Рішення № 73363620, 12.04.2018, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/151/17

Номер провадження 2/699/28/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

12.04.2018 року м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Свитки С.Л.,

за участю секретаря Таран О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Корсуні-Шевченківському цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі структурного підрозділу Корсунь-Шевченківського РЕМ до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» про стягнення збитків,

встановив:

До Корсунь-Шевченківського районного суду надійшла позовна заява ПАТ "Черкасиобленерго" в особі структурного підрозділу Корсунь-Шевченківського РЕМ до ОСОБА_2 про стягнення збитків, в якій позивач просить стягнути з відповідача збитки в сумі 5420,33 грн та судовий збір в сумі 1600 грн.

Позов мотивований тим, що 31.10.2016 року ОСОБА_2 керував автомобілем та здійснив зіткнення з опорою, що призвело до пошкодження автомобіля та опори. Відносно відповідача був складений протокол про адміністративне правопорушення та визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Вартість відновлювального ремонту становить 5420,33 грн, яку просить стягнути позивач, оскільки відповідач відмовляється добровільно відшкодувати завдані збитки.

У зв»язку із залученням в якості співвідповідача ПАТ «Київський страховий дім», позивачем змінені позовні вимоги та просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ПАТ «Київський страховий дім» матеріальні збитки в сумі 5420,33 грн та судовий збір в сумі 1600 грн.

Представник позивача в судове засідання з»явився, змінений позов підтримав та надав пояснення аналогічні до змісту позову, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, про дату, час, місце слухання справи був повідомлений вчасно, що підтверджується повідомленням про вручення судової повістки (а.с.72,84,125). Також відповідач про дату, час, місце розгляду справи був повідомлений в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України шляхом опублікування 15.02.2018 року оголошення про його виклик на офіційному веб-сайті судової влади України, причини неявки не повідомив (а.с.124).

Направив до суду письмове заперечення, в якому просить відмовити у задоволенні позову відносно нього, оскільки на час скоєння ДТП, його цивільно-правова відповідальність застрахована у ПАТ «Київський страховий дім» і тому страховик повинен нести відповідальність за заподіяну шкоду.

Представник ПАТ «Київський страховий дім» в судове засідання не з»явився, про дату, час, місце слухання справи були повідомлені вчасно, причини неявки не повідомили. Надали відзив (а.с.132-154) та просять відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представника позивача, з»ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що змінений позов підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що 31.10.2016 року близько 12 години в с.Драбівка по вул.Леніна, 41 Корсунь-Шевченківського району Черкаської області ОСОБА_2 керував автомобілем марки «Hyundai Accent», державний номерний знак НОМЕР_1 та не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та допустив зіткнення з опорою, що призвело до пошкодження транспортного засобу та опори.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.12.2016 року, яка набрала законної сили 19.12.2016 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн (а.с.7).

Внаслідок ДТП було пошкоджено опору, 2 траверси ТН-2 та 4 ізолятори ТФ-20, які стали непридатними для подальшого використання і були замінені.

Згідно кошторису, складеного інженером та затвердженого директором Корсунь-Шевченківського РЕМ 02.11.2016 року, вартість ремонтних робіт становить 5420,33 грн (а.с.4-5).

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, що зазначено у ч.2 ст.1187 ЦК України.

ОСОБА_2 є власником транспортного засобу марки «Hyundai Accent», державний номерний знак НОМЕР_1, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.145). З матеріалів справи не вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталася під час виконання ОСОБА_2 своїх трудових (службових) обов'язків.

Разом з тим, 03.05.2016 року між приватним акціонерним товариством «Київський страховий дім» та ОСОБА_2 укладений договір №АЕ/9428972 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строк дії з 04.05.2016р. до 03.05.2017р., згідно якого забезпечений транспортний засіб марки «Hyundai Accent», державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.29).

З полісу №АЕ/9428972 вбачається, що страхова сума за шкоду, заподіяну майну становить 100 000 грн.

Згідно ст.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року N 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Згідно п.33.1.4. ст.33 цього ж Закону у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

01.11.2016 року ОСОБА_2 до ПрАТ «Київський страховий дім» подано письмове повідомлення про подію, що може бути визнана страховою (а.с.141).

Згідно п.22.1. ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року N 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно п.35.1. ст.35 для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. Перелік документів, які додаються до заяви зазначені у п.35.2. В порушення зазначених вимог до страховика із заявою про страхове відшкодування ніхто не звертався.

Підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди, що передбачено п. 37.1.4. ст.37.

З повідомлення про подію від 01.11.2016 року вбачається, що внаслідок ДТП були пошкоджені застрахований автомобіль та електроопора, тобто, шкода заподіяна майну, але заява про страхове відшкодування не була подана впродовж року та пошкоджене майно не було оцінено.

У правовій позиції ВСУ у справі 6-2808цс15 від 20.01.2016 року зазначено, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред’явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов’язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов’язанні.

Таким чином потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов’язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому доособи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов’язання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов’язками страховика як сторони договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Позивач просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ПАТ «Київський страховий дім» матеріальні збитки в сумі 5420,33 грн та судовий збір в сумі 1600 грн.

Згідно ст.541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

В даному випадку відсутній солідарний обов»язок ОСОБА_2 та ПАТ «Київський страховий дім» щодо відшкодування матеріальних збитків.

Судом встановлено, що відповідач є власником автомобіля «Hyundai Accent», державний номерний знак НОМЕР_1, ним порушені правила дорожнього руху та вчинено дорожньо-транспортну пригоду, що призвело до пошкодження майна, власником якого є Корсунь-Шевченківський РЕМ та заподіяно збитки в сумі 5420,33 грн, добровільно відшкодувати збитки відповідач відмовляється. 03.05.2016 року між приватним акціонерним товариством «Київський страховий дім» та ОСОБА_2 укладений договір №АЕ/9428972 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строк дії з 04.05.2016р. до 03.05.2017р., згідно якого забезпечений транспортний засіб марки «Hyundai Accent», державний номерний знак НОМЕР_1. Про дорожньо-транспортну пригоду ОСОБА_2 письмово повідомив страховика, проте із заявами про виплату страхового відшкодування він та представник потерпілого не зверталися. Суд не вбачає підстав для солідарного стягнення з ОСОБА_2 та приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» заподіяної майнової шкоди, оскільки такий обов»язок ні договором, ні законом не встановлений, тому відмовляє в частині позовних щодо ПАТ «Київський страховий дім». Враховуючи, висновок, викладений у справі 6-2808цс15 від 20.01.2016 року, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягує з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі структурного підрозділу Корсунь-Шевченківського РЕМ матеріальні збитки в сумі 5420 грн 33 коп.

Задовольняючи позов суд стягує з ОСОБА_2 на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1600 грн відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 263-265, 280-282 ЦПК України,суд

вирішив:

Змінений позов публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі структурного підрозділу Корсунь-Шевченківського РЕМ до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» про стягнення збитків– задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, жителя та зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого менеджером ТОВ СЕЛМ «Агро», РНОКПП НОМЕР_2, інші відомості суду не відомі на користь Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі структурного підрозділу Корсунь-Шевченківського РЕМ (р/р № 26003010215559 у філії Черкаське ОУ АТ «Ощадбанк» м. Черкаси, МФО 354507, код 25204554) матеріальні збитки в сумі 5420 грн 33 коп та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1600 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга може бути поданою позивачем до апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя ОСОБА_3sp; Л.