаті аліментів на підставі виконавчого листа № 2-3390/2011 від 06.10.2011 року, ОСОБА_4, станом на 22.05.2017 року має заборгованість в сумі 8887,70 грн. (а.с.10).

Згідно довідки № 8277 від 11.10.2017 року ТОВ «ЖЕО» у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровано 5 осіб: ОСОБА_8 (власник), ОСОБА_12 (син), ОСОБА_1 (дочка), ОСОБА_13 (онука), ОСОБА_6 (онук), квартира складається з двох кімнат загальною площею 47, 80 м.кв., жилою площею 27, 50 м.кв. (а.с.11).

Відповідно до довідки Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці № 8570 від 02.11.2017 року, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання, інваліда ІІІ групи ОСОБА_1 становить 1247 грн. (а.с. 12).

Відповідно до витягу з рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 1259 від 25.05.2017 року, встановлено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_4 (а.с.5).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 2499 від 27.10.2016 року, було надано згоду комунальному закладу «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка» на психіатричний огляд та госпіталізацію до психіатричного закладу малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.39).

У витязі з протоколу №11 засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Вінницької міської ради від 16.05.2017 року зазначено, що відповідно до висновку медико - педагогічної комісії дитина ОСОБА_6 є педагогічно запущеною дитиною і може навчатися у масовій загальноосвітній школі, дитині потрібне лише належне батьківське виховання. Члени комісії зазначили, що проблеми з вихованням у матері ОСОБА_1 були зі старшою донькою, з вихованням якою вона не могла впоратися, і як результат - дівчинка двічі комісією направлялася до Жмеринського центру соціально - педагогічної реабілітації дітей. Присутні члени комісії наголосили на тому, що у ОСОБА_1 низький виховний потенціал, дитина ОСОБА_6 потребує особливої уваги та виховання, яку мати не в змозі забезпечити. Дитина ОСОБА_6 на засіданні комісії повідомив, що не бажає проживати з батьком (а.с.83).

Згідно акту обстеження житлово - побутових умов проживання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.09.2017 року затвердженого ОСОБА_15 директором закладу Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 26 Вінницької міської ради, до складу сім'ї входять: мати ОСОБА_1, сестра ОСОБА_13, ОСОБА_6, бабуся ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 та дядько ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, непрацюючий. Сім'я проживає у власній двох кімнатній квартирі. Хлопчик проживає разом з матір'ю та сестрою в одній кімнаті, має окреме ліжечко, але постільна білизна відсутня. У кімнаті не прибрано, стоїть стійкий запах сечі, розкидані речі. Є м'які іграшки, конструктор, невеликий стіл, навчальний куток відсутній. Холодильник та пральна машина не працюють. Загальний дохід сім'ї 5260 грн. на п'ятьох людей. Мати не справляється з виконанням батьківських обов'язків, вихованням дітей, дотриманням санітарно - гігієнічних норм. Між членами сім'ї часті конфлікти, непорозуміння, інколи з використанням нецензурної лайки. Один із членів родини алкозалежний (ОСОБА_12) Сім'я відчуває значні матеріальні труднощі, але не докладає зусиль для зміни ситуації. Комісія вважає умови проживання частково задовільні. Санітарно - гігієнічні умови не задовільні. Матері рекомендовано прибрати у кімнаті та купити постільну білизну (а.с.110).

У характеристиці № 527 від 20.11.2017 року Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 26, виконання матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 батьківських обов'язків щодо сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, учня 1-А класу, вказано, що ОСОБА_6 навчається у закладі з 01.09.2017 року, проживає з матір'ю ОСОБА_1, не працюючою, інвалідом ІІІ групи, за адресою: АДРЕСА_1. У 2016 році мати приводила хлопчика на «Дошколярик» 3 рази. Ваня почав безпричинно бити дітей і через це мати перестала його водити. З цього приводу була запрошена на індивідуальну консультацію до заступника директора, але не з'явилась. В 1 класі хлопчик відвідує школу систематично, але має 2 дні без поважних причин, мати підтримує телефонний зв'язок з класним керівником і практичним психологом. Хлопчик забезпечений шкільною формою і частково - шкільним приладдям. Одяг хлопчика відповідає санітарно - гігієнічним нормам, погодним умовам. За проханням працівників школи мати сидить на уроках з метою здійснення контролю за поведінкою сина, але авторитетом і повагою сина не користується, вплинути на нього може лише інколи. В спілкуванні з педагогами відверта, усвідомлює проблеми в поведінці сина, йде на контакт, але не докладає зусиль для зміни ситуації. Відвідала 1 раз батьківські збори перед 1 вересня, ходила разом з класом у філармонію, мати любить сина, але їй бракує вміння виховувати і впливати. Матері важко забезпечити повноцінний розвиток дитини через стан здоров'я і невміння виховувати, несприятливе родинне оточення (а.с.111).

