Рішення № 73350080, 04.04.2018, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/4889/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Карабаза Н.Ф.,

при секретарі Когут К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом Заступника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Міністерство внутрішніх справ України в особі: Військової частини 1241 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

в с т а н о в и в :

Заступник військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Міністерство внутрішніх справ України в особі: Військової частини 1241 Національної гвардії України звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди мотивуючи свої вимоги тим, що 13.07.2015 р. на автодорозі сполученням Великі Загорці - Тараканів - Дубно, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки "BMW 730 І", державний номер НОМЕР_1, виконував маневр обгону попутного транспортного засобу, не обравши безпечної швидкості руху, не врахувавши дорожньої обстановки, допустив виїзд на зустрічну смугу руху, де зіткнувся із автомобілем марки КРАЗ 63221, військовий номер НОМЕР_4, який належить військовій частині 1241 Національної гвардії України. 13.07.2015 р. Дубнівським MB УМВС України в Рівненській області внесено за вказаним фактом відомості до ЄРДР за № 12015180040000598, однак в зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, 20.10.2015 р. вказане кримінальне провадження закрито та направлено постанову до ВДАІ з обслуговування міст Ірпінь та Буча, підпорядковане УДАІ ГУ МВС України в Київській області для вирішення питання про притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 01.12.2015 р. визнано винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.В результаті дорожньо-транспортної пригоди вищезазначений автомобіль військової частини 1241 Національної гвардії України зазнав значних механічних пошкоджень.Так, відповідно до висновку експертного дослідження № 09/18-2 від 22.03.2016, вартість матеріального збитку (шкоди), завданого військовій частині 1241 Національної гвардії України, як балансоутримувачу автомобіля КрАЗ 63221, військовий номер НОМЕР_4, внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, становить 327 870,95 грн.Відповідно до листа страхової компанії "Київ РЕ" № 1501519 від 10.03.2016 р., на підставі страхового акту прийнято рішення про виплату військовій частині страхового відшкодування у розмірі 49 000 грн., відтак, невідшкодована шкода, завдана військовій частині 1241 Національної гвардії України, становить 278 870,95 грн.Просив стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) на користьдержави, в особі військової частини 1241 Національної гвардії України (ЄДРПОУ14323422, р/р 31251227405853, ДКСУ м. Київ, МФО 820172) майнову шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у сумі 279 886,15 грн., з яких 278 870,95 грн. - вартість матеріального збитку, 1 015,20 грн. - вартість проведення експертного дослідження. Судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні прокурор Ірпінського відділу Києво - Святошинської місцевої прокуратури Київської області - Дацько О.С. позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача - Кудря І.А. позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача - ОСОБА_5 запересувала проти задоволення позову, просила відмовити.

В судовому засіданні свідок - ОСОБА_6 суду пояснив, що працює на посаді завідувача відділу сектору МВС підпорядкований як окремий підрозділ в системі МВС. Висновок надав за зверненням Військової частини власника транспортного засобу. Йому бала надана копія паспорта автомобіля і він зробив висновок що право власності на автомобіль КРАЗ 63221 військовий номер НОМЕР_4 належить саме цьому підрозділу.Представники ВЧ надавали доступ. Заступник ВЧ надавав доступ. Автомобіль має досить багато ушкоджень, тому декілька раз приїжджав. Автомобіль стояв на відкритій території, на вулиці. Питання були поставлені в листі, і він проводив долідження за зверненням ВЧ і в його присутності. Відповідача він не викликав. Вплив часу має значення 2 роки назад проводив і вартість збільшиться, а пошкодження залишаться. Пояснив, що звертав увагу лише на пошкодження внаслідок ДТП, а не експлуатації автомобіля. 13.07.2015 р. сталося ДТП, а дослідження проводилися в березні 2016 року, тобто він спочатку оглядом визначав перелік пошкоджень, внаслідок ДТП і відповідав на поставлені в листі питання за звверненням ВЧ. Ціни на запчастини надані ініціатором, а він звірив перелік ремонтних робіт, виключив витрати на транспортування. Пояснив, що згідно методики може керуватися данними, які сам не може збирати.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 1 Закону України "Про Національну гвардію України", Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і визначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.

Національна гвардія України бере участь відповідно до закону у взаємодії Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у в иконанні завдань територіальної оборони.

Відповідно до положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 383/2011, Міністерство внутрішніх справ України є центральним органом виконавчої влади та є головним органом у цій системі у формуванні та реалізації державної політики сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, власності, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань, боротьби зі злочинністю, розкриття та розслідування злочинів, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, а також з питань формування державної політики у сферах міграції.

Фінансування Національної гвардії України, як визначено в ст. 22 Закону України, «Про Національну гвардію України», здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, не заборонених Законом.

Військова частина 1241 Національної гвардії України - це структурна складова Міністерства внутрішніх справ України, яка також утримується за рахунок бюджетних коштів. Збитки, які їй спричиняються, це безпосередня шкода економічним інтересам держави.

Військова частина 1241 Національної гвардії України є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банку, утримується окремим штатом, має гербову печатку із своїм найменуванням. Командир військової частини 1241 Національної гвардії України несе повну відповідальність перед органом управління майном - Міністерством внутрішніх справ України за стан і діяльність частини.

Відповідно до накладної № 306 від 29.12.2014 р. військова частина №1241 отримала вахтовий автомобіль КрАЗ-63221-0000075-02. Згідно акту прийняття - передачі основних засобів, та на підставі вказаного вище наряду було проведено огляд вахтового автомобіля КрАЗ-63221-0000075-02, що передається від військової частини №3078 до військової частини №1241та встановлено, що об'єкт технічним умовам відповідає, доробка не потрібна, є справним.

Судом встановлено, що постановою Ірпінського міського суду Київської області від 01.12.2015 р. визнано винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

Згідно технічного талону серія НОМЕР_5 транспортний засіб за реєстраційним номером НОМЕР_4, марка КрАЗ, модель 63221, належить в/ч 1241.

Згідно висновку експертного дослідження № 09/18-2 від 22.03.2016 р., вартість відновлювального ремонту наданого на дослідження КТЗ КрАЗ-63221-0000075-02 військовий номер НОМЕР_4 2014 року виготовлення, внаслідок завданих йому пошкоджень, на дату оцінки (огляду) становить 327 870 грн. 95 коп., вартість матеріального збитку, завданий власнику наданого на дослідження КТЗ КрАЗ-63221-0000075-02, військовий номер НОМЕР_4 2014 року виготовлення, внаслідок завданих йому пошкоджень, на дату оцінки (огляду) становить 327 870 грн. 95 коп.

Відповідно до листа страхової компанії "Київ РЕ" № 1501519 від 10.03.2016р., на підставі страхового акту прийнято рішення про виплату військовій частині страхового відшкодування у розмірі 49 000 грн.

Згідно полісу №АЕ/3713714 обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників транспортних засобів ОСОБА_1 є страхувальником, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого становить сто тисяч, зі строком дії з 01.06.2015 р. по 31.05.2016 р. включно.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 20.10.2016 року було задоволено клопотання відповідача та призначено по справі за позовом Заступника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Міністерство внутрішніх справ України в особі: Військової частини 1241 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди судову авто-товарознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Київського наукового-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, м. Київ, вул. Смоленська, буд.6). На вирішення експерту поставити наступні запитання: Які пошкодження отримав автомобіль «КрАЗ-63221» державний номерний знак НОМЕР_4 внаслідок зіткнення 13.07.2015 року з автомобілем НОМЕР_3? Яка залишкова вартість автомобіля «КрАЗ-63221» державний номерний знак НОМЕР_4? Яку грошову суму складає матеріальна шкода, спричинена власнику автомобіля марки «КрАЗ-63221» державний номерний знак НОМЕР_4, внаслідок ДТП, що мала місце 13.07.2015 року? Яким є експлуатаційний знос транспортного засобу автомобіля марки «КрАЗ-63221» державний номерний знак НОМЕР_4? Чи можливо провести ремонтні роботи по відновленню пошкодженого транспортного засобу автомобіля марки «КрАЗ-63221» державний номерний знак НОМЕР_4 (його деталей, вузлів, агрегатів)? Якщо можливо, то який характер, об'єм, вартість цих робіт? Визначити в грошовому виражені розмір втрати товарного виду автомобілю марки «КрАЗ-63221» державний номерний знак НОМЕР_4 внаслідок ДТП. Чи можливо визначити строки виникнення механічних пошкоджень автомобіля «КрАЗ-63221» державний номерний знак НОМЕР_4, та чи всі механічні ушкодження виникли під час ДТП 13.07.2015 року? Який розмір втрати товарної вартості автомобілю марки «КрАЗ-63221» державний номерний знак НОМЕР_4 на час проведення експертизи, завданий внаслідок ДТП, що мала місце 13.07.2015 року? Яка вартість матеріальної шкоди та ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля марки «КрАЗ-6322» державний номерний знак НОМЕР_4, спричинений внаслідок ДТП, що мала місце 13.07.2015 року на час проведення експертизи?

Листом Київського науково- дослідного інституту судових експертиз від 25.04.2017 року ухвала суду від 20.10.2016 р. залишена без виконання, справу повернуто до Ірпінського міського суду, оскільки оплата за проведення судової експертизи до Інституту не надійшла.

Представником відповідача 04.04.2018 року повтоно було заявлено клопотання про призначення судової авто-товарознавчої експертизи в задоволенні якого було відмовлено, оскільки, попередньо призначену за клопотанням відповідача експертизу він не оплатив, ухилявся від виконання ухвали, а тому повторне клопотання про призначення експертизи суд розцінює, як зловживання правами та затягування процесу.

Пунктом 13 Постанови Пленуму №4 зазначено, що враховуючи, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну. До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначенихпунктом 2.1 Правил дорожнього руху України(посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1187 ч.2 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до розяснень, викладених в Пленумі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» в п. 6 зазначено, що «особою, яка зобовязана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (п.2.2. Правил дорожнього руху України)».

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що законом не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина другастатті 1166 ЦК України), відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ятастатті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.

Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини третьої, четвертої статті 61 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи) обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

За таких обставин, позивачем доведено причинно-наслідковий зв'язкок між діями відповідача та пошкодженням транспортного засобу, та наведені підстави прийняття в якості достовірних даних, викладених у висновку експертного дослідження за результатами проведення автотоварознавчого експертизи від 22.03.2016 року, враховуючи при цьому обставини, встановлені постановою у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили. А відповідачем доказів на спростування вказаного висновку експерта до суду надано не було.

Відповідно до положень ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Статтею 1194 ЦК України установлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи викладені обставини суд задовольняє позовні вимоги Заступника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Міністерство внутрішніх справ України в особі: Військової частини 1241 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 89, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст. 22, 38, 41 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ст. 27 Закону України «Про страхування», суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Заступника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Міністерство внутрішніх справ України в особі: Військової частини 1241 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_2 на користь держави, в особі війської частини 1241 Національної гвардії України (ЄДРПОУ 14323422, р/р 31251227405853, ДКСУ м. Київ, МФО 820172) майнову шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо - транспортної пригоди у сумі 279 886, 15 грн., з яких 278 870, 95 грн. - вартість матеріального збитку, 1 015, 20 - вартість проведення експертного дослідження.

Стягнути з ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_2 на користь позивача судовий збір у сумі - 4 198, 29 грн.

Рішення постановлено в нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 04 квітня 2018 року.

Повний текст рішення буде виготовлено через 10 днів.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.Ф. Карабаза