Рішення № 73353078, 10.04.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/991/16-ц

Провадження № 6/487/51/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2018 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Гаврасієнко В.О., за участю секретаря судового засідання Гречаної А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла заява ОСОБА_1, яка була відповідачем у справі, про відстрочення виконання судового рішення. Заява мотивована тим, що у справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості Заводським районним судом м. Миколаєва 02 лютого 2017 року ухвалено рішення, яким позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість 34123,86 доларів США, що еквівалентно 921295,96 грн. Заявник просить відстрочити виконання цього судового рішення до набрання законної сили рішення по цивільній справі № 487/1516/17 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Альфа-Банк» про визнання кредитного договору недійсним, посилаючись на те, що її майновий стан з урахуванням її сімейного стану, не дозволяє їй сплатити суму боргу одним платежем. А також просила врахувати той факт, що рішення по справі № 487/1516/17 ще не винесено, а у випадку задоволення її позовних вимог до ПАТ «Альфа-Банк» про визнання кредитного договору недійсним, будуть мати місце наслідки, передбачені ст. 216 ЦК України, звернення стягнення на майно боржника у виконавчому провадженні може призвести до втрати ОСОБА_1 належного їй майна.

Заявник та її представник, представник ПАТ «Альфа-Банк», до судового засідання не з’явилися, причину неявки суду не повідомили.

Дослідивши письмові докази, додані до заяви, дослідивши матеріали цивільної справи №487/991/16-ц, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 5 статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до положень частин 1, 3-5 статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання; підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим; вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Зі змісту вищевказаної норми закону слідує, закон пов'язує можливість відстрочення виконання рішення лише з наявністю об'єктивних, тобто таких, що не залежать від волі боржника, обставин, які носять винятковий характер і утруднюють виконання судового рішення у строк чи у встановлений судом спосіб.

У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року № 8 зазначено про необхідність врахування під час вирішення заяви про розстрочення та відстрочення виконання рішень, того, що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Судом встановлено, що у справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості Заводським районним судом м. Миколаєва винесено рішення від 02 лютого 2018 року, згідно з яким позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість 34123,86 доларів США, що еквівалентно 921295,96 грн.. яка складається: заборгованість за кредитом 29698,18 доларів США, що еквівалентно 801808,86 грн., заборгованість по відсотках 4425,68 доларів США, що еквівалентно 119487,10 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 11408,03 грн.

28.02.2018 року постановами приватного виконавця відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа по зазначеній справі та накладено арешт на майно боржника.

З наданих заявником доказів, зокрема копії свідоцтва про народження ОСОБА_2, копії свідоцтва про шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_4, довідки про розмір пенсії ОСОБА_1, судом не вбачається, що мають місце підстави для відстрочення виконання рішення суду. Так, заявниця не надала відомості про відсутність у останньої на праві власності рухомого та нерухомого майна, за рахунок якого може бути виконано рішення суду, не надала відомостей про свій або родичів фізичний стан. Також не надано заявником відомостей про інші надзвичайні події, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Посилання заявника на складне матеріальне становище не свідчать ні про винятковість, ні про поважність причин невиконання рішення суду, а тому не можуть бути підставами для відстрочення виконання рішення суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що надання відстрочення виконання рішення є недоцільним, оскільки як аргументи на які покликається заявник для відстрочення виконання рішення суду не є обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а відтак підстав для надання відстрочки виконання рішення суду не має, тому заява ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 435 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Миколаївської області, або через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.О. Гаврасієнко