Постанова № 73349453, 10.04.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 333/2251/17

Провадження №22ц/778/266/18

Головуючий у 1 інстанції: Варнавська Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року місто Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.суддів:Дашковської А.В. Полякова О.З.секретарБурима В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя, ухвалене в м. Запоріжжі 28 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про зобов'язання зняти обмеження та відкрити рахунок, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року ОСОБА_5 звернулася до суду з вказаним посилаючись на те, що 04.04.2017 року вона звернулась до відповідача з питанням щодо відкриття та обслуговування банківського рахунку, але у відділенні їй було відмовлено у відкритті рахунку, причини не повідомили. Вважає, такі дії відповідача незаконними та такими, що порушують її права.

Посилаючись на ці обставини, просила зобов'язати ПАТ КБ «Приватбанк» зняти обмеження в банківському обслуговуванні та зобов'язати відповідача відкрити рахунок з укладанням відповідного договору.

Рішенням Комунарсьокго районного суду м. Запоріжжя від 28 липня 2017 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, апеляційний суд в складі колегії суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 04.04.2017 року ОСОБА_5 звернулась до ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» із письмовою заявою про зняття обмеження в банківському обслуговуванні та відкриття рахунку на її ім'я з укладанням відповідного договору.

Відповідачем було відмовлено у обслуговуванні позивача.

За змістом ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договір.

Свобода договорів разом з рівністю учасників цивільних відносин та іншими принципами належить до загальних засад цивільного законодавства, закріплених у ст. 3 Цивільного кодексу України. Як встановлено в ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуваннях вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст принципу свободи договору полягає в свободі особи вільно вступати в договірні відносини; самостійно обирати контрагента; самостійно визначати структуру й вид договірного зв'язку.

Сторони цивільних правовідносин самі визначають контрагента договору й вирішують питання про встановлення договірних відносин. Як виняток з цього правила, законом можуть встановлюватися певні обмеження щодо вибору контрагентів. Таких обмежень в даному випадку судом не встановлено.

Щодо спору який розглядається, то нормативними актами України не встановлено обов'язку банку укладати договори з усіма без обмежень громадянами, які звертаються до них.

Таким чином, ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» мало право відмовитись укладати договори з ОСОБА_5, враховуючи також посилання банком на заяви громадян щодо неотримання ними товару від позивачки, який вони оплатили на її рахунок в ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с. 17).

Постановою НБУ №492 від 12.11.2003 року затверджена Інструкція про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземній валютах. За змістом цієї Інструкції вбачається, що рахунки, які відкриваються з банківських установах поділяються на поточні, депозитні та карткові; на рахунки, які відкриваються для суб'єкта господарювання та фізичним особам; на рахунки в національній валюті та іноземній валюті тощо. Ця Інструкція визначає окремий порядок відкриття кожного з цих видів рахунку.

В своєму позові позивач не вказала на який саме рахунок вона просила відкрити на її ім'я та який тип договору укласти.

Позивач просила зняти обмеження в банківському обслуговуванні, але по суті таке обмеження документально не оформлювалось, існує лише у вигляді відмови оформлення послуг банком. Такий спосіб захисту права не призведе до відновлення прав та свобод ОСОБА_5

Позовні вимоги не стосуються будь-яких порушень прав позивача у зв'язку з використанням цієї платіжної картки, тому судом не розглядались.

Враховуючи вимоги ст. 627 ЦПК України та зміст позовних вимог, суд першої інстанції вірно визначив, що немає підстав для зобов'язання відповідача відкрити рахунок з укладанням договору та зняття обмеження.

Враховуючі викладені обставини, суд попередньої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, які і залишив без задоволення.

Апеляційна інстанція погоджується з такими висновками.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги в тому числі і щодо обов'язку банку доказати підстави відмови у відкритті рахунку, щодо обов'язку банку укладати договір, щодо вірного захисту порушеного права, невірним застосуванням судом норм законодавства, зводяться лише до незгоди з рішенням суду першої інстанції, ґрунтуються фактично на тих же доводах, на які посилався апелянт в суді першої інстанції, як на підстави задоволення позову, вони фактично оцінені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні і його висновків не спростовують.

Докази та обставини, на які посилається позивач в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків. Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 12 квітня 2018 року.

Головуючий, суддя-доповідач

судді: