Ухвала суду № 73358702, 13.04.2018, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/445/18 Провадження № 2/613/286/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2018 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого – судді Шалімова Д.В.,

за участю секретаря Макушинської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Богодухові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, спричинених злочином,-

В С Т А Н О В И В:

До провадження судді Шалімова Д.В. надійшла цивільна справа №613/445/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, спричинених злочином, в якому позивач просить: стягнути з ОСОБА_2 матеріальні збитки, що виникли в результаті його злочинних дій у розмірі 5 231 грн. 49 коп. та моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.

Головуючим по справі встановлені підстави для самовідводу, зважаючи на наступне:

24 вересня 2012 року суддею Шалімовим Д.В. ухвалено вирок відносно ОСОБА_2, відповідно до якого останнього було визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 119, ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України та остаточно призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі. Також було розглянуто цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, спричинених злочином.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 24 грудня 2012 року вирок Богодухівського районного суду Харківської області від 24 вересня 2012 року відносно ОСОБА_2 скасовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 ЦПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Враховуючи, що рішення судді Шалімова Д.В. в частині цивільного позову було скасовано, суд приходить до висновку про наявність підстав для самовідводу у вказаній вище справі.

Так, згідно з приписами ст.39 ЦПК України, суддя зобов’язаний заявити самовідвід з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

Розгляд справи незалежним та неупередженим судом є принципом забезпечення права на справедливий суд в контексті положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Конституції України, а тому будь-які сумніви щодо неупередженості судді мають оцінюватись з точки зору розумного сумніву.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішеннях Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» від 09.11.2006, «Газета Україна-Центр проти України» від 15.07.2010 ЄСПЛ вказував, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими . З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

Також, пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

За таких обставин, вирішуючи питання про подальший розгляд справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для заявлення самовідводу, з метою виключення у сторін сумнівів щодо об’єктивності та неупередженості судді при вирішенні даного спору по суті, а також з метою дотримання прав сторін на гарантований законом безпосередній, справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1, ч. 2, ч. 9 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Керуючись ст. ст. 10, 33, 34, 36, 39, 40,ч.3 ст. 41,ст.ст. 258-261, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заявлений самовідвід суддею Богодухівського районного суду Харківської області Шалімовим Д.В. у цивільній справі №613/445/18 - задовольнити.

Справу №613/445/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, спричинених злочином, передати для повторного авторозподілу відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