Постанова № 73365560, 10.04.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ:

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа № 676/1382/16-ц

Провадження № 22-ц/792/346/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

ОСОБА_1 (суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.

з участю представників сторін

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 676/1382/16-ц за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2017 року у складі судді Бондаря О.О. по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, суд

в с т а н о в и в :

В березні 2016 року ПАТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування заявлених вимог банк посилався на те, що 27 січня 2011 року між ПАТ «Універсал Банк» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № BL12143 про відкриття кредитної лінії в межах суми 230000 гривень, термін дії якого неодноразово продовжувався. З метою забезпечення виконання основного зобов’язання 27.01.2011 року між банком та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, згідно якого відповідач повинен відповідати перед позивачем по зобов’язаннях ФОП ОСОБА_5 в повному обсязі. Оскільки ФОП ОСОБА_5 своїх зобов'язань по виконанню умов кредитного договору не виконував, утворилась заборгованість за кредитним договором в сумі 242 611 гривень 53 коп., яку просив позивач стягнути солідарно як з боржника так і з поручителя.

Ухвалою Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2018 року провадження в справі в частині позовних вимог про стягнення коштів з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 закрито, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Рішенням Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

ПАТ «Універсал банк» не погодилося з таким рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій посилається на його незаконність та

необґрунтованість, оскільки судом не застосовано до даних правовідносин положення ст. ст. 627, 628, 629 Цивільного кодексу України,відповідно до яких визначено обов’язковість виконання умов договору, натомість судом застосовано вимоги ст. 559 ЦК України, оскільки згода поручителя на зміну умов кредитного договору була надана поручителем, тому висновок суду першої інстанції, що договір поруки від 20.11.2014 року слід вважати припиненим є незаконним. На думку апелянта, судом при розгляді справи порушено вимоги ст. 212 ЦПК України при оцінці та дослідженні доказів по справі, що призвело до ухвалення по суті неправильного рішення.

З огляду на доводи, викладені в апеляційній скарзі, представник апелянта просив

_______________

Головуючий у першій інстанції – ОСОБА_6 Провадження № 22-ц/792/346/18

Доповідач – Костенко А.М. Категорія № 27

скасувати рішення Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2017 року та ухвалити нове судове рішення, яким в повному обсязі задовольнити позовні вимоги ПАТ «Універсал банк».

Заслухавши учасників процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасування з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову частково з наступних підстав.

Відповідно до пункту 9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України нова редакція, якого набрала чинності 15 грудня 2017 року, справи у судах апеляційної інстанції, провадження по яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв’язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому діючою редакцією ЦПК України.

У відповідності до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Так судом встановлено, що 27 січня 2011 року між відкритим акціонерним товариством «Універсал банк» (правонаступник ПАТ «Універсал банк») та фізичною особою–підприємцем ОСОБА_5 було укладено кредитний договір (кредитна лінія плюс фіксована процентна ставка) № ВL12143, за яким банк надає відповідачу ліміт кредитної лінії в межах суми 230 000 грн. до 31 грудня 2011 року. За цим договором ОСОБА_5 взяв на себе зобов’язання повернути кредит до 31 грудня 2011 року та сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 22 % річних. За умовами договору кредитор має право вимагати від позичальника достроково погасити кредит в разі прострочення сплати чергового щомісячного платежу та/або інших грошових зобов’язання, повідомивши про це попередньо позичальника.

У той же день, з метою забезпечення повернення кредитних коштів по цьому кредитному договору між відкритим акціонерним товариством «Універсал банк» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № ВL12143 П-1, відповідно до умов якого поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов’язання перед банком відповідати по борговим зобов’язанням боржника. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною. Цей договір поруки припиняється із припиненням всіх зобов’язань боржника за основним договором, що забезпечується порукою.

23 грудня 2011 року, між відкритим акціонерним товариством «Універсал банк» та фізичною особою–підприємцем ОСОБА_5 було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору (кредитна лінія плюс фіксована процентна ставка) № ВL12143 від 27 січні 2011 року, за умовами якої банк та позичальник погодили, що позичальник повинен повернути всю суму кредиту до 30 листопада 2012 року. За користування кредитними коштами встановлюється процентна ставка в розмірі 24% річних.