У характеристиці № 517 від 20.11.2017 року Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 26 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, учня 1-А класу вказано, що ОСОБА_6 навчається в закладі з 1 вересня 2017 року, дитячий садок відвідував нерегулярно через проблеми у поведінці, хлопчик відвідав 3 заняття в «Дошколярику», але бив і кусав дітей, бігав і повзав по класу, перевертав парти, гупав ногами в стіни і шафи. В першому класі зриває майже всі уроки: перекривлює вчителя, гримаснічає, рве власні зошити, гризе свої і чужі гумки, ламає олівці, натягує портфель на голову, чмокає губами на весь клас, грається пляшкою з водою на уроці, бере і кидає чужі речі, гупає руками і ногами по парті, залазить на парту з ногами, може перевернути парту, видає гучні звуки, кричить на чотирьох кінцівках по класу і сходах, бігає під час уроку по класу. Зачіпає на уроках і перервах дітей, б'є їх. Під час уроку пояснень вчителя не слухає, малює каракулі в зошиті. Може висидіти лише два перших уроки, гіперактивний. Присутність матері і (або) психолога на уроці майже не змінює поведінку ОСОБА_12. За хлопчиком закріплено з 21.11.2017 року до 08.12.2017 року студентку - практикантку з метою здійснення посиленої уваги на уроках і проведення індивідуальних розвиткових знань. Хлопчик рахує до 300, порівнює предмети закількістю, розуміє поняття «більше», «менше», «дорівнює», усно розв'язує задачі на 1 дію в межах 5, любить складати пазли. Не читає, знає частину букв. Любить робити фізкультхвилинку. Ваня почав відвідувати недільну школу, де йому подобається. Хлопчик прагне уваги до себе, здібний, фізично дуже сильний, але впертий, нахабний, некерований, несоціалізований, непередбачувальний у діях. Під час обстеження побутових умов сім»ї в кімнаті був різкий запах сечі. За словами матері, ОСОБА_12 часто мочиться в куток кімнати. Неодноразові бесіди з хлопчиком і матір'ю класного керівника, психолога, заступника директора, директора результатів не дають. Вважають за доцільне обстеження хлопчика з метою переведення його на індивідуальну форму навчання або зміни умов виховання, забезпечення індивідуальної педагогічної уваги (а.с.112).

Згідно характеристики № 13 від 08.06.2017 року Вартиковецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області, ОСОБА_11 являється постійним жителем села Слобідка Кельменецького району Чернівецької області, характеризується позитивно, зауважень зі сторони виконкому немає (а.с.115).

У акті обстеження умов проживання ОСОБА_11 складеного службою у справах дітей Кельменецької РДА від 14.07.2017 року вказано, щодо складу його сім'ї входять: цивільна дружина ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_10. Умови проживання задовільні. Житло розміщене на першому поверсі, складається з 2 кімнат: зал та дитяча. В окремому приміщенні обладнана кухня і спальня. Житловий будинок відремонтований, газифікований, є зручності. ОСОБА_11 та ОСОБА_16 бажають, щоб ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 виховувався у їх сім'ї (а.с.116).

14.11.2017 року поліклінічним відділенням Кельменецької ЦРЛ видано довідку № 444 відповідно до якої, ОСОБА_11 на диспансерному обліку у лікаря психіатра не перебуває (а.с.117).

14.11.2017 року поліклінічним відділенням Кельменецької ЦРЛ видано довідку № 886 відповідно до якої, ОСОБА_11 на диспансерному обліку у лікаря нарколога не перебуває (а.с.117).

12.06.2017 року загальною амбулаторією загальної практики та сімейної медицини надано довідку ОСОБА_11, згідно якої останній пройшов медичний огляд, де на момент огляду був соматично здоровий. Перебуває на «Д» обліку з 2016 року з приводу гіпертонічної хвороби 1ст. СНІ ФК ІІ (а.с.118).

12.12.2017 року Чернівецький обласний центр СНІДу надав довідку № 46360 про те, що за результатами обстеження ОСОБА_11 ніяких антитіл та антигену р24 не виявлено (а.с.119).

