Рішення № 73351125, 02.04.2018, Вишгородський районний суд Київської області

02.04.2018 Справа № 363/4485/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 року Вишгородський районний суд Київської області в складі

головуючого – судді ОСОБА_1,при секретарі за участю позивача представника позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації в Київській області про визнання дій неправомірними, стягнення заборгованості по виплаті адресної грошової допомоги та моральної шкоди,

встановив:

позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати неправомірною відмову у прийнятті звернення про продовження виплати адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеній особі 12.06.2017 року, стягнути з відповідача невиплачену суму адресної грошової допомоги за червень та липень 2017 року в розмірі 1460 грн. та стягнути моральну шкоду за несвоєчасну та неповну виплату адресної грошової допомоги в розмірі 1312 грн.

Позивач в суді позов підтримав з викладених у ньому обставин та просив про його задоволення. Пояснив, що йому призначено допомогу з 15.12.2016 року по 14.06.2017 року. Зазначив, що 15.06.2017 року мав звернутись з заявою про продовження сплати щомісячної допомоги. Однак в зв’язку з необхідністю їхати на лікування не мав змоги у визначений термін звернутися до відповідача, тому прийшов 12.06.2017 року та попередив, що з’явитись для написання відповідної заяви 15.06.2017 року не має змоги на що отримав усну відповідь, що грошової допомоги його позбавлено не буде та він може підійти пізніше для написання заяви. Вважав, що виплата допомоги продовжується автоматично.

Представник позивача ОСОБА_4 в суді позов підтримала з викладених у ньому обставин та просила про його задоволення.

Представник відповідача до суду не прибув, подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 05.07.2017 року позивач подав заяву про призначення щомісячної адресної допомоги, на підставі якої прийнято рішення про надання вказаної допомоги на шість місяців по 04.01.2018 року. Жодних доказів факту звернення позивача до Управління соціального захисту з відповідною заявою 12.06.2017 року ОСОБА_3 не надав. В зв’язку зі зміною постійного місця проживання позивача на початку 2018 року його справа скерована до Управління соціального захисту населення Дніпровської районної державної адміністрації в м. Києві. Зазначив, що допомога призначена та виплачена позивачу відповідно до вимог чинного законодавства, а тому просив відмовити в задоволенні позову.

Згідно вимог ст. 205 КАС України неявка відповідача розгляду справи не перешкоджає, що є підставою для розгляду справи у його відсутність.

Заслухавши позивача та представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до довідки від 16.12.2014 року № НОМЕР_1 про взяття на облік особи переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, ОСОБА_3 перемістився з тимчасово окупованої території в с. Нові Петрівці, вул. Богдана, 46, Вишгородського району Київської області.

З матеріалів справи вбачається, що з 15.12.2016 року по 14.06.2017 року позивачу призначена й виплачувалась щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 1312 грн. щомісячно.

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 02143779 від 16.02.2017 року позивачу довічно встановлено другу групу інвалідності.

Листом № 3109 від 20.07.2017 року УСЗН Вишгородської РДА позивачу надано відповідь про те, що на підставі його заяви поданої 05.07.2017 року продовжено виплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на наступний шестимісячний строк. Допомога призначена за рішенням комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 24 від 07.07.2017 року, затвердженим розпорядженням голови Вишгородської РДА від 12.07.2017 року, з 05.07.2017 по 04.01.2018 року - у розмірі 1312 грн. щомісячно.

Відповідно до довідки від 14.08.2017 року № НОМЕР_2 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, фактично проживає за адресою: м. Київ, б-р. Верховної Ради, 17, кв. 53

З довідки № 45 від 13.11.2017 року вбачається, що позивач отримав допомогу переміщеним особам на проживання за червень 2017 року у розмірі 612,27 грн. та за липень 2017 року у розмірі 1142,71 грн.

Згідно п. 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою КМУ від 1 жовтня 2014 р. № 505 грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Відповідно п. 3 Порядку грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім’ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім’ї (далі - уповноважений представник сім’ї).

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім’ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред’являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім’ї.

Відповідно до ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду. Якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Судом встановлено, що тільки 05.07.2017 року позивач звернувся до відповідача з завою про продовження виплати адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеній особі.

Оскільки заява про продовження виплати адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеній особі позивачем згідно п. 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг подана тільки 05.07.2017 року, підстав для стягнення грошових коштів за червень та липень 2017 року у розмірі 1460 грн. не встановлено. Вказана допомога призначена з 05.07.2017 року на підставі заяви позивача.

Отже відповідач у межах своїх повноважень та у спосіб визначений законодавством України продовжив виплату адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеній особі з моменту подачі про це письмової заяви позивачем.

Враховуючи вищевикладене, у відповідача не було підстав нарахувати та виплатити вказану допомогу позивачу з 12.06.2017 року по 04.07.2017 рік.

Сам тільки факт усного звернення позивача про продовження виплати грошової допомоги підставою для цього згідно викладених вище норм чинного законодавства України бути не може.

За таких обставин, підстав вважати неправомірною відмову у прийнятті звернення позивача про продовження виплати адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеній особі у спірний період у суду немає.

Згідно змісту ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Судом не встановлено неправомірності в діях відповідача, а тому не має підстав для відшкодування моральної шкоди згідно позову.

Таким чином, порушених прав позивача, які б підлягали захистові в цій справі, судом не встановлено, а тому в задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю та необґрунтованістю.

На підставі викладеного та керуючись статтями 243, 246, 250 КАС України,

вирішив:

в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області.

Позивач: ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає в м. Києві, бул-р. Верховної Ради, 17, кв. 53, паспорт серії ВК №593142 виданий 30 січня 2009 року Петровським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області, РНОКПП-2243514177).

Відповідач: Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації в Київській області (Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 6-А, ЄДРПОУ 03193815).

Повне судове рішення складено 12 квітня 2018 року.

Суддя