Рішення № 73365225, 13.04.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/20608/15-ц

Провадження № 2/752/224/18

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

13 квітня 2018 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі: головуючого - судді Новак А.В.,

з участю секретаря судового засідання Закаблуківської О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк», ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Прайм кепітал груп», ОСОБА_3, Головне управління юстиції в м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рудик Яніна Анатоліївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві про визнання правочинів недійсними,-

встановив:

позивач звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк», ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Прайм кепітал груп», ОСОБА_3, Головне управління юстиції в м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рудик Яніна Анатоліївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві про визнання правочинів недійсними.

Мотивував свої позовні вимоги тим, що 01.08.2007 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» було укладено договір кредитної лінії № 33 від 01.08.2007 року.

В забезпечення виконання умов вказаного кредитного договору між ОСОБА_6, правонаступником якої (спадкоємець) є ОСОБА_1, від імені якої за довіреністю діяв ОСОБА_2 та ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» 12 грудня 2013 року було укладено іпотечний договір (з майновим поручителем) за умовами якого ОСОБА_6 передала в іпотеку ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» нерухоме майно, а саме:

-нежилі приміщення корпусу клеєного цеху, стільцевого відділення, магазину «Боженківець» під літерою «Д», загальною площею 1911,70 кв.м. від майнового комплексу, загальною площею 34120,40 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: НОМЕР_1);

-нежилі приміщення набірного цеху машинне відділення ( в літ. Г), загальною площею 1004, 60 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: НОМЕР_1);

-нежилі приміщення набірного цеху машинне відділення ( в літ. Г), загальною площею 707,30 кв. м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: НОМЕР_1);

-нежилі приміщення ( в літ. «Д»), загальною площею 811,00 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: НОМЕР_1).

Позивач вказує, що ОСОБА_6 на момент видачі довіреності була особою похилого віку і в силу свого стану здоров'я мала психічні розлади, які призводили до втрати пам'яті, не усвідомлення значення своїх дій, що в свою чергу призвело до відсутності на момент посвідчення довіреності необхідного обсягу дієздатності і відповідно таке є підставою для визнання правочину - довіреності виданої 18 січня 2013 року на ім'я ОСОБА_2 недійсною.

Відповідно як зазначає позивач недійсний правочин не створює юридичних наслідків і в силу того, що довіреність є недійсною, то відповідно ОСОБА_2 не мав повноважень на підписання оспорюваного іпотечного договору, а тому такий підлягає визнанню недійсним також.

Крім того, оскільки ОСОБА_2 будучи представником ОСОБА_6 одночасно з цим перебував у трудових відносинах з ПАТ «Комерційний банк «Експобанк», то відповідно до ч. 3 ст. 238 ЦК України він не міг укладати договір іпотеки між ОСОБА_6, від імені якої він діяв та ПАТ «Комерційний банк «Експобанк», де він працював.

Також, як зазначає позивач, іпотечний договір не відповідає положенням Закону України «Про іпотеку», оскільки майно передане в іпотеку за вказаним іпотечним договором є частиною об'єкта нерухомого майна, яке не було виділено в натурі і не зареєстровано як окремий об'єкт нерухомого майна, а співвласниками майна не надавалося нотаріально посвідченої згоди на передачу такого майна у іпотеку.

Позивач вказує, що з урахуванням наявності таких обставин є підстави для визнання недійсним іпотечного договору (з майновим поручителем) укладеним 12 грудня 2013 року між ОСОБА_6, правонаступником якої (спадкоємець) є ОСОБА_1, від імені якої за довіреністю діяв ОСОБА_2 та ПАТ «Комерційний банк «Експобанк».

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви та просив її задовольнити у повному обсязі.

Представник ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» заперечував проти задоволення вимог заяви та з посиланням на письмові заперечення, які долучені до матеріалів справи просив суд ухвалити рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Головне управління юстиції в м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рудик Яніна Анатоліївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна в судове засідання надіслали заяви слухати справу у їх відсутність.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися. Про час та місце розгляду справи судом повідомлялися, а тому суд з врахуванням думки представників, які брали участь в судовому засіданні, вважає за можливе ухвалити рішення у їх відсутність.

Заслухавши представників, дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 01.08.2007 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» було укладено договір кредитної лінії № 33 від 01.08.2007 року.

В забезпечення виконання умов вказаного кредитного договору між ОСОБА_6, правонаступником якої (спадкоємець) є ОСОБА_1, від імені якої за довіреністю діяв ОСОБА_2 та ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» 12 грудня 2013 року було укладено іпотечний договір (з майновим поручителем) за умовами якого ОСОБА_6 передала в іпотеку ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» нерухоме майно, а саме:

-нежилі приміщення корпусу клеєного цеху, стільцевого відділення, магазину «Боженківець» під літерою «Д», загальною площею 1911,70 кв.м. від майнового комплексу, загальною площею 34120,40 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: НОМЕР_1);

-нежилі приміщення набірного цеху машинне відділення ( в літ. Г), загальною площею 1004, 60 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: НОМЕР_1);

-нежилі приміщення набірного цеху машинне відділення ( в літ. Г), загальною площею 707,30 кв. м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: НОМЕР_1);

-нежилі приміщення ( в літ. «Д»), загальною площею 811,00 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: НОМЕР_1).