В цей же день з метою забезпечення повернення кредитних коштів з врахуванням додаткової угоди № 1 до кредитного договору (кредитна лінія плюс фіксована процентна ставка) № ВL12143 від 27 січні 2011 року між відкритим акціонерним товариством «Універсал банк» та ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду № 1 до договору поруки договір № ВL12143 П-1 від 27 січня 2011 року, відповідно до умов якої поручитель засвідчує, що йому відомі умови додаткової угоди № 1 до кредитного договору і він погоджується з змінами до кредитного договору, викладених в цій додатковій угоді.

23 грудня 2011 року, між відкритим акціонерним товариством «Універсал банк» та фізичною особою–підприємцем ОСОБА_5 було укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору (кредитна лінія плюс фіксована процентна ставка) № ВL12143 від 27 січні 2011 року, за умовами якої сторони змінили редакцію п. 3.2.2. кредитного договору

21 листопада 2012 року між відкритим акціонерним товариством «Універсал банк» та фізичною особою–підприємцем ОСОБА_5 було укладено додаткову угоду № 3 до кредитного договору (кредитна лінія плюс фіксована процентна ставка) № ВL12143 від 27 січні 2011 року, за умовами якої банк та позичальник погодили, кредитний договір в новій редакції, за умовами якого позичальник повинен повернути кредит в сумі 230 000 грн. до 30 листопада 2013 року. За користування кредитними коштами встановлюється процентна ставка в розмірі 25% річних.

В цей же день з метою забезпечення повернення кредитних коштів з врахуванням додаткової угоди № 3 до кредитного договору (кредитна лінія плюс фіксована процентна ставка) № ВL12143 від 27 січні 2011 року між відкритим акціонерним товариством «Універсал банк» та ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду № 2 до договору поруки договір № ВL12143 П-1 від 27 січня 2011 року, відповідно до умов якої поручитель засвідчує, що йому відомі умови додаткової угоди № 3 до кредитного договору, він погоджується з змінами до кредитного договору, викладених в цій додатковій угоді, та поручається перед банком за виконання позичальником умов кредитного договору з урахуванням умов додаткової угоди № 3 до кредитного договору.

20 листопада 2013 року, між публічним акціонерним товариством «Універсал банк» (правонаступник ВАТ «Універсал банк») та фізичною особою–підприємцем ОСОБА_5 було укладено додаткову угоду № 4 до кредитного договору (кредитна лінія плюс фіксована процентна ставка) № ВL12143 від 27 січні 2011 року, за умовами якої банк та позичальник погодили, що позичальник повинен повернути всю суму кредиту до 30 листопада 2014 року. За користування кредитними коштами встановлюється процентна ставка в розмірі 23% річних. Заборгованість по кредитному договору на дату укладення даної додаткової угоди складає 228799 грн. 32 коп.

В цей же день з метою забезпечення повернення кредитних коштів з врахуванням додаткової угоди № 4 до кредитного договору (кредитна лінія плюс фіксована процентна ставка) № ВL12143 від 27 січні 2011 року між відкритим акціонерним товариством «Універсал банк» та ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду № 3 до договору поруки договір № ВL12143 П-1 від 27 січня 2011 року, відповідно до умов якої поручитель поручається перед банком за виконання позичальником умов кредитного договору з урахуванням умов додаткової угоди № 4 до кредитного договору.

20 листопада 2014 року між публічним акціонерним товариством «Універсал банк» (правонаступник ВАТ «Універсал банк») та фізичною особою–підприємцем ОСОБА_5 було укладено додаткову угоду № 5 до кредитного договору (кредитна лінія плюс фіксована процентна ставка) № ВL12143 від 27 січні 2011 року, за умовами якої банк та позичальник погодили, що станом на 20 листопада 2014 року фактична заборгованість позичальника по кредитному договору становить 226 747 грн. 62 коп. Позичальник зобов’язується повернути кредит в повному обсязі в терміни та розмірах, визначених Графіком погашення кредиту згідно додатку № 1 до цієї додаткової угоди, а саме до 1 грудня 2017 року. За користування кредитними коштами встановлюється процентна ставка в розмірі 24% річних (базова процентна ставка). За користування кредитними коштами понад строк з 1 січня 2015 року встановлюється процента ставка в розмірі 48% річних (підвищена процентна ставка).