12.12.2017 року КУ Кельменецька ЦРЛ видала висновок про стан здоров'я ОСОБА_11, згідно якого обстежившись у всіх лікарів, здавши всі аналізи, лікарі зробили висновок, що у ОСОБА_11 відсутні перешкоди щодо виконання батьківських обов'язків відносно дитини (а.с.120).

07.11.2017 року виконавчий комітет Вартиковецької сільської ради надав характеристику № 43 на жительку села Слобідка ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_10, остання проживає без реєстрації в с. Слобідка Кельменецького району Чернівецької області. За характером спокійна, ввічлива, врівноважена, привітна, роботяща, ставиться з повагою до старшого покоління. Народила та виховала трьох дітей, має трьох онуків. Ставлення до дітей позитивне. Зауважень з боку сільської ради не має (а.с.123).

12.12.2017 року Чернівецький обласний центр СНІДу надав довідку № 46359 про те, що у ОСОБА_16 ніяких антитіл та антигену не виявлено (а.с.125).

Відповідно до висновку КУ Кельменецька ЦРЛ від 12.12.2017 року у ОСОБА_16 відсутні перешкоди по догляду відносно дитини ОСОБА_6 (а.с.126).

Враховуючи вище викладені медичні довідки стан здоров'я ОСОБА_11 та його співмешканки ОСОБА_16 дозволяють їм виконувати батьківські обов'язки відносно дитини ОСОБА_17 у повному обсязі.

07.11.2017 року ОСОБА_16 подала в компетентні органи заяву № 176 згідно якої вона не заперечує, щоб ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав біля батька ОСОБА_11 та виховувався в їхній сім'ї. (а.с.124).

Відповідно до довідки №1112 від 18.04.2017 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 на обліку ВОКШВД не перебуває, зовнішніх явищ заразних шкірних венеричних захворювань не виявлено, RW негативна (а.с.189).

Відповідно до довідки № 270 від 18.04.2017 року Міської клінічної лікарні №1(протитуберкульозне диспансерне відділення) у ОСОБА_1 туберкульозу не виявлено (а.с.189).

Відповідно до характеристики № 3110 від 18.04.2017 року ТОВ ЖЕО, скарг від сусідів та мешканців будинку на ОСОБА_1 не надходило (а.с.190).

Відповідно до довідки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 має третю групу інвалідності, загальне захворювання. Протипоказана важка праця (а.с.191).

Згідно до медичної довідки НОМЕР_2 та сертифікату НОМЕР_3 ОСОБА_1 не перебуває на обліку в психоневрологічній лікарні та наркологічному диспансері (а.с.192).

Відповідно до довідки УСЗН (Правобережне) ОСОБА_1 отримує державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям, яка станом на 06.03.2017 року становить 1508, 72 грн. (а.с.193).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_18 яка є класним керівником ОСОБА_6 суду показала, що дитини ОСОБА_6 не проста дитина з досить важкою поведінкою, мати намагається впливати на сина, але у неї не виходить. ОСОБА_9 відвідував «Дошколярик» декілька разів, але через свою поведінку мама змушена була його забрати, він кусав і бив дітей. Коли ОСОБА_6 прийшов до першого класу, спочатку намагався поводити себе спокійно, а потім ні сам не навчався ні іншим не давав. ОСОБА_9 здібний і розумний хлопчик, однак навчатися у класі він не може, йому потрібно навчатись тільки індивідуально. ОСОБА_9 може підійти і вдарити будь - яку дитину. Мама сиділа з ОСОБА_6 цілий місяць на уроках, вона має певний вплив на дитину, однак не значний. Неадекватна поведінка дитини полягає в тому, що він може просто кричати на уроці, заважаючи при цьому іншим учням, ходити на руках і ногах, повзати по класу, він специфічно чмокає губами, так, що чути на весь клас. Одного разу приніс до школи запальничку, підпалив папір і бігав з ним по класу. Свідок зазначила, що майже за 40 років педагогічного стажу, учнів з такою поведінкою у неї було лише двоє, такого, щоб вона не могла вплинути на дитину, ще не було. На думку свідка неадекватна поведінка ОСОБА_6 пов'язана і з його невихованістю і з певними розладами. Про батька ОСОБА_9 нічого не розповідав, окрім того дитина важко іде на контакт. Свідок зазначила, що бачила батька ОСОБА_9 декілька разів, батько розповідав, що коли ОСОБА_6 проживав з ним, то поводив себе адекватно. Свідок вважає, що є необхідність огляду ОСОБА_6 спеціалістами психіатрами. Негативних дій з боку мами ОСОБА_6 ніколи не було, вона просто не може на нього впливати. Психолог і соціальний педагог зі школи ходили до ОСОБА_6 додому, однак мама їх не впустила, пояснила, що додому не можна, оскільки там брат, який зловживає алкогольними напоями і не завжди себе добре поводить. На даний час ОСОБА_6 не може навчатись у звичайному класі йому потрібна інклюзивна або індивідуальна освіта.

Свідок ОСОБА_19, яка працює психологом Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 26 суду показала, що знає ОСОБА_1 та її обох дітей ОСОБА_13 та ОСОБА_6. ОСОБА_9 здібний хлопчик у нього гарна пам'ять, розвинуте мислення, однак йому бракує нормальної поведінки, він може висидіти лише один урок.

Свідок зазначила, що у мами ОСОБА_6 бракує вміння виховувати, у неї зі старшою донькою були проблем, а на разі і з ОСОБА_6. Свідок не може зазначити з яких причин у ОСОБА_6 така поведінка, можливо спадковість, можливо інші розлади, інші фактори. Неадекватна поведінка ОСОБА_6 полягає в тому, що він постійно б'ється, штовхається, ламає олівці, може просто почати нявчати. У ОСОБА_6 присутні і негативні і позитивні враження від проживання з батьком, однак нині дитина налаштована не дуже гарно до батька, можливо він боїться покарань батька, можливо іншого середовища, тобто проживання з батьком. Свідок вважає, що до виховання ОСОБА_6 потрібно докласти максимум зусиль, щоб змінити його поведінку, можливо потрібно встановити певні рамки, ввести певні покарання, звичайно не фізичні. На думку свідка дитина просто потребує огляду лікаря психіатра. Час іде, а дитина не розвивається, обстеження психіатром є необхідним. У ОСОБА_6 не сформований авторитет дорослих, можливо з причин виховання, можливо з генетичних факторів. Також свідок показала, що під час огляду місця проживання дитини, у квартирі було дуже брудно, розкидані речі, стояв різкий запах сечі, мати пояснила, що це через те, що ОСОБА_20 інколи мочиться у куток. Батько ОСОБА_9 дав дозвіл на огляд дитини психіатром, однак не дає дозвіл на лікування, оскільки вважає, що дитина цілком здорова, причиною є неналежне виховання матері. На думку свідка дитині необхідно дати можливість пожити в інших умовах, а батьку дати шанс виховувати ОСОБА_20.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_21, яка є родичкою ОСОБА_11, а саме дружиною його брата, суду показала, що познайомилась з ОСОБА_1 та ОСОБА_20 коли дитині було 3 місяці, вона разом зі своїм чоловіком приїхала до ОСОБА_1, ОСОБА_11 та ОСОБА_20 в гості, спочатку в їх сім'ї все було нормально. Сварки почались через те, що ОСОБА_1 не хотіла працювати, не готувала їжі, вона говорила, що краще сидіти в квартирі ніж працювати. Пізніше коли ОСОБА_20 проживав з батьком, він розповідав, що дядько йому пояснював, що не потрібно працювати, краще красти. ОСОБА_20 говорив, що його водили до церкви, «де є ангел, який дає гроші». Зазначила, що ОСОБА_11 піклувався про дитину, передавав продукти, солодощі, гроші, одяг. Вона особисто два рази була в ОСОБА_22, коли ОСОБА_11 намагався зустрітись з сином, однак ОСОБА_1 не пустила.

Свідок ОСОБА_23, брат ОСОБА_11, суду показав, що знає ОСОБА_1 з 2009 року у 2010 році у ОСОБА_1 та ОСОБА_11 народився син. Через те, що ОСОБА_1 не хотіла працювати в родині були постійні сварки. Вона не готувала їжі, не прибирала, не займалась городом. ОСОБА_1 постійно говорила, що краще сидіти в квартирі ніж працювати. Під час того як ОСОБА_22 проживав у батька він був нормальною дитиною, грався з дітьми. ОСОБА_9 звичайна дитина, просто надто розбалуваний і не вихований. Хлопчик розповідав, що дядько казав йому, що не потрібно працювати, краще красти, а ще у ОСОБА_22 показував місце куди він заходив і там йому давали гроші. Віктор завжди цікавився сином, передавав йому гроші, іграшки, одяг, однак після того як брат ОСОБА_1 вийшов з в'язниці, останні почали чинити перешкоди і не давати можливості батьку побачити сина.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_13, старша дочка позивачки, суду показала, що мати з ОСОБА_11 спочатку жили нормально в його хаті в с. Слобідка. Однак пізніше ОСОБА_11 почав поводити себе неадекватно, став дуже жорстоким і агресивним. Віктор часто вживав спиртні напої, влаштовував скандали, бив маму. Одного разу, за погану поведінку він на її очах спалив домашню тваринку, крису. Також свідок зазначила, що ОСОБА_11 намагався її задушити. Він забирав у мами всі гроші, ніде не працював. Через поведінку ОСОБА_11 мама змушена була тікати до ОСОБА_22. Свідок вказала, що мама любить ОСОБА_23, завжди купує поїсти і щось смачненьке.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_24, мати позивачки, суду показала, що її дочка перебувала у другому шлюбі з ОСОБА_23, від шлюбу народився син ОСОБА_9. З самого початку відносини ОСОБА_23 і ОСОБА_1 не складались, він постійно пив, бив дочку, а онучку намагався задушити, спалив її тваринку. Усі кошти, які ОСОБА_1 отримувала на дитину він забирав, знущався з них як міг. ОСОБА_1 змушена була тікати від нього з малесенькою дитиною на руках. Так, ОСОБА_23 інколи передавав ОСОБА_22 по 100 грн., однак за ці гроші нічого не можливо купити. Свідок зазначила, що вона не зловживає спиртними напоями, це наклеп, також вказала, що хворіє на цукровий діабет.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12, брат позивачки, суду показав, що його сестра ОСОБА_1 певний час проживала зі своїм чоловіком ОСОБА_12 в селі. Він постійно її ображав, бив, знущався, забирав у неї всі кошти. Сестра весь час дзвонила до нього і плакала. Потім вона не витримала і з маленькою дитиною приїхала додому, він особисто забирав її з вокзалу на таксі. Свідок зазначив, що він разом з мамою проживає в дитячій кімнаті, ОСОБА_1 з дітьми в залі. Племінник для нього, як рідний син і нічого поганого він його не вчить. Ваня нормальна дитина, вільно переміщається по квартирі, немає ніяких заборон. Свідок також зазначив, що неодноразово перебував у місцях позбавлення волі за корисливі злочини. До нього дійсно декілька разів викликали поліцію через його поведінку, однак це через хворобу, а саме легку ступінь дебілізму. Наразі він лікується у лікарні ім. акад. Ющенка, приймає таблетки, які його заспокоюють, якщо він відчуває приступ то одразу їде до лікарні. Зазначив, що ОСОБА_1 любить своїх дітей і піклується про них.

02.11.2017 року Вінницьким відділом поліції надано листа, де вказано, що згідно інформаційно - телекомунікаційної системи «Цунамі» інформаційного порталу НП України до Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області надійшло 22 повідомлення по спецлінії «102» з приводу викликів працівників поліції по сімейним сваркам за адресою: АДРЕСА_1, у період з 2016 - 2017 років (а.с.50-51).

Відповідно до висновку № 6449 по матеріалам перевірки зареєстрованих в ЖЕО ВВП за №11746 від 30.03.2016 року, 20.03.2016 року до Вінницького ВП ГУНП у Вінницькі області по тел. «102» надійшло повідомлення, що за адресою : АДРЕСА_1 викликають поліцію. Прибувши на місце було встановлено, що поліцію викликала ОСОБА_1, котра пояснила, що всі спірні питання були вирішені мирним шляхом. В матеріалах висновку містяться пояснення ОСОБА_25, відповідно до яких у останього з матір'ю та сестрою відбулась сімейна сварка.

Відповідно до висновку № 5922 по матеріалам перевірки зареєстрованих в ЖЕО ВВП за НОМЕР_4 від 20.03.2016 року, 14.03 та 15.03.2016 року до Вінницького ВП ГУНП у Вінницькі області по тел. «102» надійшло повідомлення, що за адресою : АДРЕСА_1 викликають поліцію. Прибувши на місце було встановлено, що поліцію викликала ОСОБА_1, котра пояснила, що всі спірні питання були вирішені мирним шляхом. В матеріалах висновку міститься заява ОСОБА_1 у якій зазначено, що ОСОБА_25 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння кричав, виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, бив маму, зламав двері.

Відповідно до висновку № 4748 по матеріалам перевірки зареєстрованих в ЖЕО ВВП за №6770 від 01.03.2016 року , 25.02.2016 року до Вінницького ВП ГУНП у Вінницькі області по тел. «102» надійшло повідомлення, що за адресою: АДРЕСА_1 викликають поліцію. Прибувши на місце було встановлено, що поліцію викликала ОСОБА_8 В матеріалах висновку містяться пояснення останньої, відповідно до яких ОСОБА_25 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння вчинив сімейну сварку, до приїзду поліції забрав зі своєї кімнати телевізор і пішов у невідомому напрямку.

Відповідно до висновку № 6936 по матеріалам перевірки зареєстрованих в ЖЕО ВВП за №14649 від 05.04.2016 року, 31.03.2016 року до Вінницького ВП ГУНП у Вінницькі області по тел. «102» надійшло повідомлення, що за адресою : АДРЕСА_1 викликають поліцію. Прибувши на місце було встановлено, що поліцію викликала ОСОБА_1, в матеріалах справи містяться пояснення ОСОБА_8, відповідно до яких її син перебуваючи у нетверезому стані бешкетував, гупав у двері, голосно розмовляв.

Відповідно до висновку № 8948 по матеріалам перевірки зареєстрованих в ЖЕО ВВП за №17621 від 22.04.2016 року, 13.04.2016 року до Вінницького ВП ГУНП у Вінницькі області по тел. «102» надійшло повідомлення, що за адресою : АДРЕСА_1 викликають поліцію. Прибувши на місце було встановлено, що поліцію викликала ОСОБА_8, котра пояснила, що всі спірні питання були вирішені мирним шляхом.

Відповідно до висновку № 10929 по матеріалам перевірки зареєстрованих в ЖЕО ВВП від 25.05.2016 року, встановлено, що 20.05.2016 року дочка ОСОБА_1 ОСОБА_13 повернулась додому та принесла з вулиці собаку, після цього її дядько ОСОБА_26 почав на неї сваритись, ображати нецензурною лайкою та погрожувати фізичною розправою. В подальшому ОСОБА_1 викликала наряд поліції.

Відповідно до висновку № 15045 по матеріалам перевірки зареєстрованих в ЖЕО ВВП від 14.07.2016 року, встановлено, що 10.07.2016 року до Вінницького ВП ГУНП у Вінницькі області надійшло повідомлення ОСОБА_1, щодо зникнення її малолітнього сина ОСОБА_6.

Відповідно до висновку № 14993 по матеріалам перевірки зареєстрованих в ЖЕО ВВП від 18.07.2016 року, встановлено, що 16.07.2016 року до Вінницького ВП ГУНП у Вінницькі області надійшло повідомлення ОСОБА_1, щодо зникнення її малолітнього сина ОСОБА_6.

У висновку № 719 від 20.01.2017 року вказано, що за адресою: АДРЕСА_1 виникло непорозуміння на побутовому ґрунті, яке переросло в сварку, так, як заявниця ОСОБА_8 була невдоволена поведінкою свого сина ОСОБА_12, останній знаходився в стані алкогольного сп'яніння, ображав мати брутальною лайкою, погрожував фізичною розправою, чинив моральний та психологічний тиск.

Відповідно до висновку № 1258 по матеріалам перевірки зареєстрованих в ЖЕО ВВП за №3953 від 14.02.2017 року, 09.02.2017 року до Вінницького ВП ГУНП у Вінницькі області по тел. «102» надійшло повідомлення, що за адресою: АДРЕСА_1 викликають поліцію. Прибувши на місце було встановлено, що поліцію викликала ОСОБА_1, просила вжити заходів до її брата ОСОБА_12, який перебуваючи в п'яному вигляді вчинив з нею сімейну сварку, в ході якої погрожував фізичною розправою, виражався нецензурною лайкою в її сторону.

Відповідно до висновку № 1264 по матеріалам перевірки зареєстрованих в ЖЕО ВВП за №4112 від 16.02.2017 року, 10.02.2017 року до Вінницького ВП ГУНП у Вінницькі області по тел. «102» надійшло повідомлення, що за адресою: АДРЕСА_1 викликають поліцію. Прибувши на місце було встановлено, що поліцію викликав ОСОБА_12 безпідставно.

Відповідно до висновку № 7513 по матеріалам перевірки зареєстрованих в ЖЕО ВВП від 15.08.2017 року, встановлено, що ОСОБА_12 перебуваючи у стані сильного алкогольного сп'яніння, безпричинно висловлювався нецензурними словами щодо неповнолітньої ОСОБА_13, кидав у неї речами та шарпав за одяг.

Згідно ст.19 Сімейного Кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.

Відповідно до пункту 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866, для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності). Під час розв'язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов'язків матері та батька щодо дитини. Працівник служби у справах дітей за місцем проживання дитини проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт за формою згідно з додатком 9. У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання для здійснення обстеження його житлово-побутових умов та складення акта обстеження умов проживання згідно з додатком 9. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання дитини, працівник якої проводить з ним бесіду. Під час вирішення питання щодо визначення місця проживання дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров'я дитини та інші обставини, що мають істотне значення. Місце проживання дитини не може бути визначене з тим із батьків, який не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або вживає наркотичні засоби, своєю поведінкою може зашкодити здоров'ю та розвитку дитини. Якщо встановлено, що жоден з батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, служба у справах дітей подає клопотання голові районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про позбавлення таких батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав. Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.

Відповідно до ч.5 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей та документів, які стосуються справи.

У висновку № 01-00-011-6919 від 14.02.2018 року виконавчого комітету Вінницької міської ради, вказано, що при прийнятті рішення орган опіки та піклування врахував принцип рівності прав і обов'язків батьків, віддаючи перевагу тому з них, хто може створити найбільш сприятливі умови для виховання дитини та те, що найкращі інтереси дитини, залежно від їх характеру та серйозності, мають перевищувати інтереси батьків. Орган піклування Вінницької міської ради вважає: недоцільним скасування рішення органу опіки та піклування Вінницької міської ради від 25.05.2017 року № 1259 щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком ОСОБА_11: недоцільним визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір'ю ОСОБА_1(а.с.235-239).

Згідно зі ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Крім того, поняття "розлучення дитини та матері" не є тотожним поняттю „визначення різних місць проживання матері та дитини", оскільки мати дитини у разі визначення місця проживання дитини з батьком не обмежена у своєму праві на спілкування з дитиною, турботу відносно дитини та участь у вихованні дитини і може реалізувати свої права шляхом домовленості з батьком дитини щодо встановлення часу та порядку спілкування з дитиною або за рішенням органу опіки та піклування чи за судовим рішенням з цього питання.

Таким чином положення статті 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини мається перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини.

Як роз'яснено у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року, при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з'ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.

Частинами 1,2 ст.171 СК України встановлено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Урахування думки дитини щодо її життя передбачає й ст. 12 Конвенції з прав дитини, в якій записано, що Конвенція зобов'язує держави-учасниці забезпечити дитині, здатній формулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються її, і цим поглядам має приділятись належна увага, згідно з віком дитини та зрілістю.

У відповідності до ч.2 ст. 12 Конвенції про права дитини та ч. 2 ст. 171 Сімейного кодексу України думка дитина може бути заслухана судом безпосередньо чи через відповідний орган.

В судовому засіданні, була з'ясована думка малолітнього ОСОБА_6 з приводу визначення його місця проживання. ОСОБА_9 зазначив, що хоче проживати разом зі своєю мамою, батька боїться оскільки останній бив його буком та заставляв пасти корів.

Відповідно до частин першої та другої статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

У преамбулі до Конвенції ООН про права дитини зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні. Згідно зі статтею 9 Конвенції Держави-сторони дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи за судовим рішенням визначають відповідно до застосовного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини. Вирішення такого питання може бути необхідним у тому чи іншому випадку, коли, наприклад, батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї. При цьому всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у вирішенні такого питання та викладати свою позицію.

Судом встановлено, що між сторонами існують особисті неприязні відносини, що надає зайву принциповість позиціям сторін щодо виховання дитини, небажання вирішити спір у добровільному порядку, непоступливість у питаннях про участь у вихованні, проживанні та утриманні дитини.

Дитина опинилась у важкій життєвій ситуації, хлопчик любить маму і хоче з нею проживати, однак умови у яких проживає ОСОБА_6 сприяють до того, що його поведінка стає не підконтрольною.

ОСОБА_9 є педагогічно запущеною дитиною, у нього не належне батьківське виховання та утримання. У позивачки ОСОБА_1 низький виховний потенціал, ОСОБА_6 потребує особливої уваги та виховання, яку мати не в змозі забезпечити, дані обставини також підтверджуються витягом з протоколу № 11 засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Вінницької міської ради від 16.05.2017 року (а.с.83).

Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, суд, виходячи з рівності прав та обов'язків батька й матері щодо своїх дітей, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх.

Сімейне право закріплює в обов'язковому порядку, що місце проживання дитини визначається тільки виходячи з її інтересів.

Під інтересами дитини треба розуміти забезпечення умов, необхідних для її повноцінного фізичного, психічного і духовного розвитку, що є неодмінним атрибутом належного сімейного виховання.

