Постанова № 73370752, 11.04.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2018 р. м. Київ Справа№ 5002-15/3520-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Григораш Н.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 11.04.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.01.2018 (повний текст підписано 22.01.2018)

у справі №5002-15/3520-2012 (суддя Христенко О.О.)

за заявами Товариства з обмеженою відповідальністю - НПП "Укргазгеоавтоматика" № 654 від 21.11.2017 та Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області № 13265/5, №13266/5, № 13267/5, № 13268/5 від 14.12.2017

про видачу дублікатів наказів у справі № 5002-15/3520-2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - НПП "Укргазгеоавтоматика"

до Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"

про стягнення коштів

В судовому засіданні 11.04.2018 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.11.2012 у справі № 5002-15/3520-2012 задоволено частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю - НПП "Укргазгеоавтоматика" в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" 99 368,96 грн. заборгованості, 8 346,99 грн. 3 % річних, 13 911,65 грн. інфляційних втрат, 2 432,56 грн. судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.03.2013 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю - НПП "Укргазгеоавтоматика" задоволено повністю; присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" 7 513,93 грн. пені, 150,27 грн. судового збору за подання позовної заяви, 804,75 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, 860,25 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

14.11.2012 на примусове виконання рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.11.2012 у справі № 5002-15/3520-2012 виданий відповідний наказ.

09.04.2013 на примусове виконання постанови Вищого господарського суду України від 27.03.2013 у справі № 5002-15/3520-2012 видано відповідні накази.

12.11.2013 на примусове виконання додаткової постанови Вищого господарського суду України від 21.10.2013 у справі № 5002-15/3520-2012 виданий відповідний наказ.

24.11.2017 до Господарського суду Київської області надійшла заява №654 від 21.11.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю - НПП "Укргазгеоавтоматика" про видачу дублікатів судових наказів у справі №5002-15/3520-2012.

22.12.2017 до Господарського суду Київської області від Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області надійшли заяви № 13265/5, №13266/5, № 13267/5, № 13268/5 від 14.12.2017 про видачу дублікатів наказів у справі № 500-15/3520-2012. Мотивуючи свої заяви, Державна виконавча служба вказує на звернення ТОВ - НПП "Укргазгеоавтоматика" (вх. № 7679) до управління ДВС із заявою про відновлення виконавчих проваджень №35608168, № 37907825, № 41114372, №38995090, з примусового виконання наказів суду у справі № 5002-15/3520-2012, у зв'язку із неможливістю виконання їх на території АР Крим, в результаті тимчасової анексії АР Крим та м. Севастополя.

Заперечуючи проти заяв, відповідач вказував на закінчення процесуальних строків щодо видачі дублікатів наказів та втратою стягувачем права на вчинення відповідних процесуальних дій. Крім того, відповідач звертає увагу суду на не дотримання стягувачем порядку звернення щодо відновлення виконавчого провадження, встановленого Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.01.2018 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю - НПП "Укргазгеоавтоматика" № 654 від 21.11.2017 про видачу дублікатів наказів Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.11.2012, 09.04.2013, 12.11.2013 у справі № 5002-15/3520-2012 та заяви Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області № 13265/5, №13266/5, № 13267/5, № 13268/5 від 14.12.2017 про видачу дублікатів наказів господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.11.2012, 09.04.2013, 12.11.2013 у справі № 5002-15/3520-2012.

Вирішено видати дублікат наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.11.2012 у справі № 5002-15/3520-2012 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (просп. Кірова/про. Совнаркомовский, буд. 52/1, м.Сімферополь, Центральний район, АР Крим, 9500, ЄДРПОУ 10006408415) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - НПП "Укргазгеоавтоматика" (вул. Жовтневої революції, буд. 93,Червонозоряний район, м. Харків, Харківська область, 61004, ЄДРПОУ 10004675472) заборгованість за договором № 966 від 20 листопада 2008 року в розмірі 99 368,96 грн., 3 % річних в розмірі 8 346,99 грн. збитки від інфляції в розмірі 13 911,65 грн., та судовий збір в розмірі 2432,56 грн.

Вирішено видати дублікат наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.04.2013 у справі № 5002-15/3520-2012 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-промислового підприємства "Укргазгеоавтоматика" 860,25 грн. у рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату судового збору за подання касаційної скарги.

Вирішено видати дублікат наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.04.2013 у справі № 5002-15/3520-2012 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-промислового підприємства "Укргазгеоавтоматика" 7513,93 грн.

Вирішено видати дублікат наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.11.2013 у справі № 5002-15/3520-2012 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-промислового підприємства "Укргазгеоавтоматика" 150 грн. 27 коп. судового збору за подання позовної заяви та 804 грн. 75 коп. у рахунок відшкодування витрат, понесених позивачем на оплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвала мотивована обґрунтованістю та підтвердженням належними та допустимими доказами вимог заявників про видачу дублікатів наказів Господарського суду Автономної Республіки Крим.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 17.01.2018 у справі №5002-15/3520-2012 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заявлених вимог Товариства з обмеженою відповідальністю - НПП "Укргазгеоавтоматика" та Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального права (ст.ст. 75-79 ГПК України та п. 19.4 Перехідних положень ГПК України), що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції під час винесення оскаржуваної ухвали помилково дійшов висновку про втрату наказів посилаючись на те, що з моменту окупації території Автономної Республіки Крим діяльність державних органів, в тому числі органів Державної виконавчої служби, утворених відповідно до Конституції і законів України є неможливою.

Апелянт зазначає, що місцевим господарським судом не було дотримано вимог п. 19.4 Перехідних положень ГПК України в частині сплати заявником 2 судового збору за видачу чотирьох дублікатів наказів, а лист Мінюсту №19482-0-3316/20.4 від 01.08.2016 свідчить про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу 05.03.2018 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 у справі № 5002-15/3520-2012 поновлено Публічному акціонерному товариству "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" строк для подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", встановлено позивачу та Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

У визначений ухвалою суду строк позивач та Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області відзиви на апеляційну скаргу не надали.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2018 у справі №5002-15/3520-2012 розгляд апеляційної скарги відповідача призначено на 11.04.2018.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 11.04.2018 підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заявлених вимог Товариства з обмеженою відповідальністю - НПП "Укргазгеоавтоматика" та Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області в повному обсязі.

Представники позивача та Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області в судове засідання апеляційної інстанції 11.04.2018 не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини їх неявки суду невідомі.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвал в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка зазначених представників обов'язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників позивача та Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Центральним відділом державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим були відкриті виконавчі провадження №35608168, №38995090, №37907825, №41114372 з виконання рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.11.2012, постанови Вищого господарського суду України від 27.03.2013 та додаткової постанови Вищого господарського суду України від 21.10.2013 у справі № 5002-15/3520-2012.

Внаслідок збройної агресії Російської Федерації територія Автономної Республіки Крим з 20.02.2014 визначається тимчасово окупованою територією, відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Відповідно до приписів ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (далі Закон) змінено територіальну підсудність судових справ у зв'язку з неможливістю здійснення правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях. Зазначеною статтею Закону передбачено, зокрема, забезпечення розгляду справ господарського суду Автономної Республіки Крим господарським судом Київської області, господарського суду міста Севастополя - господарським судом міста Києва, Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом. З урахуванням загального характеру положень статті 12 Закону України щодо зміни територіальної підсудності справ відповідні приписи підлягають застосуванню щодо справ усіх категорій і на будь-якій стадії розгляду справ, зокрема: у вчиненні процесуальних дій, передбачених статтями 88, 89, розділами ХІІ і ХІV України стосовно судових рішень господарських судів Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та Севастопольського апеляційного господарського суду здійснюється господарськими судами, зазначеними в абзаці десятому частини першої статті 12 Закону (інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.05.2014р. №01-06/615/14 "Про Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України").

Враховуючи положення Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 та визнання території Автономної Республіки Крим тимчасово окупованою, матеріали виконавчого провадження залишились у Центральному ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК, при цьому заявники стверджують, що про подальший хід вказаних виконавчих проваджень їм невідомо.

Пунктом 4 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 за № 512/5 визначено, що виконання рішень щодо боржників, які знаходяться на території, яка відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є тимчасово окупованою територією України, здійснюється відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.

Згідно зі ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Судом встановлено, що з моменту окупації території Автономної Республіки Крим діяльність державних органів, а отже і органів Державної виконавчої служби, утворених відповідно до Конституції і Законів України, є неможливою.

За приписами п. 19.4 Перехідних положень ГПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно Розділу XV. Відновлення втраченого виконавчого провадження або матеріалів виконавчого провадження Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5) за заявою сторони виконавчого провадження або з ініціативи виконавця відновленню підлягають, зокрема, виконавчі провадження, виконання за якими здійснювалось на тимчасово окупованій території.

Виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони можуть звернутися до суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, за видачею дубліката виконавчого документа.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього дубліката виконавчого документа виносить постанову про відновлення втраченого (знищеного) виконавчого провадження і не пізніше наступного дня надсилає її стягувачеві та боржникові.

Відновлене виконавче провадження підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом.

Посилаючись на долучені до заяви докази, товариство з обмеженою відповідальністю - НПП "Укргазгеоавтоматика", просить суд видати дублікати наказів. Зокрема, до вказаної заяви додано лист № 19482-0-3316/20.4 від 01.08.2016 Міністерства юстиції України, за яким повідомлено, що згідно з бази даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, виконавчі провадження № 38995090, № 35608168, № 37907825, № 41114372 значаться зареєстрованим у Центральному відділі державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим. Стан виконавчих проваджень № 38995090 - відкрито; № 35608168, №37907825, № 41114372 - зупинено. Діяльність територіальних органів Міністерства юстиції України, в тому числі, органів державної виконавчої служби, на зазначених територіях об'єктивно неможлива. Поміж цим, із листа Міністерства юстиції України вбачається, що на даний час у Департаменті виконавчої служби відсутня об'єктивна можливість витребувати у посадових осіб органів державної виконавчої служби АР Крим та м.Севастополя інформацію щодо стану виконання рішення суду.

Крім того, заявником також долучені до заяви платіжні доручення №7001640789 від 06.10.2017, № 7001640872 від 14.11.2017, № 7001640873 від 14.11.2017, № 7001640874 від 14.11.2017 про сплату судового збору за видачу судом дублікатів наказів, у загальному розмірі 192,00 грн.

Разом з цим, відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області до заяви додані постанови про відкриття виконавчого провадження за № 37907825 від 17.05.2013, № 41114372 від 10.12.2013, №38995090 від 24.07.2013, № 35608168 від 05.12.2012, а також копія заяви Товариства з обмеженою відповідальністю - НПП "Укргазгеоавтоматика" №663 від 01.12.2017 про відновлення втрачених виконавчих проваджень за №37907825, № 41114372, № 38995090, № 35608168.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

У рішенні від 17.05.2005 по справі «Чіжов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів вжити необхідних заходів для виконання рішення, позбавляє гарантій, передбачених параграфом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Враховуючи встановлені судом першої інстанції обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками щодо обґрунтованості вимог Товариства з обмеженою відповідальністю - НПП "Укргазгеоавтоматика" №654 від 21.11.2017 та Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про видачу дублікатів наказів у справі №5002-15/3520-2012.

Доводи апелянта про помилковість висновків суду про втрату судових наказів колегія суддів відхиляє з підстав їх невідповідності оскаржуваній ухвалі, в якій місцевий господарський суд не встановлював таких обставин, а лише зазначив, що з моменту окупації території АРК діяльність державних органів, а отже і органів ДВС, утворених відповідно до Конституції і Законів України, є неможливою.

При цьому заявником був дотриманий порядок звернення щодо відновлення виконавчих проваджень, встановленого Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5), що підтверджується наявними у справі копіями заяв позивача до відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Херсонській області про відновлення проваджень від 01.12.2017, поданими у відповідності до розділу XV вказаної Інструкції.

Враховуючи обставини справи, а також положення Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", лист Мінюсту №19482-0-3316/20.4 від 01.08.2016 не спростовує вірних висновків суду першої інстанції про необхідність видачі дублікатів судових наказів у даній справі, оскільки відповідно до норм чинного законодавства виконавчі провадження, виконання за якими здійснювалось на тимчасово окупованій території підлягають відновленню, а відновлене виконавче провадження підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом.

Під час розгляду апеляційної скарги судом не встановлено порушень судом першої інстанції норм ст.ст.75-79 ГПК України та п.19.4 Перехідних положень ГПК.

Одночасно судом вірно відхилено доводи боржника в частині пропущення строків пред'явлення наказів до виконання, оскільки з листа №19482-0-3316/20.4 від 01.08.2016 Міністерства юстиції України вбачається, що виконавчі провадження № 38995090, № 35608168, № 37907825, № 41114372 значаться зареєстрованими у Центральному відділі державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим. Стан виконавчих проваджень № 38995090 - відкрито; №35608168, №37907825, № 41114372 - зупинено.

Матеріали справи містять належні докази щодо звернення стягувача до ВДВС та відповідно винесення державним виконавцем постанов про відкриття виконавчих проваджень №37907825 від 17.05.2013, № 41114372 від 10.12.2013, № 38995090 від 24.07.2013, №35608168 від 05.12.2012, а строк пред'явлення виконавчих документів до виконання вважається перерваним.

Суд також звертає увагу і на те, що відповідно до статті 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковим до виконання.

Згідно зі статтею 115 ГПК України, в редакції, чинній до 15.12.2017, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

У той же час, слід зважити на таке: 1) виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі - Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hor№sby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgme№ts a№d Decisio№s 1997-II).

За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

Доводи апелянта про недотримання судом п. 19.4 Перехідних положень ГПК України в частині сплати заявником 2 судового збору за видачу чотирьох дублікатів наказів, колегія суддів відхиляє виходячи з наступного.

Пунктом 19.4 Розділу XI Перехідних положень ГПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Згідно з п. 2.19 1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» господарським судам слід мати на увазі, що судовий збір, про який ідеться в підпунктах 1 - 6 пункту 4 частини другої статті 4 Закону, справляється не за подання заяв про видачу копії судового рішення, дубліката наказу тощо, а саме за видачу відповідного документа.

Дублікат виконавчого документа видається саме стягувачу - Товариству з обмеженою відповідальністю - НПП "Укргазгеоавтоматика", яке повинно було, і сплатило судовий збір згідно наявних у справі платіжних доручень (а.с. 12-15), у зв'язку з чим орган ДВС у даній справі не повинен сплачувати судовий збір за видачу дублікатів наказу стягувачу.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.01.2018 у справі №5002-15/3520-2012 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 17.01.2018 у справі №5002-15/3520-2012 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/14679/17 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 288, 289 ГПК України з урахуванням перехідних положень ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017.

Повний текст постанови складено 16.04.2018.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська