Постанова № 73368623, 27.03.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/498/18 Справа № 205/9437/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Скрипник К. О. Доповідач - Красвітна Т.П.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Красвітної Т.П.,

суддів: Свистунової О.В., Посунся Н.Є.,

при секретарі ШилоС.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 13 червня 2017 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А :

19 грудня 2016 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості та, уточнивши позовні вимоги, посилався на те, що відповідно до укладеного договору №б/н від 15.02.2006 року ПриватБанк відкрив відповідачу картковий рахунок та видав платіжну картку з кредитним лімітом у розмірі 15000,00 грн., з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки та сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30,00 % на рік. Відповідач порушив умови укладеного договору в частині своєчасного погашення платежів передбачених умовами кредитного договору, чим не виконав зобов'язання за договором, у зв'язку з чим станом на 30.11.2016 року за договором виникла заборгованість на загальну суму 30832,93 грн., яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 15858,19 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 12565,59 грн., заборгованості за пенею та комісією в розмірі 464,72 грн., штрафу (фіксована частина) - 500,00 грн. та штрафу (процентна складова) - 1444,43 грн. Тому позивач просив стягнути на свою користь з відповідача заборгованість за вказаним кредитним договором в загальному розмірі 30832,93 грн. та судові витрати (а.с. 146-148).

Рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 13 червня 2017 року позов задоволено, стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 15.02.2006 року в розмірі 30832,93 грн. станом на 30.11.2016 року, а саме: заборгованості за кредитом в розмірі 15858,19 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 12565,59 грн., заборгованості за пенею та комісією в розмірі 464,72 грн., фіксована частина - 500 грн., процентна складова - 1444,43 грн., а також судові витрати в розмірі 1378,00 грн. (а.с. 173-175).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог (а.с. 181-190).

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду. Згідно абз. 3 п. 3 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Також п. 8 ч. 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, в редакції, що діє з 15.12.2017 року, передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст.ст. 128-130 ЦПК України, що стверджується письмовою розпискою представника відповідача та поштовими повідомленнями про вручення судової повістки ПАТ КБ «Приватбанк», яке долучене до матеріалів справи (а.с. 256).

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що на підтвердження своїх доводів банком надано копію анкети-заяви ОСОБА_2 на отримання кредиту від 15 лютого 2006 року №б/н, згідно якої остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 2000,00 грн. зі сплатою за користування кредитними коштами відсотків у розмірі 60,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с. 152).

Згідно вказаної вище анкети-заяви клієнт виражає свою згоду, що дана заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами складають між клієнтом та банком договір про надання банківських послуг.

ПАТ КБ "ПриватБанк" також представлено Умови та правила надання банківських послуг, за змістом п. 5.3 яких, банк має право здійснювати зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому, банк , за виключенням випадків зміни надання кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картрахунку згідно п. 4.9 цього договору (а.с. 153-156).

Відповідно до п. 3.1 Правил користування платіжною карткою, строк дії картки вказаний на лицьовій стороні карти (місяць і рік); карта дійсна до останнього календарного дня вказаного місяця (а.с. 156-157).

Пунктом 3.1.3 Правил користування платіжною карткою передбачено, що по закінченню строку дії відповідна картка продовжується банком на новий строк (шляхом надання клієнту картки з новим строком дії), якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії) не надійшла письмова заява клієнта про закриття картрахунку, а також при умові наявності грошових коштів на картрахунку для оплати послуг по виконанню розрахункових операції по картрахунку та при наявності інших умов продовження, передбачених договором.

За змістом п. 5.5. Правил користування платіжною карткою за користування кредитом банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами банку, із розрахунку 360 календарних днів у році.

Позивач вказує, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_2 умов договору №б/н від 15.02.2006 року заборгованість за цією угодою, станом на 30.11.2016 року, склала 30832,93 грн. та складається із заборгованості за кредитом - 15858,19 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 12565,59 грн., заборгованості за пенею та комісією - 464,72 грн., штрафу (фіксована частина) - 500,00 грн. та штрафу (процентна складова) - 1444,43 грн. (а.с. 149-151).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що обов'язком позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Дослідивши матеріали справи, зміст та обґрунтування позовної заяви, колегія приходить до висновку про недоведеність вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" про стягнення заборгованості за кредитним договором №б\н від 15.02.2006 року, виходячи з наступного.

Позивачем не надано доказів, що відповідають вимогам ст.ст. 58, 59 ЦПК України в редакції, що діяла по 15.12.2017 року (ст.ст. 77, 78 ЦПК України), на підтвердження доводів про те, що між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ "КБ "ПриватБанк", та відповідачем 15.02.2006 року було укладено кредитний договір про встановлення кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 15000,00 грн. (а.с. 152).

Так, з копії заявки на отримання кредиту вбачається, що кредитний ліміт встановлювався в розмірі 2000,00 грн. А згідно розрахунку заборгованості, проведеного банком, борг за тілом кредиту становить 15858,19 грн.

При цьому, розрахунок заборгованості, наданий разом із уточненою позовною заявою, розпочинається з 28.02.2012 року, що не є належним доказом наявності та розміру заборгованості, оскільки неможливо перевірити нарахування боргу та рух коштів з моменту укладення договору, тобто з 15.02.2006 року (а.с. 149-151).

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.11.2017 року, з урахуванням позиції апелянта, було витребувано у ПАТ КБ "ПриватБанк" наступні письмові докази: копію та оригінал письмових документів, що підтверджує факт укладення 15.02.2006 року між ним та відповідачем кредитного договору на суму 15000,00 грн.; письмові докази отримання ОСОБА_2 кредитних карток за кредитним договором від 15.02.2006 року (із зазначенням їх номерів, термінів дії кожної картки, дат видачі клієнту); виписку з особового рахунку за кредитним договором №б/н, укладеним між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 15.02.2006 року з моменту укладення вказаного договору по день виготовлення такого документу; детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором №б/н, укладеним між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 15.02.2006 року, відповідно до умов цього договору, за період з 15.02.2006 року по 30.11.2016 року; письмову інформацію щодо підстав зміни відсоткової ставки за кредитним договором №б/н від 15.02.2006 року, укладеним між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2. Вказану вище ухвалу суду від 21.11.2017 року представник позивача отримав 22.11.2017 року, що підтверджується письмовою розпискою на а.с. 221.

На виконання ухвали апеляційного суду від 21.11.2017 року позивачем було надано "розрахунок заборгованості за договором №б/н від 27.08.2010 року" (а.с. 224-228). Колегія звертає увагу, що, згідно уточнених позовних вимог, банк просить стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла на підставі укладеного між сторонами договору від 15.02.2006 року. Отже, представлений банком розрахунок не стосується позову, що розглядається у даній справі.

Надана на виконання ухвали виписка з особового рахунку 5457****8772 здійснена за період з 01.01.1999 року по 19.02.2017 року, тобто вказана виписка не стосується кредитного договору від 15.02.2006 року (згідно уточненої позовної заяви), оскільки вказаний договір не містить умов щодо його дії на час, що минув. Більше того, в даній виписці зазначений кредитний ліміт в розмірі 15000,00 грн., а банком нарахований борг по тілу кредиту на суму 15858,19 грн. (а.с. 229-253).

В зв'язку з неналежним виконанням вимог ухвали суду від 21.11.2017 року, на адресу ПАТ КБ "ПриватБанк" було направлено відповідний лист з вимогою щодо належного виконання ухвали про витребування доказів. Даний лист із копією ухвали від 21.11.2017 року позивачем отримано 19.02.2018 року, що підтверджується поштовим повідомленням, яке долучене до матеріалів справи. Однак, ПАТ КБ "ПриватБанк" ухвалу про витребування доказів належним чином не виконав, про наявність поважних причин невиконання суд не повідомив.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, колегія дійшла висновку про недоведеність позивачем факту наявності заборгованості за кредитним договором №б/н від 15.02.2006 року та її розміру, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у повному обсязі в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 15.02.2006 року.

На зазначене вище місцевий суд уваги не звернув, у повному обсязі обставини справи не встановив, що призвело до неправильного вирішення спору та ухвалення неправомірного рішення.

Колегія наголошує, що позивач не позбавлений права на звернення до суду з іншим позовом, за іншим обґрунтуванням.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути судові витрати в розмірі 1515,80 грн., сплачені останньою при поданні апеляційної скарги (а.с. 180, 197).

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного вище, колегія дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 червня 2017 року - скасувати та ухвалити нове.

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 1515 (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий

Судді