З пояснень учасників справи та довідки № 0901/633 від 18.02.2016 року виданої уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «КБ «Експобанк» вбачається, що ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ПАТ «КБ «Експобанк» та обіймав посади заступника начальника юридичного управління та начальника юридичного управління в період часу з 2013 року по 16.03.2015 року.

З матеріалів іпотечного договору (з майновим поручителем) укладеним 12 грудня 2013 року між ОСОБА_6, правонаступником якої (спадкоємець) є ОСОБА_1, від імені якої за довіреністю діяв ОСОБА_2 та ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» вбачається, що при укладенні оспорюваного договру від імені ОСОБА_6 за довіреністю діяв ОСОБА_2, а від імені ПАТ «КБ «Експобанк» інтереси іпотекодержателя представляла ОСОБА_7

Відповідно до ч. 3 ст. 238 ЦК України, Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Суд вважає, що при укладенні оспорюваного іпотечного договору ОСОБА_2 був представником ОСОБА_6, однак не являвся особою, яка діяла як представник ПАТ «КБ «Експобанк» і сам по собі факт перебування останнього у трудових відносинах з ПАТ «КБ«Експобанк» не може розглядатися як наявність факту одночасного представництва сторін правочину в розумінні статті 238 ЦК України.

При цьому судом береться до уваги наявність у оспорюваному договорі чіткого посилання на особу, яка діє в інтересах ПАТ «КБ «Експобанк» та вказівка на відповідні документи, що надали право такій особі вчиняти в інтересах іпотекодержателя - ПАТ «КБ «Експобанк» оспорюваний позивачем правочин.

Також суд вважає недоведеною вимогу позивача про наявність підстав для визнання довіреності виданої ОСОБА_6 18 січня 2013 року на ім'я ОСОБА_2 недійсною з посиланням на ч. 1 ст. 225 ЦК України.

Дійсно в ході розгляду справи, судом на підставі наявної медичної документації та показів свідків було встановлено, що ОСОБА_6 за життя, у проміжок часу який збігається з датами укладення оспорюваних правочинів, страждала на ряд захворювань у тому числі, які відносяться до психічних розладів і була у похилому віці.

Натомість відповідно до висновку судово-психіатричного експерта КЗ КОР «ОПНМО» від 21.09.2017 року, встановлено, що ОСОБА_6 в період, що відноситься до підписання довіреності 18.01.2013 року страждала на органічне ураження головного мозку внаслідок церебрального атеросклерозу із когнітивними розладами, які були виражені в тому ступеню, яки дозволяв їй у повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Також судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_6 в силу свого похилого віку не була здатна усвідомлювати значення своїх дій.

Позивачем не було надано суду будь-яких відомостей про індивідуально-психологічні та вікові особливості ОСОБА_6, які б надали суду можливість дійти такого висновку в цій частині посилань позивача.

Також суд не бере до уваги посилання позивача в частині того, що іпотечний договір не відповідає положенням Закону України «Про іпотеку», оскільки майно передане в іпотеку за вказаним іпотечним договором є частиною об'єкта нерухомого майна, яке не було виділено в натурі і не зареєстровано як окремий об'єкт нерухомого майна, а співвласниками майна не надавалося нотаріально посвідченої згоди на передачу такого майна у іпотеку.

Суд вважає, що при встановленні факту усвідомлення ОСОБА_6 своїх дій під час видачі довіреності, мету з якою така довіреність видавалася ОСОБА_2, наявність невідповідності оспорюваного договору положенням Закону України «Про іпотеку», на які посилається позивач, з урахуванням того, що останній не вказав яке його право такими невідповідностями порушено, не може бути взято судом до уваги та бути правовою підставою для визнання іпотечного договору недійсним з урахуванням всіх проаналізованих судом доказів у їх сукупності.

Саме по собі оспорювання правочину з посиланням на таку обставину, без наведення позивачем фактичних даних щодо порушення його права, а так само без вказівки та конкретизації, яке ж саме його право було порушено, не може бути правовою підставою для визнання оспорюваного іпотечного договору недійсним.

Виходячи з таких міркувань та ретельного аналізу доказів у сукупності з наведеними нормами права, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є безпідставними і необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов категоричного висновку про можливість відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи такі не обґрунтованими та не доведеними перед судом.

Питання про судові втрати вирішити за правилами статті 141 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 141, 258-259, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд, - вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк», ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Прайм кепітал груп», ОСОБА_3, Головне управління юстиції в м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рудик Яніна Анатоліївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві про визнання правочинів недійсними - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва.

Суддя А.Новак