Рішення № 73370354, 04.04.2018, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 квітня 2018 року м. ТернопільСправа № 921/743/17-г/5

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

при секретарі судового засідання Коляска І.І.

розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, 46400

про cтягнення 43 320, 41 грн

За участі представників:

Позивача: Старчика А.А. - уповноваженого

Відповідача: Ловчук М.В. - уповноваженої

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

Суть справи:

12.12.2017 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Тернопільгаз", про стягнення 43 320, 41 грн, з яких: 36 938, 63 грн - 3% річних, 6 381, 78 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором купівлі-продажу природного газу № 02/2013-Б від 04.01.2013 в частині здійснення своєчасної оплати за поставлений у період з грудня 2013 р. по червень місяць 2015 р. (включно) природний газ, внаслідок чого у позивача виникло право на звернення до суду із даним позовом.

В підтвердження наведеного до матеріалів справи долучено: Договір купівлі-продажу природного газу № 02/2013-Б від 04.01.2013 та додаткові угоди до нього, акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2013, від 28.02.2013, від 31.03.2013, від 30.04.2013, від 31.05.2013, від 30.06.2013, від 31.07.2013, від 31.08.2013, від 30.09.2013, від 31.10.2013, від 30.11.2013, від 31.12.2013, від 31.01.2014, від 28.02.2014, від 31.03.2014, від 30.04.2014, від 31.05.2014, від 30.06.2014, від 31.07.2014, від 31.08.2014, від 30.09.2014, від 31.10.2014, від 30.11.2014, від 31.12.2014, від 31.01.2015, від 28.02.2015, від 31.03.2015, від 30.04.2015, від 31.05.2015, від 30.06.2015, розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 14.12.2017 (суддя Андрушків Г.З.) порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 12:00 год. 24.01.2018.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших, законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

П. 9 р. ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, чинній з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Поряд з тим, у зв'язку із перебування 24.01.2018 судді Андрушків Г.З у відпустці, ухвалою суду від 23.01.2018 постановлено: розгляд справи №921/738/17-г/5 здійснювати за правилами загального позовного провадження, зі стадії підготовчого засідання; підготовче засідання призначено на 15:00 год. 28.02.2018.

В той же час, суддю Господарського суду Тернопільської області Андрушків Галину Зіновіївну на підставі рішення Вищої ради правосуддя №282/0/15-18 від 01.02.2018, згідно наказу Господарського суду Тернопільської області №15-к від 19.02.2018, звільнено з посади судді Господарського суду Тернопільської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.

П. 2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду визначено, що у разі, коли суддя (судді) у передбачених законом випадках не може (не можуть) продовжувати розгляд справи, невирішені судові справи передаються для повторного автоматичного розподілу за вмотивованим розпорядженням керівника апарату, що додається до матеріалів справи.

19.02.2018 розпорядженням керівника апарату, відповідно до пункту 2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 921/743/17-г/5, за результатами якого для розгляду справи визначено суддю Гирилу І.М.

Враховуючи зміну складу суду на стадії підготовчого провадження, з метою належного вирішення завдань останнього, судом згідно ухвали від 21.02.2018 (суддя Гирила І.М.) прийнято справу № 921/743/17-г/5 до свого провадження; призначено підготовче засідання у справі № 921/743/17-г/5 (в межах строків, передбачених ст. 177, 181 ГПК України) в режимі відеоконференції на 14:30 год. 19.03.2018, забезпечення проведення відеоконференції доручено Господарському суду Київської області (вул. Комінтерну (Симона Петлюри), 16, м. Київ - 32, 01032).

В подальшому, ухвалою Господарського суду Тернопільській області від 19.03.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 921/743/17-г/8 до судового розгляду по суті на 11:15 год. 04.04.2018.

У судовому засіданні 04.04.2018 головуючий розпочав розгляд справи по суті в рамках загального позовного провадження. Також, у даному судовому засіданні суд з'ясував обставин справи та дослідив надані сторонами докази.

В судове засідання 04.04.2018 повноважний представник відповідача прибув, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву №03/42 від 10.01.2018 (вх. №3620 від 11.01.2018). Зокрема, зазначив, що кошти, які надійшли від установ та організацій, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, на рахунок ПАТ "Тернопільгаз" із спеціальним режимом використання, відповідно до Постанови НКРЕП №63 від 23.01.2015 "Про затвердження нормативів перерахування коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання гарантованих постачальників природного газу, відкритих в установах уповноважених банків, що надійшли від усіх категорій споживачів", перераховуються уповноваженим банком на рахунок Постачальника, відповідно до затверджених НКРЕП нормативів, а ПАТ "Тернопільгаз" на механізм перерахування коштів жодним чином не впливає, оскільки розрахунки за природний газ регулюються не тільки умовами договору, а і нормативно-правовими актами, такими як, зокрема, Закон України "Про засади функціонування ринку природного газу" та ін. Окрім того, відповідач стверджує, що у п. 7.2 Договору, із змінами в редакції Додаткової угоди №2 до Договору, сторони дійшли згоди щодо застосування відповідальності за неналежне виконання умов договору, на 20 день після закінчення терміну дії Договору в частині поставки газу. Термін дії Договору закінчився 31.12.2015. На момент закінчення дії даного Договору ПАТ "Тернопільгаз" у повному обсязі розрахувався за придбаний природний газ для бюджетних організацій та установ, а тому у позивача немає підстав для застосування до відповідача відповідальності за неналежне виконання умов договору.

Повноважний представник позивача в судове засідання 04.04.2018 прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та посилаючись на долучені до матеріалів справи документи, у тому числі і відповідь на відзив №14/4-230 від 30.01.2018 (вх. №5041 від 05.02.2018). Вважає обставини, викладені у відзиві відповідачем надуманими та такими, що не відповідають дійсності. Зокрема, посилається на абз. 2 п. 6.2 Договору, яким передбачено, що за наявності заборгованості за попередні періоди Покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Продавця. Відтак сторони, в тому числі і відповідач, прямо передбачили в Договорі обов'язок відповідача, за відсутності або несвоєчасності надходження грошей через рахунок зі спеціальним режимом використання відповідача, сплачувати власними коштами в строки, передбачені п. 6.1 Договору. Тому посилання відповідача на неможливість впливати на своєчасність розрахунків за поставлений природний газ вважає необґрунтованими. Поряд з цим, щодо посилань відповідача на умови п. 7.2 договору в редакції додаткової угоди №2 від 31.12.2013, то вважає, що вказаним положенням Договору сторони обумовили відкладальну обставину щодо нарахування виключно пені, а позовними вимогами у даній справі є стягнення суми 3% річних та інфляційних витрат, нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України. Таким чином, позивач просить суд відхилити пояснення та аргументи, викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву та задовольнити позовні вимоги ПАТ НАК "Нафтогаз України" в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях доводи та пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне:

04.01.2013 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", надалі - Продавець/позивач, з однієї сторони, та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (зміна найменування - Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз"), надалі - Покупець/відповідач, з іншої сторони, укладено Договір на купівлю-продаж природного газу № 02/2013-Б (надалі - Договір), за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2013 році природний газ (надалі - газ), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ, на умовах цього Договору (п.1.1 р.1 Договору).

Згідно п. 1.2 р. 1 Договору, газ, що продається за цим Договором, використовується Покупцем виключно для подальшої реалізації установам і організаціям, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, які є кінцевими споживачами газу.

Відповідно до п. 2.1 р. 2 Договору, Продавець передає Покупцеві у 2013 газ в обсязі до 26 400,0 тис. куб. м. Обсяги газу, що планується передати за цим Договором (далі - плановий обсяг), можуть змінюватись Сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку (пп.2.1.1 п. 2.1 р. 2 Договору).

Пунктами 3.3-3.4 р. 3 Договору встановлено, що приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язується надати Продавцеві підписані та скріплені печаткою Покупця два примірники акта приймання - передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути Покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписанні акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами.

Розділом 11 Договору визначено, що останній набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін, поширює свою дію на відносини, що фактично склались між Сторонами з 01 січня 2013 року і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Згідно п. 10.2 р. 10 Договору, усі зміни і доповнення до Договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими представниками Сторін.

З метою узгодження обсягів переданого газу, його вартості та інших умов до даного Договору було укладено низку Додаткових угод, якими врегульовано обсяг природного газу та його ціну, порядок проведення розрахунків між сторонами та строку дії Договору тощо.

Зокрема, Додатковою угодою №16 від 19.06.04.2015 до Договору сторони виклали статтю 11 "Строк дії Договору" Договору у новій редакції, а саме: Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 січня 2013 року, і діє в частині реалізації газу до 30 червня 2015 року (включно), а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення". Згідно п. 1 вказаної Додаткової угоди, Сторони визначили, що договір № 02/2013-Б від 04.01.2013 слід вважати таким, що припинив дію в частині поставки природного газу з 01 липня 2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач за період з січня місяця 2013 року по червень місяць 2015 року (включно) передав, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 52 185, 295 тис. куб. м на загальну суму 258 055 310, 52 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями підписаних повноважними представниками сторін актів приймання-передачі природного газу. Зокрема:

- спожитий у січні місяці 2013 року газ оформлений актом приймання-передачі від 31.01.2013 на суму 19 079 206, 38 грн;

- спожитий у лютому 2013 року газ оформлений актом приймання-передачі від 28.02.2013 на суму 18 003 507, 00 грн;

- спожитий у березні місяці 2013 року газ оформлений актом приймання-передачі від 31.03.2013 на суму 15 731 376, 16 грн;

- спожитий у квітні місяці 2013 року газ оформлений актом приймання-передачі від 30.04.2013 на суму 10 686 690, 38 грн;

- спожитий у травні місяці 2013 року газ оформлений актом приймання-передачі від 31.05.2013 на суму 347 066, 77 грн;

- спожитий у червні місяці 2013 року газ оформлений актом приймання-передачі від 30.06.2013 на суму 253 149, 08 грн;

- спожитий у липні місяці 2013 року газ оформлений актом приймання-передачі від 31.07.2013 на суму 263 222, 99 грн;

- спожитий у серпні місяці 2013 року газ оформлений актом приймання-передачі від 31.08.2013 на суму 264 090, 50 грн;

- спожитий у вересні місяці 2013 року газ оформлений актом приймання-передачі від 30.09.2013 на суму 334 056, 38 грн;

- спожитий у жовтні місяці 2013 року газ оформлений актом приймання-передачі від 31.10.2013 на суму 5 217 431, 08 грн;

- спожитий у листопаді місяці 2013 року газ оформлений актом приймання-передачі від 30.11.2013 на суму 9 335 261, 27 грн;

- спожитий у грудні місяці 2013 року газ оформлений актом приймання-передачі від 31.12.2013 на суму 19 433 178, 08 грн;

- спожитий у січні місяці 2014 року газ оформлений актом приймання-передачі від 31.01.2014 на суму 9 832 646, 59 грн;

- спожитий у лютому місяці 2014 року газ оформлений актом приймання-передачі від 28.02.2014 на суму 13 984 262, 66 грн;

- спожитий у березні місяці 2014 року газ оформлений актом приймання-передачі від 31.03.2014 на суму 9 790 083, 71 грн;

- спожитий у квітні місяці 2014 року газ оформлений актами приймання-передачі від 30.04.2014 на суму 4 126 647, 38 грн;

- спожитий у травні місяці 2014 року газ оформлений актом приймання-передачі від 31.05.2014 на суму 470 045, 56 грн;

- спожитий у червні місяці 2014 року газ оформлений актом приймання-передачі від 30.06.2014 на суму 285 106, 63 грн;

- спожитий у липні місяці 2014 року газ оформлений актом приймання-передачі від 31.07.2014 на суму 273 723, 67 грн;

- спожитий у серпні місяці 2014 року газ оформлений актом приймання-передачі від 31.08.2014 на суму 278 944, 64 грн;

- спожитий у вересні місяці 2014 року газ оформлений актом приймання-передачі від 30.09.2014 на суму 276 525, 42 грн;

- спожитий у жовтні місяці 2014 року газ оформлений актом приймання-передачі від 31.10.2014 на суму 2 916 422, 23 грн;

- спожитий у листопаді місяці 2014 року газ оформлений актом приймання-передачі від 30.11.2014 на суму 14 403 156, 84 грн;

- спожитий у грудні місяці 2014 року газ оформлений актом приймання-передачі від 31.12.2014 на суму 29 368 278, 96 грн;

- спожитий у січні місяці 2015 року газ оформлений актом приймання-передачі від 31.01.2015 на суму 15 919 380, 00 грн;

- спожитий у лютому місяці 2015 року газ оформлений актом приймання-передачі від 28.02.2015 на суму 21 842 479, 80 грн;

- спожитий у березні місяці 2015 року газ оформлений актом приймання-передачі від 31.03.2015 на суму 24 656 360, 64 грн;

- спожитий у квітні місяці 2015 року газ оформлений актом приймання-передачі від 30.04.2015 на суму 9 920 085, 12 грн;

- спожитий у травні місяці 2015 року газ оформлений актом приймання-передачі від 31.05.2015 на суму 477 163, 08 грн;

- спожитий у червні місяці 2015 року газ оформлений актом приймання-передачі від 30.06.2015 на суму 285 761, 52 грн.

Відповідно до п. 6.1 р. 6 Договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п. 6.2 Договору. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа наступного за місяцем поставки газу на підставі акту приймання-передачі.

П. 6.2 р. 6 Договору сторони встановили, що оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання Покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Продавця відповідно до вимог Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕ, та зараховується, як оплата за газ. За наявності заборгованості Покупець перераховує кошти із поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Продавця.

Сторони погоджуються, що сума, яка була сплачена Покупцем понад вартість фактично отриманого газу за розрахунковий місяць, зараховується Сторонами як погашення заборгованості Покупця перед Продавцем за минулі періоди за Договором, а у випадку відсутності простроченої заборгованості за Договором сума, яка була сплачена Покупцем понад вартість фактично отриманого газу за розрахунковий місяць, зараховується Продавцем як авансовий платіж на наступний розрахунковий місяць (п. 6.5 р. 6 Договору).

Додатковою угодою №2 від 31.12.2013 до Договору сторони змінили, зокрема, редакцію п. 6.1 р. 6 Договору та передбачили, що: " Оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється Покупцем до 20-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, на підставі підписаного Сторонами акту приймання-передачі газу".

Додатковою угодою №3 від 28.04.2014 до Договору сторони знову змінили редакцію п. 6.1 р. 6 Договору та передбачили, що: "Оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється Покупцем до 20-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного Сторонами акту приймання-передачі газу за розрахунковий місяць".

Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства свої зобов'язання по оплаті вартості отриманого у період з січня місяця 2013 р. по червень 2015 р. (включно) природного газу виконував неналежним чином та з порушенням передбаченого умовами Договору терміну розрахунків.

Зокрема, вартість газу отриманого у січні місяці 2013 року відповідачем в повному обсязі оплачено 28.02.2013, вартість газу отриманого у лютому місяці 2013 року - 27.03.2013, вартість газу отриманого у березні місяці 2013 року - 30.04.2013, вартість газу отриманого у квітні місяці 2013 року - 11.07.2013, вартість газу отриманого у травні місяці 2013 року - 31.07.2013, вартість газу отриманого у червні місяці 2013 року - 09.08.2013, вартість газу отриманого у жовтні місяці 2013 року - 30.11.2013, вартість газу отриманого у листопаді місяці 2013 року - 26.12.2013, вартість газу отриманого у грудні місяці 2013 року - 03.02.2014, вартість газу отриманого у січні місяці 2014 року - 04.03.2014, вартість газу отриманого у лютому місяці 2014 року - 28.03.2014, вартість газу отриманого у грудні місяці 2014 року - 29.01.2015, вартість газу отриманого у січні місяці 2015 року - 27.02.2015, вартість газу отриманого у лютому місяці 2015 року - 27.03.2015, вартість газу отриманого у березні місяці 2015 року - 19.05.2015, вартість газу отриманого у квітні місяці 2015 року - 08.07.2015, вартість газу отриманого у травні місяці 2015 року - 22.07.2015, вартість газу отриманого у червні місяці 2015 року - 22.07.2015 (банківські виписки з рахунку позивача, сальдова відомість та операції по підприємству "Тернопільміськгаз ПАТ" - в матеріалах справи).

Приступній в судовому засіданні 04.04.2018 повноважний представник відповідача не заперечив факт отримання ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" протягом січня місяця 2013 року - червня місяця 2015 року (включно) газу в наведених вище обсягах та сплату його вартості з простроченням платежу.

Згідно ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором купівлі-продажу природного газу №02/2013-Б від 04.01.2013 позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) 6 381, 78 грн інфляційних нарахувань та 36 938, 63 грн 3% річних.

В силу приписів ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору на купівлю-продаж природного газу №02/2013-Б від 04.01.2013.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за неналежне виконання вказаного вище Договору.

Ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст. 692 ЦК України).

В силу ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, та однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач виконав свій обов'язок щодо передачі у власність відповідачу природного газу згідно Договору №02/2013-Б від 04.01.2013 в повному обсязі. Натомість відповідач свої зобов'язання з оплати вартості отриманого протягом січня 2013 року - червня 2015 року (включно) природного газу виконав з порушенням встановленого Договором строку.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого природного газу, позивачем помісячно, з врахуванням сум поставок та передбачених умовами Договору термінів здійснення розрахунків, проведених відповідачем оплат, нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в загальній сумі 36 938, 63 грн та інфляційні нарахування в загальній сумі 6 381,78 грн.

З наданого позивачем розрахунку 3% річних вбачається, що останні нараховані за період з 20.01.2015 по 21.07.2015 (включно), зокрема: за газ переданий у грудні місяці 2014 р. згідно акту приймання - передачі від 31.12.2014 - за період з 20.01.2015 по 28.01.2015; за газ переданий у січні 2015 р. згідно акту приймання - передачі від 31.01.2015 - за період з 20.02.2015 по 26.02.2015; за газ переданий у лютому 2015 р. згідно акту приймання - передачі від 28.02.2015 - за період з 20.03.2015 по 26.03.2015; за газ переданий у березні 2015 р. згідно акту від 31.03.2015 - за період з 21.04.2015 по 18.05.2015; за газ переданий у квітні 2015 р. згідно акту від 30.04.2015 - за період з 20.05.2015 по 07.07.2015; за газ переданий у травні 2015 р. згідно акту від 31.05.2015 - за період з 20.06.2015 по 21.07.2015; за газ переданий у червні 2015 р. згідно акту від 30.06.2015 - за період з 21.07.2015 по 21.07.2015.

Судом розглянуто наданий позивачем розрахунок 3% річних та за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", з врахуванням вартості переданого позивачем та отриманого відповідачем згідно наведених вище актів приймання-передачі природного газу, передбаченого умовами Договору терміну здійснення розрахунків та проведених відповідачем оплат, провів перерахунок заявленої до стягнення суми 3% річних.

Згідно проведеного судом перерахунку, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в загальній сумі 36 938, 63 грн є правомірними та такими, що підлягають до задоволення в заявленій до стягнення сумі (проведений судом розрахунок - в матеріалах справи).

З наданого позивачем розрахунку інфляційних нарахувань на загальну суму 6 381, 78 грн вбачається, що останні нараховані за період з травня місяця 2015 р. по червень місяць 2015 (включно) за неналежне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті вартості природного газу переданого у квітні місяці 2015.

Судом розглянуто наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань та за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", в межах визначених позивачем періодів, проведених відповідачем оплат, з урахуванням того, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць, який визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому проводиться сплата, викладених у листі Верховного Суду України "Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" (№62-97р. від 03.04.1997р.), проведено перерахунок заявленої то стягнення суми інфляційних нарахувань.

Згідно проведеного судом перерахунку, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 6 381,78 грн є правомірними та такими, що підлягають до задоволення в заявленій до стягнення сумі (проведений судом розрахунок - в матеріалах справи).

Щодо тверджень відповідача, з посиланням на умови п. 7.2 Договору в редакції додаткової угоди №2 від 31.12.2013, про відсутність підстав для стягнення заявлених у позові сум, то суд вважає останні помилковими, з огляду на те, що вказаним положенням Договору Сторонами передбачено відкладальну обставину виключно щодо нарахування пені. Поряд із цим, предметом позову у даній справі позивачем визначено стягнення сум 3% річних та інфляційних витрат, нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, які за своєю правовою природою входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду від 31 січня 2018 у справі № 915/14/17).

Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст. 86 ГПК України).

У відповідності до вимог ст. ст. 123, 129 ч. 1 п. 2 ГПК України, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600, 00 грн покладаються судом на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 73-75, 86, 123, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, буд. 54 м. Тернопіль, 46006, ідентифікаційний код 03353503 на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, ідентифікаційний код 20077720, 6 381 грн 78 коп. інфляційних нарахувань, 36 938 грн 63 коп. три проценти річних та 1600 грн 00 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16.04.2018

Суддя І.М. Гирила