Ухвала суду № 73348478, 04.04.2018, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/1072/17

Провадження № 2/282/37/18

У Х В А Л А

Іменем України

04 квітня 2018 року смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого-судді: В.В. Вальчука

за участю секретаря судового засідання: Г.М. Войтович

за участю представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача ТОВ «Данилевич»: ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ФГ «Колодяженського», представник: ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ТОВ «Данилевич» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-

В С Т А Н О В И В:

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно пп. 9 п.1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обовязки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням думки представників сторін, суд приходить до висновку, що подальший розгляд вищевказаної справи належить проводити за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України, в частині, у якій вони не встановлюють нових об’овязків, не скасовують чи не звужують прав, що належні учасникам судового процесу, чи не обмежують їх використання.

В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство у порядку позовного провадження здійснюється за правилами загального та спрощеного провадження. Ці правила визначаються ухвалою суду про відкриття провадження (п.п.4 ч. 2 ст. 187 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 196 ЦПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Враховуючи положення ст. ст. 19, 274 ЦПК України, суд вважає, що справа повинна розглядатися за правилами загального позовного провадження.

У підготовчому засіданні представник позивача ОСОБА_1, надав суду письмове клопотання у порядку ч. 2 ст. 49 ЦПК України про збільшення розміру позовних вимог.

Клопотання є мотивовано тим, що підставою звернення позивача до суду стало те, що орендодавець ОСОБА_4, підписавши 08.12.2016 року додаткову угоду про продовження строку дії договору оренди землі від 26.02.07 року з ФГ «Колодяженського», порушила першочергове право оренди, уклавши договір із ТОВ «Данилевич».

Відтак предметом позову є визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 3,97 га., (кадастровий номер 182318340 т 0:02:002:0010), укладений між ОСОБА_4, та ТОВ «Данилевич», зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.03.2017 року за № 19613480.

З відзиву на позовну заяву та з усних пояснень представника відповідача ТОВ «Данилевич» в судовому процесі представнику позивача стало відомо, що 27.12.2017 року Відділом з надання адміністративних послуг та державної реєстрації Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області проведена інша (нова) державна реєстрація права оренди за ТОВ «Данилевич» за № 24263172 на ту саму вказану земельну ділянку. Дана реєстрація проведена на підставі договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_4, та ТОВ «Данилевич» 27.12.2017 року.

Саме тому, представник позивача просить збільшити розмір позовних вимог шляхом доповнення прохальної частини позовної заяви ще однією позовною вимогою, а саме:

-Визнати договір оренди земельної ділянки площею 3,97 га., (кадастровий номер 1823183400:02:002:0010), яка знаходиться на території Коростківської сільської ради Любарського району Житомирської області (за межами населеного пункту), цільове використання - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва укладений між ОСОБА_4, та ТОВ «Данилевич», зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.12.2017 року за № 24263172 - недійсним.

Представник ТОВ «Данилевич» ОСОБА_2, та представник відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_3, у підготовчому засіданні заперечували проти задоволення клопотання представника позивача.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 182 ЦПК України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач при зверненні до суду предметом спору зазначив договір оренди земельної ділянки укладений між ОСОБА_4. та ТОВ «Данилевич» від 21.03.2017 року, який як зазначено у позовній заяві перешкоджає позивачу на використання його права на першочергове продовження договору оренди земельної ділянки, а тому просить визнати його недійсним.

У даному ж клопотанні заявник просить суд збільшити розмір позовних вимог, а саме: доповнити позовну заяву ще однією вимогою про визнання недійсним договору (новоукладеного) оренди земельної ділянки між ОСОБА_4, та ТОВ «Данилевич» від 27.12.2017 року.

Тобто, заявник просить суд включити до позову позовну вимогу, яка різниться із предметом позову, а тому безпосередньо він просить суд не збільшити розмір позовних вимог, а змінити предмет позову. Крім того, як свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, 27 грудня 2017 року між ОСОБА_4, та ТОВ «Данилевич» було укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,97 га., яка знаходиться на території Коростківської сільської ради. Даний договір було зареєстровано 02 січня 2018 року за № 39073254.

На думку суду, клопотання представника позивача виходить за рамки правової природи п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, а саме, не є збільшенням розміру позовних вимог, а є зміною предмету позову, що безпосередньо не передбачено нормою закону на яку посилається заявник.

А відтак, суд вважає, що у задоволенні клопотання представника позивача слід відмовити.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 43, 49, 182, 353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1, про збільшення розміру позовних вимог – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Вальчук