В цей же день з метою забезпечення повернення кредитних коштів з врахуванням додаткової угоди № 5 до кредитного договору (кредитна лінія плюс фіксована процентна ставка) № ВL12143 від 27 січні 2011 року між відкритим акціонерним товариством «Універсал банк» та ОСОБА_4 було укладено поруки договір № ВL12143 П-1 від 27 січня 2011 року, відповідно до умов якої поручитель поручається перед банком за виконання позичальником умов кредитного договору з урахуванням умов додаткової угоди № 5 до кредитного договору, в тому числі щодо строку виконання основного зобов’язання до 1 грудня 2017 року, розміру відсоткової ставки за користування кредитом та інших умов кредитного договору. Порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку/терміну виконання боржником основного зобов’язання за основним договором не пред’явить вимогу до поручителя.

Банком свої зобов’язання за кредитними договором було виконано в повному обсязі та надано ОСОБА_5 кредитні кошти в сумі 230 000 грн.

Однак ОСОБА_5, взятих на себе зобов’язань по погашенню кредиту не виконував, в зв’язку з чим банк 28 жовтня 2015 року відповідно до умов кредитного договору направив позичальнику та поручителю вимогу про негайне погашення заборгованості по простроченому кредиту та процентах. У випадку невиконання цієї умови термін повернення кредиту визнається банком таким, що настав достроково на тридцять перший день з моменту отримання цієї вимоги. Вказані вимоги банку позичальник ОСОБА_5 та поручитель ОСОБА_4 отримали 6 листопада 2015 року, однак прострочену заборгованість по кредиту на погасили.

Отже, своєю вимогою про дострокове погашення, банк змінив термін дії кредитного договору та виконання основного зобов’язання за договором, яке позичальник та поручитель зобов’язані були виконати та повністю достроково сплатити кредит до 8 грудня 2015 року, але кредит у встановлений строк не сплатили.

Внаслідок чого, станом на 14 грудня 2015 року (позов подано в березні 2016 року) у позичальника виникла заборгованість по кредитному договору в сумі 242611 грн. 53 коп.

В ході розгляду справи, після подачі позову позичальник ОСОБА_5 добровільно частково погасив заборгованість по кредитному договору в сумі 122118 грн. 45 коп. Банком було зараховані сплачені кошти на погашення заборгованості по тілу кредиту та по процентам і станом на час ухвалення оскаржуваного рішення суду заборгованість по кредитному договору, в межах позовних вимог, з врахуванням розрахунку заборгованості станом на 14 грудня 2015 та сплачених грошових коштів на погашення заборгованості, після подачі позову і до ухвалення судового рішення складає 130192 грн. 63 коп., з яких заборгованість по кредиту 128 733 грн. 84 коп. та по відсотках 1459 грн. 79 коп.

Вказані обставини підтверджуються кредитним договором, договором поруки, додатковими угодами, розрахунком суми заборгованості, платіжними документами про сплату коштів та іншими матеріалами справи.

Згідно із статтею 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування позикодавцеві грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 553, 554 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором божника за к виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі , що і боржник, включаючи сплату основного боргу. Процентів, неустойки, пені, відшкодування збитків.

Відмовляючи в задоволенні позову до поручителя, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду з позовом 15 березня 2016 року, через проміжок часу, що перевищує шість місяців з дня укладення договору, а тому порука припинилась, однак такий висновок суду суперечать обставинам справи та норма цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Аналіз ч. 4 ст. 559 ЦК України дає підстави для висновку, що строк дії поруки є строком існування суб’єктивного права кредитора й суб’єктивного обов’язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобовязання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов’язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобовязання у повному обсязі або у звязку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Саме такі правові позиції висловив Верховний Суд України у постановах від 17 вересня 2014 року (справа № 6-125цс14) і 7 жовтня 2015 року (справа № 6-263цс15).

Умовами договору поруки № ВL12143 П-1 від 20 листопада 2014 року встановлено, що порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку/терміну виконання боржником основного зобов’язання за основним договором не пред’явить вимогу до поручителя.

Пред’явивши 28 жовтня 2015 року до позичальника та поручителя вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, ПАТ «Універсал Банк» відповідно до ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України змінило строк виконання основного зобовязання.

З урахуванням дати, одержання позичальником і поручителем цієї вимоги 6 листопада 2015 року, на тридцять перший день з дня отримання вимоги, вони мала достроково повернути кредит, сплатити банку нараховані проценти та неустойку до 8 грудня 2015 року.

Таким чином, ПАТ «Універсал Банк» мав право пред'явити позов до поручителя ОСОБА_4 протягом трьох років з 8 грудня 2015 року.

З позовом до суду, ПАТ «Універсал Банк» звернулось 15 березня 2016 року, тобто в межах строку, встановленого в договорі поруки та в межах навіть шестимісячного строку, який передбачений ст. 559 Цивільного кодексу України.

З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права з ухваленням нового рішення про задоволення позову частково та стягнення з відповідача ОСОБА_4, на користь позивача заборгованості по кредитному договору в сумі 130192 грн. 63 коп., з яких заборгованість по кредиту 128 733 грн. 84 коп., по відсотках 1459 грн. 79 коп.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача про припинення поруки з підстав, передбачених ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України внаслідок зміни зобов’язання без згоди поручителя в частині збільшення відсотків за користування кредитом та збільшення обсягу його відповідальності в зв’язку з цим.

Як вбачається з матеріалів справи, при укладенні додаткових угод до кредитного договору щодо збільшення відсоткової ставки за користування кредитними коштами, кожний раз з поручителем укладались додаткові угоди до договору поруки, відповідно до умов яких поручитель засвідчував, що йому відомі умови додаткових угод до кредитного договору і він погоджується з змінами до кредитного договору, викладених в цих додаткових угодах, в тому числі і зі збільшенням розміру відсоткової ставки за користування кредитними коштами та терміну дії кредитного договору.

Отже, відсутні підстави для визнання договору поруки припиненим з вищевказаних підстав.

Не бере до уваги суд і пояснення відповідача про те, що кредитний договір є неукладеним, так як сторони кредитного договору не дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору.

З матеріалів справи вбачається, що укладений ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_5 кредитний договір, містить встановлені законом реквізити, а сторони в письмовій формі досягли згоди щодо умов договору, які визначають суть кредитних правовідносин, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. ОСОБА_5 на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного правочину та в подальшому виконував його умови.

Крім того, в подальшому ОСОБА_5 уклав з банком п’ять додаткових угоди до кредитного договору, в яких сторони погоджували розмір процентів за користування кредитними коштами, строки дії договору та інші умови договору, виконував умови договору протягом тривалого часу, в тому числі і під час розгляду справи в суді.

Отже, за таких обставин вбачається, що ОСОБА_5 при укладенні спірного кредитного договору діяв свідомо, вільно, враховуючи власні інтереси, прийняв рішення про вибір банку та вступив з ним в договірні відносини, визначивши при цьому характер правочинів і умови, а тому підстав для визнання оспорюваного правочину неукладеним не встановлено.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК пропорційно до розміру задоволених позовних вимог підлягають стягненню і судові витрати.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити частково.

Рішення Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення:

Позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_1, ід. код НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»(м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19 код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість по кредитному договору № ВL12143 від 27 січня 2011 року в сумі 130192 грн. 63 коп., з яких заборгованість по кредиту 128 733 грн. 84 коп., по відсотках 1459 грн. 79 коп.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 (проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_1, ід. код НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»(м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19 код ЄДРПОУ 21133352) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 4912 грн. 88 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 квітня 2018 року.

Судді (підпис) А.М. Костенко

(підпис) ОСОБА_2

(підпис) ОСОБА_3

Згідно з оригіналом ОСОБА_1