Ухвала суду № 73367955, 14.04.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Ухвала

Іменем України

Провадження 1-кс/712/1721/18

Справа № 712/4100/18

14 квітня 2018 року м.Черкаси

Слідчий суддя Соснівського районного суду міста Черкаси Марцішевська О.М. за участю:

секретаря судового засідання - Олефіренко В.В., прокурора – Щербини М.Ю., слідчого – Немеш В.С., підозрюваного – ОСОБА_1, захисника - ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Черкаській області майор юстиції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 у рамках кримінального провадження № 42018250000000062 від 11.04.2018,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_1 підозрюється в тому, що працюючи на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 1 Катеринопільського районного відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП в Черкаській області є працівником правоохоронного органу, представником влади, а тому відповідно до ч. 3 ст. 18 та Примітки ч. 1 ст. 364 КК України є службовою особою та вчинив службовий злочин за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1, перебуваючи на вул. Чорновола, 2 в смт Єрки Катеринопільського району Черкаської області 13.04.2018 близько 16-45 години діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, шляхом вимагання раніше, а саме 07.04.2018, одержав від ОСОБА_4 обумовлену суму неправомірної вигоди в розмірі 5000 (п’ять тисяч) гривень за не складання адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА_4 за ст. 130 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_1, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

13.04.2018 ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

14.04.2018 ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Беручи до уваги, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, з метою запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, маючи міцні соціальні зв'язки серед працівників правоохоронних органів, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином слідчий за погодженням з прокурором вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки менш суворий запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, встановленим п.п. 1,2-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор і слідчий підтримали клопотання про застосування запобіжного заходу і наполягали на його задоволенні.

Захисник заперечила проти доводів клопотання, посилаючись на недоведеність достатніх підстав для існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Зауважила на необґрунтованості підозри за ч.3 ст.368 КК України в частині кваліфікуючих ознак. Просила застосувати запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, а саме домашній арешт, враховуючи недоведеність стороною обвинувачення, що менш суворий запобіжний захід зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.

Підозрюваний підтримав думку захисника.

Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 42018250000000062, заслухавши думку прокурора, слідчого, захисника та підозрюваного слідчий суддя приходить до таких висновків.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України підтверджується наданими стороною обвинувачення доказами - протоколи огляду та вручення грошових коштів від 13.04.2018, протокол огляду місця події від 13.04.2018, протоколи допиту свідка ОСОБА_4

Отже, відповідно до примітки до ст.45 КК України ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого корупційного злочину.

При цьому надаючи оцінку обґрунтованості підозри, варто звернути увагу, що згідно практики Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення від 22.10.1997р. у справі «Ердагоз проти Туреччини», № 21890/93, §51; рішення від 30.08.1990р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», серія A № 182, § 32).

Аналіз змісту наданих слідчому судді доказів, з огляду на їх вагомість та взаємозв’язок, свідчить, що обставини, за яких сталася передача коштів та події, що передували таким обставинам, є підтвердженням об'єктивності повідомленої ОСОБА_1 підозри.

Сторона обвинувачення в обґрунтування клопотання посилалась на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України.

Разом з тим, необґрунтованими є доводи прокурора щодо ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду. Наявність такого ризику в даному випадку обумовлюється виключно тяжкістю покарання, яке може бути застосоване до підозрюваного у випадку доведеності його вини. Проте ступень значущості такого ризику нівелюється об’єктивними даними, які характеризують особу підозрюваного, та обставинами його життєдіяльності (позитивна характеристика підозрюваного, міцні соціальні зв’язки, належний майновий стан, відсутність судимостей).

Натомість цілком об’єктивними є доводи прокурора щодо існування ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків кримінального правопорушення, а також ризику знищити, сховати або спотворити речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження. Про існування таких ризиків свідчать обставини події кримінального правопорушення та особливості службового становища підозрюваного. При цьому ступень значущості таких ризиків особливо значний на ранній стадії досудового розслідування, коли існує нагальна потреба у відшуканні та забезпеченні збереження доказів для з'ясування всіх обставин кримінального провадження.

Достатньою мірою об’єктивними є і доводи прокурора щодо ризику перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню, оскільки останній може ухилятися від участі у слідчих діях та використовуючи свої можливості перешкоджати оперативному проведенню досудового розслідування. Про такі ризики свідчить, зокрема, поведінка підозрюваного, який на даний час утримується від надання пояснень з приводу обставин кримінального правопорушення та займає пасивну поведінку.

Отже наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_1 злочину та наявність ризиків, передбачених п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, надають підстави для обрання йому запобіжного заходу.

Разом з тим, в порушення п.3 ч.1 ст.194 КПК прокурором не доведено достатніх підстав на підтвердження неможливості застосування до підозрюваного іншого виду запобіжного заходу ніж той, що пов'язаний з позбавленням його волі.

Варто зауважити, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. В цьому контексті слід враховувати, що вид запобіжного заходу, який необхідно застосовувати до підозрюваного, не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних обставин, які можуть підтверджувати існування таких ризиків, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув’язнення.

Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув’язнення особи до засудження її компетентним судом, тобто постановлення обвинувального вироку (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

В судовому засіданні встановлено, що підозрюваний має наступні позитивні характеризуючи дані: працевлаштований та має значний трудовий стаж; не має негативної репутації; має міцні соціальні зв’язки за місцем проживання (одружений, проживає з дружиною та двома неповнолітніми дітьми, підтримує зв'язок з батьками); раніше не притягався до кримінальної відповідальності. Тож з урахуванням даних про особу підозрюваного, його спосіб життя, міцність соціальних зв’язків, його поведінку, а також застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади, на теперішній час не вбачається вкрай необхідним застосування до нього найсуворішого запобіжного заходу, що відповідно до ч.4 ст.194 КПК України дає підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Тож з урахуванням вищевикладених обставин, беручи до уваги обставини події та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 ступень суспільної небезпечності, яку несуть в собі протиправні діяння, що посягають на встановлені в Україні засади державного управління, враховуючи зміст ризиків, на запобігання яких необхідне застосування запобіжного заходу, вважаю за необхідне застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з обмеженням залишати житлове приміщення цілодобово та покладанням на нього обов’язків, передбачених п.п.1, 4, 8 ч.5 ст.194 КПК України.

Визначаючи вказаний вид запобіжного заходу, який буде достатнім та виправданим заходом для забезпечення запобігання встановленим у судовому засіданні ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного варто звернути увагу, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, що в контексті засад державної антикорупційної політики в Україні, затверджених Законом України від 14.10.2014р. №1699-VII, має неабиякий негативний вплив на зміст визначальних засад правопорядку у сфері державного регулювання. Варто звернути увагу, що подібні діяння завдають шкоди авторитету органів державної влади, а боротьба з проявами такої поведінки є одним із пріоритетів для українського суспільства на сьогоднішньому етапі розвитку держави. Враховуючи особливості своєї професійної і службової діяльності підозрюваний мав вживати заходів, щоб не допустити його участі в таких подіях. Разом з тим, поведінка в контексті рівня освіти та обставин життєдіяльності підозрюваного свідчить про його неспроможність до об’єктивного повноцінного самоконтролю, що свідчить про недостатність застосування до підозрюваного менш суворих заходів, оскільки такі запобіжні заходи на теперішній час не забезпечать достатніх гарантій належної процесуальної поведінки останнього.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 176-178, 182, 184, 193, 194, 196-198 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покласти на нього наступні обов’язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

2) не залишати цілодобово місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, - без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

3) утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;

4) здати на зберігання слідчому документи, які дають право виїзду за межі України.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу визначити тривалістю у 60 діб, тобто на період до 12 червня 2018 включно.

Здійснення контролю за виконанням домашнього арешту покласти на начальника Звенигородського ВП ГУ НП в Черкаській області, якого зобов’язати негайно поставити ОСОБА_1 на облік.

Роз’яснити підозрюваному, що у разі невиконання цих обов’язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягненн.

Підозрюваного ОСОБА_1 негайно звільнити з-під варти в залі суду.

Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, слідчому і прокурору.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.М.Марцішевська