Ухвала суду № 73346801, 09.04.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3106/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2018 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Данко В.Й.,

при секретарі судового засіданні ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді заяву публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4 про захист порушеного права, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4 про захист порушеного права, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.04.2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, розгляд справи постановлено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Одночасно з позовною заявою представником позивача, подано заяву про забезпечення позову, згідно з якою просить накласти арешт на майно, що належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а саме; на домоволодіння, за адресою Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Колоскова, 31; земельну ділянку за адресою Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці, кадастровий номер 2124884800:11:011:0134; земельну ділянку за адресою Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці, кадастровий номер 2124884800:11:016:0047 ; земельну ділянку за адресою Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці, кадастровий номер 2124884800:11:011:0135. В обґрунтування вказаної заяви посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про стягнення заборгованості, оскільки є велика ймовірність відчуження цього майна на користь третіх осіб або позичальник може розпорядитися належним йому майном.

В силу положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України судом розглянуто дану заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положенням ч. 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з роз’ясненнями, викладеними у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред’явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Таким чином, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно може зникнути, зменшитись, погіршитись або може бути відчуженим.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки представником позивача не надано жодного доказу існування високої ймовірності утруднення чи неможливості виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову, про що йдеться у заяві. Представник позивача не надав належних доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Враховуючи вищезазначені положення ст. ст. 149, 150 ЦПК України, відповідні роз’яснення Пленуму Верховного Суду України, а також те, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви про забезпечення позову в даній справі відмовити.

Керуючись ст. ст. 149-153, 260, 353 ЦПК України, суд,

,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4 про захист порушеного права, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_5