При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

ОСОБА_9 потрібна соціалізація, його потрібно знайомити з людьми, вчити спілкуватися, дитиною потрібно займатися і виховувати, наразі мамі важко справитись з ОСОБА_6, він її не слухає та не сприймає.

Крім того, дитина не повинна зростати в середовищі, де майже кожного місяця на протязі 2016 - 2017 року додому викликаються працівники поліції, з метою заспокоїти нетверезого дядька ОСОБА_25, який лається, б'є бабусю, ображає маму і сестру, ламає в квартирі меблі та вибиває двері. При цьому не кожного разу ОСОБА_25 дозволяє членам своєї родини користуватись кухнею та туалетом, що взагалі є неприпустимим. У таких умовах не можливий нормальний розвиток дитини. Дитина буде наслідувати те, що бачить, поводити себе так, як поводяться в його оточенні. Як наслідок, на даний час, ОСОБА_6 неадекватно себе поводить у школі, кидається на дітей, б'є їх, оскільки він наслідує поведінку дорослих з якими проживає. Також на даний час вже має місце два випадки звернення до правоохоронних органів з метою розшуку ОСОБА_20, який самовільно покинув своє місце проживання з матір»ю.

Зі слів батька ОСОБА_11 мати ОСОБА_9 має намір влаштувати його до інтернату, у зв'язку з чим проводить різні медичні обстеження, у тому числі і психіатричні.

Суд зазначає наступне, психіатричний огляд ОСОБА_20 був рекомендований, як класним керівником так і психологом зі школи у зв'язку з нестандартною поведінкою дитини.

Однак, помістити ОСОБА_20 до інтернату не спробувавши змінити його умови життя, тобто не дати батьку шанс виховувати сина, буде неправомірно. Батько хоче спробувати виховати свою дитину, займатися ним, забезпечувати його, щоб він виріс нормальною здоровою дитиною.

Як уже судом зазначалось, позивачка ОСОБА_1 уже двічі зверталась до Служби у справах дітей за допомогою у вихованні своєї старшої доньки ОСОБА_5, яка була некерованою, не відвідувала навчання, тікала з дому, в зв»язку з чим дівчинка двічі комісією направлялася до Жмеринського центру соціально - педагогічної реабілітації дітей.

Європейський суд з прав людини в своїй практиці (рішення від 01.07.2017 року в справі «М. Є. проти України», зазначає, що в усіх подібних випадках основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Також ЄСПЛ зазначив, що судам слід керуватись статтею 51 Конституції України, яка гарантує кожному із подружжя рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Схожа норма міститься також у частині шостій статті 7 Сімейного кодексу України, відповідно до якої рівність прав і обов'язків жінки та чоловіка у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї є однією із загальних засад регулювання сімейних відносин. Це узгоджується з практикою ЄСПЛ, який неодноразово наголошував, що батьки повинні мати рівні права у спорах про опіку над дітьми, і жодні 5 презумпції, які ґрунтуються на ознаці статі, не повинні братись до уваги (рішення у справі «Зоммерфельд проти Німеччини» («Зоштегїеісі V .Оегтапу») від 08 липня 2003 року, «Цаунеггер проти Німеччини» («2лип姧ег у. Оегтапу») від 03 грудня 2009 року).

Зокрема, якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує (див., mutatis mutandis, справу "Хазе проти Німеччини" (Haase v. Germany), N 11057/02, п. 99, ЄСПЛ 2004-III (витяги).

Сімейне законодавство не виключає визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком незалежно від віку дитини, якщо маються обставини, з яких дитині краще проживати з батьком ніж з матір'ю.

Враховуючи вищевикладене, проживання малолітнього ОСОБА_6 разом з батьком, на думку суду, буде відповідати інтересам дитини, оскільки роль батька у вихованні дитини відіграє значну роль.

Також суд бере до уваги висновки про доцільність місця проживання дитини з батьком ОСОБА_11 виконавчого комітету Вінницької міської ради, яка безпосередньо вивчала обставини в даній сім»ї, з»ясовувала матеріальну-побутову забезпеченість дитини, також враховувала поведінку батька дитини і вдруге даючи висновок про доцільність визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, вважає недоцільним, в інтересах останнього, визначити місцем проживання його з матір»ю ОСОБА_1

На підставі ст. ст. 19,141,155,161 СК України, керуючись ст.ст.10,12,27,77,81, 141, 259,263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_4, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Служби у справах дітей Вінницької міської ради про визнання незаконним (протиправним) та скасування рішення виконкому Вінницької міської ради, визначення місця проживання дитини- відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене сторонами до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: